Ухвала

від 17.04.2024 по справі 2-16/2010

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-16/2010

Провадження № 4-с/344/9/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Польської М.В.

секретаря Мациборка С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа начальник відділу Турійського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Сидорук Валентина Василівна про визнання незаконної постанови від 03.11.2022 року та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржники у березні 2024 року звернулись до суду із вказаною скаргою, в якій просили визнати незаконною постанову, винесену 03.11.2022 року начальником відділу Турійського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Сидорук В.В. про закінчення виконавчого провадження №26369517; зобов`язати державного виконавця заступника начальника відділу Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидорук Валентину Василівну вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, а саме з житлового будинку загальною площею 51.9 кв.м, реєстраційний номер 1290492, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 .

Скаргу обґрунтували тим, що 28.02.2011 року Івано-Франківський міський суд на виконання ухваленого ним рішення видав виконавчий лист №62-16/2010 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердому грошовому розмірі 270 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 18.11.2005 року. Проте, 17.04.2018 року начальник відділу Турійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Крашенінніков О.В. виніс у виконавчому провадженні №26369517 постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3 , якою наклав арешт на належний останньому згідно з повідомленням із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок площею 73.9 кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 1290492, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 боржник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер. 3 огляду на це, 03.11.2022 року начальник відділу Турійського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Сидорук В.В. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження №26369517, відкритого 13.05.2011 року, на підставі п.3 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" в зв`язку зі смертю боржника. Оскільки виконавче провадження відкрите 13.05.2011 року і закінчене 03.11.2022 року, а тому підстав для не знаття арешту накладеного на майно боржника ОСОБА_3 - немає. Просили дану скаргу задовольнити.

В судове засідання призначене скаржники не з`явились, однак подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, однак 15.04.2024р. надіслав заперечення на скаргу, в якому просив відмовити щодо її задоволення.

За вимогами ч.1, 2 ст.450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Під час розгляду скарги, судом встановлено наступне.

28.02.2011 року Івано-Франківський міський суд на виконання ухваленого ним рішення видав виконавчий лист №2-16/2010 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердому грошовому розмірі 270 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 18.11.2005 року.

В подальшому 13.05.2011 року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Турійського районного управління юстиції Моніч Т.М. відкрила виконавче провадження №26369517 з виконання вищевказаного виконавчого листа, що підтверджується відповідною постановою про відкриття виконавчого провадження. Як вбачається з розрахунку, складеного Турійським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області 02.01.2018 року за №2/03-20-37, заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно виконавчого листа №2-16/2010, виданого 28.02.2011 року Івано-Франківським міським судом, станом на 01.01.2018 року дорівнювала 66 726 грн.

В зв`язку з цим 17.04.2018 року начальник відділу Турійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Крашенінніков О.В. виніс у виконавчому провадженні №26369517, відкритому 13.05.2011 року, постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3 , якою наклав арешт на належний останньому згідно з повідомленням із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок площею 73.9 кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 1290492, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.02.2024р. (а.с.82) підтверджено наявне обтяження, внесене 15.06.2018р. за №26642216 про арешт майна боржника, на підставі даної постанови Відповідно до Свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.79).

Відповідно до ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно постанови від 03.11.2022 року закінчено виконавче провадження у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_3 (а.с.80).

Частиною 1 (п.3) статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, в т.ч. припинення юридичної особи -сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимогу виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Тобто, перелік підстав закінчення виконавчого провадження, які встановлені в ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Арешт з майна як доводили скаржники, при закінченні виконавчого провадження знято не було.

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження) це обмеження або заборона розпоряджатися нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абз.5 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Слід зазначити, що за ч.1,2 ст.40 даного закону діючого на час закінчення виконавчого провадження 03.11.2022р., у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, у разі закінчення виконавчого провадження , як в даному випадку у зв`язку зі смертю боржника, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до положень статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент звернення скаржника до суду із цією скаргою) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Спір виник у зв`язку з тим, щодо зняття арешту у зв`язку з закінченням виконавчого провадження, орган ВДВС не вчинив дії по зняттю арешту.

Оскільки наявність такого запису є обмеженням права скаржників на нерухоме майно яке бажають успадкувати після смерті боржника, вимога зобов`язати державного виконавця - заступника начальника відділу Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидорук Валентину Василівну зняти арешт з нерухомого майна, а саме з нерухомого майна, а саме житлового будинку загальною площею 73.9 кв.м, житловою площею 51.9 кв.м., реєстраційний номер 1290492, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 , який накладений на підставі постанови від 17.04.2018р. за №26369517, є належно обґрунтованою.

Суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених Законом України "Про виконавче провадження", щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Разом з тим, не підлягає до задоволення вимога скарги про визнаня незаконною постанову, винесену 03.11.2022 року начальником відділу Турійського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Сидорук В.В. про закінчення виконавчого провадження №26369517, оскільки такі дії органу ДВС абсолютно узгоджуються з нормами закону про виконавче провадження, та скаржники (стягував аліментів та одна дитина на яку стягувалися аліменти та на даний час є повнолітньою) не навели жодного обґрунтування у чому порушуються їхні права закінченням виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника платника аліментів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України),а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З огляду на викладене, скарга підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись Закону України «Про виконавче провадження», ст. 447-451 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця - заступника начальника відділу Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидорук Валентину Василівну вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, а саме житлового будинку загальною площею 73.9 кв.м, житловою площею 51.9 кв.м., реєстраційний номер 1290492, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 , підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 26369517, видана 17.04.2018.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА