Ухвала

від 08.04.2024 по справі 638/6197/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/6197/24

Провадження № 2/638/3752/24

УХВАЛА

Іменем України

08 квітня 2024 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Щепіхіна В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КБК ДЕВЕЛОПМЕНТ" про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КБК ДЕВЕЛОПМЕНТ" про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості та стягнення коштів в розмірі 502986,76 грн.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Дзержинському районному суду м. Харкова з огляду на наступне.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

За загальним правилом про підсудність, визначеним ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

В позовній заяві позивач зазначає відповідачем юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "КБК ДЕВЕЛОПМЕНТ" (код ЄДРПОУ 33397668), місцезнаходження якої: 03039, м. Київ, проспект Лобановського Валерія, б.119-Б.

Належним судом для розгляду позовної заяви позивач визначив Дзержинський районний суд м. Харькова, посилаючись на те, що предметом позову у цій справі є розірвання договору купівлі-продажу майнових прав щодо об`єкту нерухомого майна та стягнення коштів, переданих за вказаним договором. Оскільки майбутній об`єкт нерухомості мав бути побудований за проектною адресою: м. Харків, вул. Клочківська, ріг вул. Отакара Яроша, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Харкова, то за правилами виключної підсудності справа підсудна Дзержинському районнному суду м. Харкова.

З такими доводами представника позивача суддя не погоджується з огляду на наступне.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.42 Постанови № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

За приписами ст.190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Водночас, згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Тобто, нерухомим майном є предмет матеріального світу, переміщення якого неможливо без його знецінення, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Позовами, що виникають із приводу нерухомого майна, це позови, зокрема, про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Тобто, предмет такого позову направлений на захист прав або законних інтересів, пов`язаних з вже існуючим в матеріальному світі об`єктом нерухомого майна як нерухомої речі.

Предметом позову, який надійшов до Дзержинського районного суду м. Харкова, є розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна, який мав бути побудований за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнення коштів, переданих за вказаним договором, в розмірі 502986,76 грн. За вказаним договором (Розділ І Загальні положення) під "майновими правами на об`єкти нерухомості" розуміють речові права на набуття у майбутньому права власності на об`єкти нерухомості, після завершення будівництва та прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.

Таким чином, з урахуванням правових норм цивільного законодавства та наданих до позовної заяви матеріалів, суддею встановлено, що на час звернення з відповідним позовом до суду нерухоме майно, як особливий об`єкт цивільних прав, відсутнє, а майнові права позивача пов`язані з його правом отримати право власності на нерухоме майно (квартиру) у майбутньому у разі завершення будівництва об`єкта та прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Стаття 30 ЦПК України встановлює порядок пред`явлення позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, які пред`являються за місцем його знаходження або основної його частини. На теперішній час будівництво за об`єктом (багатоквартирний житловий будинок) не завершено, об`єкт не прийнятий в експлуатацію, отже, не може вважатися нерухомими майном з визначенням його місцезнаходження, тому правила виключної підсудності в даному випадку не можуть бути застосовані.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене, та враховуючи, що дана справа не підсудна Дзержинському районному суду м. Харкова, суд доходить висновку про наявність підстав для передачі справи за підсудністю на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва на підставі ч.2 ст.27 ЦПК України, тобто, за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "КБК ДЕВЕЛОПМЕНТ".

Керуючись ст.ст. 27, 30, 31 ЦПК України, ст.ст. 181, 190 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КБК ДЕВЕЛОПМЕНТ" про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення коштів - направити за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Щепіхіна