Постанова

від 07.07.2010 по справі 2-24/1338-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

08 липня 2010 року Справа № 2-24/1338-2010

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді ,

суддів ,

,

за участю сторін:

представник позивача: Чупріна Ганна Миколаївна, довіреність № б/н від 26.04.2010, підп риємство "АДК-Крим";

представник відповідача: Рогожина Ірина Борисівна , довіреність № 3074 від 21.12.2009, акц іонерний комерційний іннова ційний банк "УкрСиббанк";

представник відповідача: не з'явився, Кримське відді лення № 235 АКБ "УкрСиббанк";

третя особа: не з'явився , ОСОБА_3;

розглянувши апеляційну ск аргу підприємства "АДК-Кри м" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 25 травня 2010 року у справі № 2- 24/1338-2010

за позовом підпри ємства "АДК-Крим" (вул. Київськ а, 4, місто Сімферополь, 95053; вул. К иївська, 125 а, місто Сімферопол ь, 95000)

до акціонерного комерц ійного інноваційного банку " УкрСиббанк" ЄДРПОУ 09807750 (вул. Мос ковська, буд. 60, місто Харків, 65005 );

Кримського відділення № 235 А КБ "УкрСиббанк" (пр. Перемоги, б уд. 4, місто Сімферополь, 95034)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні відповіда ча ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ,Сімферополь,95000)

про визнання недійсним дог овору поруки,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство "АДК-Крим" зв ернулось до господарського с уду АР Крим на підставі ст.ст. 524, 533 ЦК України з позовом до ак ціонерного комерційного інн оваційного банку "УкрСиббанк " та Кримського відділення № 23 5 АКБ "УкрСиббанк" (далі - Банк ) про ви знання недійсним до говору поруки № 11312544000-П3 від 12 бер езня 2008 року, укладе ного між пі дприємством "АДК-Крим" та Банк ом (далі - Договір), (а.с. 3-6) та стяг нення судових витрат: держав не мито у розмірі 85, 00 грн. та вит ра ти на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу у розмірі 236,00 грн.

Позов мотивований тим, що ук ладений між підприємством "А ДК-Крим" та Банком договір пор у ки № 11312544000-П3 від 12 березня 2008 року , (а.с. 11) суперечить вимогам чин ного законодавст ва, оскільк и засобом платежу у ньому виз начено грошові кошти в інозе мній валюті, що не передбачен о вітчизняним законодавство м і, крім того, поручитель не м ає валютного рахунку для зді йснення такого платежу.

Відповідно до спірного Дог овору підприємство "АДК-Крим " зобов'язано відповідати пер ед Банком за невиконання гро мадянином України ОСОБА_3 зобов'язань за дого вором спо живчого кредиту № 11312544000 від 12 бер езня 2008 року, що виникли з догов ору про надання споживчого к редиту в повному обсязі на су му 130000 дол. США.

Ухвалою господарського су ду Автономної Республіки Кри м від 06 квітня 2010 року було залу чено до участі у справі у якос ті третьої особи, що не заявля є самостійних вимог на предм ет спору на стороні відповід ача фізичну особу ОСОБА_3

Рішенням господарського с уду АР Крим від 25 травня 2010 року і справі № 2-24/1338-2010 у задоволені п озову відмовлено (а.с. 110-115).

Рішення мотивовано тим, що Банк має право здійснюва ти операції з іноземною валю тою, а тому, виражені в іноземн ій валюті грошові зобов'язан ня за кредитним договором, ві дповідають вимогам законода вства.

Не погодившись з рішенням с уду, позивач звернувся до Сев астопольського апеляційног о господарського суду з апел яційною скаргою, в якій проси ть рішення скасувати, позов з адовольнити (а.с. 124-127).

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що рішення господарс ького суду АР Крим від 2 5 травня 2010 року і справі №2-24/1338-2010 п рийнято з порушенням норм ма теріального та процесуально го права.

Заявник апеляційної скарг и посилається на п. 4 статті 5 Де крету Кабінету Міністрів Укр аїни "Про систему валютного р егулювання і валют ного конт ролю", згідно якого індивідуа льної ліцензії потребують в тому числі й операції щодо на дання і одержання резидентам и кредитів в іноземній валют і, якщо терміни і суми таких кр едитів перевищують встановл ені законодавством межі.

У зв'язку з чим позивач дійш ов до висновків, що надання та одержання кредиту в іноземн ій валюті, використання іноз емної валюти як засобу плате жу, можливо при дотри манні су б'єктами господарських відно син імперативних вимог закон одавства щодо одер жання від повідної індивідуальної ліц ензії.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарськог о суду від 24 червня 2010 року апеляційна скарга під приємства "АДК-Крим" прийнята до провадження в складі судо вої колегії: головуючий судд я - Маслова З.Д., судді - Градова О.Г., Фенько Т.П. Розгляд справи призначений на 08 липня 2010 року .

У судове засідання 08 липня 201 0 року представники Кримсько го відділення № 235 АКБ "УкрСибб анк" та ОСОБА_3 не з'явилися , про час та місце судового зас ідання повідомлені належним чином ухвалою суду від 24 черв ня 2010 року (а.с. 119-120).

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання не визнава лась обов' язковою, клопотан ня про відкладення розгляду справи до суду апеляційної і нстанції не надходило, судов а колегія визнала можливим р озглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутні сть представників Кримськог о відділення № 235 АКБ "УкрСибба нк" та 3-ої особи.

При повторному розгляді сп рави в порядку статті 101 Госпо дарського процесуального ко дексу України судова колегія встановила наступне.

Згідно п. 2 ст. 524 ЦК України, на яку посилається апелююча ст орона, сторони можуть визнач ити грошовий еквівалент зобо в'язання в іноземній валюті.

12 березня 2008 року між Банком т а підприємством "АДК-Крим" бул о укладено договір поруки № 113 12544000-П3 (а.с. 11).

Згідно з п. 1.1 Договору поручи тель зобов'язався перед кред итором відповідати за викона ння третьою особою по справі ОСОБА_3 усіх його зобов'яз ань пе ред кредитором, що вини кли з договору про надання сп оживчого кредиту № 11312544000 від 12 бе резня 2008 року, в повному об сязі.

Відповідно до п. 1.3 Договору п оручитель відповідає перед к редитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язанн ями останнього за основним д оговором, включаючи повернен ня основної суми боргу ( в тому числі суми кредиту, регресу ), спла ту процентів, комісій, ві дшкодування можливих збиткі в, пені та штрафних санкцій, пе редбачених умовами договору .

Відповідальність поручите ля і боржника є солідарною.

Даний договір набирає чинн ості з моменту його підписан ня сторонами та діє до повног о припинення всіх зобов'язан ь боржника за основним догов ором (п. 3.1).

Дослідивши всі обставини с прави та проаналізувавши дов оди сторін, судова колегія вв ажає відсутніми підстави для задоволення апеляційної ска рги та скасування рішення су ду першої інстанції , виходяч и з наступного.

Згідно з частиною третьою с татті 533 Цивільного кодексу Ук раїни від 16 січня 2003 року, № 435-IV, зі змінами та доповненням и (далі - Цивільний кодекс Укра їни), використання іноземної валюти, а також платіжних док ументів в іноземній валюті п ри здійсненні розрахунків на території України за зобов'я заннями допускається у випад ках, порядку та на умовах, вста новлених законом.

Законодавством закріплено право банку здійснювати опе рації в іноземній валюті: Зак он України "Про банки і банків ську діяльність" від 07 грудня 2000 року, № 2121-ІІІ, зі змінами т а доповненнями (далі - Закон Ук раїни "Про банки і банківську діяльність"), Декрет КМУ "Про с истему валютного регулюванн я і валютного контролю" від 19 л ютого 1993 року, № 15-93, зі змінами та доповненнями (далі - Декрет КМ У "Про систему валютного регу лювання і валютного контролю "), Закон України "Про Націонал ьний банк України" від 20 травн я 1999 року, № 679-XIV, зі змінами та доп овненнями (далі - Закон Україн и "Про Національний банк Укра їни").

Зазначені нормативні акти визначають, що банк має право здійснювати свою діяльність на підставі виданої НБУ ліце нзії.

28 жовтня 1991 року Національни м банком України видано АКБ "У крСиббанк" банківську ліценз ію № 75 на право здійснювати ба нківські операції, в тому чис лі щодо розміщення залучени х коштів від свого імені, на вл асних умовах та на власний ри зик (а.с. 24), та письмовий Дозвіл № 75-2 від 24 грудня 2001року на пра во здійснювати операції з ва лютними цінностями (а.с. 25).

Відповідно до частини 3 стат ті 14 Господарського кодексу У країни від 16 січня 2003 року № 436-IV, з і змінами та доповненнями, лі цензія - це документ державно го зразка, який засвідчує пра во суб'єкта господарювання н а провадження зазначеного в ньо му виду господарської ді яльності за умови виконання ліцензійних умов.

Згідно зі статтею 19 Закону У країни "Про банки і банківськ у діяльність" банк має право з дійснювати банківську діяль ність тільки після отримання банківської ліцензії, яка на дається Національним банком України.

Відповідно до статті 47 Зако ну України "Про банки і банків ську діяльність" на підставі банківської ліцен зії банки мають право здійснювати опе рації з розміщення залучених коштів від свого іме ні, на вл асних умовах та на власний ри зик.

Частиною першою статті 49 За кону України "Про банки і банк івську діяльність" визначаєт ься, що розміщення за лучених коштів від свого імені визна ється кредитною операцією. В ідповідно до статті 2 даного З акону коштами є гроші у націо нальній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

На підставі викладеного, су дова колегія погоджується з судом першої інстанції про т е, що Банк має право здійс нювати операції з іноземною валютою, у тому числі операці ї з надання кредитів в інозе м ній валюті на підставі отрим аної від Національного банку банківської ліцензії та до з волу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в і ноземній валюті грошового з обов'язання за кредитним дог овором відповідає вимогам за конодавства.

Як вже зазначалося, заявник апеляційної скарги посилаєт ься на обов'язковість отрима ння Банком або позича льнико м індивідуальних ліцензій На ціонального банку України дл я здійснення валют них опера цій, а саме:

- надання і одержання резиде нтами кредитів в іноземній в алюті, якщо термін і суми таки х кредитів перевищують встан овлені законодавством межі;

- використання іноземної ва люти на території України, як засобу платежу або як застав у, то суд першої інстанції пра вомірно визнав це помилковим в зв'язку з наступним.

Згідно зі статтею 5 Декрету КМУ "Про систему валютного ре гулювання і валютного контро лю" Національний банк Україн и видає індивідуальні та ген еральні ліцензії на здій сне ння валютних операцій, які пі дпадають під режим ліцензува ння згідно з цим Декре том. Ген еральні ліцензії видаються к омерційним банкам та іншим ф інансовим установам України , національному оператору по штового зв'язку на здійсненн я валютних операцій, що не пот ребують індивідуальної ліце нзії, на весь період дії режим у валютного регулю вання. Інд ивідуальні ліцензії видають ся резидентам і нерезидентам на здійсненення разо вої вал ютної операції на період, нео бхідний для здійснення такої операції.

Тобто, виходя чи з положень статті 5 Декрету КМУ "Про систе му валютного регулювання і в алютного контролю", генераль ні ліцензії видаються Націон альним банком лише певному к олу суб'єктів: банкам, фінансо вим установам та оператору п оштового зв'язку на здійснен ня ними валютних операцій на постійній основі. Натомість , індивідуальні ліцензії мож уть видаватися всім суб'єкта м (резиденти і нере зиденти) на здійснення лише разової вал ютної операції, при цьому у Де креті визна чено вичерпний п ерелік таких операцій.

Національним банком Украї ни прийнято Положення про по рядок видачі банкам бан ківс ьких ліцензій, письмових доз волів та ліцензій на виконан ня окремих операцій, (затверд жене постановою Правління НБ У від 17 липня 2001 року № 275), відпові дно до п. 5.3 якого пись мовий доз віл на здійснення операцій з валютними цінностями є гене ральною ліцензією на здійсне ння валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністр ів України "Про сис тему валют ного регулювання і валютного контролю".

Відповідно до п. 2.3 зазначено го Положення за умови отрима ння письмового дозволу Націо нального банку України банки мають право здійснювати опе рації з валютними цінностями по залученню та розміщенню і ноземної валюти на валютному ринку України.

Оскільки Банк отримав ба нківську ліцензію та дозвіл Національного банку на здійс нення операцій з валютними ц інностями, він має право на по стійній основі здійснювати о перації з розміщення іно зем ної валюти.

Відповідно до Декрету "Про с ис тему валютного регулюванн я і валютного контролю" індив ідуальні ліцензії видаються на операції з надання і одерж ання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термі ни і суми таких кредитів пере вищують встановлені законод авством межі.

Висновок позивача про обов 'язковість отримання банком або позичальником індивідуа льної ліцензії для кре дитув ання в іноземній валюті неза лежно від сум та термінів гро шових коштів, які на даються б анком, суперечить положенням ст. 19 Конституції України від 28 червня 1996 року, № 254к/96-ВР, зі змін ами та доповненнями внесенем и від 08 грудня 2004 року № 2222-IV, з а якими правовий порядок в Ук раїні ґрунтується на засадах , відповідно до яких ніхто не м оже бути примушений робити т е, що не передбачено законода вством. Оскільки чинним з ако нодавством не встановлен і будь-які обмеження чи вимог и щодо сум та термінів креди т ів в іноземній валюті, які над аються або залучаються резид ентами України, Банк не ма є зобов'язань щодо отримання індивідуальних ліцензій Нац іонального банку для на данн я кредитів в іноземній валют і резидентам.

Зазначений висновок також підтвер джений самим Націон альним банком України, який у своєму листі від 29 травня 2001 ро ку № 28-313/2178, з посиланням на норми Декрету КМУ "Про систему валю тного регулювання і валютног о контролю" визначив, що здійс нення резидентами операцій п о отриманню та наданню креди тів в іноземній валюті не пот ребує індивідуальної ліценз ії Національного банку Украї ни.

Позиція щодо правомірност і надання кредитів в іноземн ій валюті на підставі саме ге неральної ліцензії також під тверджена іншими нормативни ми актами Національного банк у, який відповідно до статті 44 Закону України "Про Націонал ьний банк України" діє як упов новажена державна установа п ри застосуванні законодавст ва України про валютне регул ювання і валютний контроль.

Отже, Банк має право на по ст ійній основі здійснювати дія льність з надання кредитів в іноземній валюті на підстав і отриманої від Національног о банку банківської ліцензії та генеральної ліцензії на з дійс нення валютних операцій без отримання індивідуально ї ліцензії.

Підприємство "АДК-Крим" вваж ає необхідним отримання інди відуальних ліцензій сторона ми Кредитного договору для в икористання іноземної валют и на території України, як за с обу платежу.

Згідно з Положенями Націон ального банку України про по рядок видачі банкам бан ківс ьких ліцензій, письмових доз волів та ліцензій на виконан ня окремих операцій, статті 47 та статті 49 Законом України "П ро банки і банківську діяльн ість" та статті 5 Декретом Кабі нету Міністрів України "Про с истему валютного регулюванн я і ва лютного контролю" наявн ість у банку генера льної ліц ензії на здійснення валютних операцій є достатньою підст авою для здійснен ня Банком о перацій з валютними цінностя ми, в тому числі операцій з вик ористання іноземної валюти я к засобу платежу.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Націонал ьним банком України індивіду альних ліцензій на використа ння іноземної валюти на тери торії України як засобу плат ежу (затвердженого постаново ю НБУ від 14 листопада 2004 року № 48 3), використання іноземної вал юти як засобу платежу без ліц ензії дозволяється якщо ініц іатором або отримувачем за в алютною операцією є уповнова жений банк (ця норма стосуєть ся лише тих операцій упо внов аженого банку, на здійснення яких Національний банк вида в йому банківську ліцен зію т а письмовий дозвіл на здійсн ення операції з валютними ці нностями).

Як зазначено вище, Банк отримав банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банк івські операції, в тому числі щодо розміщення залучених к оштів від свого імені, на влас них умовах та на власний ризи к, та письмовий дозвіл № 75-2 від 24 грудня 2001р. на право здійснюв ати операції з валютними цін ностями, що є генеральною ліц ензією на здійснення валютни х операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регул ювання і валютного контролю" , тому використання Банком і п озичальником іноземної валю ти, як засобу платежу за Креди тним договором, відповідає в имогам чинного законодавств а.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції про те, що надання Бан ком кредиту в іно земній валю ті та повернення позичальник ом такого кредиту здійснюєть ся на підставі ге неральної л іцензії на здійснення валютн их операцій, виданої Банку На ціональним бан ком України т а не потребує отримання Банк ом чи позичальником індивіду альної лі цензії на операцію з надання і одержання резиде нтами кредитів в іноземній в алюті, та опе рацію з використ ання іноземної валюти на тер иторії України, як засобу пла тежу або як застави.

Позивач в апеляційній скар зі посилається на те, що відпо відач не має валютного рахун ку в дола рах США та у зв'язку з цим він не має можливості вик онати зобов'язання по сплаті кош тів в іноземній валюті.

Відповідно до положень п. 5.1 с пірного договору по руки пор учитель підтвердив, що:

- повністю розуміє всі умови основного договору (Кр едитного договору) та цього д оговору, свої права та обов'яз ки за договором і погоджуєть ся з ними;

- цей договір не суп еречить будь-яким договірн им обмеженням, які є обов'я зковими для Поручителя;

- на день укладення договору відсутні будь-які перешкоди щодо його належного виконан ня.

Відповідно до п.5.2. спірного д оговору поруки за значено, що в разі, якщо Поручитель є юрид ичною особою, він також підтв ерджує, що:

- має здатність викону вати умови Договору та має вс і необхідні повноваження від засновників (акціонерів, спі ввласників) та інших органів управління Поручителя, що є н еобхідними для укладання та виконання цього договору;

- договір не суперечит ь статуту чи іншим установчи м документам Поручителя.

Тобто, законодавчо передба чено, що підприємство "АДК-Кри м" не позбавлено можливості в иконати своє зобов'язання за договором поруки шляхом зас тосування п. 2 ст. 533 ЦК України, з астосувавши грошовий еквіва лент долар США до гривні.

Крім того, ст. 533 ЦК України пе редбачено, що:

1. Грошове зобов'язання має б ути виконане у гривнях.

2. Якщо у зобов'язанні визнач ено грошовий еквівалент в ін оземній валюті, сума, що підля гає сплаті у гривнях, визнача ється за офіційним курсом ві дповідної валюти на день пла тежу, якщо інший порядок її ви значення не встановлений дог овором або законом чи іншим н ормативно-правовим актом.

3. Використання іноземної ва люти, а також платіжних докум ентів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на т ериторії України за зобов'яз аннями допускається у випадк ах, порядку та на умовах, встан овлених законом.

Відповідно до п. 1 ст. 203 ЦК Укра їни зміст правочину не може с уперечити цьому Кодексу, інш им актам цивільного законода вства, а також моральним заса дам суспільства.

Згідно з п. 1 ст. 215 ЦК України п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу.

Судом 1-ої та апеляційної ін станцій не встановлено а під приємством "АДК-Крим" не надан о доказів порушення Банком в имог ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Отже, доводи апеляційної ск арги спростовуються вищевик ладеним та не можуть бути під ставою для скасування рішенн я у справі, а тому рішення госп одарського суду АР Крим від 25 травня 2010 року у справі № 2-24/1338-2010 с лід залишити без змін, так як в оно прийняте при повному з'яс уванні судом всіх обставин с прави та при вірному застосу ванні норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія погоджуєть ся з господарським судом АР К рим про стягнення державного мита та витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу з позивача від повідно до статті 49 Господарс ького процесуального кодек с у України.

Керуючись статтями 101, 103 (пунк т 1), 105 Господарського процесуа льного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу підпр иємства "АДК-Крим" залишити бе з задоволення.

2. Рішення господарського су ду Автономної Республіки Кри м від 25 травня 2010 року у справі № 2-24/1338-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя

Судді