Рішення

від 09.04.2024 по справі 143/874/23

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/874/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

з участю секретаря Левченко М.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Жмурчук О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Погребищенського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом,-

Встановив:

У вересні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 3, 69 га, кадастровий номер 0523486800:04:001:0034, яка розташована на території Погребищенської ОТГ Станилівського старостинського округу Вінницького району Вінницької області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ВН № 00616, виданого Станилівською сільською радою 15.03.2002 року.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 .

До дня смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки, яка розташована на території Станилівського старостинського округу, цільове призначення якої є для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ВН № 000616.

У передбачений шестимісячний строк після смерті спадкодавця позивачка фактично прийняла спадщину, вступила в управління та володіння спадковим майном, взяла в своє користування предмети домашнього вжитку.

Після її звернення до нотаріального органу в частині видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, а саме державного акту на право приватної власності на землю.

Видати новий державний акт на право власності на земельну ділянку відділ Держгеокадастру у Погребищенському районі не має можливості у зв`язку зі смертю спадкодавця ОСОБА_3 .

Через відсутність умов для отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному органі вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів щодо визнання права на спадщину.

13.09.2023 суддею ухвалено відкрити провадження у справі та її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження (а.с. 23).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та пояснила, що вона є спадкоємцем матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті мати була зареєстрована в с. Талалаї Погребищенського району Вінницької області, а фактично проживала в сестри ОСОБА_4 в селі Лука Мелешківська Вінницького району Вінницької області, де й була похована. Мати за життя працювала в колгоспі та жила в с. Талалаї одна. Також повідомила, що в матері в с. Талалаї залишилася хата, земля, рухоме майно. Протягом шести місяців після відкриття спадщини вона приїжджала в с. Талалаї, де обробляла город біля хати, взяла речі домашнього вжитку. Крім того зазначила, що за перший рік після смерті матері вона отримала орендну плату за землю, проте на даний час гроші за пай не отримує.

Представник Погребищенської міської ради - головний спеціаліст юрист відділу правового забезпечення Жмурчук О.М. в підготовчому засіданні позов визнала та зазначила, що позивачка прийняла спадщину шляхом вступу в управління і розпорядження майном спадкодавця за правилами ЦК УРСР 1963 року.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що коли мати позивачки була жива, то вона проживала на одній вулиці разом з нею в с. Талалаї. Після смерті матері протягом шести місяців позивачка приїжджала до будинку, обробляла город.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що проживає в с. Талалаї. Мати позивачки померла в січні 2002 року, а за життя проживала в АДРЕСА_1 . Позивачка протягом шести місяців після смерті матері і до тепер приїжджає в село, де обробляє город та доглядає за будинком.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.01.2002 (а.с. 8).

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та її померлою матір`ю ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 10.10.1969 (а.с. 7).

Відповідно до довідок, виданих в.о. старости Станилівського старостинського округу Погребищенської міської ради Штогрин Л.С. від 27.07.2023 за №№ 23-12, 23-13, згідно запису по погосподарській книзі № 4 за 2001-2005 роки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18, 19).

Згідно з копією державного акту на право приватної власності на землю серії І-ВН № 000616 від 15.03.2002 ОСОБА_7 на підставі рішення 19 сесії 3 скликання Станилівської сільської Ради народних депутатів від 30.11.2001 передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,69 гектарів у межах згідно з планом, яка розташована на території Станилівської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 630 (а.с. 11).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-052060822020 від 04.11.2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 0523486800:04:001:0034, площею 3,6928 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Станилівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, та на праві власності належить ОСОБА_7 (а.с. 13-15).

Згідно з копією рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 24.09.2020 у справі № 143/1023/20 встановлено факт, що державний акт на право приватної власності на землю серії І-ВН № 000616, виданий 15 березня 2002 року Станилівською сільською радою Погребищенського району Вінницької області на ім`я ОСОБА_7 , дійсно належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16, 17).

Державним нотаріусом Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області листом від 23.08.2023 за № 474/01-16 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право останньої на земельну ділянку (а.с. 9).

Згідно з копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація щодо спадкової справи та виданих на її підставі свідоцтв про право на спадщину відсутня (а.с. 10).

Позивачка ОСОБА_1 11.10.2023 подала у місцеву газету «Колос» від 10.01.2024 оголошення про втрату оригіналу державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3242273158.1 від 11.10.2023 (а.с. 29, 30).

В силу ст. 524 ЦК УРСР 1963 року (чинного на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Відповідно до положень ст. 548 ЦК УРСР 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня її відкриття він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном або подав нотаріальному органу заяву про прийняття спадщини.

Із наведених вище доказів та показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід дійти висновку, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном відповідно до правил, передбачених ст. 549 ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно п.п. «б», «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України право власності громадяни України набувають на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У відповідності до п. «а» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17 жовтня 2012 року, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Суд враховує, що підставою для відмови нотаріуса у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, є відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують право спадкодавця ОСОБА_3 на неї.

Однак, ці недоліки не можуть бути усунуті станом на час розгляду справи, позаяк відповідно до чинного законодавства на померлу особу отримати правовстановлюючі документи не виявляється можливим, а тому, на переконання суду, право позивачки підлягає захисту в судовому порядку.

В контексті обставин справи суд вважає, що визнання позову представником відповідача, який як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями розпоряджатися майном територіальної громади, до якої може перейти право на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 у разі визнання його судом відумерлою спадщиною, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Отже, зважаючи те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом на майно спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, ураховуючи визнання позову представником відповідача, суд приходить до висновку, що з метою захисту майнових прав позивачки за нею необхідно визнати право власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Зважаючи на те, що позивачка ОСОБА_1 бажає судові витрати залишити за собою, та враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, сплачений нею судовий збір не підлягає стягненню із відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 3, 6928 га, кадастровий номер 0523486800:04:001:0034, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Погребищенської ОТГ Вінницького району Вінницької області, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії І - ВН № 000616, виданого Станилівською сільською радою Погребищенського району Вінницької області 15.03.2002 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Погребищенська міська рада Вінницької області, код ЄДРПОУ 03772654,

вул. Богдана Хмельницького, 110, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, 22200.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 16.04.2024.

Суддя