Ухвала

від 15.04.2024 по справі 469/1035/23

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.04.24 Справа №469/1035/23

4-с/469/2/24

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2024 року Березанський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Тавлуя В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

представника скаржника (стягувача) - прокурора - Мішустіна М. А.,

суб`єкт оскарження - державний виконавець

Малиновського відділу державної виконавчої служби

у місті Одесі Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м.Одеса) - Сологуб В. Д. - не з`явився,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник) -не з`явилася,

ОСОБА_2 -не з`явилася,

Представник Державного спеціалізованого

Господарського підприємства «Ліси України» - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Березанка скаргу першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сологуба Віктора Дмитровича,

в с т а н о в и в:

08 листопада 2023 року перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до суду із вказаною скаргою, у якій просив скасувати повідомлення державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м.Одеса) Сологуба Віктора Дмитровича від 11 жовтня 2023 року про повернення стягувчу без прийняття до виконання виконавчого документу ухвали Березанського районного суду Миколаївської області від 11.08.2023 року у справі №469/1035/23.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області у справі № 469/1035/23 задоволено заяву прокурора про забезпечення позову в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Зокрема, заборонено ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 2 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0195 дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу або об`єднання з іншими ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи.

На підставі положень ст.24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, вказаний виконавчий документ у викладеній частині 26.09.2023 року скеровано прокурором для примусового виконання до Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (відділ ДВС).

Однак, 11.10.2023 року державним виконавцем відділу ДВС прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання на підставі пунктів 6 та 10 частини 4 статті 4 Закону, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, та пред`явлений не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

В обґрунтування прийнятого рішення державним виконавцем відділу ДВС вказано, що в ухвалі суду відсутня інформація про стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційні коди стягувана та боржника, а також ухвала не містить строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зазначено, що виконання ухвали суду в частині «заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки ...», а також в частині «заборонити органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати ...» не є підвідомчім районним в містах відділам ДВС відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, яким є Малиновський відділ ДВС.

Прокурор вважає, що повідомлення державного виконавця відділу ДВС про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 11.10.2023 року у справі №469/1035/23 суперечать вимогам законодавства, тобто є неправомірними оскільки, зі змісту ухвали суду про забезпечення позову вбачається повне найменування стягувана - Миколаївська окружна прокуратура, а заява про примусове виконання рішення містить відомості про місцезнаходження, ідентифікаційний код, засоби зв`язку та електронну адресу стягувана.

Відповідно до статті 157 ЦПК України така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановления незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, про це зазначено в ухвалі суду.

Крім того, цивільно-процесуальне законодавство не передбачає зазначення в ухвалі суду про забезпечення позову строку пред`явлення цієї ухвали до виконання, оскільки за положеннями статті 158 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом у будь-який час розгляду справи або після цього в залежності від обставин справи.

Тобто, виконавчий документ та заява про примусове виконання рішення містять усю необхідну інформацію про стягувана та боржника.

Метою звернення прокурора до відділу ДВС є виконання ухвали в частині заборони ОСОБА_3 вчиняти із земельною ділянкою площею 2 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0195 дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу або об`єднання з іншими ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи, про що ним було зазначено безпосередньо у заяві про примусове виконання рішення від 26.09.2023 № 15/1-690 вих-23.

Відтак, на виконання цієї ухвали боржник має утриматись від вчинення певних дій. Порядок виконання рішень суду цієї категорії встановлений частиною 4 статті 63 Закону, згідно з якою виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт.

Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції належить стягувану.

Як зазначено у виконавчому документі, боржник ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 належить до територіальної юрисдикції Малиновського відділу ДВС, отже виконавчий документ пред`явлений у відповідності до вимог Закону за місцем проживання боржника та за підвідомчістю.

За змістом статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, до яких віднесено також ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом (стаття 3 Закону).

Отже, метою виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження є примусове виконання судових рішень, яке згідно зі статтею 5 Закону покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Статтею 26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення або за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Виконавця зобов`язано вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (стаття 18 Закону).

Проте, державним виконавцем відділу ДВС Сологуб В.Д. не були вжиті всі заходи щодо примусового виконання ухвали суду, а рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання прийнято без дотримання прав та інтересів сторін у виконавчому провадженні.

Внаслідок дій державного виконавця відділу ДВС, прийняття рішення з порушенням вимог законодавства, зазначена ухвала про забезпечення позову залишається невиконаною, що порушує інтереси держави, принципи державної політики у сфері судочинства, адже виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду і забезпечується державою.

Посилаючись на наведені обставини прокурор просить задовольнити скаргу.

09 листопада 2023 року Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання з виклик учасників справи (а.с.16).

25 січня 2024 року на адресу суду від Малиновського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов Відзив на скаргу прокурора, у якій відділ ДВС просив суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що виконавчий документ не відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Також відділ ДВС у відзиві просив розглянути скаргу за відсутності державного виконавця, дії якого оскаржують ся (а.с.36-39).

У судовому засіданні прокурор скаргу підтримав посилаючись на положення законодавства та обставини, викладені у скарзі, та просив її задовольнити.

У судове засідання суб`єкт оскарження - державний виконавець Малиновського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - Сологуб В. Д., боржник ОСОБА_1 та інші заінтересовані особи не з`явилися, про дату місце і час повідомлені в порядку, передбаченому ЦПК України, зокрема, шляхом відповідної публікації на офіційному Веб-сайті Березанського районного суду Миколаївської області (а.с.49).

Відповідно до положень ч.2 ст.450 ЦПК України нявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення прокурора та ознайомившись з матеріалами скарги суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 451 ЦПК України).

З матеріалів скарги вбачається, що Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 11.08.2023 року у справі №469/1035/23 задоволено заяву прокурора про забезпечення позову в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у зв`язку з чим накладено арешт на земельну ділянку 4820982200:12:055:0195 та заборонено ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 2 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0195 дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу або об`єднання з іншими ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи (а.с.8-9).

26.09.2023 року перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури направив на ім`я начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Заяву про примусове виконання рішення, у якій просив відкрити виконавче провадження з виконання ухвали Березанського районного суду Миколаївської області від 11.08.2023 року у справі №469/1035/23, і до якої додав вказану ухвалу суду для виконання (а.с.7).

11.10.2023 року державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сологубом В.Д. складено та направлено на адресу заявника Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (а.с.11-13).

Вказане рішення обґрунтоване посиланням на положення пунктів 6 та 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та мотивоване тим, що, як вбачається з його змісту, в ухвалі суду відсутня інформація про стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційні коди стягувана та боржника, а також ухвала не містить строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а виконання ухвали суду в частині «заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки ...», а також в частині «заборонити органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати ...» не є підвідомчім районним в містах відділам ДВС відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, яким є Малиновський відділ ДВС.

Прокурор вважає, вказане рішення державного виконавця незаконним, та таким, що підлягає скасуванню.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення скарги прокурора суд виходить з наступного.

За змістом статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч.1 ст.18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно положень ч.4 статті 13 чинного Закону невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, направивши на ім`я начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на виконання документ, передбачений п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені та законами України відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Разом з тим, оскаржуване рішення про направлення на адресу прокурора Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання 11.10.2023 року (а.с.11-13) державний виконавець Сологуб В. Д., на думку суду, прийняв як всупереч вказаним вимогам Закону, так і з грубим порушенням вимог статті 129-1 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч.1 ст.18 ЦПК України, якими встановлено обов`язковість виконання судових рішень, що набрали законної сили.

При цьому, суд вважає, що обґрунтування та мотиви з яких виходив державний виконавець при прийнятті оскаржуваного рішення, а саме, посилання на положення пунктів 6 та 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» мотивоване тим, що, в ухвалі суду відсутня інформація про стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційні коди стягувача та боржника, тощо, не заслуговують на увагу, оскільки прямо суперечать Конституції України та Законам України, а тому не можуть бути враховані судом при розгляді скарги.

Крім того, суд звертає увагу не те, що вимоги до судового рішення у цивільній справі, встановлені не нормами Закону України «Про виконавче провадження», а положеннями ст.265 ЦПК України, і оцінка судових рішень на відповідність їх вимогам вказаної статті процесуального закону не відноситься до компетенції державного виконавця, а є виключною прерогативою відповідного суду вищого рівня.

Також приймаючи рішення по суті скарги суд враховує те, що ч.1 ст.271 ЦПК України передбачено право державного виконавця звернутися до суду з заявою про роз`яснення судового рішення, у випадку, коли воно йому не зрозуміле для виконання, і вказаним правом міг скористатися державний виконавець, у разі необхідності, але цього не зробив, і фактично повернув прокурору судове рішення без виконання з формальних підстав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.183, 258-261, 447-451 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Скаргу першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), задовольнити.

Повідомлення державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сологуба Віктора Дмитровича від 11 жовтня 2023 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу ухвали Березанського районного суду Миколаївської області від 11.08.2023 року у справі №469/1035/23, скасувати.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний тексту ухвали складено 15 квітня 2024 року.

Суддя: