Ухвала

від 15.10.2010 по справі 2а-9944/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-9944/09/2670                            Головуючий у 1-й інстанції:     

Суддя-доповідач:  Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" жовтня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого –судді Межевича М.В., суддів Коротких А.Ю. та Сауляка Ю.В., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта Мельника Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2009 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ярослав-Плюс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування акту № 3021 від 20.07.2009 року про анулювання реєстрації платника ПДВ та зобов’язання вчинити певні дії,  -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Ярослав-Плюс»звернулось до суду з адміністративним позовом до  Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування акту відповідача № 3021 від 20.07.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Ярослав –Плюс».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач в апеляційній  скарзі просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, посилаючись на неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи  з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції  залишає апеляційну скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи та ухвалив  судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України  у справах щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб‘єктів  владних повноважень адміністративні суди перевіряють,  чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах  повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України;2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи  несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з  дотриманням необхідного  балансу  між  будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод  та інтересів особи і цілями, на досягнення яких  спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто  протягом розумного строку.                     

Так, судом першої інстанції встановлено,  що ПП „Ярослав - Плюс" (код ЄДРПОУ 32567945) адреса реєстрації: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. З, згідно п.п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»було зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що ДПІ у Святошинському районі м. Києва видане свідоцтво №100057739, початок дії якого 08.08.2007 року та присвоєно індивідуальний податковий номер 325679413076.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2008 року - травень 2009 року та складено Довідку №447\15-210 від 17.07.2009р.

Перевіркою встановлено, що ПП „Ярослав - Плюс" відноситься до другої категорії платників податку, і відповідно до системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено заниження податкових зобов'язань на суму більше 300 тис. грн.

Відповідно до Розпорядження Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 22.04.2009р. №357 була створена комісія, якою встановлено, що ПП „Ярослав - Плюс" зареєстрований як платник ПДВ, надає податковому органу декларації з цього податку, які свідчать про не задекларовані (не сплачені) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України „Про податок на додану вартість", що підтверджено довідкою про результати документальної невиїзної перевірки №447\15-210 від 17.07.2009р. Платник подає \не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з березня 2008 року до травня 2009 року з показниками, які свідчать про не задекларовані (не сплачені) податкові зобов'язання, обсяг яких складає 35683,10 тис. грн.

Згідно висновків акту реєстрація платником податку на додану вартість ПП „Ярослав - Плюс" підлягає анулюванню на підставі пп. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

У зв'язку з цим комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість з 20.07.2009р. та зобов'язала позивача повернути податковому органу Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що пункт 9.8 Закону України "Про податок на додану вартість" не містить підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як встановлення органами державної податкової служби факту подання декларацій з ПДВ, які свідчать про не задекларовані (не сплачені) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість".

Оскільки у позивача наявні докази неправомірності анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП „Ярослав - Плюс" з 20.07.2009р., а спеціальний закон, як вже було зазначено вище, такої підстави для анулювання реєстрації платником податку на додану вартість не містить, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.  

Разом з цим колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 9.8 ст. 9  ЗУ «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;  г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Пунктом 9.8 вказаного Закону також передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Як вбачається із акту перевірки та акту анулювання платника ПДВ, таке анулювання здійснено податковим органом з посиланням на п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 року №757-р (далі по тексту –Розпорядження).

Відповідно до п. 2 Розпорядження у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.

Пунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно пункту 1 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79 це Положення розроблене відповідно до Законів України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно-правових актів.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону (п. 25.2.2 п. 25 Положення).

Отже, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ визначаються виключно Законом України «Про податок на додану вартість».

Компетенція податкових органів при встановленні недостовірності, неповноти та несплати платниками податків і зборів визначена Законами України «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими законами з питань оподаткування, відповідно до яких податковий орган зобов'язаний, у разі, зокрема, заниження податкових зобов'язань, самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, а тому анулювання свідоцтва платника ПДВ, у разі заниження податкових зобов'язань, законодавством не передбачене.

За наведених обставин та враховуючи, що закон, який має вищу юридичну силу у порівнянні з Розпорядженням, яке є підзаконним нормативно-правовим актом, не містить такої підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ, як подання платником декларацій, які свідчать про не задекларовані (не сплачені) податкові зобов'язання на суму, що перевищує 300 000,00 грн., акт про анулювання реєстрації платника ПДВ № 3021 від 20.07.2009 року є таким, що  суперечить чинному законодавству, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність його скасування.

Відповідно до пп. 25.4 п. 25 вищезазначеного Положення, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов, а дії відповідача не відповідають вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва відмовити,  а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                            М.В. Межевич

Суддя                                                                                                  А.Ю. Коротких  

Суддя                                                                                                  Ю.В Сауляк