Постанова

від 24.01.2024 по справі 910/11987/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2024 р. Справа№ 910/11987/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

секретар судового засідання Михайленко С.О.,

за участю:

представник відповідача: адвокат Клюєва Л.С., (в залі суду) - Ордер серії АЕ № 1256754 від 23.01.2024

представник позивача: адвокат Воронов Ю.В., (поза межами приміщення суду)

представник відповідача: адвокат Франскевич Ю.І., (поза межами приміщення суду) - ордер серії АЕ № 1222799 від 29.08.23,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс Автоматика"

на рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2023 року

(повний текст складено 20.04.2023)

у справі № 910/11987/22 (суддя- Курдельчук І.Д. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс Автоматика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оселедько"

про стягнення 3 768 451,03 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс Автоматика" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оселедько" (далі - ТОВ "Оселедько") заборгованості за договором поставки та монтажу від 30.07.2021 №30721/1-02 (далі - Договір).

Позивач вказував, що в порушення умов укладеного договору, які полягали у своєчасній оплаті відповідачем поставленого та змонтованого позивачем обладнання, відповідач допустив заборгованість в оплаті по рахунку від 30.07.2021 №139 - 2 300 000,10 грн, по рахунку від 09.08.2021 №147 - 5 400 грн, по рахунку № 151 від 13.08.2021 - 128 000,16 грн, по рахунку від 26.08.2021 №160 - 51 300 грн, по рахунку від 26.08.2021 №161 - 157 500 грн, по рахунку від 26.08.2021 №162 - 199 850, 23 грн, по рахунку від 27.09.2021 №181 - 241 205,94 грн. За прострочення грошового зобов`язання позивач просив стягнути 88 808,25 грн 3 % річних і 596 386,25 грн інфляційних втрат.

Відповідач позов не визнавав і стверджував, що між сторонами були укладені два договори з однаковим предметом - від 30.07.2012 № 30721/1-02 та від 15.02.2021 №15-02, проте письмовий текст останнього договору у сторін відсутній, однак, за твердженням відповідача, саме за останнім правочином позивач поставляв товар і виконував більшість монтажних робіт, які були оплачені ТОВ "Оселедько". Крім того відповідач не визнав отримання ним товару та дріт з його монтажу через ОСОБА_1 , вказуючи, що такий не міг бути представником ТОВ "Оселедько".

За результатами розгляду спору рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.2023 року у справі 910/11987/22 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами у справі був укладений і виконувався договір від 15.02.2021 №15-02, і саме за вказаним правочином позивачем був поставлений товар і виконані роботи, які були оплачені ТОВ "Оселедько", про що свідчать надані суду відповідачем копії видаткових накладних і актів, у реквізитах яких є посилання на договір від 15.02.2021 за №15-02.

З пояснень сторін підчас розгляду спору суд також установив, що умови договору від 15.02.2021 №15-02 не узгоджувалися, на паперових носіях чи в електронному вигляді він не укладався, хоча дії на його виконання здійснювалися як позивачем, так і відповідачем.

Суд відхилив доводи позивача про виконання ним умов договору поставки та монтажу від 30.07.2021 №30721/1-02, вказавши, що подані позивачем видаткові накладні та акти виконаних робіт у відповідності до умов договору 30721/1-02 не містили відтиску печатки відповідача, а підписання від його імені вказаних документів ОСОБА_1 не мають юридичної сили документу, який підтверджує виконання договору №30721/1-02 належному кредитору. Суд також визнав недоведеною (та відхилив відповідні доводи позивача) ту обставину, що у відносинах з ТОВ "Діасон" (сторона у справі 910/2057/23) саме ОСОБА_1 здійснював представництво ТОВ "Оселедько".

Місцевий господарський суд врахував пояснення позивача про плутанину у своєму діловодстві, внаслідок якої у рахунках і актах за договором 30721/1-02 містили реквізити іншого договору від 15.02.2021 №15-02, а кошти, що надходили за платіжними дорученнями, як оплата по окремим накладним і рахункам, містили посилання на договір 15.02.2021 №15-02, зараховувались в оплату за договором 30721/1-02 та навпаки.

Установивши відсутність документального підтвердження виконання умов договору №30721/1-02 на суму 3 083 256,53 грн., місцевий господарський суд визнав відсутнім у позивача права грошової вимоги до відповідача на суму 1 188 392,74 грн., вказавши, що таке право припинилося зарахуванням відповідачем зустрічних однорідних вимог, яке здійснено ним після відкриття провадження у справі 910/11987/22.

При цьому суд визнав погашеною заборгованість на користь відповідача за договором від 15.02.2021 №15-02 і за договором 30721/1-02 в розмірі 1 481 069,90 грн та за договором 30721/1-02 в розмірі 1188392,74 грн. та на користь позивача за договором від 15.02.2021 №15-02 і за договором 30721/1-02 в розмірі 1 188 392,74 грн.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції та мотивами, якими суд керувався при цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс Автоматика" звернулося із скаргою до суду першої інстанції, у якій просило рішення суду як незаконне скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

За доводами апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність доказів виконання позивачем умов договору 30721/1-02, адже за умовами цього договору поставка та монтаж обладнання мали відбуватися у селі Чубинському Бориспільського району Київської області. Виконання такої поставки, вказував апелянт, підтверджується поданими позивачем товарно-транспортними накладними, та прийнятими відповідачем результатами монтажних робіт відповідно до акту передачі. Такі аргументи спростовують висновки суду першої інстанції про недоведеність позивачем обставин виконання ним договору 30721/1-02 і прийняття такого виконання належним представником відповідача. На думку апелянта, суд першої інстанції не належним чином розглянув спір і невірно оцінив подані сторонами докази.

Відповідач, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши доводи апелянта та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, повноту дослідження ним доказів, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скаргу підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись із позовом, позивач вказував, що відповідач порушив право позивача на отримання плати за поставлене та змонтоване на території відповідача обладнання у відповідності до укладеного 30.07.2021 між Товариством, як постачальником, і ТОВ "Оселедько", як покупцем Договору № 30721/1-02.

За умовами договору № 30721/1-02 постачальник зобов`язувався поставити та передавати у власність покупця тамбур перевантажувальний, зрівнювальну платформу та інший товар, перелік якого наведено у специфікації (далі - товар), та здійснити його встановлення (монтаж, монтажні роботи), відповідно до умов Договору, а покупець зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити товар та монтажні роботи, відповідно до конкретної специфікації та на основі рахунків.

Позивач вказував, що відповідачем були порушені умови Договору в частині оплати товару:

по рахунку від 30.07.2021 №139 - 2 300 000,10 грн,

по рахунку від 09.08.2021 №147 - 5 400 грн,

по рахунку № 151 від 13.08.2021 - 128 000,16 грн,

по рахунку від 26.08.2021 №160 - 51 300 грн,

по рахунку від 26.08.2021 №161 - 157 500 грн,

по рахунку від 26.08.2021 №162 - 199 850, 23 грн,

по рахунку від 27.09.2021 №181 - 241 205,94 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору 30721/1-02 факт поставки товару підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною, а виконання монтажних робіт - підписаним актом виконаних робіт.

Поставка та монтаж виготовленого позивачем товару мали відбуватися за вказаним у договорі місцем - село Чубинське Бориспільського району Київської області.

За умовами договору 30721/1-02 позивач зобов`язувався виготовити і змонтувати 50 одиниць тамбуру перевантажувального 2500х3400 х600 мм прямого, 50 одиниць зрівнювальної платформи 2000х2500 з блоком керування,50 одиниць герметизатора пройому у 3400х3400х600 мм, 50 одиниць направляючих для коліс, 450 одиниць бампера відбійного 500х250х100 мм.

При цьому ціна за одиницю товару та вартість монтажних робіт вважалася фіксованою (п. 2.4 договору).

Загальна вартість товару та монтажних робіт були узгоджені сторонами у специфікації ( додаток № 1 до договору ) і становила 7 450 000, 20 грн., тоді як загальна вартість робіт з монтажу всього товару ( позиції 1-5 ) за 50 одиниць - 750 000 грн. без ПДВ.

Відповідно до умов договору 30721/1-02 та рахунку на оплату № 139 від 30 липня 2021 р. відповідач мав сплатити 7 450 000,20 грн. з ПДВ.

З матеріалів справи випливає, що відповідач 04.08.2021 р. платіжним дорученням № 2059 ( а.с 26,т. 1 ) частково здійснив оплату рахунку № 139 від 30 липня 2021 р., і перерахував з посиланням на договір 30721/1- 02 на користь позивача 4 470 000 грн.

Ця обставина спростовує доводи відповідача з приводу того, що здійснення оплати відбувалося ним за іншим договором № 15-02 від 15.02.2021.

Також, як слідує з позову, Позивач в оплату зобов`язань врахував сплачені відповідачем згідно з платіжним дорученням № 2417 від 15.09.2021 р. 680 000 грн., внаслідок чого у позові заявляв про невиконання відповідачем грошових зобов`язань за договором 30721/1- 02 на суму 2 300 000 грн.

Звертаючись з позовом, позивач вказував, що виконання ним договору 30721/1- 02 в частині передачі товару підтверджується видатковими накладними № 192 від 10.09.2021 р. на суму 3 275 000,10 грн., № 203 від 24.09.2021 р. на суму 2722490, 10 грн., № 238 від 16.12.2021 р. на суму 552 510 грн.

З наявних у справі видаткових накладних № 192 від 10.09.2021 р. на суму 3 275 000,10 грн., № 203 від 24.09.2021 р. на суму 2 722 490, 10 грн., № 238 від 16.12.2021 р. на суму 552 510 грн. випливає, що за своїми характеристиками вказаний у накладних товар відповідав характеристикам товару, що узгоджений сторонами у Специфікації до договору 30721/1-02, а монтажні роботи відбувалися у вересні 2021 р. ( 25 одиниць ) та грудні 2021 р. (25 одиниць).

Інші надані позивачем видаткові накладні, зокрема, щодо поставки воріт секційних, металевої рами та їх монтажу (видаткова № 228, ТТН № Р228, видаткова накладна 248, ТТН № Р248, видаткова накладна 216, ТТН Р216, видаткові накладні 269, 270, ТТН Р 269, Р 270 ) не мають відношення до змісту зобов`язань, які виникли між сторонами внаслідок укладення та виконання ними договору 30721/1-02, адже поставка та монтаж товарів, які вказані у видаткових накладних, не були передбачені Специфікацією до договору 30721/1-02 тому доводи позивача з посиланням на такі накладні підлягають відхиленню.

З наявної у матеріалах справи заяви (а.с 145-147, т. 2) відповідач визнавав обґрунтованими грошові зобов`язання перед позивачем на суму 1 188 392,74 грн. і заперечив прийняття товару за видатковими накладними № 203 від 24.09.2021 р. на суму 2 722 490, 10 грн. та № 238 від 16.12.2021 р. на суму 552 510 грн., вказуючи на те, що накладні підписані не уповноваженою ним особою ОСОБА_1 .

Місцевий господарський суду у своїх висновках виходив з того, що подані позивачем видаткові накладні та акти в підтвердження виконання договору 30721/1-02 не містять відтиску печатки відповідача та підписані особою, повноваження якої на представництво зі сторони ТОВ "Оселедько" документально не підтверджено.

Також суд вказав, що посилання позивача як на доказ представництва ОСОБА_1 ТОВ "Оселедько" у відносинах з ТОВ "Діасон" (сторона у господарському спорі по справі 910/2057/23) не доводять участі такої особи у спірних правовідносинах, що вирішуються у даній справі 910/11987/22.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок невірним, адже представництво може вбачатися з обстановки, у якій діє представник, тим більше, що ОСОБА_1 представляв відповідача у відносинах на одній і тій самій площадці з іншою юридичною особою ТОВ "Діасон" (сторона у господарському спорі по справі 910/2057/23).

Відповідач у наданому ним розрахунку (а.с. 85, т.1) визнав, що в період з 19.08.2021 р. по 26.11.2021 р. здійснив на виконання договору 30721/1-02 оплату у загальному розмірі на 1 086 091,72 грн. і визнав свої грошової зобов`язання перед позивачем на суму 1 188 392,74 грн (заява про залік).

Водночас припинення зарахування зустрічних однорідних вимог не означає неможливості стягнення нарахованих на суму боргу інфляційних та трьох відсотків річних до моменту зарахування.

Зарахування припиняється не з дня подання заяви, а з моменту настання того із зобов`язань, строк виконання якого наступає пізніше.

Та обставина, що строк виконання грошових зобов`язань з поставки та передачі виконаних робіт у договорі не визначений не означає неможливості застосування до правововідносин сторін положень ч. 1 ст 692 ЦК України та ч. 1 ст. 854 ЦК України.

За таких обставин справи колегія суддів вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу позивача частково, скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних і у цій частині прийняти нове рішення про задоволення вказаних вимог, а в іншій частині рішення суду залишити без змін. У зв`язку із частковим задоволенням позову здійснюється новий розподіл судових витрат за розгляд спору у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс Автоматика" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі № 910/11987/22 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2023 року у справі 910/11987/22 про відмову у задоволенні позову - скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оселедько" (ідентифікаційний код: 40047273; 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, корпус 182, кімната 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс Автоматика" (ідентифікаційний код: 40257852; 02081, м. Київ, вул. Урлівська, 34-А, кв. 66) 88 808,25 грн 3 % річних і 596 386,25 грн інфляційних втрат та судових витрат у розмірі 10 277,92 грн. судового збору та 10120,81 грн витрат на професійно-правничу допомогу.

4. В решті вимог рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2023 року у справі 910/11987/22 залишити в силі.

5. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оселедько" (ідентифікаційний код: 40047273; 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, корпус 182, кімната 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс Автоматика" (ідентифікаційний код: 40257852; 02081, м. Київ, вул. Урлівська, 34-А, кв. 66) 15 416,88 грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

6. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

7. Справу № 910/11987/22 надіслати до місцевого Господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст складено 15.04.2024.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук