Постанова

від 03.04.2024 по справі 910/9304/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. Справа№ 910/9304/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: Пасічник Я.С. (поза межами приміщення суду),

від відповідача: не з`явились,

від третьої особи-1: Йосипенко С.Т.,

від третьої особи-2: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 (повний текст складено 24.01.2024)

у справі № 910/9304/23 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом ОСОБА_1

до Хмельницької обласної державної адміністрації,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Релігійна організація "Релігійна організація громада Нетішинської міської територіальної громади "Свято-Параскевської церкви" Української православної церкви (Православної церкви України),

2) Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації.

про визнання протиправним і скасування розпорядження, визнання незаконною та скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

12.01.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про зміну предмета позову, в якій просив:

- повернутись на стадію підготовчого провадження;

- прийняти вказану заяву про зміну предмета позову та розглянути позовну заяву про визнання протиправним і скасування розпорядження №359/223-р від 11.05.2023, визнання незаконним та скасування державної реєстрації та визнання недійсним статуту релігійної організації в новій редакції;

- Релігійну організацію «Релігійна організація громада Нетішинської міської територіальної громади «Свято-Параскевської церкви» Української православної церкви (Православної церкви України) (далі - Релігійна організація) залучити в якості співвідповідача.

На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на постанову Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/13963/21 та справу №906/1330/21, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, щодо уточнення висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.12.2022 у справі №924/173/22, про застосування ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» з метою забезпечення правової визначеності та подолання наявних сумнівів стосовно тлумачення вимог чинного законодавства.

ОСОБА_1 зазначає, що з метою захисту порушених прав є необхідність змінити предмет позову, що можливо на стадії підготовчого провадження, у спосіб заявлення ще однієї вимоги «про визнання недійсним статуту релігійної організації в новій редакції», не змінюючи при цьому підстав позову - обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову у справі №910/9304/23 залишено без розгляду.

Оскільки матеріали справи містять достатню кількість доказів для справедливого та неупередженого вирішення даного спору, а суд здійснив усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, клопотання ОСОБА_1 про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні є таким, що суперечить принципу правової визначеності, а тому не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд виходив з основних засад (принципів) господарського судочинства та зауважив, що несвоєчасна реалізація стороною своїх прав на вчинення процесуальних дій у строки визначені судом не є підставою для повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, оскільки це суперечить принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд також зауважив, що відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України він залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки позивач не довів неможливість подання заяви про зміну предмету позову, як і не надав суду доказів наявності поважних причин, у зв`язку з якими відповідну заяву не подано на стадії підготовчого провадження, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяву позивача про зміну предмета позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу про залишення без розгляду заяви про зміну предмета позову скасувати та задовольнити заяву про зміну предмета позову від 12.01.2024; матеріали справи №910/9304/23 направити до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ГПК України, судовій практиці Верховного Суду та принципам господарського судочинства.

На думку скаржника, суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають обставинам справи; суд допустив порушення норм процесуального права.

Апелянт відзначає, що подав заяву про зміну предмета позову до відкриття розгляду справи по суті і нормами ГПК України чітко визначено момент початку розгляду справи по суті - з моменту оголошення головуючим судового засідання з розгляду справи по суті відкритим.

Позиції учасників справи.

Релігійна організація надала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні доводи на їх спростування; просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Хмельницька ОДА (ОВА) надала відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає, що позивач не довів неможливість подання заяви про зміну предмету позову, як і не надав доказів наявності поважних причин, у зв`язку з якими відповідну заяву не було подано на стадії підготовчого провадження, а тому суд правомірно дійшов висновку про залишення без розгляду заяву позивача про зміну предмета позову; просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9304/23 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/9304/23.

22.02.2024 матеріали справи №910/9304/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 заяву суддів Іоннікової І.А., Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. від розгляду справи № 910/9304/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 задоволено. Матеріали справи №910/9304/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 справа №910/9304/23 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданової С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 у справі №910/9304/23. Розгляд справи призначено на 03.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2023 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Пасічника Я.С. про участь у судовому засіданні, призначеному на 03.04.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просив визнати протиправним і скасувати розпорядження Хмельницької ОДА (ОВА) №359/2023-р від 11.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.08.2023.

В підготовчому засіданні 01.08.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, залучив до участі в справі в якості третіх осіб Релігійну організацію та Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Департамент), підготовче засідання було відкладено на 03.10.2023.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмета позову, до якої долучив позовну заяву, у якій просить:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Хмельницької ОДА (ОВА) №359/2023-р від 11.05.2023;

- визнати незаконною проведену державним реєстратором Департаменту Чайковською Іриною Сергіївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію / запис) змін до відомостей про юридичну особу Релігійну організацію (ідентифікаційний код 23843333) №1006721070002000490 від 02.06.2023 о 09:03:31, та зобов`язати Хмельницьку ОДА скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію / запис) №1006721070002000490 від 02.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову. Підготовче засідання відкладено на 29.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2024.

12.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва (надійшла 15.01.2023) із заявою про зміну предмета позову, в якій просив:

- повернутися на стадію підготовчого провадження;

- прийняти вказану заяву про зміну предмета позову та розглянути позовну заяву про визнання протиправним і скасування розпорядження №359/223-р від 11.05.2023, визнання протиправною та скасування державної реєстрації та визнання недійсним статуту релігійної організації в новій редакції;

- Релігійну організацію залучити в якості співвідповідача.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

В силу приписів ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно зі ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Суд встановив, що із заявою про зміну предмета позову ОСОБА_1 звернувся після закриття підготовчого провадження.

Стаття 177 ГПК України визначає, що одним з завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями «proprio motu», щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Згідно зі ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

У підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 182 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Сторони користуються рівними процесуальними правами (ч. 1 ст. 46 ГПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України).

Частиною 2 ст. 2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В порушення ст. 46 ГПК України ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмета позову після закриття підготовчого провадження ухвалою 13.12.2023. Цією ухвалою суд закінчив підготовче провадження і закрив підготовче засідання.

Суд надав належну оцінку доводам заявника про неможливість подачі цієї заяви під час підготовного провадження ( ОСОБА_1 посилався на постанову Верховго Суду від 23.08.2023) та зазначив, що ця постанова була прийнята Верховним Судом до закінчення підготовчого провадження у цій справі (майже за 5 місяців).

Місцевий суд доцільно зауважив, що позивач як особа заінтересована мав проявляти належну зацікавленість до розгляду цієї та подібних до неї справ, що ґрунтуються на положеннях Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»; позивач не був обмежений у можливості реалізації процесуальних прав, зокрема, наданих йому ст. 46 ГПК України, на відповідній стадії судового процесу, а саме у підготовчому провадженні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обставин, які перешкоджали би представнику позивача подати таку заяву під час підготовчого провадження, адже представник позивача у справі є адвокатом, який, в силу наявності відповідної освіти та кваліфікації, не міг не бути обізнаний з правами та обов`язками сторони, встановленою тривалістю підготовчого провадження, порядком і строками вчинення процесуальних дій тощо.

Колегія суддів відзначає, що під час підготовчого судового засідання 13.12.2023 суд першої інстанції провів відповідні дії, передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України, та з`ясував думку представників учасників справи щодо початку розгляду справи по суті.

Статтею 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України визначено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України»).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що оскільки матеріали справи містять достатню кількість доказів для справедливого та неупередженого вирішення даного спору, а суд здійснив усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, клопотання ОСОБА_1 про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки ОСОБА_1 не заявив про зміну предмета позову, а також не довів неможливість подання відповідної заяви до закінчення підготовчого засідання; не надав суду доказів наявності поважних причин, у зв`язку з якими цю заяву не було подано на стадії підготовчого провадження, така заява залишається без розгляду.

Посилання скаржника на судову практику Верховного Суду, зокрема постанови від 29.11.2018 у справі №910/228424/17, від 13.10.2021 у справі №903/126/21 та від 13.01.2022 у справі №910/9490/20, колегія суддів оцінює критично, оскільки правовідносини у зазначених справах не є подібними до справи, що розглядається, та стосуються інших процесуальних питань, зокрема подання заяви про залишення позову без розгляду, для якої ГПК України визначено інший порядок подання, ніж для заяви про зміну позовних вимог.

Водночас у п. 4.10. постанови від 13.10.2021 у справі №903/126/21 Верховний Суд відзначив, що «у постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі №910/22824/17 зазначено, що законодавець чітко встановлює певні строки для вчинення певних процесуальних дій, визначаючи їх, в т.ч., і певними стадіями судового процесу. При цьому, законодавець розрізняє строки «до закінчення підготовчого провадження» та «до початку судового розгляду справи по суті», зокрема, наприклад, надаючи право позивачу змінити предмет або підстави позову збільшити, а також збільшити або зменшити розмір позовних вимог саме до закінчення підготовчого засідання.».

У справі, що розглядається, позивач подав заяву про зміну предмета позову після закінчення підготовчого засідання, у той час як згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України йому надано право змінити предмет позову шляхом подання відповідної заяви саме до закінчення такого засідання.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду у цій справі є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 у справі №910/9304/23, якою залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову, залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 у справі №910/9304/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/9304/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, , за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.04.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак