Постанова

від 03.04.2024 по справі 910/19555/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. Справа№ 910/19555/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідачів: 1) не з`явились

2) Сетов М.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2023

за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б»

про забезпечення позову

у справі № 910/19555/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б»

до 1) Товариства з обмеженою відповідалністю «Акант Форм»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіф Форм»

про визнання недійсним договору від 01.12.2022 та скасування рішень про державну реєстрацію,-

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський Тупик 7Б» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акант Форм» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіф Форм», в якому просить:

- визнати недійсним правочин щодо передачі майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіф Форм» Товариством з обмеженою відповідальністю «Акант Форм», який оформлено у вигляді рішення № 01/12 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Акант Форм» від 01 грудня 2022 року та нотаріально посвідченого Акту приймання-передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Акант Форм» до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіф Форм» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зінич А.І. та зареєстровано в реєстрі за №№ 903, 904:

квартири № 102 по вул. Фортечний тупик (колишня назва Тверський тупик) в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2151118880000, скасувавши Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 65662494 від 03.12.2022 року державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Зінич Анна Ігорівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

квартири № 103 по вул. Фортечний тупик (колишня назва Тверський тупик) в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2169455780000, скасувавши Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 65662535 від 03.12.2022 року державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Зінич Анна Ігорівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

квартири № 103/1 по вул. Фортечний тупик (колишня назва Тверський тупик) в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2169496780000, скасувавши Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 65662589 від 03.12.2022 року державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Зінич Анна Ігорівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- скасувати Рішення про державну реєстрацію прав № 68858247 від 14 серпня 2023 року державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Бояринцева Ольга Віталіївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2780394280000;

- скасувати Рішення про державну реєстрацію прав № 70082387 від 06 листопада 2023 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Бовбалан Надія Ростиславівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825344880000;

- скасувати Рішення про державну реєстрацію прав № 70082683 від 06 листопада 2023 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Бовбалан Надія Ростиславівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825353080000;

- скасувати Рішення про державну реєстрацію прав № 70082959 від 06 листопада 2023 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Бовбалан Надія Ростиславівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825361580000;

- скасувати Рішення про державну реєстрацію прав № 70083122 від 06 листопада 2023 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Бовбалан Надія Ростиславівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825364780000;

- скасувати Рішення про державну реєстрацію прав № 70083246 від 06 листопада 2023 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Бовбалан Надія Ростиславівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825368380000.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний договір щодо передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіф Форм» Товариством з обмеженою відповідальністю «Акант Форм», який оформлено у вигляді рішення № 01/12 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Акант Форм» від 01 грудня 2022 року підпадає під ознаки фраундаторного правочину, оскільки вчинений з метою передачі майна в період, коли у відповідача-1 виникло зобов`язання з погашення заборгованості перед позивачем, при цьому такий договір зі сторони відповідача-1 і зі сторони відповідача-2 підписаний 01.12.2022 Вакуловим Олександром Сергійовичем та не спрямований на настання реальних наслідків, а направлений лише для виведення майна, на яке можливо звернути стягнення з метою виконання рішення суду у справі № 910/10357/22.

Крім того, позивачем вказується, що в подальшому відповідачем-2 вчинялись дії щодо об`єднання майна в єдине ціле та роз`єднання, у зв`язку з чим позивач просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію з метою приведення відносин з відповідачем-1 до первісного стану.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 судом відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на житлове приміщення, квартира: № 102, загальна площа (кв.м.): 106.3, житлова площа (кв.м): 30. Адреса: м. Київ, Фортечний тупик, будинок 7-Б, квартира 102 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825344880000; № 102а, загальна площа (кв.м): 99.2, житлова площа (кв.м): 57.8. Адреса: м. Київ, Фортечний тупик, будинок 7-Б, квартира 102а. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825353080000; № 1026, загальна площа (кв.м): 62.3, житлова площа (кв.м): 22.5. Адреса: м. Київ, Фортечний тупик, будинок 7-Б, квартира 1026. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825361580000; № 102в, загальна площа (кв.м): 58.6, житлова площа (кв.м): 33.9. Адреса: м. Київ, Фортечний тупик, будинок 7-Б, квартира 102в. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825364780000; № 102г, загальна площа (кв.м): 80, житлова площа (кв.м): 54.6. Адреса: м. Київ, Фортечний тупик, будинок 7-Б, квартира 102г. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825368380000;

- заборонити будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, стосовно житлового приміщення, квартира: № 102, загальна площа (кв.м): 106.3, житлова площа (кв.м): 30. Адреса: м. Київ, Фортечний тупик, будинок 7-Б, квартира 102. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825344880000; № 102а, загальна площа (кв.м): 99.2, житлова площа (кв.м): 57.8. Адреса: м. Київ, Фортечний тупик, будинок 7-Б, квартира 102а. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825353080000; № 1026, загальна площа (кв.м): 62.3, житлова площа (кв.м): 22.5. Адреса: м. Київ, Фортечний тупик, будинок 7-Б, квартира 1026. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825361580000; № 102в, загальна площа (кв.м): 58.6, житлова площа (кв.м): 33.9. Адреса: м. Київ, Фортечний тупик, будинок 7-Б, квартира 102в. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825364780000; № 102г, загальна площа (кв.м): 80, житлова площа (кв.м): 54.6. Адреса: м. Київ, Фортечний тупик, будинок 7-Б, квартира 102г. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825368380000.

В обґрунтування заяви про забезпечення позивач вказує, що позивач має реальну стурбованість, що у разі невжиття заходів забезпечення позову по справі шляхом накладення арешту на спірні об`єкти нерухомого майна в новій конфігурації (п`ять квартир) та заборону державному реєстратору вчиняти дії, спрямовані на зміну конфігурації спірних об`єктів (об`єднання, роз`єднання тощо), відповідач-2 вчинить додаткові дії зі зміною реєстраційних номерів об`єктів нерухомого майна, адреси або взагалі вчинить дії щодо відчуження майна третім особам тощо.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський Тупик 7Б» про забезпечення позову.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський Тупик 7Б» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 у справі №910/19555/23 та ухвалити нове рішення суду, яким заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ЄСППЛ у низці рішень зазначив, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання вищенаведених вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.

Крім того, апелянт наголошує, що оскільки предметом позову є правочин щодо відчуження нерухомого майна, право власності на яке підлягає державній реєстрації, запис про право власності на об`єкти нерухомого майна та рішення про державну реєстрацію прав і припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності, тому є доцільною заборона вчиняти щодо спірного нерухомого майна будь-які дії, пов`язані з його державною реєстрацією, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили щодо цього майна. До того ж, подальший продаж нерухомого майна, яке є предметом спірного правочину, і право власності на яке підлягає державній реєстрації, унеможливить, у разі задоволення позову, державну реєстрацію припинення права власності відповідача-2 на дане нерухоме майно.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/104/24 від 15.01.2024, у зв`язку перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/19555/23.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, з урахуванням ухвали від 24.01.2024, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський Тупик 7Б» та призначено до розгляду на 28.02.2024.

12.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Крім того, відповідач 2 зазначив, що доводи позивача про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ґрунтуються виключно на нічим необґрунтованих припущеннях не підтверджених будь-якими доказами та наявністю фактичних обставин. Зокрема, позивачем не представлено суду будь-яких доказів наявності у відповідач 2 намірів здійснити відчуження або перепланування майна, яке є предметом оскаржуваного договору.

До того ж, позивачем не зазначено та необґрунтовано, що саме сукупна вартість майна, на яке вимагається накладення арешту та стосовно якого вимагається заборона вчинення реєстраційних дій, є співмірною із розміром заборгованості відповідача 1 перед позивачем, що виникла на підставі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/10357/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 відкладено розгляд справи до 13.03.2024.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Суліма В.В. з 12.03.2024 по 14.03.2024 судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 розгляд справи призначено на 03.04.2024.

03.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшли пояснення по справі, відповідно до яких останній зазначив, що 29.03.2024 ТОВ «Акант Форм» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/10357/22 за ново виявленими обставинами.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 03.04.2024 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Представник позивача у судове засідання 03.04.2024 не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача 1 у судове засідання 03.04.2024 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача 1 у судовому засіданні 03.04.2024.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (подібний висновок викладено у пункті 3.5 постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі N 910/19506/20).

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких передбачено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Колегія суддів зазначає, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Разом з тим, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі N 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі N 910/1200/20.

Забезпечення позову є вжиттям заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі N 914/1570/20).

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.11.2020 у справі №910/7596/20 зазначено, що при цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Обгрунтовуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що зміна відповідачем 2 конфігурації майна або його продаж зробить неефективним захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Предметом позову є наявність підстав для визнання недійсним договору щодо передачі майна (квартир) відповідачем 1 до статутного капіталу відповідача 2, як такого, що вчинений без реального настання наслідків та такого, який підпадає під ознаки фраудаторного правочину.

Звертаючись із даним позовом позивач зазначає, у відповідача 1 перед позивачем наявна заборгованість у сумі 1 255 836, 36 грн на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/10357/22, яке залишене без змін Постановою апеляційного господарського суду від 28.06.2023.

При цьому, позивач вказує, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Водночас, в заяві про забезпечення позову, позивач просить суд накласти арешт на житлові приміщення, квартири № 102 , 102а, 102 б, 102в, 102г, які розташовані за адресою: м. Київ, Фортечний тупик, будинок 7-б .

Колегія суддів зазначає, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, звертаючись із заявою про накладення арешту на вказані квартири, позивач не довів співрозмірність обсягу заборгованості відповідача 1 перед позивачем з вартість вказаних квартир, оскільки матеріали оскарження не містять відомостей стосовно ринкової вартості вказаних житлових приміщень.

Тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співрозмірним із предметом спору.

Крім того, доводи позивача про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ґрунтуються виключно на ні чим необґрунтованих припущеннях не підтверджених будь-якими доказами та наявністю фактичних обставин.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається у апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 у справі № 910/19555/23 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 у справі № 910/19555/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 у справі № 910/19555/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 у справі № 910/19555/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали оскарження по справі № 910/19555/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 16.04.2024 (у зв`язку із перебуванням головуючого судді Суліма В.В. у відрядженні з 06.04.2024 по 12.04.2024)