Постанова

від 10.04.2024 по справі 924/1009/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Справа № 924/1009/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Сиротко М.В.

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.01.2024, повний текст складено 15.01.2024, у справі № 924/1009/23 (суддя Гладій С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопікнік Україна"

про стягнення 463 026, 34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.01.2024 у справі №924/1009/23 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопікнік Україна" про стягнення 463 026, 34 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 04.01.2024 у справі №924/1009/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.01.2024 у справі №924/1009/23 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідачем повністю виконано умови договору №24/02/20 від 24.02.2020р. на транспортно-експедиторське обслуговування в частині оплати наданих послуг. Відповідно, виставлення рахунку LS - 4384417 від 14.09.2021р. про сплату 384377,40 грн., який не підтверджено заявкою про надання відповідних послуг є безпідставним та не підтверджено жодними доказами у справі.

Звертає увагу, що сторони погодили вартість у Заявці саме одного контейнеру, а також погодили перевезення вантажу відповідачу у двох контейнерах, при цьому докази витрат позивача з перевезення вантажу саме у двох контейнерах до позовної заяви надані у повному обсязі, з яких вбачається, що вантаж було замовлено а доставлено у двох контейнерах, за вартістю, визначеною у Заявці по перевезенню одного контейнеру, та які підтверджують і відповідають вартості перевезення вантажу на загальну суму 768 754, 80 грн. (за перевезення вантажу у контейнері М8МШ906641 + 384 377, 40 грн., за перевезення вантажу у контейнері М8МЦ8901784).

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/1009/23/803/24 від 07.02.2024 матеріали справи №924/1009/23 витребовувались із Господарського суду Хмельницької області. 13.02.2024 матеріали справи №924/1009/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.01.2024 у справі № 924/1009/23 - залишено без руху та надано апелянту 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

20.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали від 19.02.2024.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.01.2024 у справі № 924/1009/23; розгляд апеляційної скарги призначено на "26" березня 2024 р. об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 1.

Запропоновано відповідачу у строк до 18.03.2024 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії цього відзиву та доданих до нього документів позивачу.

Копію ухвали направлено сторонам на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи.

В судове засідання 26.03.2024 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який клопотав перед судом про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з тим, що сторони намагаються дійти згоди та вирішити спір мирним шляхом, а тому вбачається необхідність надання додаткового часу для підготовки проекту мирової угоди.

Представник відповідача в судове засідання 26.03.2024 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги відкладено на "10" квітня 2024 р. об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

05.04.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопікнік Україна" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.01.2024 у справі № 924/1009/23, в якому останнє вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Також просить розгляд апеляційної скарги проводити без участі представника відповідача.

В судове засідання 10.04.2024 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який повідомив суд про неможливість вирішення спору мирним шляхом, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав усні пояснення по суті спору.

Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

24.02.2020р. між ТОВ "Ламан Шипінг" (позивач, експедитор) та ТОВ "Екопікнік Україна" (відповідач, клієнт) укладено Договір на транспортно-експедиторське обслуговування №24/02/20 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.

Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього Договору, встановлюються за згодою сторін (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що під кожне конкретне перевезенням клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача, а також іншу необхідну інформацію, що стосуються організації ТЕО. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення.

У відповідності до п. 2.1.1 Договору експедитор зобов`язується за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надати інші послуги клієнтові за погодженням сторін, у тому числі митне оформлення вантажу. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими організаціями. Документом що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна.

Відповідно до п. 2.1.6 Договору експедитор зобов`язується після надання послуг скласти акт виконаних робіт (наданих послуг) та надати його клієнту.

Згідно з п. 3.1.9 та п. 3.1.12 Договору клієнт зобов`язується вчасно оплачувати послуги експедитора; підписати та відправити експедитору акт виконаних робіт (послуг) протягом 3 робочих днів з моменту його отримання, або надати протягом п`яти робочих днів мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну і неотримання акту виконаних робіт (послуг) або обґрунтованої відмови, такий акт і послуги вважаються прийнятими та підтверджені сторонами.

У відповідності до п. 4.1.1 Договору перелік послуг, а також вартість послуг експедитора встановлюються за погодженням сторін.

Згідно п.4.1.3. Договору клієнт оплачує при перевезенні вантажу морським сполученням у режимі імпорт - платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентський, портовий збір тощо) протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивезення вантажу з порту призначення. При перевезенні вантажу морським сполученням в режимі експорт платежі за послуги з перевезення вантажу морським транспортом і супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (завантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові, інші), протягом 1 банківського дні від дати виходу вантажу на борту судна з порту навантаження. Оригінал коносамента для отримання вантажу в порту призначення, видається тільки при оплаті клієнтом за рахунком експедитора в повному обсязі. При перевезенні вантажу автомобільним та/або залізничним транспортом (при наземній доставці), оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів моменту виставлення експедитором рахунку. По виставленому рахунку експедитора клієнт оплачує за внутрішньопортове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту згідно з тарифами, офіційно встановленими портом та/або контейнерними операторами, що офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів. При цьому, експедитор залишає за собою право зобов`язати клієнта шляхом виставлення рахунку, здійснити передоплату за послуги, пов`язані з тривалим перебуванням вантажу в порту/на терміналі, які перебувають у порту/терміналі понад безоплатний період зберігання вантажу (у контейнерах), встановлений відповідно до умов порту/терміналу/агента контейнерної лінії, у тому числі за послуги зі зберігання вантажу (в т.ч. у контейнері) та штраф за наднормативне використання контейнера (демередж) тощо, до моменту вивезення вантажу з порту/терміналу.

Пунктом 4.1.6 Договору узгоджено, що виконані послуги оформлюються актом виконаних робіт (наданих послуг) та рахунком експедитора.

Плата експедитору вказується у додатках до цього Договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа клієнта (п. 4.1.7 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору у випадку морського перевезення вантажу споживачем послуги морського перевезення є клієнт, який надає експедитору коносамент як підтвердження наявності договору морського перевезення, на підставі якого експедитор здійснює внутрішньопортове експедирування. Експедитор зобов`язується переказати грошові кошти за послуги, пов`язані з морським перевезенням вантажу, організатору такого перевезення. Сума, сплачена за морське перевезення вантажу, перераховується виходячи з договору морського перевезення (коносамент) з клієнтом. Відповідальність за виконання морського перевезення перед клієнтом несе морський перевізник згідно з умовами коносаменту.

Згідно з п. 4.6 Договору штрафи та ціни, зазначені у цьому договорі у доларах США, сплачуються у гривнях за курсом, узгодженим сторонами у заявці. У разі значного відхилення узгодженого курсу від офіційного курсу НБУ, у період надання послуг, узгоджений курс підлягає перегляду на вимогу експедитора.

Згідно п. 5.3.4. Договору у випадку несвоєчасного здійснення клієнтом оплати по виставленим рахункам експедитора, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає сплаті за кожен день та за весь час такого прострочення до моменту повного погашення заборгованості. Строк позовної давності при виконанні сторонами своїх грошових зобов`язань, в т.ч. нарахуванні та/або стягнення штрафних санкцій (штрафу/пені) встановлюється в три роки.

Термін дії Договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до кінця календарного року. При відсутності пропозиції про розірвання цього Договору за 20 днів до закінчення календарного року такий Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік (п. 7.1 Договору).

Даний Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

19.05.2021р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №24/02/20 від 24.02.2020р.

Відповідно до п. 1. додаткової угоди сторони погодили внести зміни до п. 4.1.3 Договору та викласти їх в наступній редакції: при перевезенні вантажу у всьому контейнері в режимі імпорт - платежі за послуги з перевезення вантажу морським транспортом та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентський, портовий збір тощо) протягом 15 календарних днів від дати вивантаження з борту судна в порту призначення. При перевезенні вантажу в режимі експорт платежі за послуги з перевезення вантажу морським транспортом і супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (завантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові, інші), протягом 1 банківського дня з моменту оформлення коносамента і пред`явлення копії такого коносамента клієнту (електронної або факсимільним зв`язком). Оригінал коносамента для отримання вантажу в порту призначення видається при оплаті клієнтом за рахунком експедитора в повному обсязі. При перевезенні вантажу автомобільним та за послуги, які пов`язані з таким перевезенням, оплата здійснюється клієнтом протягом 15 календарних днів від дати доставки вантажу на митний термінал за місцем акредитації клієнта, при обов`язковій наявності у експедитора. По виставленому рахунку експедитора внутрішньопортове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, згідно з тарифами, офіційно встановленими портом та/або контейнерними операторами, що офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів. При цьому, експедитор залишає за собою право зобов`язати клієнта шляхом виставлення рахунку, здійснити передоплату за послуги, пов`язані з тривалим перебуванням вантажу в порту/на терміналі, які перебувають у порту/терміналі понад безоплатний період зберігання вантажу (у контейнерах), встановлений відповідно до умов порту/терміналу/агента контейнерної лінії, у тому числі за послуги зі зберігання вантажу (в т.ч. у контейнері) та штраф за наднормативне використання контейнера (демередж) тощо, до моменту вивезення вантажу з порту/терміналу.

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

09.09.2021р. у відповідності до п. 1.3 Договору відповідачем сформовано заявку №8 на організацію транспортування та експедирування вантажу по коносаменту MBL №MEDUNF760650, HBL №CAL21080008 контейнери № MSMU8906641, №MSMU8901784 по маршруту FOB Ningbo port Хмельницький, загальною вартістю 14 380 дол. США.

Дана заявка підписана сторонами та скріплена печатками.

На виконання умов Договору та заявки відповідача №8 від 09.09.2021р. позивач належним чином здійснив організацію перевезення та транспортно-експедиторське обслуговування імпортного вантажу у контейнерах №№MSMU8906641, MSMU8901784, що підтверджується відповідними товаротранспортними накладними (СМR) №№ 409302, 1784.

На підтвердження наданих послуг з вантажного перевезення позивачем надано до матеріалів справи акти здачі прийняття робіт (надання послуг) №LS-0009362 на загальну суму 384 377, 40 грн. та №LS-0009363 на загальну суму 384 377, 40 грн., які підписані та скріплені печатками ТОВ "Ламан Шилінг" та ТОВ "Екопікнік"..

У зв`язку із зазначеним позивач виставив відповідачу рахунки-фактури: № LS- 4384416 від 14.09.2021р. на суму 384 377, 40 грн., № LS - 4384417 від 14.09.2021р. на суму 384 377, 40 грн., а всього на загальну суму 768 754, 80 грн.

Відповідач за надані послуги з позивачем розрахувався на суму 493000,00 грн., що підтверджується довідкою з відділення "ПУМБ" РЦ в м. Одеса №ODE-07.8/567 від 29.08.2023р.

Листом № 374000/1 від 11.01.2022р. позивач повідомив відповідача про наявність боргу в розмірі 375751,88 грн. та необхідність його погашення у строк до 12.01.2022р.

Також, позивач звернувся до відповідача з претензією №880025/20 від 21.11.2022р. про сплату 375 751, 88 грн. заборгованості за договором на транспортно-експедиторське обслуговування №24/02/20 від 24.02.2020р. та 137 000, 13 грн. пені.

Претензія не була задоволена відповідачем.

Позивач звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до відповідача, оскільки повважав, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором на транспортно-експедиторське обслуговування щодо своєчасної оплати наданих послуг з перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування імпортного вантажу, в якому просив стягнути з останнього 275 754, 80 грн. основного боргу та 187 271, 54 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.01.2024 у справі №924/1009/23 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопікнік Україна" про стягнення 463 026, 34 грн. відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим, оскільки позивачем належними, достовірними та допустимими доказами не доведено правомірності та законності позовних вимог, так само як і фактів порушення власних прав та інтересів відповідачем у справі.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.01.2024 у справі №924/1009/23 та мотивами суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Нормою ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтями 931, 932 Кодексу встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Згідно ст. 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 316 ГК України визначено, що за договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

Основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів визначено у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи, у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Ламан Шипінг" та ТОВ "Екопікнік Україна" укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування №24/02/20 від 24.02.2020р.

Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього Договору, встановлюються за згодою сторін (п. 1.2 Договору).

Так, пунктом 1.3 Договору сторонами узгоджено, що під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій вказується найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження та готовності вантажу до перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2021р. у відповідності до п. 1.3 Договору відповідачем сформовано заявку №8 на організацію транспортування та експедирування вантажу в двох контейнерах за № MSMU8906641, №MSMU8901784 по маршруту FOB Ningbo port Хмельницький, загальною вартістю 14380 дол. США, яка підписана сторонами та скріплена печатками.

За надані послуги з перевезення вантажу по заявці №8 від 09.09.2021р. на організацію транспортування та експедирування вантажу на суму 384 377, 40 грн., відповідач провів розрахунки, що підтверджується довідкою з відділення "ПУМБ" РЦ в м. Одеса №ODE-07.8/567 від 29.08.2023р., що і не заперечується позивачем.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем повністю виконано умови Договору №24/02/20 від 24.02.2020р. на транспортно-експедиторське обслуговування в частині оплати наданих послуг, оскільки виставлення рахунку LS - 4384417 від 14.09.2021р. про сплату 384 377, 40 грн., який не підтверджений заявкою про надання відповідних послуг є безпідставним та не підтверджений жодними доказами у справі.

Таким чином, місцевий господарський суд повважав, що ТОВ "Ламан Шилінг" жодним належним та допустимим доказом не доведено факту наявності у ТОВ "Екопікнік Україна" грошового зобов`язання перед позивачем, при цьому посилання позивача на те, що вартість в заявці вказана за перевезення одного контейнера, судом не прийнято до уваги, оскільки як вбачається із заявки, в останній відображена кількість контейнерів (2 шт.) та вартість такого перевезення в сумі 14380 дол. США.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, між позивачем та відповідачем укладено Договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 24/02/20 від 24.02.2020р., відповідно до якого, позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги по доставці вантажу відповідача у двох контейнерах № MSMU8901784 та № MSMU8906641:

- морським сполученням, з морського порту НІНБО, КНР (NINGBO, CHINA) до морського порту ОДЕСА, УКРАЇНА (ODESA, UKRAINE), що підтверджується морським коносаментом № MSCUTR110921, та

- автотранспортом, з порту Одеса до складу відповідача у м. Хмельницький, в контейнері № MSMU8906641, що підтверджується товаротранспортною накладною (CMR) № 409302, та у контейнері № MSMU8901784, що підтверджується товаротранспортною накладною (CMR) № 1784, які є засвідченими відповідачем у графі 24 CMR, як вантажоотримувачем, що отримав вантаж у зазначених контейнерах, (копії коносаменту та транспортні накладні (CMR) надані з позовною заявою до матеріалів справи).

Перевезення вантажу було замовлено відповідачем, та виконано позивачем згідно Заявки на організацію транспортування і експедирування вантажу № 8 від 09.09.2021р., складеної до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 24/02/20 від 24.02.2020р., у якій сторони погодили вартість послуги з перевезення вантажу з порту Нінбо, КНР до м. Хмельницький в одному контейнері, в еквівалентної сумі 14380,00 доларів США, що складається у національній валюті України 384 377, 40 грн., згідно курсу Національного банку України на день укладення Заявки № 8 від 09 вересня 2021р., (26,73 грн до 1 дол.США) (за один контейнер), при цьому, у цій же Заявці, сторони погодили здійснення перевезення вантажу у двох контейнерах - MS.M 1 8906641 та MSMU8901784.

Тобто зі змісту Заявки вбачається - Послуга: доставка вантажу у контейнері за маршрутом, вартість: 14380,00 доларів США.

Позивачем було доставлено вантаж у двох контейнерах (дана обставина не заперечується відповідачем) згідно Додаткової угоди № 1 від 19.05.2021р., укладеної між позивачем та відповідачем до Договору №24/02/20 від 24.02.2020 року, (згідно якої відповідачу було надано відстрочення платежу послуг, і внесені відповідні зміни до підпункту А) та підпункту Б) пункту 4.1.3. зазначеного Договору).

Відповідач зобов`язався сплатити "за послуги з перевезення вантажу морським транспортом та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентський та інші портові збори і т.п.), протягом 15-ти (п`ятнадцяти) календарних днів від дати вивантаження вантажу з борту судна в порту призначення" та "при перевезенні вантажу автотранспортом, та за послуги, які пов`язані з таким перевезенням, протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів від дати доставки вантажу на митний термінал за місцем акредитації Клієнта".

Відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки:

1. Рахунок-фактура № LS-4384416 від 14.09.2021р. - за транспортно-експедиторські послуги на території України та за перевезення вантажу морським сполученням у контейнері Ns MSMU8906641 на суму 384 377, 40 грн, який був оплачений повністю (що підтверджується Платіжними інструкціями № 6811 від 17.09.2021р.; № 6458 від 07.09.2021р.; № 7026 від 24.09.2021р.; № 6893 від 21.09.2021р.; № LS-0000014 від 14.01.2022р. та № LS-0000032 20.01.2022р.);

2. Рахунок-фактура № LS-4384417 від 14.09.2021р. - за транспортно-експедиторські послуги на території України та за перевезення вантажу морським сполученням у контейнері № MSMU8901784 на суму 384 377,40 грн., - був оплачений частково у сумі 108 622, 60 грн. (що підтверджується Платіжною інструкцією № 732 від 24.09.2021).

Сума 275 754, 80 грн. залишилась відповідачем не сплаченою.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови Договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 24/02/20 від 24,02.2020 року, зокрема:

- пункт 3.1.9. Договору, який передбачає, що відповідач зобов`язаний "Своєчасно оплачувати послуги Експедитора",

- підпункт А) пункту 4.1.3. Договору, з врахуванням змін згідно Додаткової угоди № 1 від 19.05.2021р., за яким відповідач зобов`язався оплатити послуги позивача, "протягом 15-ти (п`ятнадцяти) календарних днів від дати вивантаження вантажу з борту судна в порту призначення",

- підпункт Б) пункту 4.1.3. Договору, з врахуванням змін згідно Додаткової угоди № 1 від 19.05.2021р., згідно якого відповідач зобов`язався оплатити послуги позивача, "протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів від дати доставки вантажу на митний термінал за місцем акредитації Клієнта".

Колегією суддів враховується, що 11.01.2022 року позивач направив відповідачу Лист вих. № 374000/1 від 11.01.2022р., у якому позивач повідомив про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем та про необхідність сплатити суму боргу у визначений строк (до 12.01.2022р.), а також попередив відповідача, що у випадку несвоєчасної оплати позивач буде змушений оформити відповідачу додатковий рахунок з нарахуванням штрафних санкції (пені) за весь час прострочення, з подальшим зверненням до господарського суду.

Однак, такий Лист позивача залишився відповідачем без відповіді.

21.11.2022 позивач направив відповідачу Претензію вих. № 880025/20 від 21.11.2022р., у якій позивач надав пояснення і обґрунтування з приводу необхідності сплати боргу у повному обсязі.

Однак, така Претензія залишена відповідачем без відповіді та без оплати.

16 травня 2023р. позивач направив відповідачу Акт звірення взаємних розрахунків за період 09.09.2021р. - 16.05.2023р., через програмне забезпечення "M.E.Doc", оформлени шляхом накладення електронного цифрового підпису, який був отриманий відповідачем 18.05.2021р., що підтверджується повідомленням про доставку документа адресату від 18.05.2021р., виданого програмним забезпеченням "M.E.Doc".

Відповідач не надав будь-якої зворотної відповіді по такому Акту.

Колегією суддів з додатків до позовної заяви встановлено, що позивач аргументував та документально підтвердив, що ним виконано свої зобов`язання за Договором у повному обсязі - доставлено вантаж у двох контейнерах, за погодженою вартістю у Заявці (384 377,40 грн. - перевезення вантажу в одному контейнері).

Тоді як відповідач виконав свої договірні зобов`язання частково - сплатив за перевезення вантажу в одному контейнері, та частково сплатив за перевезення вантажу у другому контейнері.

Так, відповідно до частини 10 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", яка передбачає, що "Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади", апелянтом до позовної заяви було також надано докази - підтвердження здійснення останнім витрат по доставці вантажу відповідачу у двох контейнерах, на загальну суму 768 754,80 грн., а саме: рахунки, накладні, та акти, що видані суб`єктами господарювання, які залучалися позивачем до виконання Договору на транспортно-експедиторське обслуговування 24/02/20 від 24.02.2020р., а саме:

- Рахунок-фактура № LS-4384416 від 14.09.2021р.;

- Рахунок-фактура № LS-4384417 від 14.09.2021р.;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № LS-0009362 від 20.09.2021р.;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № LS-0009363 від 17.09.2021р.;

- Акт звіряння взаємних розрахунків за період 09.09.2021р. - 16.05.2023р.;

- Копія Рахунку-фактура № 38/9/2021 від 22.09.2021р., виставленого від SLT TRANS LOGISTIC Sp. zo.o за морське перевёзення вантажу, у т.ч. в контейнерах № MSMU8906641 та - № MSMU8901784;

- Копія Акту здачі-приймання виконаних послуг до рахунку-фактура № 38/9/2021 від 22.09.2021р., оформленого між SLT TRANS LOGISTIC Sp. z o.o та Позивачем за морське перевезення вантажу, у т.ч. в контейнерах № MSMU8906641 та № MSMU8901784;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті № 302 від 27.09.2021 р. по сплаті Рахунку-фактури № 38/9/2021 від 22.09.2021р., виставленого від SLT TRANS LOGISTIC Sp. z o.o за морське перевезення вантажу, у т.ч. в контейнерах № MSMU8906641 та № MSMU8901784;

- Копія Рахунку № ILINV2499621 від 13.09.2021р., виставленого від TOB "МШК УКРАЇНА" за перевалку вантажу, в контейнерах № MSMU8906641 та № MSMU8901784 у порту призначення/прибуття;

- Копія Акту надання послуг до Рахунку № ILINV2499621 від 13.09.2021р., оформленого між ТОВ "МШК УКРАЇНА" та позивачем за перевалку вантажу в контейнерах №MSMU8906641 та № MSMU8901784 у порту призначення/прибуття;

- Платіжна інструкція № 6653 від 13.09.2021р. по сплаті Рахунку № ILINV2499621 від 13.09.2021р., виставленого від ТОВ "МШК УКРАЇНА" за перевалку вантажу в контейнерах № MSMU8906641 та № MSMU8901784 у порту призначення/прибуття;

- Копія Рахунку на оплату № 1249 від 30.09.2021р., виставленого від ТОВ "Ламан Транс-Експрес" за перевезення вантажу автотранспортом, у т.ч. в контейнері MSMU8906641;

- Копія Акту надання послуг № 1244 від 30.09.2021р., оформленого між ТОВ "Ламан Транс-Експрес" та позивачем за перевезення вантажу автотранспортом, у т.ч. в контейнері MSMU8906641 ;

- Платіжна інструкція № 6811 від 17.09.2021р. по сплаті Рахунку на оплату № 1249 від 30.09.2021р., виставленого від ТОВ "Ламан Транс-Експрес" за перевезення вантажу автотранспортом, у т.ч. в контейнері MSMU8906641.

- Платіжна інструкція № 6458 від 07.09.2021р. по сплаті Рахунку на оплату № 1249 від 30.09.2021р., виставленого від ТОВ "Ламан Транс-Експрес" за перевезення вантажу автотранспортом, у т.ч. в контейнері MSMU8906641 ;

- Платіжна інструкція № 7026 від 24.09.2021р. по сплаті Рахунку на оплату № 1249 від 30.09.2021р., виставленого від ТОВ "Ламан Транс-Експрес" за перевезення вантажу автотранспортом, у т.ч. в контейнері MSMU8906641 ;

- Платіжна інструкція № 6893 від 21.09.2021р. по сплаті Рахунку на оплату № 1249 від 30.09.2021р., виставленого від ТОВ "Ламан Транс-Експрес" за перевезення вантажу автотранспортом, у т.ч. в контейнері MSMU8906641;

- Копія Рахунку на оплату № 720 від 17.09.2021р., виставленого від ТОВ "Віат Транс" за перевезення вантажу автотранспортом, у т.ч. в контейнері MSMU8901784 ;

- Копія Акту надання послуг № 745 від 17.09.2021р., оформленого між ТОВ "Віат Транс" та позивачем за перевезення вантажу автотранспортом, у т.ч. в контейнері MSMU8901784;

- Платіжна інструкція № 732 від 24.09.2021 р. по сплаті Рахунку на оплату № 720 від 17.09.2021р., виставленого від ТОВ "Віат Транс" за перевезення вантажу автотранспортом, у т.ч. в контейнері MSMU8901784.

При вирішенні спору судом застосовується спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20 (п.п.8.15-8.22) зроблено наступний висновок: "Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі№917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів".

До того ж Верховний Суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до cт. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що сторони погодили вартість у Заявці саме одного контейнеру, а також погодили перевезення вантажу відповідачу у двох контейнерах, при цьому докази витрат позивача з перевезення вантажу саме у двох контейнерах до позовної заяви надані у повному обсязі, з яких вбачається, що вантаж було замовлено та доставлено у двох контейнерах, за вартістю, визначеною у заявці по перевезенню одного контейнеру, та які підтверджують і відповідають вартості перевезення вантажу на загальну суму 768 754,80 грн. (за перевезення вантажу у контейнері М8МШ906641 - 384377,40 грн., за перевезення вантажу у контейнері М8МЦ8901784 - 384377,40 грн.).

Отже, в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач, керуючись ч. 1 ст. 74 ГПК України, надав суду документальні обґрунтування та докази своїх доводів у повному обсязі

Суд першої інстанції не врахував вищезазначеного та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 187 271, 54 грн. пені.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 5.3.3. Договору на ТЕО № 24/02/20 від 24.02.2020 року сторонами такого Договору погоджено, що "У випадку прострочення Клієнтом здійснення оплати за надані Експедитором послуги, Клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає сплаті за кожний день та за весь період такого прострочення до моменту повної оплати суми заборгованості".

Також згідно п.5.3.4. Договору у випадку несвоєчасного здійснення клієнтом оплати по виставленим рахункам експедитора, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає сплаті за кожен день та за весь час такого прострочення до моменту повного погашення заборгованості. Строк позовної давності при виконанні сторонами своїх грошових зобов`язань, в т.ч. нарахуванні та/або стягнення штрафних санкцій (штрафу/пені) встановлюється в три роки.

Таким чином, на момент подання позову (08.09.2023р. включно), позивачем нарахована пеня відповідачу на суму боргу по рахунку-фактурі № LS-4384417 від 14.09.2021р. з дати першого дня прострочення (03.10.2021р.), тобто в межах строку, визначеного сторонами у Договорі на ТЕО №24/02/20 від 24.02.2020.

Колегія суддів звертає увагу, що укладаючи договір, сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції. Тобто відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

Апеляційний господарський суд, перевіривши через систему "Ліга закон" наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що розмір останніх є арифметично вірним, а тому приходить до висновку про правомірність такого нарахування та обґрунтованість до стягнення.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлене судом апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, допустився неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.01.2024 у справі № 924/1009/23 скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача, згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 277, 278, 279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.01.2024 у справі № 924/1009/23 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.01.2024 у справі №924/1009/23 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопікнік Україна" (29000, місто Хмельницький, вул. Героїв Майдану, будинок 13 кім. 20, ЄДРПОУ 43378264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" (65082, м. Одеса, вул. Військовий узвіз, буд. 12 оф. 401, ЄДРПОУ 40551877) 463 026, 34 грн., з яких 275 754, 80 грн. основного боргу та 187 271, 54 грн. пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопікнік Україна" (29000, місто Хмельницький, вул. Героїв Майдану, будинок 13 кім. 20, ЄДРПОУ 43378264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" (65082, м. Одеса, вул. Військовий узвіз, буд. 12 оф. 401, ЄДРПОУ 40551877) 6 945, 36 грн. витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та 10 418, 10 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Хмельницької області видати накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, окрім випадків, визначених ст.ст. 287-291 ГПК України.

7. Справу №924/1009/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "16" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.