Ухвала

від 17.04.2024 по справі 902/1497/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"17" квітня 2024 р. Справа № 902/1497/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бучинська Г.Б.

судді Маціщук А.В.

судді Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача 1 - не з`явився

від позивача 2 - Сенів А.М.

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - Задарко Ю.М.

від третьої особи - не з`явився

прокурор - Рункевич І.В.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дощини Світлани Лівонівни на рішення Господарського суду Вінницької області від 08 лютого 2024 року у справі №902/1497/23 (повний текст складено 19 лютого 2024 року, суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (позивач 1) та Вінницької обласної ради (позивач 2)

до Тиврівського обласного будинку-інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку (відповідач 1)

та до фізичної особи - підприємця Дощиної Світлани Лівонівни (відповідач 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Південо-Західне міжобласне відділення Антимонопольного комітету України

про визнання договору недійсним та повернення 251 080,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Вінницької обласної ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Тиврівського обласного будинку-інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку та до фізичної особи - підприємця Дощиної Світлани Лівонівни про визнання недійсним договору про публічну закупівлю, як такого, що суперечать інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони, застосування наслідків відповідної недійсності та стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08 лютого 2024 року у справі №902/1497/23 задоволено позов Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Вінницької обласної ради до Тиврівського обласного будинку-інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку та до фізичної особи - підприємця Дощиної Світлани Лівонівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Південо-Західне міжобласне відділення Антимонопольного комітету України про визнання договору недійсним та повернення 251 080,00 грн.

Визнано недійсним договір про публічну закупівлю від 09 лютого 2019 року №43 укладений між Тиврівським обласним будинком-інтернатом для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку (вул. Злагоди, 2, смт Тиврів Вінницького району Вінницької області, 23300, код ЄДРПОУ 03188139) та фізичною особою-підприємцем Дощиною Світланою Лівонівною ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Дощини Світлани Лівонівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Тиврівського обласного будинку-інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку (вул. Злагоди, 2, смт Тиврів Вінницького району, Вінницької області, 23300, код ЄДРПОУ: 03188139) 251 080,00 грн, а з Тиврівського обласного будинку- інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку (вул. Злагоди, 2, смт Тиврів, Вінницького району, Вінницької області, 23300, код ЄДРПОУ 03188139) одержані ним за рішенням суду 251 080,00 грн стягнути в дохід держави.

Присуджено до стягнення з фізичної особою-підприємця Дощини Світлани Лівонівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок UА568201720343110002000003988) відшодування витрат на сплату судового збору в сумі 3 225,10 грн.

Присуджено до стягнення з Тиврівського обласного будинку-інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку (вул. Злагоди, 2, смт Тиврів Вінницького району, Вінницької області, 23300, код ЄДРПОУ: 03188139) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок UА568201720343110002000003988) відшодування витрат на сплату судового збору в сумі 3225,10 грн.

Вказане рішення мотивоване тим, що у діях відповідача 2 вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з метою усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендеру та недобросовісне отримання права на укладення договору. У зв`язку із цим, на переконання місцевого суду, рішення тендерного комітету Тиврівського обласного будинку інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, оформленим протоколом його засідання від 29 січня 2019 року завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони. Договір укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу відповідача 2 на підставі статті 203, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України. За висновком суду першої інстанції, кошти в розмірі 251080 грн, які одержані відповідачем 2 внаслідок умисних дій, що суперечать інтересам держави і суспільства, підлягають стягненню з фізичної особи-підприємця Дощини Світлани Лівонівни на користь Тиврівського обласного будинку-інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку та в подальшому з останнього у дохід держави.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Дощина Світлана Лівонівна звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 08 лютого 2024 року у справі №902/1497/23 повністю та у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що норми частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 208 Господарського кодексу України, на які послався суд як на правову підставу застосування конфіскаційної санкції, передбачає наявність умислу в обох сторін правочину на вчинення його з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Договір про публічну закупівлю від 09 лютого 2019 року №43 повністю виконаний обома сторонами - фізичною особою-підприємцем Дощиною Світланою Лівонівною передано Тиврівському обласному будинку-інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку товар на суму 251080,00 гривень, який він прийняв та оплатив. Ця обставина унеможливлює застосування частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 208 Господарського кодексу України і вказує на незаконність висновків суду й резолютивної частини рішення.

Крім того, скаржник зауважує, що прокурором в позовній заяві допущено критичну помилку щодо складових суми договору, що призвело серед іншого, до неправильного застосування частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а саме в частині суми стягнення. Сума договору про публічну закупівлю від 09 лютого 2019 року №43 становить 251080,00 гривень та складається з: 1) коштів загального фонду обласного бюджету Вінницької області в сумі 100000,00 гривень; 2) коштів спеціального фонду Тиврівського обласного будинку-інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку в сумі 151080,00 гривень (відрахування з пенсій підопічних інтернату). Судом першої інстанції зазначену обставину не враховано і безпідставно стягнуто частину пенсій підопічних інтернату в дохід держави.

На переконання апелянта, окремі недоліки процедури проведення публічної закупівлі, наведені в рішенні Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27 жовтня 2021 року №72/52-р/к не спростовують правомірність мети договору про публічну закупівлю від 09 лютого 2019 року №43 щодо харчування підопічних інтернату та його повне виконання обома сторонами, а тому не можуть бути підставою для визнання договору недійсним. Узгодженість дій учасників публічної закупівлі, що свідчить про порушення ними саме антимонопольного законодавства, та як наслідок, притягнення таких суб`єктів до відповідальності у вигляді накладення штрафів органами Антимонопольного комітету України, не є безумовною підставою для кваліфікації правочину, укладеного за результатами такої закупівлі, як такого, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, без доведення протиправних наслідків оспорюваного правочину та його завідомої суперечної мети інтересам держави та суспільства (направлення кінцевого результату оскаржуваного правочину всупереч економічним інтересам держави).

Крім того, скаржник вважає, що застосування до ФОП Дощиної С.Л. адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину є неправомірним.

Листом №902/1497/23/1797/24 від 15 березня 2024 року матеріали справи було витребувано з Господарського суду Вінницької області.

26 березня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/1497/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2024 року у справі №902/1497/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Дощини Світлани Лівонівни на рішення Господарського суду Вінницької області від 08 лютого 2024 року у справі №902/1497/23 та призначено розгляд апеляційної скарги на 17 квітня 2024 року об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

02 квітня 2024 року на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника фізичної особи-підприємця Дощини Світлани Лівонівни - адвоката Зарадко Юлії Миколаївни надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 квітня 2024 року у справі №902/1497/23 задоволено заяву представника фізичної особи-підприємця Дощини Світлани Лівонівни - адвоката Зарадко Юлії Миколаївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №902/1497/23.

09 квітня 2024 року через систему "Електронний суд" від Північного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивач 1 зазначає, що звернення Вінницької окружної прокуратури від 18 вересня 2023 року №50/1-703вих-23 (яке міститься в матеріалах судової справи) отримане вже після завершення процедури закупівлі, відтак в Управління відсутні правові підстави для проведення моніторингу по вказаній закупівлі. В Управління були відсутні правові підстави, для прийняття рішення про проведення моніторингу закупівлі, яка є предметом розгляду справи №902/1497/23.

09 квітня 2024 року через систему "Електронний суд" від Північного офісу Держаудитслужби надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

11 квітня 2024 року через систему "Електронний суд" від Вінницької обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач 2 стверджує, що рішення Господарського суду Вінницької області від 08 лютого 2024 року у справі №902/1497/23 в частині задоволених позовних вимог не в повній мірі відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості. Вінницька обласна рада посилається на рішення 23 сесії Вінницької обласної Ради 3 скликання "Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад області" від 12 жовтня 2001 року №483, яким Вінницькій обласній державній адміністрації делеговані повноваження щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад області в галузі соціального захисту населення, враховуючи, що обласна державна адміністрація забезпечує реалізацію державної політики у відповідній сфері, державний контроль та нагляд за фаховою діяльністю галузей та відсутність відповідних галузевих органів ради.

11 квітня 2024 року через систему "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Вінницької обласної ради - Сенів Андрія Михайловича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 квітня 2024 року у справі №902/1497/23 задоволено клопотання представника Вінницької обласної ради Сенів Андрія Михайловича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №902/1497/23.

12 квітня 2024 року через систему "Електронний суд" від Тиврівського обласного будинку-інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому відповідач 1 зазначає, що з рішенням суду першої інстанції не погоджується, вважає його незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Під час підготовки справи до апеляційного розгляду колегією суддів з`ясовано, що ухвалою від 02 серпня 2023 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №918/1043/21 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "ДАН" (далі Підприємство) на рішення Господарського суду Рівненської області від 26 квітня 2022 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради (далі Ліцей) до Підприємства про визнання недійсним договору та стягнення 199 850,40 грн. та призначено її до розгляду.

Так, ухвалою від 13 жовтня 2022 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - колегії суддів КГС ВС) відкрила касаційне провадження за скаргою Підприємства, а ухвалою від 13 червня 2023 року передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої та п`ятої статті 302 ГПК України.

Позов у справі №918/1043/21 обґрунтований тим, що за укладеним договором поставки мережевого обладнання позивач, не будучи обізнаним з реальною вартість товару, купив у відповідача товар за ціною, яка значно перевищує його реальну вартість, що свідчить про введення його в оману відповідачем. Зважаючи на те, що позивач як сторона договору розпорядився бюджетними коштами, уклавши невигідний для держави спірний договір; спірний договір суперечить інтересам держави і суспільства, позивач просив визнати його недійсним на підставі статей 203, 215, частини 3 статті 228, частини 1 статті Цивільного кодексу України та стягнути на свою користь сплачені за спірним договором кошти.

Обґрунтовуючи підстави передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС вказує на наявність виключної правової проблеми у застосуванні частини третьої статті 228 ЦК України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України (далі ГК України), вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а також вказує необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 липня 2022 року у справі №923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 ЦК України).

На думку колегії суддів КГС ВС, у справі №918/1043/21 існує виключна правова проблема, пов`язана із застосуванням статті 216 і частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, які містять різні наслідки недійсності договору за умови, що позивач у позові, посилаючись на невідповідність Договору інтересам держави і суспільства, просив застосувати наслідки недійсності договору, встановлені саме частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів КГС ВС у справі №918/1043/21 здійснила аналіз статей 216, 228 Цивільного кодексу України та дійшла висновку про те, що стаття 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами статті 228 Цивільного кодексу України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору.

Колегія суддів у справі №918/1043/21 вважає, що за буквального тлумачення частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України такий критерій, як умисел у однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у Підприємства, суди у цій справі визнали Договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм, який застосовується для визначення наслідків недійсності зазначеного правочину. Загальні правові наслідки недійсності договору визначені статтею 216 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Водночас частина третя статті 228 Цивільного кодексу України визначає інший правовий наслідок недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування якого ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема: 1) при наявності умислу в обох сторін в разі виконання правочину обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного; 2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

На переконання колегії суддів у справі №918/1043/21, закріплення в частині третій статті 216 Цивільного кодексу України норми про те, що правові наслідки, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування, не може беззаперечно свідчити, що у випадку визнання договору недійсним з підстав невідповідності його інтересам держави і суспільства мають застосовуватись лише наслідки його недійсності, встановлені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, якщо у позові Позивач підставою для стягнення цих коштів зазначив саме частину першу статтю 216 Цивільного кодексу України, а не частину третю статті 228 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів звернула увагу на частину першу статті 208 Господасрького кодексу України, яка визначає наслідки визнання господарського зобов`язання недійсним, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Отже, на думку колегії суддів у цій справі, як і у справі №918/1043/21 спірним є питання про застосування частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, посиланням на які прокурор, у справі яка розглядається, обґрунтовував свій позов.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Колегія суддів враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VII та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи підстави подання позову та апеляційної скарги, доводи прокурора та фізичної особи-підприємця Дощини С.Л., з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 (зокрема щодо застосування частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у даній справі №902/1497/23, з метою єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та зупинити провадження у справі №902/1497/23, відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.

Подібна правова позиція щодо зупинення провадження у справі викладена в ухвалі Верховного Суду від 08 квітня 2024 року у справі №903/563/23.

Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Дощини Світлани Лівонівни на рішення Господарського суду Вінницької області від 08 лютого 2024 року у справі №902/1497/23 зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Зобов`язати сторін повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.