Ухвала

від 12.10.2010 по справі 2а-9032/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9032/09/2670 Головуючий у 1-й ін станції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Романч ук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"12" жовтня 2010 р. м. Київ

Справа № 2-а-9032/09/2670

Київський апеляційний ад міністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я. М.,

Усенка В .Г.,

при секретарі: Шевчук К.В .,

розглянувши в судовому за сіданні адміністративну спр аву за апеляційною скаргою Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Ревю»та Державн ої податкової інспекції у Пе черському районі м. Києва на постанову Окружного адміні стративного суду міста Києва від 26 серпня 2010 р. у справі за ад міністративним позовом Това риства з обмеженою відповіда льністю «Ревю»до Державної п одаткової інспекції в Печерс ькому районі м. Києва про визн ання нечинним податкового по відомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Ревю»(далі - Позив ач) звернулися до суду з адмін істративним позовом до Держа вної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва (д алі - Відповідач) про визнан ня нечинним податкового пові домлення-рішення від 16.07.2009 №0005582302 /0.

Постановою Окружного адмі ністративного суду міста Киє ва від 26 серпня 2010 року позов бу ло задоволено частково.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, Сторони подали ап еляційні скарги та просили с уд скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою задоволь нити позов та відмовити у зад оволенні позову відповідно.

Суд, дослідивши матеріали с прави, вважає, що апеляційна с карга не підлягає задоволенн ю з наступних підстав.

Службовими особами Відпов ідача було проведено виїзну планову перевірку з питань д отримання вимог податкового , валютного та іншого законод авства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 то вариством з обмеженою відпов ідальністю «Ревю», за резуль татами був складений акт від 03.07.2009 №392/23-2/24585258. Згідно висновків в казаного Акта, Позивачем бул о порушено 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств»(далі - Закон), а саме: віднесено до валових в итрат суму орендної плати за орендовану квартиру та не ві днесено до валових витрат су му кредиторської заборгован ості по якій сплинув строк по зовної давності.

На підставі висновків суду першої інстанції, Відповіда чем було винесено податкове

повідомлення-рішення від 16.07.2009 №0005582302/0, яким Позивачу було в изначено податкове

зобов 'язання з податку на прибуток у сумі 1512 200 грн., у тому числі, 789 500 г рн. - основного

платежу, 722 700 г рн. - штрафних (фінансових) сан кцій.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач відносив до с кладу валових витрат сплачен і суми за оренду житлового пр иміщення площею 44,8 м за адресо ю: АДРЕСА_1, яке орендувало у СПД ФО ОСОБА_1. згідно із договором оренди б/н від 26.11.2001 р . і проводило оплату послуг з о ренди з 01.01.2006 по 31.12.2008 щомісячно в р озмірі 3 000 гривень на загальну суму 108 000 гривень.

У відповідності до п. 5.1 Закон у, валові витрати виробництв а та обігу (далі - валові витра ти) - сума будь-яких витрат пла тника податку у грошовій, мат еріальній або нематеріальні й формах, здійснюваних як ком пенсація вартості товарів (р обіт, послуг), які придбавають ся (виготовляються) таким пла тником податку для їх подаль шого використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається зі змісту дог овору оренди б/н від 26.11.2001 року, в казана квартира використову влась Позивачем у якості офі су.

Колегія суддів відзначає в ірність висновків суду першо ї інстанції у тій частині, що в икористання жилої квартири д ля нежитлових потреб не викл ючає понесення Позивачем так их витрат та правомірності ї х віднесення до валових витр ат.

Крім того, колегія суддів ві дзначає вірність висновків с уду першої інстанції щодо пр опущення строку давності згі дно ст. 15 Закону України «Про п орядок погашення зобов'язань платників податків перед бю джетами та державними цільов ими фондами»від 21 грудня 2000 рок у № 2181 (далі - Закон № 2181).

У відповідності до п.17.1.3 п.17.1 ст . 17 Закону № 2181, у разі коли контр олюючий орган самостійно дон араховує суму податкового зо бов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пун кту 4.2 статті 4 цього Закону, так ий платник податків зобов'яз аний сплатити штраф у розмір і десяти відсотків від суми н едоплати (заниження суми под аткового зобов'язання) за кож ний з податкових періодів, ус тановлених для такого податк у, збору (обов'язкового платеж у), починаючи з податкового пе ріоду, на який припадає така н едоплата, та закінчуючи пода тковим періодом, на який прип адає отримання таким платник ом податків податкового пові домлення від контролюючого о ргану, але не більше п'ятдесят и відсотків такої суми та не м енше десяти неоподатковуван их мінімумів доходів громадя н сукупно за весь строк недоп лати, незалежно від кількост і податкових періодів, що мин ули.

Згідно з п.п17.1.6 п. 17.1 ст.17 вказано го Закону, у разі коли платник а податків (посадову особу пл атника податків) засуджено з а скоєння злочину щодо ухиле ння від сплати податків або я кщо платник податків деклару є переоцінені або недооцінен і об'єкти оподаткування, що пр изводить до заниження податк ового зобов'язання у великих розмірах, такий платник пода тків додатково до штрафів, ви значених цим пунктом, за наяв ності підстав для їх накладе ння сплачує штраф у розмірі п 'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста не оподатковуваних мінімумів д оходів громадян сукупно за в есь строк недоплати, незалеж но від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зо бов'язання у великих розміра х вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні , визначеному Кримінальним к одексом України.

Судом першої інстанції бул о вірно встановлено, що Відпо відачем не було доведено пра вомірності нарахування штра фних санкцій за вказаною нор мою та того, що хтось із службо вих осіб Позивача був засудж ений за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податкі в або якщо платник податків д екларує переоцінені або недо оцінені об'єкти оподаткуванн я, що призводить до заниження податкового зобов'язання у в еликих розмірах.

Тому, висновки суду щодо неп равомірності податкового по відомлення-рішення у цій час тині (444 700 грн., у тому числі 27 000 грн . - основного платежу, 417 700 грн. -шт рафних(фінансових санкцій) (2 2 50 грн. * 12 періодів = 27 000 грн., 22 950 грн. - штрафних (фінансових) санкці й відповідно до підпункту 17.1.3 п ункту 17.1 статті 17 № 2181, 394 750 грн. - штр афних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181) є правомі рними.

Також колегія суддів погод жується з висновками суду пе ршої інстанції у частині пра вомірності вказаного рішенн я в частині заниження розмір у валових доходів.

Між товариством з обмежено ю відповідальністю «Ремонтн ик»та Позивачем був укладени й договір №43 на закупівлю сіль ськогосподарської продукці ї від 16.09.2005 р.

На виконанння вказаного до говору, згідно накладної № 189 в ід 16.09.2005 ТОВ «Ремонтник»було по ставлено Позивачу пшеницю 5000, 0 т на загальну суму 3 050 000,0 грн..

Як вірно було встановлено с удом першої інстанції, позив ачем не було здійснено оплат у вказаної продукції.

У відповідності до п. 1.22.1 ст. 1 З акону, безповоротна фінансов а допомога - це сума заборго ваності платника податку пер ед іншою юридичною чи фізичн ою особою, що залишилася нест ягнутою після закінчення стр оку позовної давності.

Згідно з п.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону, до валових доходів ві дноситься суми безповоротно ї фінансової допомоги, отрим аної платником податку у зві тному періоді, вартості това рів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у з вітному періоді, крім їх нада ння неприбутковим організац іям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таки х операцій між платником под атку та його відокремленими підрозділами, які не мають ст атусу юридичної особи, крім в ипадків, визначених у частин і четвертій статті 3 Закону Ук раїни "Про списання вартості несплачених обсягів природн ого газу".

Враховуючи те, що строк позо вної давності сплинув 16.09.2008 рок у, то Позивач мав віднести вка зану суму до валових доходів .

Судом першої інстанції пра вильно встановлено обставин и справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріал ьного та процесуального прав а, а тому, у відповідності до с т. 200 КАС України, суд апеляційн ої інстанції залишає апеляці йну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КА С України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Ревю" та Державної пода ткової інспекції у Печерсько му районі м. Києва залишити бе з задоволення, а постанову Ок ружного адміністративного с уду міста Києва від 26 серпня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення, ал е може бути оскаржена до Вищо го адміністративного суду Ук раїни в порядок і строки, визн ачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлен о: 18.10.2010 року