Рішення

від 04.04.2024 по справі 902/84/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2024 р. Cправа № 902/84/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І., за відсутності сторін

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Агрофірма "Росток", 24357, Вінницька область, Гайсинський район, село Нова Ободівка, вулиця Вишнева, будинок 39, ідентифікаційний код юридичної особи 32055223

до Ободівської сільської ради, 24353, Вінницька область, Гайсинський район, село Ободівка, вулиця Ватутіна, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 04331107

про внесення змін до договору оренди землі шляхом визнання додаткової угоди укладеною у редакції позивача

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 19.01.2024 року надійшла позовна заява № б/н від 19.01.2024 (вх. № 85/24 від 19.01.2024) Приватного підприємства Агрофірма "Росток" до Ободівської сільської ради про внесення змін до договору оренди землі від 07.06.2010 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 21.12.2011 року за реєстраційним номером 052410004000396 (зі змінами зареєстрованими у Державному реєстрі речових прав згідно номеру запису про інше речове право: 18815906) шляхом визнання додаткової угоди до вказаного договору оренди землі укладеною у редакції позивача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою суду від 24.01.2024 відкрито провадження у справі № 902/84/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 22.02.2024 року об 11:00 год.

06.02.2024 до суду від відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 06.02.2024 (вх. № 01-34/1339/24) у якому відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити. Також вказаний відзив надійшов до суду у паперовому варіанті 09.02.2024.

19.02.2024 до суду від відповідача надійшла заява № 04-06/300 від 19.02.2024 (вх. № 01-34/1803/24) про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 22.02.2023 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/84/24 на 11:30 год. 07.03.2024 року.

Ухвалою від 07.03.2024 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/84/24, призначено справу № 902/84/24 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 04.04.2024 року о 15:00 год.

03.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 03.04.2024 (вх. № 01-34/3565/24) у якому відповідачем надано пояснення по суті спору, які відповідач просив врахувати при розгляді справи № 902/84/24.

04.04.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 04.04.2024 (вх. № 01-34/3625/24) про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

04.04.2024 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 04.04.2024 (вх. № 01-34/3627/24) у якій останній надав пояснення по суті спору, просив позов задовольнити у повному обсязі та клопотав про розгляд справи за відсутності представника позивача.

На визначену судом дату у судове засідання представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись ухвалою суду від 07.03.2024, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

Судом враховано клопотання представників сторін про розгляд справи за відсутності представника позивача та представника відповідача.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, зважаючи, що неявка сторін у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін за наявними матеріалами.

За результатами судового засідання з огляду на відсутність учасників справи, після виходу з нарадчої кімнати, судом долучено вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення до матеріалів справи.

Суть спору:

Приватне підприємство Агрофірма "Росток" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Ободівської сільської ради (далі - відповідач) про внесення змін до договору оренди землі від 07.06.2010 року шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у викладеній позивачем редакції.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.06.2010 року між Приватним підприємством Агрофірма "Росток" та Тростянецькою районною державною адміністрацією було укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Новоободівської сільської ради Тростянецького району площею 6,00 га, у тому числі 6,00 га ріллі із земель запасу. Договір оренди зареєстрований у Відділі Держкомзему у Тростянецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 052410004000396 від 21.12.2011 р.

Позивач зазначив, що 25.01.2017 до договору оренди землі від 07.06.2010 р. було укладено додаткову угоду №26 якою, зокрема було визначено кадастровий номер земельної ділянки:0524183900:01:003:0150, продовжено строк дії договору на 7 (сім) років з 21.12.2016 року та передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 20.12.2023 р.

На підставі п.п.2 п.3 постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 року №807-ІХ Тростянецький район - ліквідовано.

Відповідно до Перспективного плану формування територій громад Вінницької області, затвердженого розпорядженням КМ України від 06.05.2020 року №512-р, Новоободівська сільська рада увійшла до складу Ободівської сільської територіальної громади.

У зв`язку із передачею земельної ділянки із державної у комунальну власність Ободівської сільської ради, 11.01.2021 року було зареєстровано право власності за відповідачем, про що в Державному реєстрі прав вчинено запис за №40120396.

Позивач зазначив, що 14.11.2023 року (за 37 днів) до закінчення строку дії договору оренди ПП Агрофірма "Росток" звернулось до Ободівської сільської ради, яка є розпорядником земельної ділянки та правонаступником орендодавця з проханням продовжити дію договору оренди землі та запропонувало проект додаткової угоди з відповідними умовами.

Протягом місяця з дня надходження листа позивача з проектом додаткової угоди відповідач не заперечив щодо продовження орендних правовідносин на новий строк.

Позивач зазначив, що згідно протоколу № 31 від 19.12.2023 р. комісією з питань земельних відносин, навколишнього середовища, екології та благоустрою Ободівської сільської ради (п.93) погоджено проект рішення та вирішено винести на розгляд чергової сесії сільської ради питання про передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності в користування на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПП «Агрофірма «Росток» за межами с. Нова Ободівка шляхом поновлення існуючих договорів оренди за наслідком отриманої орендодавцем про це пропозиції від орендаря із запропонованою ним додатковою угодою (ділянка з кадастровим №0524183900:01:003:0150), проте рішення сесії щодо цього питання відповідачем не прийнято та заперечень щодо продовження дії орендних правовідносин з боку орендодавця в місячний термін не надійшло.

За твердженням позивача, Приватне підприємство Агрофірма "Росток" дотрималося процедури поновлення договору оренди на новий строк, завчасно повідомило орендодавця про намір продовжити орендні правовідносини з додаванням проекту додаткової угоди, орендар продовжує належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.

Оскільки, Ободівська сільська рада не прийняла рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору у строки, встановлені законом, позивач зазначив, що має право на поновлення строку дії договору оренди на той же строк та тих самих умовах, у зв`язку з чим звернувся до суду з вимогою про внесення змін до договору оренди шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції викладеній позивачем.

У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що Ободівська сільська рада планує зарезервувати земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 0524183900:01:003:0150 площею 6,00 га за межами с. Нова Ободівка з наступним поділом та наданням у приватну власність утворених ділянок (наділів) площею до 2,00га для ведення особистого селянського господарства захисникам, які боронили українську землю від російських окупантів та російської збройної агресії проти України, учасників бойових дій та інвалідів АТО, членів сімей загиблих в АТО та учасників ООС.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

07.06.2010 року між Тростянецькою районною державною адміністрацією Тростянецького району Вінницької області (далі - орендодавець) та Приватним підприємством Агрофірма "Росток" (далі - орендар) було укладено договір оренди землі, згідно пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає на підставі розпорядження Тростянецької райдержадміністрації № 216 від 07.06.2010 року в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Новоободівської сільської ради Тростянецького району (далі - договір) (т.1 а.с. 11-18).

Відповідно до пункту 2 цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,00 га, в тому числі: 6,00 га ріллі із земель запасу.

Згідно пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 93 465,60 грн.

Положеннями пункту 8 договору передбачено, що договір укладено на п`ять календарних років (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

За умовами пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі (ріллі) в сумі - 1401,98 грн/рік.

Згідно пунктів 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення.

Положеннями пункту 36 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до пункту 43 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

21.12.2011 року договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у Тростянецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 052410004000396.

25 січня 2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та Приватним підприємством Агрофірма "Росток" було укладено додаткову угоду № 26 до договору оренди землі від 07.06.2010, у якій сторони дійшли згоди внести зміни в пункти 8 розділу «Строк дії оренди»; 9 розділу «Орендна плата» договору оренди землі від 07 червня 2010 року, укладеного між Тростянецькою районної державною адміністрацією та Приватним підприємством Агрофірма "Росток" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 6,00 га, розташованої на території Новоободівської сільської ради Тростянецького району, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 21.12.2011 року за реєстраційним № 052410004000396, виклавши їх у наступній редакції:

«п. 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту 1,756 та коефіцієнту індексації 4,796 становить 245 983 грн. 26 коп.»;

«п. 8. Додаткову угоду укладено на 7 (сім) років з 21.12.2016 року. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію». Дата закінчення терміну договору 20.12. 2023 року.

Кадастровий номер: 0524183900:01:003:0150.

«п.9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - в сумі 19 678,66 (дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 66 коп. за 1 рік.»

Відповідно до пунктів 3, 4 додаткової угоди дана угода набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації та є невід`ємною частиною договору оренди землі, укладеного 07.06.2010, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 21.12.2011 за реєстраційним №052410004000396. Невід`ємною частиною даної угоди є розрахунок розміру орендної плати (т. 1 а.с.20-22).

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.01.2024 № 360624476 речове право - право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 0524183900:01:003:0150 площею 6,00 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1161555705241) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Приватним підприємством Агрофірма "Росток" 01.02.2017, номер запису про інше речове право 18815906 (т. 1 а.с. 25-26).

Також із зазначеної інформаційної довідки вбачається, що 11.01.2021 право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 0524183900:01:003:0150 площею 6,00 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1161555705241) зареєстровано за Ободівською сільською радою, номер запису про речове право: право власності 40120820.

27 травня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляцїї у сфері земельних відносин» відповідно до якого Головні управління Держгеокадастру в областях не розпоряджаються земельними ділянками сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, які в силу закону є комунальною власністю відповідної громади.

Пунктом 58 цього Закону внесено зміни до пункту 24 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України, відповідно до яких з дня набрання чинності цим пунктом (тобто з 27 травня 2021 року) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім виключень, зазначених у пунктах «а- е».

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Положеннями пункту 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Отже, розпорядником земельної ділянки, що є об`єктом оренди за договором оренди землі та відповідно орендодавцем на день звернення позивача із заявою про продовження договору оренди та на час вирішення спору є Ободівська сільська рада.

Судом установлено, що 14.11.2023 Приватне підприємство Агрофірма "Росток" листом вих. № 16 від 14.11.2023 року звернулося до Ободівської сільської ради з клопотанням про продовження дії договору на новий строк з посиланням на пункт 8 договору, до якого було додано підписаний з боку позивача проект додаткової угоди (т. 1 а.с. 27-28).

Згідно пункту 93 протоколу №31 від 19.12.2023 комісією з питань земельних відносин, навколишнього середовища, екології та благоустрою Ободівської сільської ради погоджено проект рішення та вирішено винести на розгляд чергової сесії сільської ради питання про передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності в користування на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПП "Агрофірма "Росток" за межами с. Нова Ободівка шляхом поновлення існуючих договорів оренди за наслідком отриманої орендодавцем про це пропозиції від орендаря із запропонованою ним додатковою угодою (ділянка з кадастровим №0524183900:01:003:0150) (т. 1 а.с. 29-57).

Викладена у протоколі комісії інформація щодо розгляду пропозиції Приватного підприємства Агрофірма "Росток" підтверджується заявою свідка ОСОБА_1 , який входив до складу членів комісії з питань земельних відносин, навколишнього середовища, екології та благоустрою Ободівської сільської ради (т. 1 а.с. 80).

Судом встановлено, що відповідачем рішення щодо поновлення/продовження договору оренди землі не ухвалювалося, заперечення щодо продовження дії договору оренди після спливу строку дії цього договору позивачу не направлялося.

Позивач зазначає, що продовжує користуватися земельною ділянкою та належно виконує свої обов`язки щодо сплати орендної плати, що підтверджується податковою декларацією та платіжними інструкціями про сплату орендної плати, які містяться у матеріалах справи (т. 1 а.с. 64-79).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про внесення змін до договору оренди землі від 07.06.2010 року шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у викладеній позивачем редакції з посиланням на обставини своєчасного звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо продовження дії договору оренди шляхом укладення відповідної додаткової угоди та відсутністю рішення відповідача про відмову щодо його поновлення, а також відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлений чинним законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суд має виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами та має бути спрямований на захист порушеного права.

Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина 1 статті 5 названого Закону).

Положеннями статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до виключних повноважень органу місцевого самоврядування віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно із пунктом «а» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад на території сіл, селищ, міст.

Правові підстави та порядок поновлення договору оренди землі врегульовано положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі".

16.01.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Спірний договір оренди землі від 07.06.2010 року укладено під час дії Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону № 161-XIV.

Таким чином, поновлення договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі).

Частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 10 статті 33 зазначеного Закону).

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі №159/5756/18 за позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки визначила алгоритм дій для орендаря та орендодавця, які відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" мають намір поновити договір оренди землі.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, щодо порядку поновлення договору оренди землі. Касаційний суд визначив, що для виникнення підстави для поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", якщо орендарем не дотримано процедури, встановленої, зокрема, частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме не надано до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, орендар зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду в пункті 35 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у справі № 912/1803/21 зазначено, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:

- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

Якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин. Суд зауважував, що оскільки відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у даних спірних правовідносинах є орендар. Тому у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Вказані правові висновки викладені також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справах № 917/103/20, № 917/104/20, № 917/105/20.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах 3, 5-8, 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору оренди землі від 07.06.2010 року з урахуванням змін внесених до нього на підставі додаткової угоди від 25 січня 2017 року № 26 термін оренди було продовжено на 7 (сім) років з 21.12.2016 року та передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію». Дата закінчення терміну договору 20.12.2023 року.

Судом установлено, що позивач 14.11.2023 року листом вих. № 16 від 14.11.2023 року своєчасно (за 37 днів) до закінчення терміну дії договору оренди звернувся до Ободівської сільської ради з клопотанням про продовження дії договору на новий строк з посиланням на пункт 8 договору, до якого було додано підписаний з боку позивача проект додаткової угоди. До листа позивачем також було додано витяг з Державного реєстру речових прав та договір оренди земельної ділянки (т. 1 а.с. 27-28).

У відзиві на позов та письмових поясненнях відповідач обставину звернення позивача 14.11.2023 року із зазначеним листом та проектом додаткової угоди підтвердив.

Як вбачається із пункту 93 протоколу № 31 від 19.12.2023 р. комісією з питань земельних відносин, навколишнього середовища, екології та благоустрою Ободівської сільської ради погоджено проект рішення та вирішено винести на розгляд чергової сесії сільської ради питання про передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності в користування на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПП Агрофірма "Росток" за межами с. Нова Ободівка шляхом поновлення існуючих договорів оренди за наслідком отриманої орендодавцем про це пропозиції від орендаря із запропонованою ним додатковою угодою (ділянка з кадастровим №0524183900:01:003:0150).

Водночас, у відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що Ободівська сільська рада планує зарезервувати земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 0524183900:01:003:0150 площею 6,00 га за межами с. Нова Ободівка з наступним поділом та наданням у приватну власність утворених ділянок (наділів) площею до 2,00га для ведення особистого селянського господарства захисникам, які боронили українську землю від російських окупантів та російської збройної агресії проти України, учасників бойових дій та інвалідів АТО, членів сімей загиблих в АТО та учасників ООС.

Надаючи оцінку наведеним доводам відповідача суд звертає увагу на таке.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

У пункті 4.6 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 910/4790/20 зазначено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення.

Таким чином, закріплений у статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" принцип колегіальності місцевого самоврядування та вимоги пункту 34 частини 1 статті 26 зазначеного Закону передбачають прийняття рішення з питання регулювання земельних відносин, у тому числі з розгляду клопотань про надання в оренду земельних ділянок, укладення, зміни, продовження, поновлення договорів оренди землі, виключно колегіально на пленарному засіданні ради у формі рішення ради.

Судом установлено, що рішення ради щодо питання поновлення/продовження договору оренди землі відповідачем не прийнято та заперечень щодо продовження дії орендних правовідносин з боку орендодавця в місячний термін не надійшло.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за наслідками звернення позивача до відповідача із заявою щодо продовження дії договору оренди землі відповідачем у встановленому законом порядку не прийнято жодного рішення за результатами її розгляду, зокрема щодо поновлення договору чи щодо відмови в його поновленні.

Судом установлено, що за відсутності рішення з боку відповідача щодо поновлення (продовження) дії договору оренди, позивач продовжував використовувати земельну ділянку, що є об`єктом договору оренди, сплачував орендну плату, що підтверджується податковою декларацією з плати за землю за 2023 рік та платіжними інструкціями, що містяться у матеріалах справи (т. 1 а.с. 64-79).

Зазначені обставини відповідачем не спростовано як і не доведено неналежного виконання умов договору оренди з боку орендаря.

Таким чином, доводи викладені відповідачем у відзиві на позов не спростовують встановлених судом обставин.

Окрім того, суд звертає увагу, що відзив на позов є заявою по суті справи та не може замінити рішення, яке Ободівська сільська рада повинна була ухвалити як колегіальний орган за результатами розгляду звернення позивача про продовження строку дії договору оренди землі у строк визначений законом.

Судом також встановлено, що протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі відповідач не надіслав орендареві листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 сформовано такий правовий висновок: "Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше".

Зазначена правова позиція Великої Палати Верховного Суду підтвердила раніше висловлені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній до 15.07.2020), зокрема щодо виникнення в орендаря права на поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції у випадку порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі у відповідь на лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди.

Водночас за висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення має самостійне правове значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», якщо орендар дотримався процедури, встановленої, зокрема, частиною третьою статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме надав до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди.

При вирішенні цього спору судом враховано, що за загальним правилом визначеним у частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах без внесення змін до умов договору оренди.

У письмових поясненнях відповідач просить врахувати суд, що відповідно до рішення Ободівської сільської ради 38 сесії 8 скликання № 2267-38/2022 від 14.07.2022 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Ободівської сільської територіальної громади на 2023 рік" ставка орендної плати за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких проведено із цільовим призначенням 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ободівської сільської ради має бути не нижчою за 12% від нормативної грошової оцінки такої ділянки, а річна сума орендної плати за вказану ділянку у 2024 році з огляду на визначену нормативну грошову оцінку земельної ділянки (132 336,45 грн.) має становити 15 880,37 грн./рік.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно вимог статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що предметом спору у цій справі є вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції позивача в частині поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах без внесення змін до умов договору оренди.

Застереження відповідача про зміну ставки орендної плати та відповідно розміру орендної плати у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки землі стосуються зміни істотної умови договору, проте відповідач не надав суду доказів звернення до позивача із пропозицією щодо внесення змін до договору оренди у цій частині та погодження сторонами таких змін у порядку, передбаченому договором.

Враховуючи, що питання про внесення змін до істотних умов договору не охоплюється предметом цього спору, суд відхиляє твердження відповідача щодо необхідності врахування граничної ставки орендної плати та скоригованого розміру орендної плати та звертає увагу відповідача, що такі зміни можуть бути погоджені сторонами відповідно до пункту 36 договору оренди землі.

Поновлення договору оренди землі обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду.

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк.

Тому, зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України).

Приписами частини 3 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі №916/1423/18, відповідно до яких за наслідками розгляду вимоги позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.

Як слідує із матеріалів справи, запропонована позивачем редакція додаткової угоди узгоджується з алгоритмом застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", що передбачає визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах, як зазначено у постанові КГС ВС від 21.09.2022 по справі № 926/2720/21.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами частини 9 статті 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 27 України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Враховуючи встановлені судом обставини своєчасного звернення позивача до відповідача із заявою про намір продовжити строк дії договору оренди землі, надання ним проекту додаткової угоди, відсутність рішення відповідача з питання щодо поновлення (продовження) чи відмови у поновленні (продовженні) договору оренди після закінчення строку його дії, продовження використання позивачем земельної ділянки, а також відсутність заперечення відповідача у поновленні договору оренди землі протягом місяця після закінчення строку його дії, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції позивача.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції 12.01.2024 року сплачено судовий збір у розмірі 3028 гривень.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному об`ємі, витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до Договору оренди землі від 07.06.2010 року, зареєстрованому у Державному реєстрі земель 21.12.2011 року, за реєстраційним № 052410004000396, (із змінами зареєстрованими в Державному реєстрі речових прав згідно номеру запису про інше речове право:18815906) шляхом визнання додаткової угоди до вказаного договору оренди землі укладеною, наступного змісту:

Додаткова угода №1

до Договору оренди землі від 07.06.2010 р. №б/н

14.11.2023 р. с. Ободівка Гайсинського району Вінницької обл.

Ободівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області в особі голови сільської ради Ременюка Костянтина Васильовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з одного боку (далі - Орендодавець), та Приватне підприємство Агрофірма "Росток" в особі директора Солодкого Юрія Федоровича, який діє на підставі Статуту, з другого боку, (далі - Орендар), за взаємною домовленістю уклали цю додаткову угоду про таке:

Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 07.06.2010 р. №б/н (зі змінами) зареєстрованими Тростянецькою РДА Вінницької області 02.02.2017 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер:33670985, кадастровий номер земельної ділянки: 0524183900:01:003:0150, наступним чином:

1. Пункт 8 розділу "Строк дії договору" договору оренди землі викласти у такій редакції:

"8. Сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі строком на 7 (сім) років з 21.12.2023 року по 20.12.2030 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. "

2. Всі інші умови вищевказаного договору оренди земельної ділянки не визначені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 07.06.2010 року зі змінами і набирає чинності після набрання законної сили рішення суду та її державної реєстрації, яка оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Орендодавець Орендар

Ободівська сільська рада Гайсинського ПП Агрофірма "Росток"

району Вінницької області код ЄДРПОУ: 32055223

код ЄДРПОУ: 04331107 24357, Вінницька область, Гайсинський

24353, Вінницька область, Гайсинський р-н, с. Нова Ободівка, вул. Вишнева, 39

р-н, с. Ободівка, вул, Ватутіна, буд. 8 телефон +380434351431

телефон 04343 51242

Сільський голова Директор

_____/підпис/ Ременюк К.В. _____/підпис/ Солодкий Ю.Ф.

3. Стягнути з Ободівської сільської ради (24353, Вінницька область, Гайсинський район, село Ободівка, вулиця Ватутіна, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 04331107) на користь Приватного підприємства Агрофірма "Росток" (24357, Вінницька область, Гайсинський район, село Нова Ободівка, вулиця Вишнева, будинок 39, ідентифікаційний код юридичної особи 32055223) 3 028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень) судових витрат на сплату судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 15 квітня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.