Рішення

від 15.04.2024 по справі 902/1543/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"15" квітня 2024 р. Cправа № 902/1543/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.

За участю представників сторін

позивача Сахарова М.А, ордер серії СЕ №1075537 від 28.12.2023;

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву представника відповідача №б/н від 04.04.2024 про ухвалення додаткового рішення по справі, щодо понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом: Фізичної особи-підприємця Любовського Владислава Ігоровича ( АДРЕСА_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький обласний автоучбовий комбінат" (вул. Данила Галицького, 29, м. Вінниця, 21036)

про визнання договору оренди недійсним із застосуванням наслідків недійсності та стягнення 114 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Вінницької області здійснюється провадження у справі №902/1543/23 за позов Фізичної особи-підприємця Любовського Владислава Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький обласний автоучбовий комбінат" про визнання договору оренди недійсним із застосуванням наслідків недійсності та стягнення 114 000,00 грн.

03.04.2024 судом ухвалено рішення по справі, яким у позові відмовлено повністю.

У відзиві на позовну заяву відповідачем визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.

В судовому засіданні 03.04.2024 до закінчення судових дебатів представником відповідача заявлено усне клопотання про те що докази понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.

04.04.2024 до суду від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький обласний автоучбовий комбінат" надійшла заява №б/н від 04.04.2024 про ухвалення додаткового рішення по справі, щодо понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2024 призначено судове засідання з вирішення питання понесених відповідачем судових витрат на правову допомогу у справі №902/1543/23 на 15.04.2024.

08.04.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання №б/н від 08.04.2024 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

На визначену судом дату в судове засідання 15.04.2024 з`явилась представник позивача, відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, водночас суд приймає до уваги клопотання останнього, викладене в прохальній частині заява №б/н від 04.04.2024 про ухвалення додаткового рішення по справі, про проведення судового засіданні без участі представника відповідача.

Частинами 3 та 4 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала клопотання про зменшення судових витрат до 0,00 грн, а тому просила відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.04.2024, судом проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення та повідомлено, що повний текс додаткового рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заяву представника відповідача про понесенні судові витрати на правничу допомогу та клопотання представника позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, зазначає наступне.

Відповідно до правил частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на позовну заяву відповідачем визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні 03.04.2024 до закінчення судових дебатів представником відповідача заявлено усне клопотання про те що докази понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.

Рішення суду у даній справі ухвалено 03 квітня 2024, заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу подана до суду 04 квітня 2024.

У зв`язку з викладеним, представником відповідача подано докази понесення витрат на правничу допомогу в строки визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частинами 2-6 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання представника позивача про зменшення понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обґрунтовано тим, що Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 11.01.2024 року не містить виду гонорару, що обраний адвокатом (фіксований розмір/погодинна оплата), порядку чи способів обчислення гонорару, ні підстав для зміни його розміру. Наведені представником відповідача розрахунки не дають можливості встановити, яка вартість наданих адвокатом послуг, та яке співвідношення вартості із витраченим часом, а відтак суперечать вимогам ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», та не відповідають п.4.1. Договору.

Окрім того, представник позивача зауважує, що серед опису наданих послуг зазначено «формування доказів», однак в даній справі Відповідачем жодних доказів не було подано. Разом з цим, кількість годин, наведена адвокатом у детальному описі та Акті прийому-передачі наданих послуг професійної правничої (правової) допомоги за договором від 11.01.2024 р., жодним чином не конкретизована, не обґрунтована необхідність такої кількості годин для зазначених послуг, що є неспівмірним ані зі складністю справи, ані з обсягом робіт та наданими представником відповідача документами у даній справі.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача вважає, що надані представником відповідача докази понесених судових витрат не є і не можуть бути обґрунтованою та доведеною підставою для стягнення надмірного розміру витрат на правничу допомогу з позивача та є таким, що суперечить нормам Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та усталеній судовій практиці, тому просить відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та зменшити розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу до 00 грн 00 коп.

Суд розглянувши клопотання позивача про зменшення розміру витрат, оцінює його критично, оскільки твердження позивача, що Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 11.01.2024 року не містить виду гонорару, що обраний адвокатом (фіксований розмір/погодинна оплата) спростовується п. 1 та п. 2 Додаткової угоди №1 від 11.01.2024 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 11 січня 2024 року, де сторонами договору визначено, що Адвокатське бюро надає Клієнту професійну правничу (правову) допомогу у Господарському суді Вінницької області по справі № 902/1543/23 час його вирішення у суді першої інстанцій. Розмір винагороди Адвокатське бюро за надання професійної правничої (правової) допомоги по даній справі становить: 16000 (шістнадцять тисяч) гривень за представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції, які Клієнт сплачує протягом 2 - х банківський днів з моменту укладення даного договору, відповідно до п. 4.2. Договору. Крім того в даному клопотанні позивачем не надано контр розрахунку судових витрат, а лише зазначено суму до якої суд мав би зменшити дані витрати - 00 грн 00 коп.

Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19.

Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.

Крім того, слід вказати, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем було подано копії: договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н від 11.01.2024, додаткової угоди №1 від 11.01.2024 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 11 січня 2024 року, Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АО №1100704 від 16.01.2024, детальний опис наданих послуг на суму 19 000,00 грн, акт прийому-передачі наданих послуг від 04.04.2024 на суму 19 000,00 грн з описом робіт та кількістю витраченого часу та платіжної інструкції №431 від 04.04.2024 на суму 3000,00 грн, з призначенням платежу оплата за представництво інтересів Відповідача в Госп. суді Він. Обл. згідно акту від 04.04.2024 та дог б/н від 11.01.2024.

Згідно з умовами пункту 1.1. договору Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу (правову) допомогу, в.т.ч. підготовку та складання процесуальних документів, збір доказів та всі інші передбачені процесуальним законодавством дії, з метою захисту юридичних інтересів (прав) Клієнта, а Клієнт зобов`язується оплатити вартість наданих послуг професійної правничої (правової) допомоги та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсягах та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.5. договору вартість наданих юридичних послуг Адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання професійної правничої (правової) допомоги та виставляє Клієнту відповідний рахунок. 3а результатами падання професійної правничої (правової) допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої професійної правничої (правової) допомоги та її вартість.

В п. 1 та п. 2 додаткової угоди №1 від 11.01.2024, сторони погодили, що Адвокатське бюро надає Клієнту професійну правничу (правову) допомогу у Господарському суді Вінницької області по справі № 902/1543/23 час його вирішення у суді першої інстанцій. Розмір винагороди Адвокатське бюро за надання професійної правничої (правової) допомоги по даній справі становить: 16000 (шістнадцять тисяч) гривень за представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції, які Клієнт сплачує протягом 2 - х банківський днів з моменту укладення даного договору, відповідно до п. 4.2. Договору.

Фактично сторонами додатковою угодою визначено фіксовану суму за надання професійної правничої (правової) допомоги у суді першої інстанції.

Водночас між сторонами підписано Акт прийому-передачі наданих послуг від 04.04.2024 за договором від 11.01.2024 на загальну суму 19 000,00 грн.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Водночас дослідивши надані заявником докази суд вважає за необхідне відзначити, що акт прийому-передачі наданих послуг від 04.04.2024 містить наступний перелік послуг які включають в себе:

1. Підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики та її підбір по даній категорії справ: надання юридичних консультацій (5 год.) 5000 грн.

2. Складання, оформлення і надсилання відзиву на позовну заяву (8 год.) - 5000 грн.

3. Складання, оформлення і надсилання заперечення відповіді на відзив (6 год.) - 4000 грн.

4. Складання, оформлення і надсилання додаткових пояснень (2 год.) - 2000 грн.

5. Представництво інтересів Відповідача в Господарському суді Вінницької області (4 засідання) - 3000 грн.

Суд зауважує, що послуга «Підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики та її підбір по даній категорії справ: надання юридичних консультацій» яка зазначена в п.1 Акту охоплюється процесом складання, оформлення і надсилання відзиву на позовну заяву як окремим видом послуги яка зазначена в п. 2 Акту.

Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак відокремлення процесу отримання та ознайомлення з документами і узгодження правової позиції від безпосередньої правової допомоги у формі підготовки, складання та подання до суду відзиву з додатками суд вважає протиправним та вчинено на шкоду іншій стороні.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що п. 2 Акту прийому-передачі наданих послуг від 04.04.2024 включає в себе п. 1 даного акту, а тому правомірним та обґрунтованим є вартість наданих послуг по цих пунктах в розмірі 5 000,00 грн.

Водночас суд вважає правомірними та обґрунтованими суми послуг по п. 3, п. 4 та п. 5 Акту прийому-передачі наданих послуг від 04.04.2024 в розмірі 4000,00 грн., 2000,00 грн та 3000,00 грн (Складання, оформлення і надсилання заперечення відповіді на відзив, Складання, оформлення і надсилання додаткових пояснень та Представництво інтересів Відповідача в Господарському суді Вінницької області (4 засідання)).

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини.

Оцінюючи витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на надання консультацій клієнту, складення відзиву, заперечень та додаткових пояснень як кваліфікований фахівець, сукупний час, необхідний на надання таких послуг та участь в чотирьох судових засіданнях, суд робить висновок про те, що справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 14 000,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином суд покладає на позивача 14 000,00 грн. судових витрат відповідно до встановлених судом обставин на підставі частини 5 статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 4, 13, 123, 124, 126, 129, 219, 233, 236, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника відповідача від 04.04.2024 року про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування правничих витрат понесених відповідачем задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Любовського Владислава Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький обласний автоучбовий комбінат" (вул. Данила Галицького, 29, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 03121187) 14 000,00 грн. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький обласний автоучбовий комбінат" на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. залишити за останнім.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. Примірник повного додаткового судового рішення надіслати відповідачу та представнику позивача в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», крім того позивачу на зазначену в позовній заяві адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 17.04.2024

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи