Ухвала

від 17.04.2024 по справі 904/1644/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

17.04.2024м. ДніпроСправа № 904/1644/24

За заявою Дніпровської міської ради

про забезпечення позову у справі

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал", м. Дніпро

про зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Назаренко Н.Г.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, відповідача-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал", якому просить:

- скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.08.2005 "3493 "Про оформлення права власності ТОВ "Кристал" на об`єкт нерухомого майна за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 47д";

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта "Будівля культурно-оздоровчого молодіжного комплексу" від 25.10.2011, серія та номер: ДП14311064805, видавник Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області;

- припинити володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" нерухомим майном: нежитловою будівлею, культурно-оздоровчим молодіжним комплексом, що складається з будівель А-1, А1-1 поз. 1-18, загальною площею 3 176,5 кв.м., ганок літ. а, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47Д (Набережна В.І. Леніна) реєстрація проведена рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М., індексний номер 9966669 від 16.01.2014, номер запису 4269361 шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: 268103712101.

Разом із позовною заявою Дніпровська міська рада подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

1. Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, культурно-оздоровчого молодіжного комплексу, літ. А-1, А1-1 поз. 1-18, загальною площею 3 176,5 кв.м., ганок літ. а, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47Д (Набережна В.І. Леніна).

2. Заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права користування, власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, культурно-оздоровчого молодіжного комплексу, літ. А-1, А1-1 поз. 1-18, загальною площею 3 176,5 кв.м., ганок літ. а, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47Д (Набережна В.І. Леніна).

Вивчивши матеріали заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову на підставі наступного.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (аналогічний висновок міститься у п. 3.5 постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Статтею 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам (подібний висновок міститься у п. 3.17 постанови Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Отже, забезпечення позову є вжиттям заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу (такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Заява про забезпечення позову мотивована наступним.

Позивач зазначає, що на підставі судових рішень у справі №34/200 право власності на об`єкт нерухомого майна - культурно-оздоровчий молодіжний комплекс, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна (попередня назва - вул. Набережна ім. В.І. Леніна), 47-Д, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал» не визнано.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47Д вбачаються відомості про об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 268103712101, а саме: нежитлова будівля, культурно-оздоровчого молодіжного комплексу літ.А-1, А1-1 поз.1-18, загальною площею 3176,5 кв.м., ґанок літ.а із кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:03:344:0022 з цільовим призначенням: інша комерційна діяльність, площа: 0,5884 га. 16.01.2014 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Н.О. внесено запис про право власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 23.08.2005 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за ТОВ «Кристал» (підстава видачі - рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.08.2005 № 3493 на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2005 року у справі № 34/200).

Дніпровська міська рада є власником інформаційної (автоматизованої) підсистеми «Фіскальний кадастр» Муніципальної земельної інформаційної системи м. Дніпропетровська (МЗІС) (далі - Система), розпорядником якої є департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради.

У Системі здійснюється реєстрація лише орендованих земельних ділянок за їх кадастровим номером, реєстраційним номером облікової картки платника податків фізичних осіб або кодом ЄДРПОУ юридичних осіб-орендарів, номером договору, датою його початку та завершення, з урахуванням довідкових відомостей про адресу земельної ділянки, прізвища фізичних або найменування юридичних осіб-орендарів.

Листом від 21.02.2023 №4/11-88 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив про те, що станом на 15.02.2023 за результатами пошуку земельної ділянки за адресою у Системі виявлено реєстраційні записи щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та юридичними особами на земельну ділянку по вул. Набережній Січеславській (вул. Набережна В.І. Леніна), 47-Д.

Інформація щодо чинних договорів оренди землі за зазначеною адресою у Системі відсутня.

При цьому спірна земельна ділянка, на якій розташовано вказане нерухоме майно по вул. Січеславська Набережна, буд. 47 Д у м. Дніпрі належить територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності, відповідно до ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно відомостей наданих КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» міститься інформація про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта: «Будівля культурно-оздоровчого молодіжного комплексу», який належить до III категорії складності від 25.10.2011 № ДП 14311064805, що зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.

Так, Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 18.08.05 № 3493 було прийнято рішення «Про оформлення права власності ТОВ «Кристал» на об`єкт нерухомого майна за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 47Д.

На підставі вказаного рішення ТОВ «Кристал» було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.08.2005, а саме: будівлю культурно - оздоровчого молодіжного комплексу літ. А-1, А 1-1 поз. 1-18, загальною площею 3176,5 кв.м., ґанок літ. а, що розташоване за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 47Д.

Таким чином, ТОВ «Кристал» було отримано право власності на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.05 по справі № 34/200, свідоцтво про право власності 23.08.2005 та введено об`єкт нерухомого майна в експлуатацію на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 25.10.2011 № ДП 14311064805.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2005 року по справі № 34/200 скасовано та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022 прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 21.12.2022 касаційну скаргу ТОВ «Кристал" залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022 по справі № 34/200 залишено без змін.

Отже, у зв`язку з тим, що рішення суду на підставі якого ТОВ «Кристал» отримано право власності скасовано, наявні підстави для скасування рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.08.2005 № 3493 «Про оформлення права власності ТОВ «Кристал» на об`єкт нерухомого майна за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 47Д» та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта: «Будівля культурно-оздоровчого молодіжного комплексу» від 25.10.2011, серія та номер: ДП14311064805.

У випадку відчуження об`єкта нерухомого майна, який розміщено за адресою: по вул. Січеславська Набережна, буд. 47 Д у м. Дніпрі та належать на праві власності Відповідачу 3 може в подальшому покласти на позивача тягар повернення земельної ділянки від третіх осіб, що спричинить додаткові витрати для відновлення порушених прав. Заборона вчиняти дії відносно неї на час вирішення справи забезпечать його гарантоване збереження у відповідача 1 до набрання законної сили судовим рішенням.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статтею 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишилось невиконаним стосовно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатись як невід`ємна частина процесу в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 23.07.1999 у справі Іммобільяре Саффі проти Італії.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, предмет спору у цій справі, встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, суд вважає за можливе заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задовольнити, заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, культурно-оздоровчого молодіжного комплексу, літ. А-1, А1-1 поз. 1-18, загальною площею 3 176,5 кв.м., ганок літ. а, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47Д (Набережна В.І. Леніна); заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права користування, власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, культурно-оздоровчого молодіжного комплексу, літ. А-1, А1-1 поз. 1-18, загальною площею 3 176,5 кв.м., ганок літ. а, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47Д (Набережна В.І. Леніна).

Керуючись статті 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, культурно-оздоровчого молодіжного комплексу, літ. А-1, А1-1 поз. 1-18, загальною площею 3 176,5 кв.м., ганок літ. а, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47Д (Набережна В.І. Леніна);

- заборони державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права користування, власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, культурно-оздоровчого молодіжного комплексу, літ. А-1, А1-1 поз. 1-18, загальною площею 3 176,5 кв.м., ганок літ. а, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47Д (Набережна В.І. Леніна).

Ухвала набирає законної сили після її підписання (частина 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України) - 17.04.2024.

Ухвала може бути оскаржена, що передбачено статями 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Назаренко