Рішення

від 16.04.2024 по справі 910/9675/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2024Справа № 910/9675/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРБ Груп"

про стягнення 546479,70 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРБ Груп" про стягнення за договором від 30.04.2021 № 2104000143 пені в розмірі 395279,78 грн. та штрафу в розмірі 151199,92 грн.

Ухвалою Господарського суду від 22.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що позивач видав дозвіл на виконання робіт через 124 дня, що становить більшу половини часу строку виконання робіт. До того ж, відповідач 05.03.2022 звернувся до позивача з листом щодо настання форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим виконання зобов`язань за договором стало неможливим. При цьому, позивач не скористався правом відмовитися від договору згідно з пунктом 13.1 договору, не надав погодження на лист відповідача від 25.01.2023 щодо продовження строку виконання договору.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що надання дозволу не впливає на строк нарахування санкцій, оскільки їх нарахування здійснено після спливу строку на виконання робіт з урахуванням моменту отримання дозволу. Водночас, відповідачем не доведено настання форс-мажорних обставин саме для даного випадку щодо виконання зобов`язань за договором, а також не повідомлено про їх настання у встановлений договором строк.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2021 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником, укладено Договір № 2104000143 (далі - договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорож кранових вузлів та установок катодного захисту Богородчанського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору.

Склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними вимогами і якісними характеристиками (Додаток № 1), Договірною ціною (Додаток№ 2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором згідно із Договірною ціною (Додаток № 2) і становить 2 159 998,80 грн., у тому числі ПДВ 20% 359 999,80 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 240 днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження на початок виконання робіт (надалі - Дозвіл) з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Договору датою закінчення виконаних Підрядником робіт вважається дата їх прийняття Замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього Договору (пункт 4.3. договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

Наказом Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ «Оператор ГТС України» від 31.08.2021 № 949 надано ТОВ «ДРБ Груп» дозвіл на виконання робіт по Договору з 01.09.2021 року.

Таким чином, останнім днем виконання робіт згідно умов Договору є 28.04.2022 року.

09.02.2022 позивач звернувся до відповідача з листом № ТОВВИХ-22-1769 з проханням повідомити орієнтовний термін завершення робіт.

Крім того, на адресу відповідача направлена претензія № 1 вих. № ТОВВИХ-22-13129 від 02.12.2022 щодо перерахування штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу в загальному розмірі 546 479,70 грн.

Листом від 25.01.2023 № 25/01-22П відповідач відмовив у задоволенні претензії позивача, оскільки внаслідок активних бойових дій цех по виготовленню металевих виробів відповідача припинив свою роботу та відновив лише у квітні 2022 року. При цьому відповідач послався на лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України. Також відповідач просив продовжити строк виконання договору до 30.09.2023 року.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 10.2. Договору у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних Робіт.

З огляду на те, що дозвіл на виконання робіт по Договору наданий з 01.09.2021, строк виконання робіт у 240 днів тривав до 28.04.2022 включно.

За арифметичним перерахунком суду, нарахована на суму невиконаних робіт 2159998,80 грн. за період з 29.04.2022 до 28.10.2022 пеня 0,1 % у сумі 395279,78 грн. та штраф у розмірі 7 % у сумі 151199,92 грн. підлягають стягненню в заявленому розмірі.

Судом прийняті до уваги посилання відповідача на те, що останній звертався до позивача з листом від 05.03.2022 № 05/03/2022 щодо настання форс-мажорних обставин із 24.02.2022, що унеможливили виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Натомість, відповідачем не надано доказів направлення вказаного вище листа позивачу. Також відповідні докази отримання позивачем такого листа відсутні в матеріалах справи.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач наголошував, що наданий Торгово-промисловою палатою України лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 є загальним офіційним листом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин. При цьому, відповідач додатково звернувся до ТПП України із заявою про отримання сертифікату про форс-мажорні обставини за договором № 2104000143 від 30.04.2021 року.

10.07.2023 Торгово-промисловою палатою України видано відповідачу сертифікат № 3100-23-3160 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо зобов`язання виконати згідно з графіком виконання робіт зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорож кранових вузлів та установок катодного захисту Богородчанського ЛВУМГ) у термін до 28.04.2022 за договором від 30.04.2021 № 2104000143; період дії форс-мажорних обставин - з 24.02.2022 до 25.05.2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо.

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Судом також ураховано, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Однак, відповідачем окрім сертифікату від 10.07.2023 № 3100-23-3160 ТПП України не долучено жодних інших доказів на підтвердження існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що зумовили прострочення виконання зобов`язання. До того ж, у вказаному сертифікаті строк дії форс-мажорних обставин зазначений із 24.02.2022 до 25.05.2022, тобто не охоплює весь позовний період нарахування штрафних санкцій. У той же час, відповідач у відзиві на позов посилався на те, що цех по виготовленню металевих виробів відповідача припинив свою роботу з початком активних військових дій на території Донецької області та відновив роботу лише в квітні 2022 року, у зв`язку з чим відповідач замовляв дріт у ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» та інші складові для виконання робіт у підприємств з інших регіонів, що зайняло час на виготовлення та поставку таких виробів. Разом із цим, відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Пунктом 8.2 Договору № 2104000143 від 30.04.2021 передбачено, що сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Згідно з пунктом 8.3 Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Проте, як установлено судом вище, доказів повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин у передбачений договором строк до матеріалів справи не надано.

Так, наданий відповідачем до відзиву на позовну лист від 05.03.2022 № 05/03/2022 щодо настання форс-мажорних обставин із 24.02.2022 не містить відмітки про отримання позивачем, та до відзиву доказів направлення такого листа засобами поштового зв`язку на адресу позивача також не долучено.

Ураховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання робіт за договором № 2104000143 від 30.04.2021 у вигляді нарахованих штрафних санкцій у загальній сумі 546479,70 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРБ Груп" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 12, оф. 177; ідентифікаційний код 43482644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр-т Любомира Гузара, 44; ідентифікаційний код 42795490) 395279 (триста дев`яносто п`ять тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн. 78 коп. пені, 151199 (сто п`ятдесят одну тисячу сто дев`яносто дев`ять) грн. 92 коп. штрафу, а також 8197 (вісім тисяч сто дев`яносто сім) грн. 20 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова