Ухвала

від 11.04.2024 по справі 914/831/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.04.2024 Справа№914/831/24

За заявою:Фермерського господарства «Любава», Львівська обл., с. Підсадкипро:забезпечення позовуу справі:№914/831/24за позовом:Фермерського господарства «Любава», Львівська обл., с. Підсадкидо відповідача:Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, Львівська обл., с. Солонказа участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київпро:визнання протиправними та скасування рішень Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники учасників справи:від позивача:Ковалевська Т.С. адвокатка;від відповідача:Фрис В.Я. представник;від третьої особи:Чорномаз А.В. адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Любава» (надалі - Позивач, ФГ «Любава») звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області (надалі - Відповідач, Сільська рада) про визнання протиправними та скасування рішень.

Позов обґрунтовано тим, що ФГ «Любава» на підставі Договору оренди землі №б/н від 25.10.2010 володіє земельною ділянкою загальною площею 13 га із кадастровим номером 4623685500:08:000:0062, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Підсадки, вул. За лугом, буд. 1.

08.02.2024 Сільською радою прийнято рішення №4299, яким вирішено вилучити для суспільних потреб частину земельної ділянки у розмірі 0,0024 га. Цим рішенням також визначено, що договір оренди землі №б/н від 25.10.2010 підлягає розірванню, після чого частина земельної ділянки передається у постійне користування НЕК «Укренерго» для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електроенергії. Також 08.02.2024 Сільською радою прийнято рішення №4300, яким вирішено припинити право оренди ФГ «Любава» та розірвати із ним договір оренди землі.

Як стверджує позивач, вказані вище рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню, оскільки вони не були опубліковані у передбаченому законом порядку, а позивача не було жодним чином повідомлено про необхідність вилучення земельної ділянки. Крім цього, оскаржувані рішення прийнято в порушення вимог ст. 32-1 Закону України «Про оренду землі», а саме: не пред`явлено вимоги про розірвання договору оренди, не обґрунтовано, що об`єкти, які розміщуватимуться на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці, а також що розміщення відповідних об`єктів на іншій земельній ділянці завдасть матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому, не враховано норми щодо повного відшкодування орендарю і третім особам збитків. Також, загальна площа орендованої земельної ділянки становить 13 га, а площа, яка вилучається, дорівнює 0,0024 га. Однак, у рішенні №4299 від 08.02.2024 не зазначено інформації щодо подальшого використання іншої частини ділянки, не сформовано вимоги про її виділення в окрему ділянку, як і відсутні будь-які розрахунки щодо відшкодування збитків, пов`язаних із розірванням договору.

З наведених підстав, ФГ «Любава» просить визнати протиправними та скасувати рішення Сільської ради №4299 та №4300 від 08.02.2024.

Ухвалою від 01.04.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 29.04.2024, залучив до участі у справі Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі ПАТ «Укренерго») у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Крім цього, 01.04.2024 ФГ «Любава» подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. №1240/24).

Ухвалою суду від 02.04.2024 розгляд цієї заяви призначено на 04.04.2024. В судовому засіданні 04.04.2024 оголошено перерву до 11.04.2024.

Представниця позивача в судове засідання 11.04.2024 з`явилася, направила на адресу суду уточнену заяву про забезпечення позову (вх. №9918/24 від 10.04.2024) в котрій виклала свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а саме внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 111 809,96 грн., що складає нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Представник відповідача в судове засідання 11.04.2024 з`явився, проти задоволення заяви заперечив.

Третя особу явку свого представника в судове засідання 11.04.2024 забезпечила, направила на адресу суду заяву (вх. №10033/24 від 11.04.2024) в якій просить повернути заяву про забезпечення позову позивачу.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивач просить заборонити Сільській раді та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією припинення речових прав ФГ «Любава» щодо об`єкту нерухомого майна земельної ділянки із кадастровим номером 4623685500:08:000:0062.

Подану заяву обґрунтовує тим, що між сторонами існує спір щодо правомірності вилучення частини земельної ділянки з користування позивача та припинення права оренди на всю земельну ділянку. А тому реєстрація припинення договору оренди землі істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача та дасть змогу рейдерським шляхом захопити земельну ділянку. На земельній ділянці знаходяться зариблені ставки, які потребують спеціального догляду. Відтак, примусове видворення ФК «Любава» з даного господарства створить не лише матеріальні збитки підприємству, а й екологічну катастрофу.

Представник Сільської ради письмових заперечень на заяву про забезпечення позову не подав, однак в судовому засіданні усно заперечив щодо задоволення такої, оскільки підстави для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі відсутні. Зокрема, як зазначає представник, реєстрація припинення договору оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можлива лише на підставі угоди про розірвання Договору оренди землі №б/н від 25.10.2010 або рішення суду про розірвання такого Договору. На момент розгляду заяви відповідні документи відсутні. Як зазначає представник, оскаржувані рішення Сільської ради №4299 та №4300 від 08.02.2024 не слугують та не можуть слугувати підставою для здійснення державної реєстрації припинення права оренди ФГ «Любава», оскільки за змістом ст. 32-1 Закону України «Про оренду землі» у разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. А тому не має підстав забороняти Сільській раді та суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти ті дії, які заборонені в силу вимог чинного законодавства України.

Третя особа проти задоволення заяви заперечує з тих підстав, що викладені в ній доводи є безпідставними припущеннями про можливе порушення державними реєстраторами чи іншими уповноваженими особами вимог законодавства щодо підстав виникнення речового права (права оренди). Вжиття пропонованих заходів спричинить третій особі і національній безпеці, невід`ємною складовою якої є енергетична безпека, значної шкоди.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення ЄСПЛ від 19.03.1997, пункт 40) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 року у справі «Продан проти Молдови» Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.

При розгляді заяви про забезпечення позову господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином за змістом ст. 136 ГПК України забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Водночас, умови застосування заходів забезпечення позову залежать від характеру позовних вимог.

Так, у випадку заявлення позовних вимог майнового характеру, рішення суду за котрими потребуватиме вчинення дій примусового характеру, умовою застосування заходів є можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

У випадку звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то умовою застосування заходів є можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

В даній справі ФГ «Любава» звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, а саме визнання протиправними та скасування рішень Сільської ради №4299 та №4300 від 08.02.2024, судове рішення, у разі задоволення яких, не вимагатиме примусового виконання. А тому, при визначенні наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову суд досліджуватиме обставини того чи не призведе невжиття заявленого заходу до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема чи зможе позивач захистити свої права в межах поданого ним позову.

В цьому аспекті суд зазначає, що за змістом ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставами для державної реєстрації прав (в т.ч. припинення цих прав) є, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, вказане слугує підставою для відмови в державній реєстрації прав (п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Як вбачається з Договору оренди землі №б/н від 25.10.2010, дія цього Договору припиняється, зокрема, шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін (п. 12.3), або у разі викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом (п. 12.2).

Відтак, укладений між сторонами Договір оренди:

1) не передбачає можливості розірвання його в односторонньому порядку, а отже і припинення права оренди на підставі заяви (рішення) однією із сторін цього договору;

2) вказує, що припинення дії договору в разі вилучення земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності здійснюється в порядку, що встановлений законом.

Водночас, законодавчо встановлений порядок розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб регламентовано в ст. 32-1 Закону України «Про оренду землі».

Так, за змістом цієї статті Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об`єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

У разі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди.

Вимога про розірвання договору оренди, зазначена у частині другій цієї статті, може бути пред`явлена органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, а також однією із сторін цього договору.

Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об`єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.

Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов`язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.

У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що розірвання договору оренди землі внаслідок надання земельної ділянки (частини ділянки) для суспільних потреб та припинення права оренди можливе лише:

1) в добровільному порядку шляхом укладення між сторонами угоди про розірвання цього договору;

2) в примусовому порядку шляхом звернення органу місцевого самоврядування до суду з вимогою про розірвання цього договору.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Сільською радою прийняті лише рішення про вилучення частини земельної ділянки з користування для суспільних потреб, припинення ФГ «Любава» права оренди та розірвання договору оренди землі. В пунктах 3 та 4 Рішення №4300 від 08.02.2024 доручено сільському голові підписати з ФГ «Любава» додаткову угоду про припинення права оренди землі та зобов`язано ФГ «Любава» зареєструвати припинення права оренди відповідно до норм чинного законодавства.

Станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову, додаткову угоду між сторонами не підписано, а вказані рішення є предметом оскарження в суді.

З огляду на це, розірвання Договору оренди землі №б/н від 25.10.2010, а відтак і реєстрація припинення права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можливі лише на підставі рішення суду за зверненням Сільської ради. Без відповідного судового акту, рішення ради №4299 та №4300 від 08.02.2024 не є підставою Державному реєстратору реєструвати припинення права оренди ФГ «Любава» на земельну ділянку площею 13 га з кадастровим номером 4623685500:08:000:0062.

Необхідно зазначити, що такі заходи забезпечення позову як заборона відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору можуть бути вжиті у випадку, коли виходячи з обставин справи, вказані особи можуть вчинити ці дії. Вжиття відповідних заходів за умов неможливості вчинення цими особами певних дій є необґрунтованим.

Підсумовуючи все викладене вище, суд не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення позову про котрі просить позивач.

Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фермерського господарства «Любава» про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали складено 16.04.2024.

Суддя Крупник Р.В.