Рішення

від 15.04.2024 по справі 916/5314/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5314/23Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/5314/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676)

до відповідача: Виконавчого комітету Генічеської міської ради (75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Міська, буд. 8, код ЄДРПОУ 04060008)

про стягнення 87288,92 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Виконавчого комітету Генічеської міської ради про стягнення 87288,92 грн., з яких: 60558,79 грн. основного боргу, 13404,60 грн. пені, 2291,21 грн. 3% річних та 11034,32 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставину порушення відповідачем укладеного між сторонами договору постачання природного газу №20-1138/21-БО-Т від 12.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати за природний газ у лютому-березні 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5314/23; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 20.12.2023.

Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.

21.12.2023 за вх.№46457/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також судового збору, а стягнення 60558,79 грн. здійснювати виключно як компенсацію вартості спожитого газу. У поданому відзиві відповідач вказує, зокрема, що:

- на початку збройної агресії проти України, Генічеська міська територіальна громада опинилася під тимчасовою окупацією; зазначене підтверджується Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року №75 зі змінами та доповненнями); до того ж, згідно зі ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України; відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року №1364 перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій; згідно Переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022) Генічеська міська територіальна громада визначена як тимчасово окупована територія з 24.02.2022 по теперішній час; в зв`язку з окупацією, 12 березня 2022 року Генічеський міський голова, Генічеська міська рада, її виконавчий комітет та керівництво виконавчих органів самоусунулися від виконання свої обов`язків (розпорядження міського голови від 12.03.2022 №64); зазначена обставина повністю зупинила бюджетний процес на території Генічеської міської територіальної громади, а, відповідно, діяльність виконавчих органів та казначейські розрахунки; фактично Генічеська міська територіальна громада опинилася у тимчасовій окупації з 24.02.2022 по теперішній час;

- згідно з Постановою Верховної Ради України від 03.11.2022 №2706-ІХ начальник Генічеської міської військової адміністрації відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" набув також повноважень відповідної міської ради, її виконавчого органу та міського голови; таким чином, Виконавчий комітет Генічеської міської ради на теперішній час тимчасово (на період воєнного стану) дислокується у м. Івано-Франківськ (без зміни юридичної адреси) і є підконтрольним Генічеській міській військовій адміністрації; разом з тим, внаслідок невжиття попереднім складом керівництва та трудового колективу Виконавчого комітету заходів щодо евакуації документації на підконтрольну ЗСУ територію, відповідач з об`єктивних причин з будь-яких питань, пов`язаних із подіями до 03.11.2022 може оперувати виключно бухгалтерською та договірною документацією, яка наявна в органах Державного казначейства та на відповідних державних електронних порталах;

- саме факт належного оформлення та направлення позивачем (постачальником) на адресу відповідача (споживача) двох примірників акту приймання-передачі газу є моментом від якого згідно умов договору обчислюється настання у відповідача (споживача) обов`язку оплатити спожитий природний газ; з тексту п.3.5.2 вбачається, що умовами договору передбачено саме фізичне (поштою, нарочним і т.п. засобами) надання постачальником споживачеві підписаних з боку постачальника двох примірників акту, при цьому, направлення постачальником сканкопії акту через електронну пошту не може вважатися належним виконанням позивачем умов п.3.5.2 договору, оскільки: по-перше, сторонами в договорі не було обумовлено можливості здійснення електронного документообігу (згідно ст. 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу); по-друге, документ, направлений іншій стороні засобами електронного зв`язку може вважатися електронним документом виключно за наявності накладеного на нього електронного цифрового підпису та електронної печатки (ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги"); по-трете, сканкопія підпису та печатки не може бути прийнятою органами Державного казначейства для оформлення платіжних документів для проведення оплат за бюджетні кошти;

- за умовами укладеного між сторонами договору (п.5.1) остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при цьому, факт відсутності акту приймання-передачі може бути обумовленим виключно п.3.5.4 договору, а саме: неповерненням споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом; відповідно до ч.3 ст. 220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора, а згідно з ч.1 ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором; таким чином, відповідач не був належним чином, відповідно умов договору, повідомлений позивачем про виниклий обов`язок оплатити спожитий у лютому та березні 2022 року природний газ, не отримав належних документів, які б давали йому підставу для виконання свого зобов`язання щодо оплати газу; фактично відповідач дізнався про факт та обсяги спожитого газу з наявної судової справи; зазначений факт у поєднанні з умовами триваючої окупації об`єктів відповідача роблять позовні вимоги в частині стягнення суми штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат безпідставними;

- враховуючи наявність інформації з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу за період лютого-березня 2022 року, який обліковується за позивачем, як постачальником, та за відповідачем, як за споживачем, зазначений факт дає підставу для часткового задоволення позову в частині вартості підтвердженого обсягу спожитого газу в сумі 60558,79 грн., але не як заборгованості за договором поставки, а як компенсацію вартості цього газу;

- позивачем не було вжито передбачених договором заходів досудового врегулювання питання оплати за спожитий газ за період лютого-березня 2022 року; позивач не мав будь-яких перешкод для з`ясування факту того, що повноваження Виконавчого комітету Генічеської міської ради виконує Генічеська міська військова адміністрація в особі її начальника, а актуальні засоби зв`язку з відповідачем відображаються на платформах державних закупівель (prozzoro, zakupivli.pro тощо), якими, без сумніву, користується позивач, як один з найбільших постачальників газу для бюджетних установ; позивач упродовж 13 місяців поспіль не вжив жодного заходу на виконання свого обов`язку забезпечити споживача прозорими та простими способами досудового вирішення спорів, не повідомив належним чином про обсяги спожитого газу та обов`язок його сплатити, що робить позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на оплату судового збору в сумі 2147,20 грн. безпідставними та необґрунтованими, оскільки зазначена вимога покладає на відповідача надмірний тягар, пов`язаний з невиконанням позивачем своїх обов`язків, передбачених договором, та які він міг вчинити але не вчинив для отримання вартості поставленого у лютому-березні 2022 року природного газу; таким чином, доводи позовної заяви про те, що відповідач своїми діями порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, зокрема тими, що були подані позивачем разом із позовною заявою;

- наявність в договорі розділу 10 "Форс-мажор" та права постачальника на припинення постачання природного газу (пп.1) п. 6.3.) давали позивачеві можливість вже з 24.02.2022 ініціювати припинення газопостачання, в т.ч. з підстав не підписання та неповернення відповідачем одного з примірників акту приймання-передачі газу за січень 2022 року, на яке посилається позивач у своїй позовній заяві.

26.12.2023 за вх.№46972/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та вказує, зокрема, наступне:

- заперечуючи проти позову, відповідач жодним чином не спростовує обставин та правової позиції позивача, викладених за змістом позовної заяви, і доведених позивачем належними та допустимими доказами; відзив на позовну заяву не містить належних заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, а також мотивів їх визнання або відхилення;

- лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, розміщений на веб-сайті ТПП, не відповідає нормам ЗУ "Про торгово-промислові палати" та Регламенту засвідчення ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин і не може вважатись сертифікатом про форс-мажорні обставини, виданим Торгово-промисловою палатою України позивачу, і, як наслідок, доказом дії обставин непереборної сили, що спростовує твердження відповідача про настання форс-мажорних обставин в господарській діяльності відповідача;

- акти приймання-передачі природного газу за лютий та березень 2022 року були направлені належним чином, відповідно до п.п. 3.5.2 п.3.5 договору постачання природного газу №20-1138/21-БО-Т на електронну адресу відповідача, яку він зазначив в п.14 договору; підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору передбачено, що на підставі отриманих від відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на інформаційній платформі Оператора ГТС позивач готує та надає відповідачу два примірники акту, тобто, в договорі немає обмежень щодо способу направлення актів; таким чином, позивач не позбавлений можливості направити копії актів на адресу відповідача іншими засобами зв`язку, в тому числі на адресу електронної пошти; також, в договорі постачання природного газу №20-1138/21-БО-Т зазначена електронна адреса відповідача: 04060008@mail.gov.ua, на яку позивачем були направлені акти приймання-передачі природного газу за лютий - березень 2022 року;

- згідно інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта" в умовах правового режиму воєнного стану, роботу мережі об`єктів поштового зв`язку Укрпошти ускладнено, водночас можуть відбуватися зміни в режимі роботи відділень поштового зв`язку, переліку надання послуг та строків їх надання; тимчасово не працюють ВПЗ у тих населених пунктах, де відбуваються бойові дії та обстріли, ВПЗ, які зруйновані внаслідок цього, та ВПЗ, що розташовані на території, що тимчасово окупована ворогом; таким чином, ВПЗ 75500 не працює з 24.02.2022 та, відповідно, позивач не міг скористатися послугами АТ "Укрпошта", тому вимушений був направити акти засобами електронної пошти;

- строки оплати за природний газ визначені у пункті 5.1 договору, а саме, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період; у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору; таким чином, в договорі передбачено порядок направлення актів на адресу відповідача, при цьому не встановлено обмежень щодо способів направлення; також встановлено строки оплати за природний газ, які порушив відповідач; оскільки договір постачання природного газу був підписаний з боку відповідача, то він був обізнаний про умови договору та відповідальність в разі порушення чи невиконання умов договору; таким чином, твердження відповідача, що "він дізнався про факт та обсяги спожитого газу з наявної судової справи" не відповідають дійсності та спростовуються наявними доказами та матеріалами справи;

- жодним нормативним актом, жодним пунктом договору №20-1138/21-БО-Т від 12.11.2021 на позивача не покладено обов`язку щодо досудового врегулювання спору; в момент підписання договору відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов договору;

- що стосується заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то передбачене законом (ст. 625 Цивільного кодексу України) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; інфляційні нарахування та 3% річних є різновидом відповідальності, розмір якої у спірних правовідносинах визначений законом і стягнення таких коштів є компенсацією боржника за неправомірне користування коштами позивача, і не є штрафними санкціями; відповідач був обізнаний про умови договору та повинен був їх сумлінно виконувати, а позивач скористався правом на судовий захист порушених прав та інтересів та звернувся з відповідним позовом до суду.

27.12.2023 за вх.№47130/23 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях відповідач вказує, зокрема, що:

- не визнаючи факт того, що широкомасштабна збройна агресія проти України негативно відбилася на можливості сторін належним чином виконувати умови та зобов`язання за договором, позивач сам себе ставить в положення, коли лише неухильне виконання однієї з сторін договору (позивачем) своїх зобов`язань робить можливим виконання своїх зобов`язань іншою стороною (відповідачем);

- позивач з зазначенням положень договору робить абсолютно логічний висновок про те, що в договорі немає обмежень щодо способу направлення актів, проте, зазначений факт позивач абсолютно нелогічно трактує, що це дає йому право направити на адресу відповідача замість оригіналів двох примірників акту приймання-передачі, підписаних уповноваженою стороною позивача, копію акту на адресу відповідача іншими засобами зв`язку, в тому числі на адресу електронної пошти; відповідач не заперечує щодо того, що в договорі немає обмежень щодо способу направлення оригіналів актів відповідачу, проте, зазначає, що договір передбачає саме фізичне (поштою, нарочним і т.п. засобами) надання постачальником споживачеві підписаних з боку постачальника двох примірників (оригіналів) акту; в той же час з матеріалів справи вбачається, що позивач свої обов`язки щодо надання відповідачеві оригіналів двох примірників актів приймання-передачі не виконав; відповідач вкотре наголошує, що відповідно ч.3 ст. 220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора;

- офіційно відділення Укрпошти на території Херсонської області, в т.ч. на території Генічеська, призупинили свою роботу лише з 01.07.2022, отже, формально, позивач мав хоча б спробувати направити два примірники підписаних з його боку актів приймання-передачі газу за лютий 2022 року та за березень 2022 року; з урахуванням позиції, викладеної у відповіді на відзив, позивач не визнає наявність негативних наслідків для сторін, пов`язаних із широкомасштабною збройною агресією проти України та вважає за можливим компенсувати понесені ним втрати, що виникли внаслідок неналежного документообігу в рамках виконання договору (пеня, інфляційні витрати, 3% річних), за рахунок відповідача, який є дійсно потерпілою стороною від збройної агресії та окупації; зазначена обставина робить позицію позивача, який не визнає обставини, що склалися у державі, факти неналежного (з боку позивача) виконання умов договору, які є за своєю суттю простроченням кредитора, - абсолютно аморальною;

- позивач мав змогу звернутися до Генічеської МВА для позасудового вирішення питання щодо компенсації вартості спожитого у лютому-березні 2022 року газу, при цьому, сторона відповідача в черговий раз наголошує, що у зв`язку з окупацією території м. Генічеська та повним переформатуванням трудового колективу відповідач дізнався про наявність факту споживання газу та його обсягів лише з позовної заяви; в частині стягнення з відповідача 2147,20 грн. вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки зазначена вимога покладає на відповідача надмірний тягар, пов`язаний з невиконанням позивачем своїх обов`язків, передбачених договором, та які він міг вчинити але не вчинив для отримання вартості поставленого у лютому-березні 2022 року природного газу.

04.03.2024 за вх.№8821/24 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач вказує, зокрема, наступне:

- факт належного оформлення та направлення позивачем (постачальником) на адресу відповідача (споживача) двох примірників акту приймання-передачі газу є обов`язковою умовою для настання у відповідача (споживача) обов`язку оплатити спожитий природний газ;

- відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України), що фінансується за рахунок бюджету Генічеської міської ради, в т.ч. в частині оплати комунальних послуг та енергоносіїв за рахунок бюджету Генічеської міської ради. Казначейське обслуговування здійснюється виключно в порядку встановленому Міністерством фінансів України та Державною казначейською службою; настання не тільки обов`язку, але й можливості споживача здійснити розрахунок за природний газ перебуває у прямій залежності від фактичного надходження до нього від постачальника актів приймання передачі цього газу.

05.03.2024 за вх.№9393/24 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач вказує, зокрема, наступне:

- оскільки відповідач є державною установою, яка здійснює свою діяльність за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до ч.2 ст. 56 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спору) бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання Державного бюджету України здійснюють органи Казначейства України у порядку, встановленому Міністерством фінансів України; цей облік має відображати всі активи та зобов`язання держави; бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Міністерством фінансів України; згідно ч.1 ст. 57 Бюджетного кодексу України не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету; порядок закриття рахунків поточного бюджетного періоду та відкриття рахунків наступного бюджетного періоду визначається Міністерством фінансів України; згідно з п.14 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету; таким чином, можливість здійснення оплати за поставлений природний газ у 2022 році залежала саме від відповідача, від включення ним відповідних сум зобов`язань до проекту кошторису; будучи ознайомленим з умовами договору, відповідач мав усвідомлювати, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладена відповідальність, передбачена п.7.2 договору.

У зв`язку з тим, що сторони реалізували своє право на подання заяв по суті спору, господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для розгляду справи по суті.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/5314/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

12.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник, позивач) та Виконавчим комітетом Генічеської міської ради (споживач, відповідач) укладений договір постачання природного газу №20-1138/21-БО-Т, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01.11.2021 по грудень 2022 року (включно), в кількості 21,0 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: листопад 2021 року - 3,0 тис.куб.метрів, грудень 2021 року - 3,0 тис.куб.метрів, січень 2022 року - 3,0 тис.куб.метрів, лютий 2022 року - 3,0 тис.куб.метрів, березень 2022 року - 3,0 тис.куб.метрів, листопад 2022 року - 3,0 тис.куб.метрів, грудень 2022 року - 3,0 тис.куб.метрів.

У п.2.4 договору передбачено, зокрема, що в будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п.3.5 договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

За п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу; споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором (ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ; на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника; споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання; у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

У відповідності до п.4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м; всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

Згідно з п.4.3 договору загальна вартість цього договору на дату укладання становить 289695 грн., крім того ПДВ - 57939 грн., разом - 347634 грн.

Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період; у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору; споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

За п.5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору; споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору; кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором; у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За п.п. 11.1, 11.2 договору у разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов`язуються розв`язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій; будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення; у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) розв`язуються у судовому порядку.

Відповідно до п.13.1 договору даний договір набирає чинності з дня його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання; продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

В матеріалах справи наявна заява-приєднання споживача - Виконавчого комітету Генічеської міської ради до умов договору розподілу природного газу, в якому відображено ЕІС-код споживача - 56ХS000041О0800А.

В матеріалах справи наявні наступні акти приймання-передачі природного газу до договору №20-1138/21-БО-Т від 12.11.2021: акт від 30.11.2021 (за листопад 2021 року) на суму 1539,52 грн. (підписаний з обох сторін); акт від 31.12.2021 (за грудень 2021 року) на суму 59370,90 грн. (підписаний з обох сторін); акт від 31.01.2022 (за січень 2022 року) на суму 52037,48 грн. (підписаний з боку позивача); акт від 28.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 37743,11 грн. (підписаний з боку позивача); акт від 31.03.2022 (за березень 2022 року) на суму 22836,24 грн. (підписаний з боку позивача); коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 (за березень 2022 року) на суму 22815,68 грн. (підписаний з боку позивача).

Також в матеріалах справи наявні роздруківки з електронної пошти про направлення на електронну адресу відповідача (04060008@mail.gov.ua) актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 25.04.2022.

У листі оператора ГТС ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 16.11.2023 повідомлено щодо споживача з ЕІС - кодом 56XS00004100800A, що обсяг природного газу, використаний споживачем за періоди з 24.11.2021 по 31.03.2022, внесено в алокацію постачальника ТОВ "ГП "Нафтогаз Трейдинг" та становить: з 24.11.2021 по 30.11.2021 - 93,00 куб.м; з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 3586,50 куб.м; з 01.01.2022 пo 31.01.2022 - 3143,50 куб.м; з 01.02.2022 пo 28.02.2022 - 2280,00 куб.м; з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 1379,50 куб.м.

В матеріалах справи наявна інформація про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 12.11.2021 по 31.07.2023.

Також на підтвердження позовних вимог позивачем надано наступні документи: розрахунок суми основного боргу, в якому відображено, зокрема, вартість переданого об`єму природного газу за договором (173506,69 грн.), фактичну оплату (112947,90 грн.), суму залишку (основного боргу) (60558,79 грн.). Окрім того, в матеріалах справи наявний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями за лютий та березень 2022 року.

В матеріалах справи наявні надані відповідачем документи на підтвердження власних доводів, а саме: розпорядження начальника міської військової адміністрації №36 від 05.09.2022 "Про затвердження положень про управління та відділи Генічеської міської військової адміністрації"; відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби Виконавчого комітету Генічеської міської ради за період 2022 року; лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Несплата відповідачем заборгованості за договором №20-1138/21-БО-Т від 12.11.2021 за період лютого-березня 2022 року стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів;

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що спір у даній справі виник з приводу виконання укладеного між сторонами договору постачання природного газу №20-1138/21-БО-Т від 12.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати за природний газ, поставлений у лютому-березні 2022 року.

Господарський суд зазначає, що відповідачем у даній справі є Виконавчий комітет Генічеської міської ради, при цьому адресою відповідача є: 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Міська, буд. 8.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 (втратив чинність) був затверджений Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно якого Генічеський район Херсонської області розташований в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Постановою Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 "Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Відповідно до вказаного переліку вся територія Генічеського району з 24.02.2022 знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України.

Згідно з ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідачем у відзиві на позовну заяву в якості однієї з підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат було зазначено про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

При цьому, господарський суд враховує висновки, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, а саме: "Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" шляхом видачі сертифіката".

Окрім того, господарський суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини; отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин (постанова ВС від 13.09.2023 у справі №910/7679/22).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що сам по собі лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не створює підстав для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, проте характер спірних правовідносин, місце постачання природного газу та обставини виникнення спору у даній справі вказують на те, що військова агресія рф проти України та окупація Генічеського району Херсонської області напряму вплинули на можливість і умови як виконання укладеного між сторонами договору, так і на можливість і строки оплати за договором, а також на самі терміни можливого виконання відповідачем обов?язку щодо оплати поставленого газу.

Господарський суд вказує, що відповідачем не заперечується обсяг спожитого природного газу та його вартість у розмірі 60558,79 грн., проте заперечується факт неналежного виконання своїх зобов`язань у терміни, вказані позивачем, в тому числі у зв`язку з окупацією та наслідками окупації Генічеського району Херсонської області, неотриманням актів приймання-передачі за спірний період.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема, з п.3.5.2-3.5.4 договору:

- постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника;

- споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання;

- у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Так, на підтвердження обставин направлення відповідачу (споживачу) спірних актів приймання-передачі в матеріалах справи наявні роздруківки з електронної пошти про направлення актів за спірний період на електронну пошту відповідача, яка вказана у договорі.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, господарський суд приймає до уваги той факт, що місцезнаходженням відповідача є м. Генічеськ Херсонської області, яке з 24.02.2022 та по теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України з усіма негативними наслідками, в тому числі відсутністю можливості для здійснення поштових відправлень, а тому позивач в єдиний можливий спосіб направив відповідачу акти приймання-передачі за спірний період, разом з тим, господарський суд також приймає до уваги те, що наслідки окупації території, на якій перебуває відповідач, вплинули, зокрема, на можливість отримання надісланих позивачем актів приймання-передачі засобами електронного зв`язку, їх опрацювання та здійснення оплати, а тому, на переконання суду, в даному випадку, покладання відповідальності лише на одну із сторін договору (в даному випадку на відповідача) за наслідки військової агресії рф, в умовах коли відповідач є постраждалою особою через бойові дії і окупацію, не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом "jura novit curia" ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Принцип "jura novit curia", з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов?язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі "Гусєв проти України" (скарга №25531/12)).

Господарський суд зазначає, що позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожитий відповідачем природний газ у лютому-березні 2022 року у розмірі 60558,79 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевстановлені судом обставини щодо позовних вимог про стягнення 60558,79 грн. заборгованості, господарський суд застосовуючи принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), дійшов висновку, що за лютий-березень 2022 року відповідачем було спожито природний газ на суму 60558,79 грн., що підтверджується виходячи з наявних матеріалів справи та сторонами не оспорюється, проте враховуючи військову агресію російської федерацію проти України, введений воєнний стан, окупацію м. Генічеськ Херсонської області, відсутність поштового зв`язку з окупованими територіями, що вплинуло на спосіб відправлення актів приймання-передачі та можливість отримання надісланих позивачем актів приймання-передачі засобами електронного зв`язку, їх опрацювання та на можливість надання відповіді або здійснення їх оплати, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності, господарський суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 60558,79 грн. саме вартості фактично спожитого природного газу за лютий-березень 2022 року.

Щодо посилань позивача на те, що можливість здійснення оплати за поставлений природний газ у 2022 році залежала саме від відповідача, від включення ним відповідних сум зобов`язань до проекту кошторису, господарський суд вказує, що в даному випадку включення чи не включення відповідачем відповідних сум зобов`язань до проекту кошторису не впливає на той факт, що в період лютого-березня 2022 року (початок військової агресії та окупації територій відповідача) у відповідача була відсутня можливість отримати від позивача акти приймання-передачі та їх опрацювати та/або оплатити.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата пені передбачена п.7.2 договору.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, проаналізувавши обставини даної справи, приймаючи до уваги також визначення суми заявленого основного боргу як вартості фактично спожитого природного газу, враховуючи, що за умовами укладеного між сторонами договору 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу сплачується до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період, проте, як було вказано судом, на своєчасне отримання та опрацювання актів приймання-передачі за спірний період, які були надіслані відповідачу засобами електронного зв`язку, вплинули обставини повномасштабної агресії рф та окупації території, на якій знаходиться відповідач зі всіма негативними наслідками, доказів вручення (отримання) відповідачем актів матеріали справи не містять, окрім скрін-коштів надіслання на електронну адресу, натомість в умовах триваючої окупації встановити обставини отримання таких документів відповідачем в окупації у дати їх надіслання та/або у інші дати, виходячи з яких позивачем нараховано суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, для суду є неможливим, з огляду на що господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення нарахованих у визначений позивачем період пені, 3% річних та інфляційних втрат, а тому в даній частині позову судом відмовляється.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та стягнення з відповідача 60558,79 грн. вартості фактично спожитого природного газу, в решті позову судом відмовляється.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задовольнити частково.

2.Стягнути з Виконавчого комітету Генічеської міської ради (75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Міська, буд. 8, код ЄДРПОУ 04060008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 60558 /шістдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім/ грн. 79 коп. вартості фактично спожитого природного газу та 1489 /одну тисячу чотириста вісімдесят дев`ять/ грн. 73 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15 квітня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля