Постанова

від 02.09.2024 по справі 916/5314/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/5314/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024

у справі №916/5314/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до Виконавчого комітету Генічеської міської ради

про стягнення 87 288,92 грн,-

головуючий суддя - Бездоля Ю.С.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі по тексту - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг») звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Виконавчого комітету Генічеської міської ради про стягнення заборгованості у загальному розмірі 87 288,92 грн., яка складається із основного боргу у розмірі 60558,79 грн., пені у розмірі 13404,60 грн., трьох відсотків річних у розмірі 2291,21 грн. та збитків від інфляції у розмірі 11034,32 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором постачання природного газу №20-1138/21-Б0-Т від 12.11.2021 в частині оплати спожитого у лютому-березні 2022р. природного газу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 по справі №916/5314/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задоволено частково. Стягнуто з Виконавчого комітету Генічеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 60558 грн. 79 коп. вартості фактично спожитого природного газу та 1489 грн. 73 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд зазначив, що неможливо встановити дату отримання відповідачем актів приймання-передачі природного газу виходячи з якої позивачем нараховано суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на що господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення нарахованих у визначений позивачем період пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 у справі № 916/5314/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 13 404,60 грн пені, 11 034,32 грн інфляційних втрат та 2 291,21 грн 3% річних скасувати та прийняти нове рішення в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині, судові витрати по справі покласти на відповідача.

Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 612, 655,692,712 ЦК України, ч.1 ст.265 ГК України та з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд вважав встановленими.

Скаржник зазначає, що порядок здійснення оплати визначений пунктом 5.1 Договору, яким передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період;

у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору; споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Тобто, визначальним для обрахунку перебігу строку оплати є місяць в якому мав місце факт постачання газу. Саме кінець місяця поставки є початком обрахунок наступного (1,5-місячного) строку впродовж якого повинен бути здійснений платіж.

Скаржник вказує, що судом було встановлено факт належного направлення на електронну пошту відповідача актів приймання-передачі природного газу за зобов`язаннями лютого та березня 2022.

Оскільки товар отриманий відповідачем 01.02.2022 та 01.03.2022 (спірний період), що встановлено судом та підтверджується листом оператора ГТС від 16.11.2023 №ТОВВИХ-23-16450 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача ЕІС-кодом 56ХS000041O0800A тому, відповідно, на думку апелянта, строк оплати за товар у відповідача настав, і отримання, але не здійснення відповідачем оплати товару є порушенням договірних зобов`язань. Тобто, обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (ст.ст. 655,692, 712 ЦК України, ч.1 ст. 265 ГК України) та не залежить від факту вручення (отримання) відповідачем актів.

Хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється відповідно до акту приймання-передачі природного газу, однак за змістом ст. 692 ЦК України та пункту 5.1 Договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується «з дня отримання товару», а не акту.

Таким чином, апелянт вважає, що відсутність доказів вручення (отримання) відповідачем акті приймання-передачі природного газу, не впливає на його обов`язок оплатити товар в строк, визначений в Договорі.

Згідно з п. 7.2 договору у ражі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Тож, обов`язок сплатити % річних, інфляційні збитки та пеню виникає у відповідача у разі прострочення строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 Договору.

Також, апелянт зазначає, що неотримання акту не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар, пеню, 3% річних та інфляційні збитки.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 у справі №916/5314/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

06.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника Виконавчого комітету Генічеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 у справі №916/5314/23 залишити без задоволення.

Відповідач вказує, що не був належним чином, відповідно до умов договору повідомлений позивачем про виниклий обов`язок оплатити спожитий у лютому-березні 2022 року природний газ, не отримував належних документів, які б давали йому підставу та можливість для виконання свого зобов`язання щодо оплати газу. Фактично, відповідач дізнався про факт, обсяги та вартість спожитого газу з наявної судової справи. Зазначений факт у поєднанні з умовами триваючої окупації об`єктів відповідача роблять позовні вимоги в частині стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат безпідставними.

Згідно з частини 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Виконавчим комітетом Генічеської міської ради (споживач) укладений договір постачання природного газу №20-1138/21-БО-Т, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01.11.2021 по грудень 2022 року (включно), в кількості 21,0 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: листопад 2021 року - 3,0 тис.куб.метрів, грудень 2021 року - 3,0 тис.куб.метрів, січень 2022 року - 3,0 тис.куб.метрів, лютий 2022 року - 3,0 тис.куб.метрів, березень 2022 року - 3,0 тис.куб.метрів, листопад 2022 року - 3,0 тис.куб.метрів, грудень 2022 року - 3,0 тис.куб.метрів.

У п.2.4 договору передбачено, зокрема, що в будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п.3.5 договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

Згідно з п. 3.5 договору №20-1138/21-БО-Т від 12.11.2021 приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором (ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п.3.5.1 договору №20-1138/21-БО-Т від 12.11.2021).

Відповідно до пп. 3.5.2, 3.5.3 п. 3.5. договору №20-1138/21-БО-Т від 12.11.2021 на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірника акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Згідно з пп. 3.5.4 п. 3.5. договору №20-1138/21-БО-Т від 12.11.2021 у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

У відповідності до п.4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м; всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

Згідно з п.4.3 договору загальна вартість цього договору на дату укладання становить 289695 грн., крім того ПДВ - 57939 грн., разом - 347634 грн.

Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період; у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору; споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

За п.5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору; споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору; кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором; у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За п.п. 11.1, 11.2 договору у разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов`язуються розв`язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій; будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення; у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) розв`язуються у судовому порядку.

Відповідно до п.13.1 договору даний договір набирає чинності з дня його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання; продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

В матеріалах справи наявна заява-приєднання споживача - Виконавчого комітету Генічеської міської ради до умов договору розподілу природного газу, в якому відображено ЕІС-код споживача - 56ХS000041О0800А.

В матеріалах справи наявні наступні акти приймання-передачі природного газу до договору №20-1138/21-БО-Т від 12.11.2021: акт від 30.11.2021 (за листопад 2021 року) на суму 1539,52 грн. (підписаний з обох сторін); акт від 31.12.2021 (за грудень 2021 року) на суму 59370,90 грн. (підписаний з обох сторін); акт від 31.01.2022 (за січень 2022 року) на суму 52037,48 грн. (підписаний з боку позивача); акт від 28.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 37743,11 грн. (підписаний з боку позивача); акт від 31.03.2022 (за березень 2022 року) на суму 22836,24 грн. (підписаний з боку позивача); коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 (за березень 2022 року) на суму 22815,68 грн. (підписаний з боку позивача).

Також в матеріалах справи наявні роздруківки з електронної пошти про направлення на електронну адресу відповідача (04060008@mail.gov.ua) актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 25.04.2022.

У листі оператора ГТС ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 16.11.2023 повідомлено щодо споживача з ЕІС - кодом 56XS00004100800A, що обсяг природного газу, використаний споживачем за періоди з 24.11.2021 по 31.03.2022, внесено в алокацію постачальника ТОВ "ГП "Нафтогаз Трейдинг" та становить: з 24.11.2021 по 30.11.2021 - 93,00 куб.м; з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 3586,50 куб.м; з 01.01.2022 пo 31.01.2022 - 3143,50 куб.м; з 01.02.2022 пo 28.02.2022 - 2280,00 куб.м; з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 1379,50 куб.м.

В матеріалах справи наявна інформація про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 12.11.2021 по 31.07.2023.

Також на підтвердження позовних вимог позивачем надано наступні документи: розрахунок суми основного боргу, в якому відображено, зокрема, вартість переданого об`єму природного газу за договором (173506,69 грн.), фактичну оплату (112947,90 грн.), суму залишку (основного боргу) (60558,79 грн.). Окрім того, в матеріалах справи наявний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями за лютий та березень 2022 року.

В матеріалах справи наявні надані відповідачем документи на підтвердження власних доводів, а саме: розпорядження начальника міської військової адміністрації №36 від 05.09.2022 "Про затвердження положень про управління та відділи Генічеської міської військової адміністрації"; відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби Виконавчого комітету Генічеської міської ради за період 2022 року; лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Несплата відповідачем заборгованості за договором №20-1138/21-БО-Т від 12.11.2021 за період лютого-березня 2022 року стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Оскільки позивач не погоджується із оскаржуваними рішенням виключно у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 13 404,60 грн пені, 11 034,32 грн інфляційних втрат та 2 291,21 грн 3% річних, колегія суддів переглядає зазначене судове рішення лише в межах цих вимог апеляційної скарги.

Так, згідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

У розумінні ст. 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас, у відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов`язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

Передбачене законом (ст. 625 Цивільного кодексу України) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних, місцевим господарським судом зазначено про неможливість встановити дату отримання відповідачем актів приймання-передачі природного газу виходячи з якої позивачем нараховано суми пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Колегія суддів у даному випадку погоджується із вказаним висновком місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Судова колегія зазначає, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, який триває й до теперішнього часу.

Відповідні обставини, в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача по справі Виконавчого комітету Генічеської міської ради є: 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Міська, буд. 8.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається.

Згідно із вказаним Переліком (у чинній редакції), затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309, всю територію Генічеського району Херсонської області (UA65040000000088940) віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України з 24.02.2022, що свідчить про те, що наразі місцезнаходження Виконавчого комітету Генічеської міської ради перебуває у тимчасовій окупації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відзиві на позовну заяву в якості однієї з підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат було зазначено про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Згідно з ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" шляхом видачі сертифіката".

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини; отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин (постанова ВС від 13.09.2023 у справі №910/7679/22).

Враховуючи вищевикладене, сам по собі лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не створює підстав для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, проте характер спірних правовідносин, місце постачання природного газу та обставини виникнення спору у даній справі вказують на те, що військова агресія рф проти України та окупація Генічеського району Херсонської області напряму вплинули на можливість і умови як виконання укладеного між сторонами договору, так і на можливість і строки оплати за договором, а також на самі терміни можливого виконання відповідачем обов`язку щодо оплати поставленого газу.

З пояснень наданих відповідачем вбачається, що останнім не заперечується обсяг спожитого природного газу та його вартість у розмірі 60558,79 грн., проте заперечується факт неналежного виконання своїх зобов`язань у терміни, вказані позивачем, в тому числі у зв`язку з окупацією та наслідками окупації Генічеського району Херсонської області, неотриманням актів приймання-передачі за спірний період.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема, з п.3.5.2-3.5.4 договору:

- постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника;

- споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання;

- у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Так, на підтвердження обставин направлення відповідачу (споживачу) спірних актів приймання-передачі в матеріалах справи наявні роздруківки з електронної пошти про направлення актів за спірний період на електронну пошту відповідача, яка вказана у договорі.

Колегія суддів, проаналізувавши обставини даної справи, приймаючи до уваги також визначення суми заявленого основного боргу як вартості фактично спожитого природного газу, враховуючи, що за умовами укладеного між сторонами договору 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу сплачується до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період, проте, як вірно було вказано судом першої інстанції, на своєчасне отримання та опрацювання актів приймання-передачі за спірний період, які були надіслані відповідачу засобами електронного зв`язку, вплинули обставини повномасштабної агресії рф та окупації території, на якій знаходиться відповідач зі всіма негативними наслідками, доказів вручення (отримання) відповідачем актів матеріали справи не містять, окрім скрін-коштів надіслання на електронну адресу, натомість в умовах триваючої окупації встановити обставини отримання таких документів відповідачем в окупації у дати їх надіслання та/або у інші дати, виходячи з яких позивачем нараховано суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, для суду є неможливим, з огляду на що колегія суддів вважає вірним висновок суду про відмову у позові в частині стягнення нарахованих у визначений позивачем період пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України")Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 13 404,60 грн пені, 11 034,32 грн інфляційних втрат та 2 291,21 грн 3% річних відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення в цій частині без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2024р. у справі №915/5314/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 13 404,60 грн пені, 11 034,32 грн інфляційних втрат та 2 291,21 грн 3% річних - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.09.2024 року у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Колоколова С.І. та судді-учасника колегії Савицького Я.Ф. з 29.07.2024 по 30.08.2024 відповідно до наказу від 23.07.2024. №195-в.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Я.Ф. Савицький