Ухвала

від 15.04.2024 по справі 916/5103/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5103/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного сільськогосподарського підприємства „Виноградар (вх. №2-564/24 від 04.04.2024) про розстрочення виконання судових рішень, подану по справі за позовом фермерського господарства „Скарбниця-2006 до приватного сільськогосподарського підприємства „Виноградар про стягнення 524 600,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.03.2024 по даній справі позовні вимоги фермерського господарства „Скарбниця-2006 (далі по тексту ФГ „Скарбниця-2006) було задоволено шляхом присудження до стягнення із приватного сільськогосподарського підприємства „Виноградар (далі по тексту ПСП „Виноградар) суми боргу у розмірі 524 600,00 грн., судового збору у розмірі 7 869,00 грн.

Додатковим рішенням від 03.04.2023 заява позивача про розподіл витрат на правову допомогу була задоволена шляхом присудження до стягнення із відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 12 500,00 грн.

04.04.2024 до суду від ПСП „Виноградар надійшла заява про розстрочення виконання рішення від 11.03.2024 та додаткового рішення суду від 03.04.2023 по даній справі на 1 рік згідно графіку, яким передбачено сплату відповідачем заборгованості протягом 11 місяців по 45414,00 грн., в останній місяць - 45415,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви відповідачем було наголошено, що ПСП «Виноградар» є виробником сільськогосподарської продукції та здійснює свою діяльність на території Білгород-Дністровського району Одеської області. З огляду на блокування Російською Федерацією морських шляхів та обстрілами портів стало фактично неможливо здійснити реалізацію сільськогосподарської продукції. Враховуючи зростання ціни пального, добрива та інші складові собівартості, сільськогосподарська продукція стає збитковою. Станом на 29.02.2024 облікова кількість працівників підприємства становить 47 чоловік, з яких 3 мобілізовано та 1 працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати. На підтвердження складної фінансової ситуації відповідачем також було надано суду фінансову звітність.

Ухвалою суду від 04.04.2024 заява відповідача була призначена до розгляду у засіданні суду на 15.04.2024 об 11:30 год., встановлено позивачу строк до 11.04.2024 для подання пояснень на заяву відповідача.

ФГ „Скарбниця-2006 не скористалось правом на надання пояснень на заяву відповідача, про причини неявки у судове засідання позивач також суд не повідомляв.

Розглянувши заяву ПСП „Виноградар про розстрочення виконання судового рішення, господарський суд дійшов наступних висновків.

Так, ч. 2 ст. 19, ст. 129-1 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Приписами ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року N 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон України Про виконавче провадження) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішенням суду від 11.03.2024 по даній справі позовні вимоги ФГ „Скарбниця-2006 було задоволено.

Вказане рішення 10.04.2024 згідно автоматизованої системи документообігу суду було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку, а, отже, не набрало законної сили.

На підтвердження доводів, наведених у заяві про розстрочення виконання судових рішень відповідачем було надано суду власну довідку, згідно якої станом на 29.01.2024 облікова кількість працівників підприємства становить 47 чоловік, з яких 3 мобілізовано та 1 працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати.

ПСП «Виноградар» також надано суду квитанцію №2 від 09.02.2024 про подачу звітності (податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податкiв - фiзичних осiб, i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску), а також фінансову звітність від 31.12.2023 та відомість про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 4 квартал 2023 року.

В силу вимог ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно з п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17 жовтня 2012 року N 9 розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач по тексту заяви стверджує про настання форс-мажорних обставин та про скрутне фінансове становище.

Поряд з цим, надані відповідачем докази у своїй сукупності не можуть у повній мірі відобразити фінансовий стан відповідача на дату подання заяви. Відповідачем не надано доказів відсутності на рахунках грошових коштів для виконання рішення шляхом сплати всієї суми одним платежем або можливого зупинення діяльності ПСП „Виноградар у випадку накладення арешту на його банківські рахунки. Слід зазначити, що виконання відповідачем обов`язку щодо виплати заробітної плати працівникам лише свідчить про дотримання відповідачем обов`язкових вимог трудового законодавства, а, отже, саме по собі не є доказом, достатнім для розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, на момент розгляду заяви рішення від 11.03.2024 не набрало законної сили, а, отже, на момент набрання рішенням суду законної сили у випадку залишення рішення суду без змін фінансовий стан відповідача може суттєво змінитись, що свідчить про передчасність вирішення питання про розстрочення виконання вказаного рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи ненадання ПСП „Виноградар належних та достатніх доказів на підтвердження існування підстав, визначених ст. 331 ГПК України, оскарження рішення суду від 11.03.2024 в апеляційному порядку, господарський суд дійшов висновку про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для розстрочення виконання судових рішень по даній справі. Наведене має наслідком відмову у задоволенні поданої ПСП „Виноградар заяви.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 234, 331 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити приватному сільськогосподарському підприємству „Виноградар у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2024 та додаткового рішення від 03.04.2024 по справі №916/5103/23.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 17.04.2024.

Суддя С.П. Желєзна