Рішення

від 16.04.2024 по справі 917/30/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2024 Справа № 917/30/24

за позовною заявою Виконувача обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури (вул. Незалежності, 64а, смт Диканька, Полтавського району Полтавської області, 38500, код 0291006022) в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради (код ЄДРПОУ 42603188, вул. Софіївська, 15, смт Скороходове, Полтавський район, Полтавська область, 38813)

до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про визнання недійсними додаткових угод та повернення 14 678,94 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

Виконувач обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якій просить:

1. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 12.04.2021 до договору від 10.03.2021 №34, укладену між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та фізичною особою- підприємцем Марченко Вітою Олександрівною.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 17.08.2021 до договору від 10.03.2021 №34, укладену між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та фізичною особою підприємцем Марченко Вітою Олександрівною.

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 02.12.2021 до договору від 10.03.2021 №34, укладену між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та фізичною особою підприємцем Марченко Вітою Олександрівною.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради надміру сплачені кошти в сумі 14 678, 94 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

При вирішенні питання щодо прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем.

Ухвалою від 08.01.24 суд постановив звернутися до Відділу «Центр надання адміністративних послуг та державної реєстрації» виконавчого комітету Зіньківської міської ради з запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , зобов`язати Відділ «Центр надання адміністративних послуг та державної реєстрації» виконавчого комітету Зіньківської міської ради у п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надіслати на адресу Господарського суду Полтавської області інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

29.01.24 від Відділ «Центр надання адміністративних послуг та державної реєстрації» виконавчого комітету Зіньківської міської ради надійшла відповідь на запит суду, в якому зазначено, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 05.02.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов; позивачу - подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

20.01.24 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив повністю.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У підготовчому засіданні, 27.02.2024р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 27.02.2024р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/30/24, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 26.03.2024.

Ухвалою від 26.03.2024р. відкладено розгляд справи на 16.04.24 р.

В судовому засіданні 16.04.24 прокурор підтримав позов, відповідач проти задоволення позову заперечив.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, 16.04.24 судом складено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Диканською окружною прокуратурою Полтавської області з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у бюджетній сфері вивчено дані веб-порталу https://prozorro.gov.ua.

Зокрема, було встановлено, що 03.02.2021 відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради (замовник) на веб-порталі «Рrozorro» за ID: UА-2021-02-03-013343-а опубліковано оголошення про проведення закупівлі шляхом переговорної процедури та форму річного плану закупівель на 2021 рік, якою передбачено закупівлю «Масло вершкове» код національного класифікатора України ДК 021:2015:15530000-2.

Розмір бюджетного призначення за кошторисом 375 000,00 грн.

Процедура закупівлі - відкриті торги

Джерело фінансування - місцевий бюджет.

Умови оплати - післяоплата.

За результатами проведення відкритих торгів, згідно протоколу №6 засідання тендерного комітету відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 24.02.2021 року, переможцем визначено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 .

З переможцем процедури закупівлі, уповноваженою особою замовника прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі ФОП Кравченко (Марченко) В.О.).

У подальшому між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та ФОП Кравченко (Марченко) В.О. укладено договір № 34 від 10.03.2021 на закупівлю масла вершкового жирністю 73 %.

Відповідно до п. 3.1 договору, сума цього договору становить 242 760, 00 грн.(двісті сорок дві тисячі сімсот шістдесят гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ 40 460,00грн.

Відповідно до Специфікації (додаток №1 до договору від 10.03.2021 року №34) ОСОБА_1 зобов`язувалася поставити 1700 кг. масла вершкового жирністю 73 % за ціною 142,8 грн. за 1 кг.

На момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови Договору, а саме: предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

В подальшому, між сторонами договору в період з квітня по грудень 2021 року укладено ряд додаткових угод, внаслідок яких ціну за товар було суттєво збільшено.

12.04.2021 року між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №34 від 10.03.2021 року у відповідності до якого сторони домовилися збільшити ціну товару не більше ніж на 10 %, при цьому зменшуючи обсяг продукції, яка постачається в межах суми договору.

Відповідно до Специфікації до додаткової угоди (додаток №1 до договору від 10.03.2021 року №34) ОСОБА_1 зобов`язувалася поставити 1496,727 кг. масла вершкового жирністю 73 % за ціною 157,08 грн. за 1 кг., таким чином ціна збільшилася на 14,28 грн. за 1 кг.

Підставою для укладення вказаної додаткової угоди став лист ОСОБА_1 від 05.04.2021 року за №396 з проханням підвищити ціну за одиницю товару та встановити її на рівнів 157,08 грн. за 1 кг. у зв`язку зі значним підвищенням цін на продукти харчування, (збільшення ціни товарну на 10 %). На підтвердження подорожчання товару надано копію листа від ФОП Козуб Ю.Г. від 04.03.2021 року про те, що у період з 01.11.2020-01.03.2021 року було два подорожчання на масляну групу з 01.12.2020 року та з 11.01.2021 року. Загальний відсоток подорожчання склав 10 %.

Також надано лист Головного управління статистики у Полтавській області від 19.03.2021 року № 06-23/107-21 про середні споживчі ціни по Полтавській області відповідно до якого у лютому 2021 року середня ціна масла вершкового (за 200 г) становить 46,98 грн.

17.08.2021 року у зв`язку зі зміною прізвища фізичної особи підприємця Марченко Віти Олександрівни на Кравченко укладено додаткову угоду №1 до договору №34 від 10.03.2021 року з відділом освіти, культури , молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради, у відповідності до якої внесені зміни до договору №34 від 10.03.2021 року, а саме змінено сторону договору з фізичної особи підприємця Марченко Віти Олександрівни на фізичну особу підприємця Кравченко Віту Олександрівну.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 листом від 11.08.2021 року за №396-6 звернулася до відділу освіти, культури, молоді та спорту Скороходівської селищної ради з проханням підвищити ціну за одиницю товару та встановити її на рівнів 172,77 грн. за 1 кг. у зв`язку зі значним підвищенням цін на продукти харчування. На підтвердження подорожчання товару додано 2 листа Полтавської торгово-промислової палати від 03.03.2021 року №24.14- 05/148 про те, що ціна на масло вершкове селянське (не нижче 72,5 % жирності) у березні 2021 року становить 200 грн. за 1 кг. та від 09.08.2021 року №24.14-05/478 про те, що ціна на масло вершкове селянське (не нижче 72,5 % жирності) у серпні 2021 року становить 220 грн. за 1 кг. Відсоток зростання цін -10%.

3а результатам розгляду вказаного листа 17.08.2021 року між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та ФОП Кравченко (Марченко) В.О. укладено додаткову угоду №2 до договору №34 від 10.03.2021 року у відповідності до якого сторони домовилися збільшити ціну товару не більше ніж на 10 %, при цьому зменшуючи обсяг продукції, яка постачається в межах суми договору. Внесені зміни до Специфікації до договору від 10.03.2021 року №34.

Відповідно до Специфікації до додаткової угоди №2 (додаток №1 до договору від 10.03.2021 року №34) ФОП Кравченко (Марченко) В.О. зобов`язувалася поставити 1172,95 кг. масла вершкового жирністю 73 % за ціною 172,77 грн. за 1 кг. Таким чином ціна товару збільшилася на 29,97 грн. за 1 кг. від первісної ціни, визначеної Договором від 10.03.2021 року та на 15,69 грн. за 1 кг від ціни, визначеної додатковою угодою №1 від 12.04.2021 року.

Крім того, 25.11.2021року надійшов лист ФОП Кравченко (Марченко) В.О. за №396-6 з проханням підвищити ціну за одиницю товару та встановити її на рівні 176,96 грн. за 1 кг. у зв`язку зі значним підвищенням цін на продукти харчування.

На підтвердження подорожчання товару додано лист Головного управління статистики у Полтавській області від 12.11.2021 року №06-23/558- 21 про середні споживчі ціни по «Полтавській області у відповідності до якого середня ціна у листопаді 2021 року масла вершкового (за 200 г) становить 49,16 грн. (245 за 1 кг). Крім того у листі також вказано, що додано лист Головного управління статистики у Полтавській області від 13.04.2021 року №06-23/138- 21, про те, фактично вказаний лист Головного управління статистики у Полтавській області не додано.

За результатами розгляду вказаного листа 02.12.2021 року між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та ФОП Кравченко (Марченко) В.О. укладено додаткову угоду №4 до договору №34 від 10.03.2021 року у відповідності до якого сторони домовилися збільшити ціну товару на 10 %, при цьому зменшуючи обсяг продукції, яка постачається в межах суми договору. Внесені зміни до Специфікації до договору від 10.03.2021 року №34.

Відповідно Специфікації (додаток №1 до договору від 10.03.2021 року №34) ФОП Кравченко В.О. зобов`язувалася поставити 898,771 кг. масла вершкового жирністю 73 % за ціною 176,96 грн. за 1 кг. Таким чином ціна товару збільшилася на 37,16 грн. за 1 кг. від первісної ціни, визначеної Договором від 10.03.2021 року та на 4,19 грн. за 1 кг від ціни, визначеної додатковою угодою №1 від 17.08.2021 року.

22.12.2021 року між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та ФОП Кравченко Вітою Олександрівною укладено додаткову угоду №5 до договору №34 від 10.03.2021 року у відповідності до якого сторони домовилися зменшити суму договору №34 від 10.03.2021 року на 139 002, 40 грн.

Пункт 3.1 договору №34 від 10.03.2021 року виклали в наступній редакції: «Сума цього договору становить 103 757,60 грн.(сто три тисячі сімсот п`ятдесят сім гривень 60 коп.) у тому числі ПДВ 17 292, 93 грн.».

Прокурор вважає, що додаткові угоди №1, №2, №4 до договору № 34 від 12.04.2021 про закупівлю продукції укладені за відсутності коливання ціни на товар у бік збільшення, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, а тому, в силу положень ст. 203 ЦК України, є недійсними.

Разом з цим, прокурор зазначає, що відповідно до видаткових накладних № МВ-0005719/рн, МВ-0005714/рн від 05.04.2021 та платіжних доручень № 510, 520 від 07.04.2021, за договором № 34 від 10.03.2021 р. до укладення Додаткової угоди № 1 від 12.04.2021 р. поставлено 28 кг масла вершкового за ціною 142,8 грн. на суму 3998,4 грн.

Відповідно до видаткових накладних № MB-0007482/рн, MB-0007486/рн від 05.05.2021, №МВ-0010301/рн, MB-0010308/рн від 27.05.2021, № МВ- 0014512/рн, МВ-0014516/рн від 23.06.2021, № MB-0017609/рн, від 23.07.2021, № MB-0020781/рн від 25.08.2021 та платіжних доручень №№ 685, 688 від 05.05.2021,№№ 886, 917 від 27.05.2021, №№1129, 1132 від 23.06.2021, №№ 1368 від 26.07.2021, №1572 від 26.08.2021 за Додатковою угодою №1 від 12.04.2021 р. поставлено 232,2 кг. по 157,08 грн. за 1 кг на суму 36 474 грн.

Сума надміру сплачених коштів становить 3 315, 84 грн.

Відповідно до видаткових накладних №№ MB-0024054/рн, МВ-0024059/рн від 27.09.2021, №№ MB-0027812/рн, MB-0027816/рн від 25.10.2021, №№ MB-0030735/рн, MB-0030731/рн від 23.11.2021, MB-0035496/рн, МВ- 0035500/рн від 17.12.2021 року та платіжних доручень №№ 1826, 1829 від 27.09.2021,№№ 2023, 2045 від 25.10.2021, №№ 2201, 2213 від 24.11.2021, №№2474, 2459 від 17.12.2021 за Додатковою угодою №2 від 17.08.2021 р. поставлено 252,4 кг. по 172,77 грн. за 1 кг на суму 43 607, 22 грн.

Сума надміру сплачених коштів становить 7 564, 5 грн.

Відповідно до видаткових накладних MB-0035496/рн, MB-0035500/рн від17.12.2021 року та платіжних доручень №№ 2474, 2459 від 17.12.2021 за Додатковою угодою №4 від 02.12.2021 р. поставлено 111,2 кг. по 176,99 грн. за 1 кг на суму 19 677,96 грн.

Сума надміру сплачених коштів становить 3 798,6 грн.

Таким чином, за розрахунком прокурора, з урахуванням недійсних угод, укладених між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та фізичною особою-підприємцем Кравченко (Марченко) В.О. сума надміру сплачених коштів становить 14 678,94 грн. (3 315, 84 + 7564,5 + 3 798,6= 14 678,94 грн.).

Прокурор вказує на те, що у даному випадку звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Такі обставини, на думку прокурора, є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач у відзиві, заперечуючи проти позову, вказав, що договором № 34 від 10.03.2021 передбачено право постачальника і замовника на зміну договору про закупівлю за умови збільшення ціни за одиницю товару у разі коливання ціни товару на ринку, а не коливання, як зазначено в позовній заяві.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокурором у даній справі суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, яким є Закон України "Про прокуратуру".

У ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі, відсутності такого органу.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

-якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

-у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає, захищати інтереси держави.

Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.

Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді є порушення або загроза порушення, інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Як роз`яснив Конституційний Суд України в рішенні №3 - рп/99 від 08.04.1999, поняття «інтереси держави» є оціночним. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням. на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інщих) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 4 даного Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.

Таким чином, інтереси держави у даному випадку збігаються з інтересами жителів територіальної громади.

Порушення чинного законодавства України, що стосуються коштів місцевого бюджету підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає істотної шкоди інтересам держави всупереч ст. 7 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» безпечне освітнє середовище - сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

Згідно ч. 7 ст. 20 вказаного Закону харчування учнів у закладах освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та інших актів законодавства. Відповідальність за організацію харчування учнів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, додержання вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та якість харчових продуктів покладається на засновників та керівників відповідних закладів освіти. Норму та порядок організації харчування учнів у закладах освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до ч. З ст. 22 Закону України «Про загальну середню освіту» норми та порядок організації харчування учнів (вихованців) у закладах загальної середньої освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону дитинства» держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для її життя і здорового розвитку, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Саме тому додержання законодавства при проведенні тендерного відбору виконавців послуг із забезпечення харчування дітей у навчальних закладах не лише сприяє підвищенню якості та безпеки харчування, але й удосконаленню тендерного відбору учасників, що надають такі послуги. Адже допущення порушень закону при оформленні змін до договору про закупівлю товарів (продуктів харчування) створює високу ймовірність допущення порушень і при наданні таких послуг у майбутньому.

Листом Диканської окружної прокуратури № 51/3-4299вих23 від 29.08.2023 повідомлено відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради про укладення додаткових угод, які в судовому порядку можуть бути визнані недійсними та стягнення отриманих бюджетних коштів, та чи вживатимуться відділом освіти відповідні заходи у судовому порядку.

З відповіді відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради № 01-26/533 від 19.09.2023 вбачається, що останнім не вживатимуться заходи представницького характеру про визнання недійсними угод № 1, 2, 4 до договору № 34 від 10.03.2021 та стягнення отриманих коштів.

Неналежне та нераціональне, з порушенням Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради до даного часу не звернувся до суду про стягнення вказаної суми коштів, чим завдається шкода інтересам держави в особі територіальної громади. Крім цього, саме відділом освіти, культури,, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради допущено неналежне використання бюджетних коштів, визначених у місцевому бюджеті на забезпечення харчування школярів.

Прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона (п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

Вказане відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради органами прокуратури . шляхом пред`явлення цього позову.

Згідно ч. З ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхам проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується бездіяльністю органумісцевого самоврядування функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише, права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18.

У відповідності до п. 54 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (справа № 927(491/19 від 18.06.2021), визначено, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Крім того, використання коштів місцевого бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Також, звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Диканська окружна прокуратури повідомив позивача про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом листом від 24.10.2023 № 51/3-5470вих23.

У частині першій ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 4, 5 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У даній справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до Закону України Про публічні закупівлі" (далі Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 5 статті 41 Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Суд зазначає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Підвищення сторонами Договору ціни, шляхом укладання додаткових угод, суперечить меті Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвита добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п.2 ч.5 статті 41 Закону, то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від-42.09.2019 у справі № 915/1868/18).

Відповідно до листа Головного управління статистики у Полтавській області від 22.02.2023 року за № 05-23/87-23 встановлено, що в лютому 2021 року (місяці подання цінових пропозицій по закупівлі товару «Масло вершкове жирністю 73%») на території Полтавської області середня ціна на масло вершкове становила 46,98 грн. за 200 гр., тобто 234,9 за 1 кг.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що постачальник ОСОБА_1 у тендерній пропозиції запропонувала нижчу за середньоринкову ціну товару, тим самим свідомо занизивши ціну на товар (142, 80 грн. за 1 кг., порівняно з ринковою ціною -234,9 грн.)

Надаючи оцінку листу Головного управління статистики у Полтавській області від 19.03.2021 року № 06-23/107-21 про середні споживчі ціни по Полтавській області (підстава для укладення спірної додаткової угоди № 1), довідці Полтавської торгово-промислової палати від 03.03.2021 року № 24.14-05/148, довідці Полтавської торгово-промислової палати від 09.08.2021 року № 24.14-05/478 (підстава для укладення спірної додаткової угоди № 2), довідці Головного управління статистики у Полтавській області № 06-23/558-21 від 12.11.2021 (підстава для укладення спірної додаткової угоди № 4), суд зазначає таке.

У довідці Головного управління статистики у Полтавській області № 06-23/107-21 від 19.03.2021, яку надано ОСОБА_1 для укладення додаткової угоди № 1 зазначено, що середні ціни, які зазначені в ній, не призначені для інших цілей, зокрема, для оцінки тендерних пропозицій та визначення переможців під час проведення торгів згідно із процедурами, встановленими Законом України «Про публічні закупівлі»

Окрім того, вищевказана довідка Головного управління статистики у Полтавській області № 06-23/107-21 від 19.03.2021 жодним чином не підтверджує коливання цін на ринку саме на вказаний вид продукції (Масло вершкове жирністю 73 %) за період з моменту укладення договору і по дату видачі довідки чи збільшення ціни шляхом укладення додаткової угоди № 1, а лише констатує ціну на продукцію Масло вершкове - 46,98 грн, за 200 гр станом на березень 2021 року. Таким чином, самі по собі дані, викладені в довідці Головного управління статистики у Полтавській області, не можуть підтверджувати наявність/відсутність коливання ціни станом на 12.04.2021 (момент укладення додаткової угоди). Подібний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18.

За таких обставин, укладання додаткової угоди № 1 від 12.04.2021 про збільшення ціни за продукцію масло вершкове жирністю 73 % 142,80 грн. до 157,08 грн. або на 10% є безпідставним, оскільки за цей період коливання ціни на ринку не підтверджено.

Для укладення додаткової угоди № 2 на підтвердження подорожчання товару ОСОБА_1 надано 2 листа Полтавської торгово-промислової палати від 03.03.2021 року №24.14- 05/148 про те, що ціна на масло вершкове селянське (не нижче 72,5 % жирності) у березні 2021 року становить 200 грн. за 1 кг. та від 09.08.2021 року №24.14-05/478 про те, що ціна на масло вершкове селянське (не нижче 72,5 % жирності) у серпні 2021 року становить 220 грн. за 1 кг. Відсоток зростання цін -10%.

Суд зазначає, що у довідці Полтавської торгово-промислової палати від 03.03.2021 року № 24.14-05/148, яку надано ФОП ОСОБА_1 зазначено про середні ціни на продукти харчування на внутрішньому ринку Полтавської області у березні 2021 року, у т. ч. на масло вершкове селянське. Водночас вказана довідка видана, по перше - до моменту укладення договору на постачання продукції з ФОП ОСОБА_1 , а по друге, в довідці наведено середні ціни на продукцію у березні 2021 року у той коли березень на час видачі довідки (03.03.2021) лише почався.

Водночас, у довідці Полтавської торгово-промислової палати від 09.08.2021 року № 24.14-05/478, яку надано ФОП ОСОБА_1 зазначено про динаміку зростання середньоринкових цін на масло на внутрішньому ринку Полтавської області в порівнянні цін станом на липень та серпень 2021 року, у т. ч. на масло вершкове селянське. Водночас в довідці наведено середні ціни на продукцію у липні та серпні 2021 року при цьому, знову ж таки, ціна на серпень 2021 року виведена на початку місяця, оскільки довідка видана 09.08.2021 року.

З викладеного слідує, що додаткова угода № 2 укладена за відсутності коливання ціни на товар у бік збільшення.

У довідці Головного управління статистики у Полтавській області № 06-23/558-21 від 12.11.2021, яку надано ОСОБА_2 для укладення додаткової угоди № 4 зазначено, що середні ціни, які зазначені в ній не призначені для інших цілей, зокрема, для оцінки тендерних пропозицій та визначення переможців під час проведення торгів згідно із процедурами, встановленими Законом України «Про публічні закупівлі».

З викладеного слідує, що додаткова угода № 4 від 02.12.2021 до договору № 34 від 12.04.2021 про закупівлю продукції укладена за відсутності коливання ціни на товар у бік збільшення.

Суд зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 у справі №912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи наведене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що укладені додаткові угоди суперечать вимогам законодавства, зокрема, частині 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та положенням статті 203 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 збільшила ціну на 23,9 % від її первинної ціни по договору.

Тому суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 1 від 12.04.2021, №2 від 17.08.2021 та № 4 від 02.12.2021 на закупівлю продукції «Масло вершкове жирністю 73 %» слід визнати недійсними.

Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів, суд зазначає наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, постановах Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15, Верховного Суду України від 25.02.2015 №3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У цій справі недійсними визнаються додаткові угоди до договору.

Недійсність цих додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором №34 від 10.03.2021 року, тобто зобов`язання є договірними.

Подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 22.07.2022 у справі № 917/1062/21.

У ч.2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами гл.54 ЦК Купівля-продаж, і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення 14 682,17 грн., прокурор зазначає, що фактично, з урахуванням недійсних угод, укладених між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та фізичною особою-підприємцем Кравченко (Марченко) В.О. сума надміру сплачених коштів становить 14 678,94 грн. .(3 315, 84 + 7564,5 + 3 798,6= 14 678,94 грн.).

Зокрема, відповідно до видаткових накладних № МВ-0005719/рн, МВ-0005714/рн від 05.04.2021 та платіжних доручень № 510, 520 від 07.04.2021, за договором № 34 від 10.03.2021 р. до укладення Додаткової угоди № 1 від 12.04.2021 р. поставлено 28 кг масла вершкового за ціною 142,8 грн. на суму 3998,4 грн.

Відповідно до видаткових накладних № MB-0007482/рн, MB-0007486/рн від 05.05.2021, №МВ-0010301/рн, MB-0010308/рн від 27.05.2021, № МВ- 0014512/рн, МВ-0014516/рн від 23.06.2021, № MB-0017609/рн, від 23.07.2021, № MB-0020781/рн від 25.08.2021 та платіжних доручень №№ 685, 688 від 05.05.2021,№№ 886, 917 від 27.05.2021, №№1129, 1132 від 23.06.2021, №№ 1368 від 26.07.2021, №1572 від 26.08.2021 за Додатковою угодою №1 від 12.04.2021 р. поставлено 232,2 кг. по 157,08 грн. за 1 кг на суму 36 474 грн.

Сума надміру сплачених коштів становить 3 315, 84 грн.

Відповідно до видаткових накладних №№ MB-0024054/рн, МВ- 0024059/рн від 27.09.2021, №№ MB-0027812/рн, MB-0027816/рн від 25.10.2021, №№ MB-0030735/рн, MB-0030731/рн від 23.11.2021, MB-0035496/рн, МВ- 0035500/рн від 17.12.2021 року та платіжних доручень №№ 1826, 1829 від 27.09.2021,№№ 2023, 2045 від 25.10.2021, №№ 2201, 2213 від 24.11.2021, №№2474, 2459 від 17.12.2021 за Додатковою угодою №2 від 17.08.2021 р. поставлено 252,4 кг. по 172,77 грн. за 1 кг на суму 43 607, 22 грн.

Сума надміру сплачених коштів становить 7 564, 5 грн.

Відповідно до видаткових накладних MB-0035496/рн, MB-0035500/рн від 17.12.2021 року та платіжних доручень №№ 2474, 2459 від 17.12.2021 за Додатковою угодою №4 від 02.12.2021 р. поставлено 111,2 кг. по 176,99 грн. за 1 кг на суму 19 677,96 грн.

Сума надміру сплачених коштів становить 3 798,6 грн.

Отже, відповідно до поданого розрахунку, зайво сплаченими за договором № 34 від 10.03.2021 р. є 14 682,17 грн.

Враховуючи, що додаткові угоди №№ 1, 2, 4 до договору визнаються судом недійсними, сторони повинні керуватись умовами договору щодо ціни товару, встановленій саме у договорі.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 14 682,17 грн за товар, який не був ним поставлений (зайво сплачені кошти), підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст. 670 ЦК України.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 12.04.2021 до договору від 10.03.2021 №34, укладену між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та фізичною особою підприємцем Марченко Вітою Олександрівною.

3.Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 17.08.2021 до договору від 10.03.2021 №34, укладену між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та фізичною особою підприємцем Марченко Вітою Олександрівною.

4.Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 02.12.2021 до договору від 10.03.2021 №34, укладену між відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради та фізичною особою підприємцем Марченко Вітою Олександрівною.

5.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради (код ЄДРПОУ 42603188, вул. Софіївська, 15, смт Скороходове, Полтавський район, Полтавська область, 38813) надмірно сплачені кошти в сумі 14 678, 94 грн.

6. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, рах. UA118201720343130001000006160 ДКСУ м. Київ код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) 10 736 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.04.24 р.

Суддя Киричук О.А.