Рішення

від 09.04.2024 по справі 918/1346/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/1346/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної при секретарі судового засідання І.Гусевик, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи у справі за первісним позовом Національної служби здоров`я України (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери 19, код ЄДРПОУ 42032422) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ КЛІНІК» (33013, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 35, код ЄДРПОУ 42089023) про стягнення 126495,15 грн, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ КЛІНІК» (33013, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 35, код ЄДРПОУ 42089023) до Національної служби здоров`я України (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери 19, код ЄДРПОУ 42032422) про стягнення 583 842,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом - Сич О.А.

від відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом - Харчук В.І.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року до Господарського суду Рівненської області надійшла позовна заява Національної служби здоров`я України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ КЛІНІК» про стягнення 126 495, 15 грн.

Ухвалою суду від 03 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадженя у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 31 січня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що між Національною службою здоров`я України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ КЛІНІК» був укладений Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 4379-Е421-Р000 за напрямом спеціалізованої медичної допомоги (пакети медичних послуг Медична допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах (профілактика, спостереження, діагностика, лікування та медична реабілітація). Розрахунок вартості послуг, які надаються за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій у ІІ-ІУ кварталах 2021 року здійснюється відповідно до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у ІІ-ІУ кварталах 2021 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2021 року №133. Зважаючи на вимоги пункту 16 Порядку та враховуючи численні звернення надавачів медичних послуг, НСЗУ було здійснено аналіз кількості медичних записів та динаміки її зміни за ІІ квартал 2021 року за даними ЕСОЗ в розрізі надавачів медичних послуг та пакетів медичних послуг. За результатами аналізу виявлено суттєві зміни обсягу фактично наданих медичних послуг порівняно із запланованим у Договорі обсягом медичних послуг за цей період. Враховуючи викладене НСЗУ здійснено коригування запланованої вартості послуг. За результатами здійсненого аналізу кількості медичних записів та динаміки їх зміни за ІІ квартал 2021 року, за даними ЕСОЗ в розрізі надавачів медичних послуг та пакетів медичних послуг і коригування запланованої вартості послуг за Договором № 4379- E421-P000 було виявлено, що НСЗУ надмірно сплатила кошти ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» відповідно до умов Договору до здійснення перерахунків запланованої вартості медичних послуг за липень 2021 року у зв`язку з чим виявлено надмірно перераховані кошти.

08 січня 2024 року від відповідача надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ КЛІНІК» для спільного розгляду з первісним позовом у справі та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Зустрічна позовна заява обгрунтована тим , що у відповідності до згаданого Договору про медичне обслуговування населення до якого позивач як надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а відповідач як замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів. Медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору. Надання послуг оплачується на умовах глобальної ставки у розмірі 1470506,13 гривень, без застосування тарифів та коригувальних коефіцієнтів. Запланована кількість медичних послуг щомісячно - не визначається, коригувальні коефіцієнти - не застосовуються. Відповідно до укладеного договору ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» здійснювало надання медичних послуг населенню на умовах глобальної ставки: незалежно від кількості наданих послуг населенню, заклад повинен був отримувати глобальну ставку - фіксовану суму у розмірі 163 389,57 грн. як оплату за надані послуги, щомісячно. За квітень, травень та червень 2021 року позивач належним чином здійснював оплату за медичне обслуговування населення. У липні 2021 року відповідач оплатив лише частково - на суму 126 495,15 гривень.

02.09.2021 року позивач надіслав лист на адресу ТОВ "ЛАЙФ КЛІНІК" , в якому вимагав повернути здійснену у липні 2021 року оплату у розмірі 126 495,15 гривень. На вказаний лист ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» надало відповідь, в якій вказало, про відсутність підстав для здійснення перерахунків та повернення коштів, посилаючись на умови укладеного між сторонами Договору. В подальшому на адресу ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» надійшла претензія від позивача, від 20.10.2021 року № 22836/2-17-21 про повернення коштів у розмірі 126 495,15 грн.

ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» не погоджується із пред`явленими позовними вимогами, та навпаки, вважає, що НСЗУ має заборгованість перед ТОВ "ЛАЙФ КЛІНІК" зі сплати глобальної ставки за Договором.

29 січня 2024 року відповідачем за зустрічним позовом подано суду відзив на зустрічну позовну заяву.

31 січня 2024 року позивачем за зустрічним позовом подано суду відповідь на відзив.

31 січня 2024 року у судовому засіданні оголошена перерва до 20 лютого 2024 року.

16 лютого 2024 року відповідачем за зустрічним позовом подано заперечення на відповідь на відзив.

20 лютого 2024 року від позивача за зустрічним позовом надійшли клопотання про долучення додаткових доказів та клопотання про зобов`язання НСЗУ надати господарському суду докази надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ КЛІНІК» форм звітів за серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2021 року відповідно до п.21 Договору 4379-Е421-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за 2021 рік. Представник відповідача за зустрічним позовом зазначила, що вказані звіти не формувалися і відповідно не надсилалися Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ КЛІНІК», після чого позивач за зустрічним позовом просив клопотання не розглядати.

Ухвалою суду від 20.02.2024 року закрито підготовче провадження у справі № 918/1346/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2024 року.

Ухвалою суду від 19.03.2024 року розгляд справи судом відкладено до 27.03.2024 року.

Ухвалою суду від 27.03.2024 року оголошено перерву в судовому засіданні до 09.04.2024 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи представників сторін, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Повноваження НСЗУ визначені Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі - Закон) та Положенням про Національну службу здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 року № 1101 (зі змінами). Зазначеними актами визначено, що до основних завдань НСЗУ належить виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Між Національною службою здоров`я України (далі - Замовник/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ КЛІНІК» (далі- Надавач/Відповідач/ТОВ) був укладений Договір №4379-Е421-Р000 на період з 01.04.2021 року по 31.12.2021 року про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за напрямом спеціалізованої медичної допомоги (пакети медичних послуг Медична допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах (профілактика, спостереження, діагностика, лікування та медична реабілітація) (далі - Договір).

Згідно з пунктом 8 Договору Надавач зобов`язувався надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Пунктом 9 Договору передбачено, що медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору. Умови закупівлі та специфікації, визначенні в оголошенні про укладення договору, є невід`ємною частиною договору.

Повноваження НСЗУ визначені Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі - Закон) та Положенням про Національну службу здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 року № 1101 (зі змінами). Зазначеними актами визначено, що до основних завдань НСЗУ належить виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій.

Згідно з пунктом 4 Положення НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення та здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Розрахунок вартості послуг, які надаються за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій у ІІ-ІУ кварталах 2021 року здійснюється відповідно до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у ІІ-ІУ кварталах 2021 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2021 року №133 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 16 Порядку, у разі зміни обсягу наданих медичних послуг, що виявлено за результатами аналізу інформації ЕСОЗ про обсяг фактично наданих медичними закладами медичних послуг порівняно із запланованим у Договорі обсягом медичних послуг, НСЗУ має право ініціювати внесення змін до нього щодо коригування вартості медичних послуг. При цьому, перерахунок проводиться у межах бюджетних асигнувань, передбачених для кожного пакета медичних послуг на відповідний бюджетний період. У разі перевищення сум перерахунку над сумою бюджетних асигнувань, передбачених для кожного пакета медичних послуг, до скоригованої запланованої кількості медичних послуг кожного надавача медичних послуг за відповідним пакетом медичних послуг застосовується коригувальний коефіцієнт, який розраховується як співвідношення суми бюджетних асигнувань до сум перерахунку за кожним пакетом медичних послуг.

Підпунктом 13 пункту 19 Договору передбачено, що надавач зобов`язаний своєчасно вносити до ЕСОЗ повну та достовірну інформацію, в тому числі медичну документацію та звіти про медичні послуги, медичні записи, записи про направлення і рецепти у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням положень специфікацій.

Зважаючи на вимоги пункту 16 Порядку та враховуючи численні звернення надавачів медичних послуг, НСЗУ було здійснено аналіз кількості медичних записів та динаміки її зміни за ІІ квартал 2021 року за даними ЕСОЗ в розрізі надавачів медичних послуг та пакетів медичних послуг. За результатами аналізу виявлено суттєві зміни обсягу фактично наданих медичних послуг порівняно із запланованим у Договорі обсягом медичних послуг за цей період.

Враховуючи викладене НСЗУ здійснено коригування запланованої вартості таких послуг: «Медична допомога при гострому мозковому інсульті», «Медична допомога при гострому інфаркті міокарда», «Медична допомога при пологах», «Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках», «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах», «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій», «Профілактика, діагностика, спостереження, лікування та реабілітація пацієнтів в амбулаторних умовах», «Стоматологічна допомога дорослим та дітям», «Ведення вагітності в амбулаторних умовах», «Лікування пацієнтів методом гемодіалізу в амбулаторних умовах», «Мамографія», «Гістероскопія», «Езофагогастродуоденоскопія», «Колоноскопія», «Цистоскопія», «Бронхоскопія», «Хіміотерапевтичне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у дорослих та дітей у амбулаторних та стаціонарних умовах», «Радіологічне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у дорослих та дітей у амбулаторних та стаціонарних умовах», «Лікування та супровід пацієнтів з гематологічними та онкогематологічними захворюваннями у дорослих та дітей у амбулаторних та стаціонарних умовах», «Медична реабілітація немовлят, які народились передчасно та/або хворими, упродовж перших трьох років життя», «Медична реабілітація дорослих та дітей від трьох років з ураженням опорно-рухового апарату», «Медична реабілітація дорослих та дітей від трьох років з ураженням нервової системи», «Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям», «Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям».

Згідно з пунктом 38 Договору визначено, що у разі коли після оплати за звітом про медичні послуги буде встановлено невідповідність даних звіту про медичні послуги інформації, що міститься в системі, статистичній звітності надавача, документам, які підтверджують надання медичних послуг, деклараціям, іншим фактичним даним про надання медичних послуг, надавач зобов`язаний повернути замовнику надміру сплачені кошти протягом трьох календарних днів з дати надіслання повідомлення замовником. У разі неповернення надміру сплачених коштів замовник має право відповідно зменшити суму оплати у наступних звітних періодах.

За результатами здійсненого аналізу кількості медичних записів та динаміки їх зміни за ІІ квартал 2021 року за даними ЕСОЗ в розрізі надавачів медичних послуг та пакетів медичних послуг і коригування запланованої вартості послуг за Договором № 4379-E421-P000 було виявлено, що НСЗУ надмірно сплатила кошти ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» відповідно до умов Договору до здійснення перерахунків запланованої вартості медичних послуг за липень 2021 року. Отже на підставі викладеного Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з Відповідача надмірно сплачених коштів на суму 126 495,15 грн.

Поряд з цим, відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним звернув увагу суду у зустрічній позовній заяві на наступне.

Медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору. Умови закупівлі та специфікації, визначенні в оголошенні про укладення договору, є невід`ємною частиною договору (пункт 9 Договору).

Відповідно до додатку № 9 до Договору (Спеціальні умови) позивач підписав договір на медичне обслуговування за пакетом № 9 "Медична допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах" (профілактика, спостереження, діагностика, лікування та медична реабілітація).

Надання послуг оплачується на умовах глобальної ставки у розмірі 1 470 506,13 гривень, без застосування тарифів та коригувальних коефіцієнтів.

Відповідно до пункту 5 Спеціальних умов визначено для позивача глобальну ставку на місяць, яка оплачується: квітень 2021 року - 163 389,57 грн.; травень 2021 року - 163 389,57 грн.; червень 2021 року - 163 389,57 грн.; липень 2021 року - 163 389,57 грн.; серпень 2021 року - 163 389,57 грн.; вересень 2021 року - 163 389,57 грн.; жовтень 2021 року - 163 389,57 грн.; листопад 2021 року - 163 389,57 грн.; грудень 2021 року - 163 389,57 грн.

Запланована кількість медичних послуг щомісячно - не визначається, коригувальні коефіцієнти - не застосовуються.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» тарифи можуть встановлюватися, зокрема, як: (1) глобальні ставки, що передбачають сплату надавачам медичних послуг фіксованої суми за визначену кількість послуг чи визначений період.

Відповідно до пункту 46 Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у II-IV кварталах 2021 року, затвердженого постановою КМУ від 15 лютого 2021 року № 133 (надалі - Порядок), тариф на медичні послуги з профілактики, діагностики, спостереження, лікування захворювань та медичної реабілітації пацієнтів в амбулаторних умовах, передбачені специфікаціями, визначається як глобальна ставка на місяць. Відповідно до пункту 48 цього Порядку фактична вартість зазначених медичних послуг за місяць за кожним договором дорівнює глобальній ставці на місяць.

Отже, відповідно до укладеного договору ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» здійснювало надання медичних послуг населенню на умовах глобальної ставки: незалежно від кількості наданих послуг населенню, заклад повинен був отримувати глобальну ставку - фіксовану суму у розмірі 163 389,57 грн. як оплату за надані послуги, щомісячно.

За квітень, травень та червень 2021 року позивач належним чином здійснював оплату за медичне обслуговування населення.

У липні 2021 року відповідач оплатив лише частково - на суму 126 495,15 гривень.

При цьому, за серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2021 року позивач оплату не здійснив.

Натомість 02.09.2021 року позивач надіслав лист на адресу ТОВ "ЛАЙФ КЛІНІК" , в якому вимагав повернути здійснену у липні 2021 року оплату у розмірі 126 495,15 гривень.

У листі було вказано, що за результатами здійсненого аналізу кількості медичних записів та динаміки їх зміни за ІІ квартал 2021 року за даними ЕСОЗ в розрізі надавачів медичних послуг та пакетів медичних послуг і коригування запланованої вартості послуг за Договором було виявлено, що НСЗУ сплатила ТОВ Лайф клінік відповідно до умов Договору № 4379-E421-P000 до здійснення перерахунків запланованої вартості медичних послуг за липень 2021 року кошти у розмірі 126 495,15 гривень. Вказані кошти НСЗУ просила повернути як надмірно сплачені. Крім того, НСЗУ вказала, що здійснило перерахунок суми Договору з липня 2021 року.

Також, НСЗУ наголосила, що відповідно до пункту 30 Договору, НСЗУ, як замовник, має право зупинити оплату медичних послуг, якщо надавач, зокрема, не виконує зобов`язання, передбаченого підпунктом 25 пункту 19 договору, до дати усунення відповідних порушень.Крім того, до листа НСЗУ була надана інформація у таблиці EXEL, відповідно до якої згідно додаткової угоди позивачу з липня 2021 року розрахована нова вартість послуг у розмірі 490 168,71 грн. на рік. На вказаний лист ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» надало відповідь, в якій вказало, про відсутність підстав для здійснення перерахунків та повернення коштів, посилаючись на умови укладеного між сторонами Договору.

В подальшому на адресу ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» надійшла претензія від позивача, від 20.10.2021 року № 22836/2-17-21 про повернення коштів у розмірі 126 495,15 грн. , а 21.12.2023 року - пред`явлено позов в Господарський суд Рівненської області.

Як зазначено по тексту позовів (первісного та зустрічного), сторони уклали Договір, який передбачав здійснення медичного обслуговування населення на умовах глобальної ставки.

У листі від 02.09.2021 року НСЗУ зазначила, що вона здійснила перерахунок запланованої вартості медичних послуг з 01 липня 2021 року за результатами аналізу кількості медичних записів та динаміки їх зміни за ІІ квартал 2021 року за даними ЕСОЗ.

Однак, ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» вважає, що такі дії НСЗУ не відповідають умовам укладеного між Сторонами Договору.

Відповідно до пункту 16 Порядку у разі зміни обсягу наданих медичних послуг, що виявлено за результатами аналізу інформації електронної системи охорони здоров`я про обсяг фактично наданих медичних послуг, порівняно із запланованим у договорі обсягом медичних послуг НСЗУ має право ініціювати внесення до нього змін, на підставі яких здійснюється коригування вартості медичних послуг у порядку, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 1 ІНШІ ВИМОГИ Специфікації до Договору № 4379-E421-P000 сторони узгодили, що у разі зміни обсягу надання медичних послуг, що виявлено за результатами аналізу інформації ЕСОЗ про обсяг фактично наданих медичних послуг, порівняно із запланованим у договорі обсягом медичних послуг, НСЗУ має право ініціювати внесення до нього змін, але не раніше ніж через 3 місяці після закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, чи за 3 місяці до закінчення строку дії Договору, зважаючи на те, що настане раніше.

Отже, за умовами укладеного між Сторонами Договору НСЗУ наділена правом ініціювати внесення до нього змін, в тому числі в частині перерахунку запланованої вартості медичних послуг. За укладеним Договором такі зміни НСЗУ могла ініціювати: або не раніше ніж через 3 місяці після закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, або за 3 місяці до закінчення строку дії Договору.

Враховуючи, що карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19 не закінчився у 2021 році, НСЗУ могла ініціювати внесення до Договору змін не раніше як за 3 місяці до закінчення строку дії Договору, тобто не раніше як з 01 жовтня 2021 року.

Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 410, суб`єкт господарювання або НСЗУ мають право надіслати один одному через систему пропозицію щодо зміни або припинення укладеного між ними договору в порядку та на умовах, передбачених договором. З цією метою суб`єкт господарювання або НСЗУ повинні надіслати один одному проект договору про внесення змін до договору з накладеним електронним підписом через систему. Проект договору щодо внесення змін до договору розглядається суб`єктом господарювання або НСЗУ протягом не більше ніж десяти календарних днів з дня його надходження. Однак, проекту Договору про внесення змін до Договору 4379-E421-P000 НСЗУ у 2021 році не ініціювала: ні з 01 липня 2021 року (коли заднім числом здійснила перерахунки), ні з 01 жовтня 2021 року. Навіть не зважаючи на те, що у додатку до Листа НСЗУ від 02.09.2021 року містилася вказівка на додаткову угоду, така додаткова угода на адресу ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» для підписання не надсилалася.

Як приклад ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» зазначає, що 17.09.2021 року НСЗУ повідомила ТОВ "ЛАЙФ КЛІНІК" про необхідність зміни вартості послуг по іншому договору (вакцинація населення). Для цього НСЗУ надіслала офіційний лист, в якому повідомила про необхідність укладення додаткової угоди. І така додаткова угода по пакету «Вакцинація» була укладена. Таким чином, умови Договору між сторонами залишалися незмінними протягом усього 2021 року. Отже, вимога НСЗУ про повернення 126 495,15 грн. начебто надміру сплачених коштів є безпідставною.

В той же час, в порушення умов Договору НСЗУ не оплатило ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» грошові кошти у вигляді глобальної ставки за липень - 36 894,42 грн., серпень 2021 року - 163 389,57 грн.; вересень 2021 року - 163 389,57 грн.; жовтень 2021 року - 163 389,57 грн.; листопад 2021 року - 163 389,57 грн.; грудень 2021 року - 163 389,57 грн., всього на загальну суму: 853 842,27 грн.

Підставою для відмови оплатити вказаних коштів є невиконання ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» вимог претензії НСЗУ про повернення коштів у розмірі 126 495,15 грн.

Отже на думку представника ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» дії НСЗУ не відповідають умовам укладеного між Сторонами Договору, то припинення оплат глобальної ставки з боку НСЗУ починаючи з серпня 2021 року є неправомірним. Окрім того, дія Договору у 2021 році не була припинена, договір продовжував діяти до 31 грудня 2021 року.

Не зважаючи на припинення оплат, ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» належним чином виконувало свої зобов`язання, оскільки Договір продовжував діяти. Це підтверджує і сам позивач, оскільки протягом місяців, за які позивач припинив оплату, він надсилав ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» розшифровки та звіти за договором про медичне обслуговування населення, з яких вбачалося , що ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» здійснює медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, вносить записи до електронної системи, однак за вказані місяці оплати у вигляді глобальної ставки у розмірі 163 389,57 грн. за місяць - не отримало.

Відповідно до надісланих Національною службою здоров`я України розшифровок ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» надало послуг: у липні 2021 року - 35 послуг; у серпні 2021 року - 83 послуги; у жовтні 2021 року - 108 послуг; у листопаді 2021 року - 107 послуг.

За вересень та грудень 2021 року НСЗУ не надсилала звітів та розшифровок, а тому інформація про обслуговування населення отримана ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» із системи ЕСОЗ самостійно: вересень 2021 року - 76 послуг; грудень 2021 року - 55 послуг.

Не зважаючи на невиконання НСЗУ свого обов`язку, ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» продовжувало виконувати умови договору протягом усього строку дії Договору. Відтак НСЗУ має невиконане зобов`язання перед ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» по оплаті глобальної ставки на суму 853 842,27 грн., що є підставою для пред`явлення зустрічного позову.

Мотиви, якими керувався суд та застосоване ним законодавство.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно частини 3 статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Згідно частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Правовідносини у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій регулюються, зокрема, Основами законодавства України про охорону здоров`я, Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та прийнятими на їх основі актами Уряду, наказами Міністерства охорони здоров`я.

Відповідно до статті 18 Основ законодавства України про охорону здоров`я медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення.

Вимоги до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, порядок укладання таких договорів та типова форма договору затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, НСЗУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Відповідно до пункту 3 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, одним з основних завдань НСЗУ є виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій.

На виконання цього завдання, відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та підпункту 4 пункту 4 Положення НСЗУ укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення.

Порядок укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 410 "Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій" . Відповідно до пункту 4 Порядку № 410 від 25.04.2018 року документообіг, пов`язаний з укладенням, зміною та припиненням договору, здійснюється через електронну систему охорони здоров`я з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до пункту 3 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 , до складу електронної системи охорони здоров`я входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматизований обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРІ).

Відповідно до пункту 7 Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1440, НСЗУ оплачує надані медичні послуги згідно з тарифами та коригувальними коефіцієнтами (які застосовуються шляхом множення), визначеними в цьому Порядку, на підставі звітів про медичні послуги, що складаються в порядку, передбаченому Типовою формою договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 "Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій".

Згідно пункту 16 Порядку: у разі зміни обсягу наданих медичних послуг, що виявлено за результатами аналізу інформації Електронна система охорони здоров`я про обсяг фактично наданих медичними закладами медичних послуг порівняно із запланованим у Договорі обсягом медичних послуг, НСЗУ має право ініціювати внесення змін до нього щодо коригування вартості медичних послуг. Отже, пункт 16 Порядку надає НСЗУ право ініціювати внесення змін до Договору з метою коригування вартості медичних послуг.

Відповідно до пункту 1 ІНШІ ВИМОГИ Специфікації до Договору № 4379-E421- P000 сторони узгодили, що у разі зміни обсягу надання медичних послуг, що виявлено за результатами аналізу інформації ЕСОЗ про обсяг фактично наданих медичних послуг, порівняно із запланованим у договорі обсягом медичних послуг, НСЗУ має право ініціювати внесення до нього змін, але не раніше ніж через 3 місяці після закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, чи за 3 місяці до закінчення строку дії Договору, зважаючи на те, що настане раніше. Отже, в межах укладеного Договору № 4379-E421-P000 НСЗУ мала право застосовувати пункт 16 Порядку не раніше як за 3 місяці до закнічення строку дії Договору.

Поряд з цим, як вбачається зі Звіту № 0042089023S21G1A, який підготовлений та складений НСЗУ та за яким ТОВ "Лайф Клінік" отримало 126 495,15 грн. (а повинно було отримати 163 389,57 грн.), і які НСЗУ вважає безпідставно виплаченими і просить повернути, - звітним періодом за ці кошти є липень 2021 року.

Відповідно до розшифровки ЕМЗ (електронні медичні записи) за липень, які надіслала НСЗУ і яка долучена до зустрічної позовної заяви, - за липень до ЕСОЗ внесено 34 медичні записи лише з 20.07.2021 по 31.07. 2021 року. Отже, доводи представника НСЗУ про те, що ці кошти підлягають поверненню як, сплачені за відсутністю наданих медичних послуг спростовуються вищевказаними доказами.

Крім того, як встановлено судом відповідно до пункту 26 Договору у разі неподання звіту або уточненого звіту за грудень поточного року в установлений строк дані такого звіту не враховуються в наступних звітних періодах та не підлягають оплаті.

Відповідно до пункту 8 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я (постанова Кабміну від 25 квітня 2018 року) функціональні можливості електронної системи охорони здоров`я повинні забезпечувати: можливість укладення, зміни та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію за програмою медичних гарантій (далі - договори за програмою медичних гарантій), формування та подання електронних звітів, первинних, розрахункових та інших документів за договорами (далі - електронні звіти) через центральну базу даних.

Однак, починаючи з 2021 року і станом на 2024 рік НСЗУ як розпорядник ЕСОЗ не забезпечила цієї функціональної можливості для закладів- надавачів, що не спростовано представником НСЗУ в судових засіданнях та у письмових поясненнях.

Тобто, функціональні можливості ЕСОЗ та, відповідно, медичних інформаційних систем, у яких працюють заклади-надавачі, не передбачають можливості для заклада-надавача медичних послуг самостійно формувати звіти про медичні послуги.

Як вбачається із пояснень сторін, кожного звітного періоду такий звіт, який є підставою для оплати, формувала НСЗУ самостійно та надсилала в електронному вигляді на електронну пошту заклада- надавача із проханням підписати цей звіт ЕЦП і відправити назад до НСЗУ. Тобто, ТОВ "Лайф Клінік" не мало можливості подати звіти як підставу для оплати за серпень - грудень 2021 року, оскільки НСЗУ припинила надсилати їх закладу для підписання, а функціональна можливість сформувати їх самостійно - відсутня.

Крім того, відповідно до пункту 21 Договору надавач зобов`язаний скласти звіт про медичні послуги за формою, наданою замовником. Тобто, для реалізації закладом можливості скласти звіт (чи вручну, чи з використанням ЕСОЗ), замовник - НСЗУ - був зобов`язаний надати форму такого звіту, чого замовник не зробив. Отже, доводи представника НСЗУ щодо повернення коштів у зв`язку із не поданням відповідних звітів є необгрунтованими та таким що не підлягають задоволенню.

Також суд критично ставиться до пояснень НСЗУ щодо припинення всіх зобов`язань за Договором, оскільки останній був укладений в межах бюджетних асигнувань на 2021 рік, визначених у плані асигнувань на відповідний період за відповідним напрямком та на виконання Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у ІІ-ІУ кварталах 2021 року, такі є необгрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

За приписами частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 статті 617 Цивільного кодексу України встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Тобто, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено винятків або будь-яких особливих вимог для укладання договорів з бюджетними установами, виконання цих договорів також повинно здійснюватися на загальних підставах.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 року у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Тобто, з наведеного випливає, що відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов`язку з оплати товарів, робіт, послуг за відповідним правочином.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 року у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018 року по справі №904/6252/17, від 28.01.2019 року у справі №917/611/18.

Неоплата відповідачем наданих позивачем медичних послуг призводить до порушення принципів справедливості та добросовісності у господарських зобов`язаннях. Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив відшкодування в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 853842,27 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Національної служби здоров`я України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ КЛІНІК» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 853842,27 грн.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст.78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Згідно з п. 3 ч. 4 ст.238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають до задоволення, з огляду на їх не обґрунтованість, а зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати понесені позивачем за первісним позовом, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача за первісним позовом.

Судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.

2. Зустрічну позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з Національної служби здоров`я України (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери 19, код ЄДРПОУ 42032422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ КЛІНІК» (33013, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 35, код ЄДРПОУ 42089023) 853 842,27 грн - основного боргу та 10246,12 грн - судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2024 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Н.Церковна