Ухвала

від 13.08.2024 по справі 918/1346/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/1346/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Національної служби здоров`я України

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024

(головуючий - Грязнов В.В., судді Розізнана І.В., Павлюк І.Ю.)

та рішення Господарського суду Рівненської області від 09.04.2024

(суддя - Церковна Н.Ф.)

у справі №918/1346/23

за первісним позовом Національної служби здоров`я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф Клінік»

про стягнення 126 495,15 грн надмірно сплачених коштів,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф Клінік»

до Національної служби здоров`я України

про стягнення 853 842,27 грн заборгованості по розрахунках,

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Національна служба здоров`я України (далі - НСЗУ) звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф Клінік» (далі - ТОВ «Лайф Клінік») 126 495,15 грн надмірно сплачених коштів згідно укладеного Договору №4379-Е421-Р000 про здійснення перерахунків запланованої вартості медичних послуг за липень 2021 року.

В рамках справи №918/1346/23 ТОВ «Лайф Клінік» подано зустрічну позовну заяву про стягнення з НСЗУ заборгованості по розрахунках в сумі 853 842,27 грн згідно Договору №4379-Е421-Р000 в частині сплати грошових коштів у вигляді глобальної ставки за липень-грудень 2021 року, в тому числі: за липень 36 894,42 грн, серпень 2021 року 163 389,57 грн; вересень 2021 року 163 389,57 грн; жовтень 2021 року 163 389,57 грн; листопад 2021 року 163 389,57 грн; грудень 2021 року 163 389,57 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.04.2024 у справі №918/1346/23 в задоволенні первісного позову було відмовлено, а зустрічний позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з НСЗУ на користь ТОВ «ЛАЙФ КЛІНІК» 853 842,27 грн - основного боргу та 10 246,12 грн - судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі №918/1346/23 рішення Господарського суду Рівненської області від 09.04.2024 у справі №918/1346/23 в частині повного задоволення зустрічного позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким зустрічну позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з НСЗУ на користь ТОВ «Лайф Клінік» 363 673,56 грн заборгованості по розрахунках та 4 364,08 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

31.07.2024 НСЗУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 09.04.2024 у справі №918/1346/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги НСЗУ, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у справі №918/1346/23 за первісним позовом є стягнення 126 495,15 грн та за зустрічним позовом - стягнення 853 842,27 грн. Оскільки предметом спору в цій справі що за первісним позовом, що за зустрічним позовом є стягнення суми меншої, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - 1 342 000,00 грн), то у розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, що передбачена пп.пп. "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, крім того, вказує, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Проте Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Окрім того, посилання скаржника на те, що справа №918/1346/23 має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказані доводи зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.

Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Оскільки предметом спору у справі №918/1346/23 за первісним та зустрічним позовом є стягнення суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу НСЗУ подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НСЗУ на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 09.04.2024 у справі №918/1346/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної служби здоров`я України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 09.04.2024 у справі №918/1346/23.

2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

О.О. Мамалуй