Ухвала

від 17.04.2024 по справі 918/179/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про вирішення заяви про відвід

17 квітня 2024 р. Справа №918/179/24

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

розглянувши заяву Млинівської селищної ради про відвід судді у справі

за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби

до ОСОБА_1

до Млинівської селищної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсними договорів та стягнення коштів у сумі 1 187 594 грн 63 коп.

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до ОСОБА_1 та до Млинівської селищної ради про визнання недійсними договорів та стягнення коштів у сумі 1 187 594 грн 63 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на "25" березня 2024 р. та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача- Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.03.2024 року підготовче засідання відкладено на "08" квітня 2024 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.04.2024 року постановлено продовжити строк підготовчого провадження у справі № 918/179/24 на 30 днів за клопотанням представника відповідача-1 до 26 травня 2024 року включно, підготовче засідання відкласти на "29" квітня 2024 р.

15.04.2024 року до господарського суду від представника Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області надійшла заява від 09.04.2024 року про відвід судді Політики Наталії Адамівни від розгляду справи № 918/179/24 відповідно до якої просить суддю Господарського суду Рівненської області Політику Наталію Адамівну відвести від розгляду справи № 918/179/24 за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби до ОСОБА_1 , Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсними договорів та стягнення коштів, та передати справу № 918/179/24 для автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Рівненської області Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою для визначення судді, котрий буде проводити розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 року заяву представника Млинівської селищної ради від 09.04.2024 року про відвід судді Політики Н.А. від розгляду справи № 918/179/24 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 року заяву про відвід судді у справі № 918/179/24 передано на розгляд судді Романюку Р.В.

Заява Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області про відвід судді Політики Наталії Адамівни від розгляду справи № 918/179/24 обґрунтована тим, що за результатами розгляду клопотання про залишення позову без розгляду суддя Політика Н.А. відмовила в задоволенні даного клопотання без жодної аргументації такої відмови. Крім того, заявником зазначено, що заявлене клопотання представника відповідача - 1 про продовження підготовного провадження у справі на 30 днів, викликало певне обурення та незадоволення з боку судді Політики Н.А . Даний відвід заявляється у винятковому випадку та у визначений законом строк, за обставин надмірної упередженості, котрі стали відомі 08.04.2024 року безпосередньо в судовому засіданні, в ході підготовчого провадження у справі № 918/179/24.

Розглянувши заяву Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області про відвід судді, суд зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено:

- справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім`ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (п. 28);

- будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім`ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв`язкам впливати на будь-яке судове рішення (п. 29);

- іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (п. 30);

- якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (п. 55);

- неупередженість пов`язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об`єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (п. 56);

- суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов`язків суддя не виявляє належної об`єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (п. 61);

- суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов`язками (п. 66);

- для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об`єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам`ятати, що від нього вимагають очевидної об`єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (п. 87).

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано статтею 39 ГПК України.

Згідно ч. 1 - ч. 3, ч. 7, ч. 8 та ч. 11 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Зі змісту поданої відповідачем - 2 заяви про відвід судді вбачається, що підставами для відводу останнім зазначено п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судовою практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб`єктивний та об`єктивний.

Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини наводить наступні стандарти.

По-перше, суд має бути суб`єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал має також бути неупередженим із об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії").

Згідно із об`єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").

Як видно з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").

Тобто, у кожній окремій справі необхідно з`ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").

Наведені відповідачем - 2 доводи, в обґрунтування заяви про відвід судді, свідчать про його незгоду з процесуальними рішеннями судді Політики Н.А. та відповідач - 2 надає оцінку діям судді під час розгляду справи. Твердження відповідача - 2 стосовно висловлювання та поведінки судді у судовому засіданні 08.04.2024 року не свідчать про надмірну упередженість судді. Заявлені відповідачем - 2 обставини зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, що не може бути підставою для відводу.

Проаналізувавши наведені заявником обставини, суд дійшов висновку, що за своєю суттю всі аргументи представника відповідача - 2 щодо відводу судді Політики Н.А. - є незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді та припущенням представника про ймовірну упередженість судді.

При розгляді вказаної заяви судом враховані норми ч. 1, ч. 2 ст. 2 ГПК України якими встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Разом з тим, розглядаючи дану заяву суд не повноважний надавати оцінку процесуальним рішенням судді, оскільки такими правами відповідно до процесуального закону наділені суди апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення.

З огляду на зазначене, заява Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області про відвід судді Політики Наталії Адамівни від розгляду справи № 918/179/24, не містить обґрунтованого посилання на обставини, які в розумінні статті 35 ГПК України є підставою для відводу. Відтак, суд не вбачає підстав для відводу судді Політики Н.А., а тому, у задоволенні заяви про відвід судді Політики Н.А. від розгляду справи, суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області від 09.04.2024 року про відвід судді Політики Наталії Адамівни від розгляду справи № 918/179/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк