Ухвала

від 17.04.2024 по справі 918/1354/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Рівне

"17" квітня 2024 р. Справа № 918/1354/23(918/383/24)

Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 5 721 717,73 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 17.01.2024 року зокрема відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

15 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову, що подана до подання позовної заяви в порядку ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 15.04.2024 року заяву передано судді Горплюку А.М.

Ухвалою суду від 16.04.2024 року Матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана до подання позовної заяви передано до Господарського суду Рівненської області у провадженні якого перебуває справа №918/1354/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 для розгляду в межах цієї справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 16.04.2024 року заяву передано на розгляд судді Церковній Н.Ф. в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 з єдиним унікальним номером судової справи 918/1354/23(918/383/24).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник визначено ст. 7 КУзПБ.

Так, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 7 КУзПБ).

Згідно ч. 2 ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3 статті 7 КУзПБ передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, за умови порушення провадження у справі про неплатоспроможність боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Таким чином, заява про забезпечення позову, що подана до подання позовної заяви в порядку ч. 2 ст. 136 ГПК України, боржником щодо якого відкрито провадження про неплатоспроможніст підлягає розгляду в межах справи № 918/1354/23.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд дійшов висновку про її задоволення виходячи з наступного.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 вказував, що у нього є вимоги до ОСОБА_2 у розмірі 2 948 050,00 грн - однак це лише борг за основним зобов`язанням. З урахуванням інфляційних втрат та нарахуванням 3% річних ціна позову становить 5 721 717,73 грн. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 як повірений на підставі укладеного усно договору доручення оформленого нотаріально завіреною довіреністю (копія наявна у матеріалах справи) упродовж 2016-2018 років знімав грошові кошти з банківських рахунків ОСОБА_1 та в подальшому не повідомляв довірителя про зняття коштів та відповідно не віддавав кошти довірителю.

Дані обставини підтверджуються відповіддю (довідкою) АТ «КРЕДОБАНК» (оригінал довідки наявний у матеріалах справи та додатково додається копія такої довідки), в якій вказано факт зняття ОСОБА_2 готівкових коштів із банківських рахунків ОСОБА_1 , зокрема номер рахунку, дату зняття коштів, призначення платежу для зняття коштів, особу, яка знімала кошти із ідентифікуючими даними про таку особу (серія та номер паспорту, ідентифікаційний код, дата народження та адреса місця проживання).

Отже, предметом майбутнього позову є стягнення з відповідача 5 721 717,73 грн.

Вважає, що станом на момент звернення з даними позовом у відповідача фактично відсутні будь-які доходи та наявна надзвичайно велика заборгованість перед позивачем. Із наявного майна є лише корпоративні права на частки у статутних капіталах компаній, які може легко у будь-який момент відчужити без жодних втрат так як компанії фактично не здійснюють будь-яку діяльність, як і відчужити нерухоме майно то є усі істотні ризики щодо того, що невжиття таких заходів може мати наслідком істотне утруднення виконання рішення суду чи навіть неможливість його виконання.

Відтак, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: об`єкт житлової нерухомості, квартиру АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 6900582, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; частки у статутному капіталі ТОВ "Вервольф" (ЄДРПОУ 39690479), ТОВ "Синеон" (ЄДРПОУ 39587292), ТОВ "Версія-Р" (ЄДРПОУ 44233479), ТОВ "Версія-М" (ЄДРПОУ 44349150), ТОВ "Синеон-Трейд" (ЄДРПОУ 44767381), ТОВ ФГ "Наш Дар" (ЄДРПОУ 38758840), ТОВ "Деревовиріб" (ЄДРПОУ 40649367), ТОВ "Глянс" (ЄДРПОУ 38246585), ТОВ "Есфаер-Трейд" (ЄДРПОУ 41956999), ТОВ "Лебедик-Південь" (ЄДРПОУ 39754831); на банківські рахунки ОСОБА_2 відкритих у всіх банківських установах на території України.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пунктом 6 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

Частинами 1, 3 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2, 4, 9 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст.137 ГПК України).

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2018 року у справі № 910/1040/18 зауважено про те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що розмір боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 становить 5 721 717 73 коп.

При цьому, згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_2 за 2022 рік отримав дохід у розмірі 3 544, 92 грн. - тобто ОСОБА_2 фактично не отримує жодного доходу.

У ОСОБА_2 наявні корпоративні права (є власником) щодо 10 компаній: ТзОВ «Вервольф» (ЄДРПОУ: 39690479), ТзОВ «Синеон» (ЄДРПОУ: 39587292), ТзОВ «Версія-Р» (ЄДРПОУ: 44233479), ТзОВ «Версія-М» (ЄДРПОУ: 44349150,), ТзОВ «Синеон-Трейд» (ЄДРПОУ: 44767381), ФГ «Наш Дар» (ЄДРПОУ: 38758840) ТзОВ «Деревовиріб» (ЄДРПОУ: 40649367), ТзОВ «Глянс» (ЄДРПОУ: 38246585,), ТзОВ «Есфаер - Трейд» (ЄДРПОУ: 41956999), ТзОВ «Лебедик-Південь» (ЄДРПОУ: 39754831).

Згідно публічних даних, дані компанії фактично не ведуть свою господарську діяльність повністю, вони є неприбутковими, деякі з них не подають фінансову звітність за 2023 рік, деякі з них мають анульоване свідоцтво ПДВ, а відтак вартість часток у статутних капіталах (корпоративних прав) є незначною, а ОСОБА_2 фактично не отримує жодного доходу від підприємницької діяльності.

ОСОБА_2 відповідно до витягу із єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно володіє однокімнатною квартирою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 21, 6 м2 .

Крім того, відкрито кримінальне провадження за № 12024141390000247 щодо ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань (додається разом із заявою).

Також, як вбачається із додаткових пояснень заявника від 17.04.2024 року, 15.04.2024 року ОСОБА_2 відчужив корпоративні права ТзОВ "Вервольф" ТзОВ "Есфаер-трейд" та ТзОВ "Синеон" та 16.04.2024 року відчужив корпоративні права Товариств - ТзОВ "Лебедик-Південь" (ЄДРПОУ: 39754831), ТзОВ "Версія - Р" (ЄДРПОУ: 44233479), та ТзОВ "Синеон-Трейд" (ЄДРПОУ: 44767381).

Отже, суд приходить до висновку, що вищевказані обставини є обґрунтованим для забезпечення позову, підтверджені доказами з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Крім того, суд погоджується із твердженням заявника, що задоволення заяви про забезпеченню позову напряму асоціюється із завданням та принципами здійснення процедури банкрутства , оскільки можливість стягнення коштів із дебіторів ОСОБА_1 напряму впливає щодо можливості погашення боргів перед кредиторами ОСОБА_1 .

Зважаючи на те, що у Відповідача перед Позивачем наявна велика сума боргу та у Відповідача фактично відсутні будь-які доходи на які можливо би було звернути стягнення, а єдиним майном боржника є - корпоративні права на перелічені вище компанії та об`єкт нерухомого майна та, щоб в майбутньому було можливо виконати рішення суду у даній справі, суд вважає за необхідне забезпечити майбутній позов шляхом заборони вчинення певних дій та накладення арешту на:

- об`єкт житлової нерухомості, квартиру АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 6900582, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- частки у статутному капіталі ТОВ "Вервольф" (ЄДРПОУ 39690479), ТОВ "Синеон" (ЄДРПОУ 39587292), ТОВ "Версія-Р" (ЄДРПОУ 44233479), ТОВ "Версія-М" (ЄДРПОУ 44349150), ТОВ "Синеон-Трейд" (ЄДРПОУ 44767381), ТОВ ФГ "Наш Дар" (ЄДРПОУ 38758840), ТОВ "Деревовиріб" (ЄДРПОУ 40649367), ТОВ "Глянс" (ЄДРПОУ 38246585), ТОВ "Есфаер-Трейд" (ЄДРПОУ 41956999), ТОВ "Лебедик-Південь" (ЄДРПОУ 39754831);

- банківські рахунки ОСОБА_2 відкритих у всіх банківських установах на території України.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 року у справі №910/72/20, від 15.01.2021року у справі №914/1939/20, від 16.02.2021року у справі №910/16866/20, від 15.04.2021року у справі №910/16370/20, від 24.06.2022року у справі №904/3783/21, від 26.09.2022року у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 року у справі №905/448/22 вказала про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Отже невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі заявлених позовних вимог, може істотно ускладнити виконання рішення суду в майбутньому або ефективний захист, чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов до висновку, що застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, відповідають ст.ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що забезпечення позову запропонованими заявником способами є обґрунтованими, достатніми та співмірними видами забезпечення позову, у зв`язку з чим вважає за доцільне подану заяву задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:

- Заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ), квартиру АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 6900582, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

3. Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в т. ч. нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведення реєстраційних дій щодо:

-Частки у статутному капіталі ТзОВ «Вервольф» (ЄДРПОУ: 39690479) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 1 000, 00 грн., що належить ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ).

-Частки у статутному капіталі ТзОВ «Синеон» (ЄДРПОУ: 39587292) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 1 000, 00 грн., що належить ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ).

-Частки у статутному капіталі ТзОВ «Версія-Р» (ЄДРПОУ: 44233479) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 500, 00 грн., що належить ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ).

-Частки у статутному капіталі ТзОВ «Версія-М» (ЄДРПОУ: 44349150) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 5 500, 00 грн., що належить ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ).

-Частки у статутному капіталі ТзОВ «Синеон-Трейд» (ЄДРПОУ: 44767381) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 500, 00 грн., що належить ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ).

-Частки у статутному капіталі ТзОВ ФГ «Наш Дар» (ЄДРПОУ: 38758840), що належить ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ).

-Частки у статутному капіталі ТзОВ «Деревовиріб» (ЄДРПОУ: 40649367), у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 2 500, 00 грн., що належить ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ).

-Частки у статутному капіталі ТзОВ «Глянс» (ЄДРПОУ: 38246585) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 1 000, 00 грн., що належить ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ).

-Частки у статутному капіталі ТзОВ «Есфаер - Трейд» (ЄДРПОУ: 41956999) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 100, 00 грн., що належить ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ).

-Частки у статутному капіталі ТзОВ «Лебедик-Південь» (ЄДРПОУ: 39754831) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 5 000, 00 грн., що належить ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ).

4. Накласти арешт на грошові кошти в розмірі суми стягнення (позовних вимог) 5 721 717,73 грн, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ) та які будуть виявлені в межах виконавчого провадження за винятком виплат передбачених законодавством України.

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 )

Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 (остання відома адреса : АДРЕСА_2 )ІПН: НОМЕР_1 ),

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 17.04.2024 року та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Ухвала про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання в передбаченому законом порядку, протягом трьох років з дати її прийняття.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Н. Церковна