Рішення

від 04.04.2024 по справі 925/1532/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1532/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Іщенко Р.П. - самопредставництво;

від відповідача: Міщенко С.В. - адвокат за ордером; Дубова М.Л. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (м. Київ) до приватного підприємства "Базис-А" ( м. Черкаси) про стягнення 21 266,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 21 266,97 грн. неустойки за прострочення повернення майна з оренди на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1061 від 29.04.2011, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В даному спорі Регіональне відділення Фонду державного майна України діє від імені власника цього майна, а не як суб`єкт владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції, а тому спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

Заявою від 18.12.2023, яку прийнято судом, позивач зменшив свої вимоги до стягнення лише 14 886,85 грн. неустойки за період січня-серпня 2022 (а.с. 86-88).

В ході розгляду справи позивач свої уточнені вимоги підтримував повністю, а відповідача просить у позові відмовити, про що подав відзив на позов (а.с.49 ).

Всі документи з процесуальних питань та докази, які подані сторонами в ході розгляду справи суд приєднав до їх матеріалів керуючись ст. 2 ГПК України. Даною нормою передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та заперечення представників обох сторін і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 29 квітня 2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області, як Орендодавцем (правонаступником якого є позивач у справі - а.с. 20) та Приватним підприємством "Базис А" ( далі -Орендар, відповідач у справі ) було укладено договір № 1061 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна) що належить до державної власності (а.с. 11).

Об`єктом оренди є одноповерхова будівля магазину з прибудовою площею 315,7 кв.м. за адресою вул. Ільїна (Надпільна), 218 у м. Черкаси. Майно передається в оренду для побутового обслуговування населення (56,2 кв.м.) та надання ритуальних послуг (259,5 кв.м.) - розділ 1 Договору.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що орендоване майно обліковується на балансі Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ). За доводами позивача станом на даний час майно обліковується на балансі філії "Північна" Концерну "Військторгсервіс" .

Умовами п. 2.4. Договору передбачено, що обов`язок складення Акта приймання-передачі покладається на Орендодавця- Балансоутримувача.

Орендна плата за користування об`єктом оренди становить 657,98 грн. без ПДВ за базовий місяць січень 2011 року ( п. 3.1. договору ).

Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним ( з самостійним нарахуванням Орендарем ПДВ та індексу інфляції) з таким співвідношенням:

- 70% до Держбюджету на рахунок Держказначейства за місцем знаходження об`єкта оренди;

- 30% на розрахунковий рахунок Балансоутримувача ( п. 3.6. договору).

Згідно п. 3.10. Договору Орендар має сплатити завдаток у розмірі трьох орендних платежів за базовий місяць оренди - 1973,94 грн.

Пунктом 3.11. передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

Сторонами в п. 10.1 договору узгоджено, що Договір укладено строком на 2 роки і 364 дні і що він діє з 29 квітня 2011 року по 27 квітня 2014 року включно.

Згідно п. 10.4. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається поновленим на той самий термін і на тих же умовах, які були передбачені Договором, за умови, якщо такі дії передбачені чинним законодавством і немає заяви власника майна про те, що воно потрібне йому для власних потреб.

Такі дії оформляються додатковим договором, який є його невід`ємною частиною.

Для отримання згоди Балансоутримувача Орендар направляє запит на його адресу та письмово інформує Орендодавця не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору.

Пунктом 10.6. Договору передбачено, що реорганізація Орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього Договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників) за винятком випадку приватизації орендованого майна Орендарем.

У розділ 10 Договору його сторонами передбачено, що у разі припинення або розірвання даного Договору майно протягом 3х робочих днів повертається орендарем Балансоутримувачу. Майно вважається повернутим з моменту підписання Сторонами та Балансоутримувачем акта приймання - передавання. Обов`язок щодо складення акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря та Балансоутримувача (п. 10.10; 10.11 договору).

Якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплату неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення (п. 10.12.договору).

Договір підписано представниками сторін спору та скріплено печатками.

За доводами представників обох сторін, Договір його сторонами виконувався.

На виконання умов договору 29 квітня 2011 року між сторонами справи та Балансоутримувачем Концерн "Військторгсервіс" було підписано Акт приймання - передавання нерухомого майна (а.с. 15).

Вказаний акт приймання-передавання нерухомого державного майна підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Орендоване за договором майно є державним, а тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», цей Закон регулює: організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Договір оренди між сторонами містить елементи договору на користь третьої особи.

Так, ст.636 ЦК України визначено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

В подальшому сторонами Договору було укладено ряд Договорів про внесення до нього змін. Так Договором про внесення змін :

- № 2 від 18.04.2014 року погоджено, що Договір діє з 28 квітня 2014 по 26 квітня 2017 року включно (а.с. 36);

- № 5 від 17.12.2018 Договір оренди від 29.04.2011 № 1061 викладено в новій редакції, де серед іншого змінено розмір завдатку за три місяці з розрахунку базового, що становить 2616,69 грн. (п. 3.9). Також погоджено, що такі умови в новій редакції поширюються на відносини сторін, які виникли між ними з 01.11.2018 року (повний текст а.с. 190).

- № 6 від 22.05.2020 сторони у п. 3.9. змінили розмір завдатку на 3314,70 грн., який вноситься в рахунок орендної плати за останні місяці оренди.

Строк дії договору встановлено до 24 квітня 2021 року включно (а.с. 26);

У тексті Договору про внесення змін № 5 до Договору оренди (а.с. 190) у розділі 10 сторонами досягнуто згоди з таких істотних умов:

п. 10.2. Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку цього Договору у т.ч у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря.

п. 10.3. Зміни до цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди Сторін. Усі зміни і доповнення вносяться в тій же формі, що і цей Договір.

п. 10.4. у разі, якщо уповноважений орган управління майном не попередив Орендаря про намір використовувати майном для власних потреб за три місяці до закінчення строку цього договору, Орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за цим Договором, має право продовжити його на новий строк відповідно до вимог цього Договору;

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зімну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, цей договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються договором про внесення змін до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Ці пункти Останнім Договором про внесення змін № 6 від 22.05.2020 (а.с. 26) не змінювалися.

Отже закінчення строку дії Договору оренди Договором про внесення змін № 6 від 22.05.2020 було визначено 24 квітня 2021 року включно.

При цьому залишився чинним п. 10.2. Договору в редакції змін № 5, що Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку цього Договору у т.ч у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря.

27.12.2019 року набрав чинності ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 3 жовтня 2019 року № 157-IX; з 01.02.2020 його введено в дію.

Прикінцевими та перехідними положеннями даного Закону встановлено (п. 2 ), що Договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:

набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Отже за даними нормами в сукупності та з урахуванням умов Договору оренди між сторонами суд констатує, що Договір оренди між сторонами може бути продовжений за новим порядком по вказаному Закону лише до 01 липня 2020 року.

Але договори, які були укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені. Тобто всі такі договори продовжують свою дію на погоджених ними умовах.

Отже у відповідності до положень ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 3 жовтня 2019 року № 157-IX пресічною датою чинності Договору оренди є 24 квітня 2021 року включно і положення розділу 10 Договору про можливість його пролонгації за певних умов вже не діють.

В даному випадку набрали чинності нові правила пролонгації договорів оренди у процедурі аукціону, які не можуть ототожнюватися із передбаченим умовами Договору між сторонами (зі змінами і доповненнями) правовим інститутом пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах), який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору.

Прийняття ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 3 жовтня 2019 року № 157-IX є новим та імперативним регулюванням певних умов оренди такого майна з його учасниками. Ці нові норми про кінцеву дату чинності договорів, які укладені до набрання чинності цим Законом, ніяким чином не можуть розцінюватися як обставина, що новим законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а Орендар може скористатися умовами договору про автоматичну пролонгацію договору без аукціону.

За новими правилами ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 3 жовтня 2019 року № 157-IX (ст. 1, 11,12) за загальним правилом передача в оренду державного та комунального майна проводиться шляхом аукціону на користь особи, яка запропонувала найбільшу орендну плату, що проводиться в електронній формі із використанням електронної торгової системи (ЕТС).

Потенційний орендар має право подати в ЕТС заяву на оренду майна у випадку, якщо об`єкт оренди був включений до Переліку першого типу згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Особи, які мають право на отримання майна без проведення аукціону, подають в ЕТС заяву на оренду майна, внесеного до Переліку другого типу, згідно з Порядком передачі майна в оренду. Передача в оренду такого майна здійснюється без проведення аукціону в порядку, встановленому статтею 15 цього Закону.

Орендодавець оприлюднює в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду на аукціоні в таких випадках та у такі строки:

протягом 20 робочих днів з дати включення об`єкта оренди до Переліку першого типу, якщо включення такого об`єкта до Переліку відбулося за заявою потенційного орендаря згідно з частиною другою статті 6 цього Закону;

протягом 20 робочих днів з дати подання потенційним орендарем заяви на оренду майна згідно з частиною першою статті 11 цього Закону;

у будь-який час після включення об`єкта оренди до Переліку першого типу, якщо включення такого об`єкта до Переліку відбулося за власною ініціативою (ініціативою балансоутримувача, уповноваженого органу управління або орендодавця) і щодо якого відсутня заява на оренду майна, передбачена частиною першою статті 11 цього Закону.

Сторонами не заперечується, що після 01 липня 2020 року відповідач міг продовжити Договір оренди з позивачем лише за правилами нового ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 3 жовтня 2019 року № 157-IX через участь в аукціоні.

Сторонами не заперечується, що позивач у 2021 році організовував та проводив аукціони про продовження договору оренди державного нерухомого майна від 29.04.2011 № 1061 по вул. Надпільній, 218 у м. Черкаси, яке використовує відповідач.

Позивач вказав, що у відповідності до п. 152 постанови КМУ від 3 червня 2020 р. № 483 про Деякі питання оренди державного та комунального майна, Аукціон на продовження договору оренди визнається таким, за результатами якого об`єкт не було передано в оренду, в разі:

відсутності учасників аукціону;

ненадходження від жодного учасника аукціону цінової пропозиції, нездійснення жодним учасником кроку аукціону;

закінчення аукціону без визначення переможця за умови настання випадку, передбаченого абзацом першим пункту 76 цього Порядку щодо чинного орендаря.

У такому разі чинний орендар втрачає своє переважне право та право на компенсацію вартості здійснених ним невід`ємних поліпшень, договір оренди з таким орендарем припиняється з дати закінчення строку договору та електронний аукціон, передбачений частиною одинадцятою статті 18 Закону, оголошується в електронній торговій системі на підставі затверджених умов та додаткових умов (у разі наявності) оренди майна.

У разі визнання аукціону, передбаченого частиною одинадцятою статті 18 Закону, таким, що не відбувся, оголошуються аукціони, передбачені частинами одинадцятою та тринадцятою статті 13 Закону.

28.12.2021 не відбувся електронний аукціон щодо передачі в оренду об`єкта, яким відповідач користується за Договором оренди нерухомого майна від 29.04.2011 № 1061 по вул. Надпільній, 218 у м.Черкаси, оскільки не було жодного учасника (а.с. 8 Протокол аукціону).

За доводами позивача, які не заперечено та не спростовано відповідачем, відповідач не подав власну заявку на участь в цьому аукціоні.

Представник позивача не заперечує, що до часу визначення із новим орендарем Об`єкта оренди на аукціоні, відповідача слід вважати таким, що правомірно користується об`єктом оренди після 24 квітня 2021 року.

Однак оскільки відповідач не побажав взяти участь в аукціоні для продовження строку дії Договору оренди, то для нього у відповідності до п. 152 постанови КМУ від 3 червня 2020 р. № 483 про Деякі питання оренди державного та комунального майна, договір оренди з відповідачем припиняється з 24 квітня 2021 року, як передбачено його умовами в редакції Договору про внесення змін № 6 (а.с. 26).

За такої обставини сторони мають виконати умови п. 10.10; 10.11 та 10.12 в редакції змін до Договору № 5, які не уточнювалися Договором про внесення змін № 6.

Так, цими пунктами передбачено, що у разі припинення Договору майно протягом трьох робочих днів Орендарем повертається Балансоутримувачу. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами та Балансоутримувачем акта приймання-передавання. Обов`язок складення акту приймання-передавання щодо повернення майна покладається на Орендаря та Балансоутримувача.

Якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна Орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

За правилами ст. 11 ЦК України зобов`язання виникають із договору та із закону.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як передбачено статтею 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З урахуванням викладених обставин та регулювання їх чинним законодавством суд констатує таке:

У спірний період з 24 квітня 2021 року (дата закінчення договору) і до часу складення протоколу від 28.12.2021 про те, що електронний аукціон не відбувся, сторони перебували у відносинах чинної оренди майна за Договором від 29.04.2011 № 1061 зі змінами та доповненнями, бо не було остаточно відомо, чи скористається відповідач своїм першочерговим правом продовжити оренду через аукціон.

Відразу після завершення аукціону 28.12.2021 для відповідача виникає зобов`язання повернути майно з оренди, бо договір із ним слід вважати припиненим з 24.04.2021 року, як імперативно вказує п. 152 постанови КМУ від 3 червня 2020 р. № 483 про Деякі питання оренди державного та комунального майна.

Позивач правомірно посилається і на застосуванням ним п. 151 цієї ж Постанови КМУ про те, що якщо переможцем став інший учасник аукціону, договір з чинним орендарем припиняється у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено. При цьому якщо строк дії договору оренди з чинним орендарем закінчився, такий договір вважається продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону або до моменту настання випадку, передбаченого пунктом 152 цього Порядку.

В будь-якому випадку, користуючись своїм альтернативним правом згідно п. 151,152 постанови КМУ від 3 червня 2020 р. № 483, позивач вірно обраховує початок виникнення у відповідача обов`язку сплати неустойки з 28.12.2021 року (визнання аукціону таким, що не відбувся) і повне припинення з цього часу між сторонами орендних відносин.

Відповідач ще з часу появи нових положень ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" 2019 року та вказаної постанови КМУ № 483 від 03.06.2020 мав усвідомлювати настання для себе всіх передбачених цими нормативними актами наслідків власної неучасті в аукціоні на продовження оренди майна, за правилом яких законодавцем було гарантовано першочергове право відповідача на продовження з ним Договору оренди від 29.04.2011 року.

Тому після 28.12.2021 у позивача виникає право, а у відповідача виникає обов`язок сплатити подвійну орендну плату за користування неповернутим з оренди майном у вигляді неустойки.

За доводами позивача, 30.12.2021 відділенням ФДМУ у Черкаській області було направлено відповідачу лист за № 30-12.01.-4686 (а.с. 25) з вимогою повернути майно з оренди Балансоутримувачу та розрахуватися за оренду за весь період перебування на орендованих площах. Даний лист відповідачем отримано 04.01.2022 (а.с. 25 оборот).

За змістом даного листа Балансоутримувачу слід підготувати акт приймання-передачі (повернення майна) та прийняти об`єкт оренди зі строкового платного користування.

За доводами відповідача, такий Акт приймання-передачі на повернення майна з оренди йому не було направлено, АКТ за власною ініціативою відповідач також не складав, про готовність прийняти-повернути майно з оренди ні Балансоутримувач, ні орендар взаємно один одному не повідомляли.

Суд відхиляє заперечення відповідача, що в період після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України 24.02.2022 відповідач фактично не користувався майном, оскільки про це немає належних доказів і майно фактично не було повернуто з оренди його Балансоутримувачу.

Доводи відповідача про те, що після 24.02.22 Балансоутримувач та позивач на місцях не працювали і не могли прийняти майно з оренди суд відхиляє, як непідтверджені ніякими доказами та заперечні представником позивача.

Також немає доказів, що відповідач готовий був звільнити орендовані приміщення після 28.12.2021 та попереджав позивача про свою готовність повернути майно, або намагався підписати з Балансоутримувачем акт приймання-передачі майна для його повернення з оренди.

За доводами відповідача, він продовжував сплачувати орендні платежі за виставленими рахунками Балансоутримувача, а Орендодаваць фактично продовжував приймати ці платежі, створюючи ситуацію невизначеності, у яких фактичних відносинах (продовженої оренди чи користування неповернутим з оренди майном) знаходяться сторони.

Враховуючи імперативні норми чинного законодавства, на які вже послався суд і які були відомі сторонам до часу завершення дії договору та проведення аукціону 28.12.2021, зважаючи на відсутність будь-яких додаткових угод про пролонгацію дії договору № 1061 від 29.04.2011 року між сторонами, суд приходить до висновку, що незважаючи на виставлення Балансоутримувачем рахунків відповідачу на оплату послуги оренди, відповідач мав усвідомлювати користування майном, за яке слід сплачувати неустойку в порядку п. 10.12. Договору (подвійна орендна плата).

Позивач за уточненими вимогами по заяві від 18.12.2023 (а.с. 86) просить стягнути з відповідача 14 886,85 грн. неустойки за неповернене з оренди майно, що розраховано в період з січня 2022 року по серпень 2022 року у розмірі 70% (х2) від такої орендної плати (а.с. 86), яка належить за розподілом позивачу.

Позивач вже попередньо зарахував в сплату оренди сплачені позивачем 2320,29 грн. (як 70%) від передбаченого п. 3.9. Додаткової угоди № 6 завдатку в розмірі 3х орендних плат. Ці кошти позивачем було розподілено за останні місяці оренди (жовтень-грудень 2021 року) та за 7 днів січня 2022 року.

Математичний розрахунок уточненої ціни позову у розмірі 14 886,85 грн. відповідач не оспорює.

З доводів сторін встановлено, що станом на час вирішення спору у володінні позивача знаходяться 375,50 грн. переплати по оренді, яка утворилася у відповідача в період дії договору і про ці кошти вказано у довідці (а.с. 126). Ці кошти позивачем в рахунок боргу не зараховано з підстав, що договірні стосунки між сторонами скінчилися.

У поясненні від 12.03.2024 (а.с. 210) позивач вказав, що нерозподіленими на час вирішення спору залишаються і сплачені відповідачем в лютому 2023 року за періоди з січня по серпень 2022 року 6851,35 грн.

Доказів про інший розмір платежів та їх залишків у володінні позивача, відповідачем суду не подано.

Суд вже визначився, що з урахуванням п. 151, 152 Постанови КМУ від 3 червня 2020 р. № 483 про "Деякі питання оренди державного та комунального майна" слід вважати, що в період до часу завершення першого аукціону 28.12.2021 року і визнання його таким, що не відбувся, відповідач правомірно продовжував користуватися орендованим майном. Після 28.12.2021, коли відповідач не скористався своїм правом взяти участь в аукціоні і реалізувати своє першочергове право на продовження договору оренди, Договір від 29.04.2011 вважається припиненим з 24.04.2021 року.

В період після 28.12.2021 року відповідач має сплачувати неустойку в подвійному розмірі орендної плати як за неповернення майна з оренди на підставі п. 10.12. Договору оренди.

В даному випадку суд відхиляє заперечення відповідача, що правомірне користування майном триває у відповідача аж до визначення переможця в наступних аукціонах, оскільки (на думку суду) наслідки про припинення договору між сторонами в дату його закінчення передбачено у п. 151, 152 вказаної постанови за результатами першого аукціону, бо в цих пунктах не вказано ні про які інші аукціони з їх результатами і наслідками.

Суд не вбачає неоднозначного трактування цих норм для можливості тлумачення спірних питань тривалості орендних відносин між сторонами так, як їх бачить відповідач.

Суд вважає, що позивач має зарахувати наявні у нього нерозподілені сплачені відповідачем кошти 375,50 грн. та 6851,35 грн. в рахунок погашення спірного боргу за позовом, виходячи з аткого:

За правилами п. 3.8 Договору в редакції Додаткового договору № 5, який не змінювався в подальшому (а.с. 29 оборот), надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів. А у разі неможливості такого заліку у зв`язку із припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю за правилами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну України від 03.09.2013 № 787.

Орендоване майно було повернуто відповідачем на користь Балансоутримувача лише 25.08.2022, що підтверджується Актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 22). В цьому Акті в п. 2 сторони визначили датою припинення Договору 28.12.2021.

Оскільки всі відносини сторін за Договором оренди № 1061 остаточно завершилися 28.12.2021 (дата завершення аукціону з якої позивачем і рахується прострочення повернення майна з оренди), то після цієї дати відповідач мав сплачувати вже неустойку в розмірі подвійної орендної плати.

Таке зобов`язання виникає в нього на підставі п. 10.12 Договору № 1061 (п. 3.8. Змін № 5). Тому слід вважати, що в цій частині зобов`язання сторін не припинилися, ці платежі є майбутніми стосовно орендних платежів, обов`язок сплати яких скінчився 28.12.2021 і тому в рахунок неустойки можуть бути зараховані всі переплати, які позивач отримав від відповідача та обліковує в себе на рахунках як нерозподілені платежі.

Суд відхиляє доводи відповідача, що про перехід сторін у відносини зі сплати неустойки позивач мав чітко та завчасно попередити відповідача, оскільки таке не передбачено Договором та вимогами чинного законодавства.

Кожна сторона могла оцінити своє правове становище в світлі змін до чинного законодавства щодо нових правил пролонгації договорів оренди державного та комунального майна.

З цих підстав суд відхиляє і заперечення відповідача про відсутність його вини у неповерненні об`єкта з оренди, бо ніяких дій для його повернення відповідач не вчинив, перебуваючи вже з позивачем у відносинах неправомірного користування майном.

У Постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 викладено правовий висновок про те, що користування майном після припинення договору найму є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивними нормам ЦК України та ГК України. В такому випадку у наймодавця виникає право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном та негайно повернути майно.

У Постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 також викладено правові позиції, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Про припинення договірних стосунків після завершення аукціону 28.12.2021 позивач попередив відповідача листом від 30.12.2021 (а.с. 25), вимагав розрахуватися за оренду та повернути майно.

Відповідач і самостійно мав дотримуватися вимог чинного законодавства і умов Договору між сторонами для контролю в перехід у стан відносин, коли має місце неповернення майна з оренди і у позивача виникає право нарахувати неустойку в розмірі подвійної орендної плати за користування Об`єктом.

Відповідач не довів суду законних підстав виникнення у нього права на подальше користування майном в режимі звичайної оренди після 28.12.2021 року, при тому що відповідної додаткової угоди між сторонами не було складено і законодавець не встановлює таке право первісному орендарю тривалістю саме до часу визначення нового орендаря за результатами саме того аукціону, в якому переможця нарешті буде визначено.

Тому доводи про відсутність вини у відповідача у неповерненні майна з оренди суперечать зібраним у справі доказам.

Отже наявні у позивача кошти, які фактично надійшли до нього як переплата по орендній платі, що відповідає і призначенням платежів при їх сплаті відповідачем за виставленими з боку Балансоутримувача рахунками, слід зарахувати у рахунок спірної неустойки, нарахування якої передбачені умовами 10.12 Договору (п. 3.8. Договору в редакції змін № 5).

Таким чином сума залишку несплаченої відповідачем неустойки становитиме лише 7 660,00 грн. (14 886,85 - 6851,35 - 375,50 ).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 49) просить суд застосувати строки позовної даності до стягуваної неустойки як за правилами нарахування штрафної санкції (неустойки) лише протягом 6 місяців (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Щодо позовної давності господарський суд зазначає таке.

Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №916/1319/19 сформовано таку правову позицію щодо застосування частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.

Частина друга статті 785 ЦК України є особливим заходом цивільної відповідальності (неустойкою), яка визначається в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення її наймодавцю у разі припинення договору найму та має певну специфіку у застосуванні щодо непоширення на неї скороченого строку позовної давності відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, оскільки дія такої санкції поширюється на весь час неправомірного користування майном, а також щодо незастосування до неї положень статті 232 Господарського кодексу України про припинення нарахування штрафних санкцій по закінченню 6 місяців, оскільки частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено інше (дію санкції на весь період неправомірного користування майном).

Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання ним обов`язку щодо повернення речі. Водночас господарським судам необхідно мати на увазі, що відповідна неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність. (Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 20.09.2019 у справі № 909/62/18).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, який був неодноразово продовжений.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Через військову агресію Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022). Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який неодноразово продовжувався та триває на даний час.

Отже, на час дії на території України воєнного стану (діє і дотепер) строки, визначені статтями 257 Цивільного кодексу України, були продовжені та не спливли.

З огляду на це строк позовної давності до вимог позивача не застосовується.

Таким чином позов підлягає до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача слід стягнути лише 7660,00 грн. неустойки на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1061 від 29.04.2011 зі змінами і доповненнями.

В стягненні решти суми боргу у позові слід відмовити, оскільки ці кошти знаходяться у володінні позивача та мають бути зараховані ним у сплату неустойки за неповернення майна з оренди, яку відповідач повинен сплачувати на користь позивача з 28.12.2021 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник через неправильні дії відповідача, то з нього на користь позивача підлягають до стягнення 2 684,00 грн. на відшкодування витрат на сплату судового збору повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Базис-А" (код 37239440, м. Черкаси, Замковий узвіз, 26) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код 43173325, м. Київ, проспект Голосіівський, 50) -- 7 660,00 грн. неустойки на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1061 від 29.04.2011 зі змінами і доповненнями та 2684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2024

Суддя Н.М. Спаських