Рішення

від 09.04.2024 по справі 925/1738/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1738/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, з секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача Бартошук В.О. адвокат за ордером, відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємства Зелена Гама до Підприємства об`єднання громадян Ламвир Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю Успіх про стягнення 226 955,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2023 року позивач - Приватне підприємство Зелена Гама звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Підприємства об`єднання громадян Ламвир Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю Успіх безпідставно отриманих коштів в сумі 226 955,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі оформлених відповідачем позивачу рахунків на оплату товару (дошка дубова обрізна) від 28.04.2021 № 21 на суму 129960 грн, від 30.04.2021 № 22 на суму 60002 грн та від 07.05.2021 № 24 на суму 36993 грн, останній в період з 28.04.2021 по 07.05.2021 перерахував грошові кошти у загальній сумі 226 955,00 грн. Ці кошти, згідно попередньої усної домовленості керівництва, мали бути при укладенні договору поставки зарахованими в якості попередньої оплати товару, із визначенням у договорі всіх істотних умов (строків та порядку поставки товару, строків та порядку оплати товару, номенклатури товару, його кількісних і якісних характеристик, тощо). Проте, як зазначив позивач, у подальшому, попри численні звернення до відповідача про узгодження зазначених вище умов та підписання відповідного договору, його укладення так і не відбулося, у зв`язку з чим на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач просить стягнути з відповідача безпідставно перераховані кошти.

Ухвалою суду від 20.12.2023 порушено провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10.01.2024 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що між сторонами існує договірний характер правовідносин, які не припинені станом на дату подання позову до суду, що виключає можливість застосування до них положень ст.1212 ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

З метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору ухвалою суду від 24.01.2024 призначено здійснювати її розгляд на 07 березня 2024 року з викликом сторін.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 07.03.2024 судове засідання було відкладено на 10 год. 00 хв. 09 квітня 2024 року.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що у позивача - Приватного підприємства ЗЕЛЕНА ГАМА основним видом економічної діяльності є: « 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво».

Як вказував позивач, у квітні 2021 року його керівництвом велися з керівництвом Підприємства об`єднання громадян ЛАМВИР Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю УСПІХ перемовини щодо можливості укладення договору поставки товару (дошки дубової). Керівниками сторін було досягнуто попередньої усної згоди щодо укладення та підписання у майбутньому зазначеного вище договору, в якому були б погоджені всі істотні умови поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були оформлені для позивача рахунки на оплату товару (дошка дубова обрізна):

- рахунок на оплату від 28.04.2021 № 21 на суму 129960 грн,

- рахунок на оплату від 30.04.2021 № 22 на суму 60002 грн,

- рахунок на оплату від 07.05.2021 № 24 на суму 36993 грн.

На підставі вище зазначених рахунків позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 226 955,00 грн, згідно платіжних доручень:

- від 28.04.2021 № 142 на суму 129960 грн., з призначенням платежу: «Попередня оплата за дошка дуб., зг рахунка №21 від 28.04.21р. в у сумі 129960,00 грн, ПДВ 0% 0.00 грн»;

- від 30.04.2021 № 145 на суму 60002 грн., з призначенням платежу: «Попередня оплата за дошка дуб., зг рахунка №22 від 30.04.21р. у сумі 60002.00 грн, ПДВ 0% 0.00 грн»;

- від 07.05.2021 № 157 на суму 36993 грн., з призначенням платежу: «Попередня оплата за дошка дуб., зг рахунка №24 від 07.05.21р. у сумі 36993.00 грн, ПДВ 0% 0.00 грн».

Ці кошти, як зазначав позивач, згідно попередньої усної домовленості керівництва, мали бути при укладенні договору поставки зарахованими в якості попередньої оплати товару, із визначенням у договорі всіх істотних умов (строків та порядку поставки товару, строків та порядку оплати товару, номенклатури товару, його кількісних і якісних характеристик, тощо). Але, у подальшому, узгодження вище вказаних умов та підписання відповідного договору, його укладення не відбулося.

15.11.2023 позивач направив відповідачу Вимогу за №49 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 226995,00 грн.

05.12.2023 відповідач надіслав позивачу відповідь на Вимогу за № 110, в якій гарантував сплатити вказані грошові кошти до 29 лютого 2024 року.

Позивач повідомив, що його згода щодо терміну повернення коштів у строк до 29.02.2024 відповідачу не надавалась, у зв`язку з чим він звернувся до суду для захисту його порушених прав.

Відповідно до положень ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Ст.1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що ці зобов`язання можуть виникати і з дій, і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.

Важливо те, що у кондиційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондиційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

- набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого);

- таке набуття чи збереження відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке він безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові ВП ВС від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

За приписами ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Сторонами кондикційного зобов`язання є власник майна (титульний володілець), який має право вимоги та виступає кредитором, а також набувач майна, який виступає боржником.

Недоведення позивачем факту безпідставного набуття відповідачем майна позивача унеможливлює покладення на відповідача обов`язку з відшкодування його вартості відповідно до статті 1213 ЦК України.

За змістом ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Факт перерахування коштів позивачем відповідачу в сумі 226 955,00 грн суд вважає доведеним, що підтверджується платіжними документами, які містяться в матеріалах справи.

Цей факт відповідач не оспорює, зокрема у відповіді на вимогу позивача відповідач навіть гарантує повернення цих коштів до 29.02.2024.

Доказів існування між сторонами договору як правової підстави для отримання вказаних коштів у будь-якій формі (чи у формі єдиного документу, чи укладеного у спрощений спосіб шляхом обміну документами, з яких вбачається його зміст) суду не подано.

Також суду не подано доказів поставки товару відповідачем позивачу на спірну суму.

Доказів повернення коштів відповідачем позивачу на його вимогу, до суду не надано.

Згідно частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, згідно із статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, суд, оцінивши докази у сукупності, приходить до переконання, позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 226 955,00 грн є обґрунтованими, які підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст. 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» (вул.Щедріна,буд.24, м. Звенигородка, Звенигородський район, Черкаська область, 20202, код ЄДРПОУ: 35927258) на користь Приватного підприємства «Зелена Гама» (вул.600-річчя, буд.17, корпус 11, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область,21021, код ЄДРПОУ: 34759290) - безпідставно отриманих коштів 226 955,00 грн (двісті двадцять шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять грн) в сумі 226 955,00 грн та 2 723,46 грн (дві тисячі сімсот двадцять три грн 46 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.04.2024.

Суддя Костянтин ДОВГАНЬ