Ухвала

від 15.04.2024 по справі 922/2882/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2882/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"

на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024

у справі за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго")

до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (далі - ПрАТ "Харківенергозбут")

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

1. АТ "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПрАТ "Харківенергозбут", в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 850 254 797,58 грн, з яких розподілена електрична енергія - 315 485 450,41 грн; пеня - 304 285 055,35 грн; 3% річних - 37 106 429,97 грн; інфляційні втрати - 193 377 861,85 грн, а також судові витрати.

2. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що позивач на виконання умов укладеного Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 28.11.2018 №19/13979 (далі - Договір) в період з серпня 2022 до грудня 2022 року надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 843 889 514,53 грн, про що свідчать акти наданих послуг з розподілу електричної енергії, проте відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії за період серпень-грудень 2022 року у повному обсязі не виконав, що стало підставою звернення позивача з позовною заявою про стягнення заборгованості, а також нарахованих штрафних санкцій (пені), відсотків річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати наданих АТ "Харківобленерго" послуг за попередні періоди, починаючи з червня 2020 року.

3. Господарський суд Харківської області рішенням від 28.11.2023 у задоволенні позову відмовив частково:

- стягнув з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь АТ "Харківобленерго" пеню в розмірі 4 109 501,30 грн; 3% річних у сумі 27 705 129,47 грн; інфляційні втрати в розмірі 165 849 242,61 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 347 225,29 грн; в іншій частині позову відмовив;

- в частині стягнення заборгованості в розмірі 315 485 450,41 грн провадження у справі закрив на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

4. Східний апеляційний господарський суд постановою від 21.02.2024 рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2023 в частині стягнення з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь АТ "Харківобленерго" пені в розмірі 4 109 501,30 грн, 3% річних у сумі 27 705 129,47 грн, інфляційних втрат у розмірі 165 849 242,61 грн залишив без змін.

5. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- оскільки між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про стягнення розподіленої електричної енергії за Договором у розмірі 315 485 450,41 грн, то провадження у справі в цій частині вимог підлягає закриттю;

- доводи відповідача про те, що позивач повторно заявив позовні вимоги про стягнення пені за періоди, що були предметом судового розгляду у справі №922/17/22, є безпідставним, оскільки як вбачається з рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 у справі №922/17/22, позовні вимоги АТ "Харківобленерго" стосувалися стягнення пені за несвоєчасне виконання умов Договору за період з листопада 2020 до листопад 2021 року, яка була нарахована до 30.11.2021 включно; водночас у цій справі позивач нарахував пеню за зобов`язаннями серпня 2020, листопада 2021, грудня 2021, березня-грудня 2022 року; при цьому, нарахування пені за листопад 2021 року здійснено за період з 18.12.2021 до 17.06.2022, тобто поза межами періоду прострочення, котрий був у справі №922/17/22;

- для встановлення періодів прострочення за спірними Актами наданих послуг з розподілу електричної енергії ключовим фактором є наявність доказів надсилання саме рахунків-фактур за ці періоди, адже після їх отримання у відповідача виникає відповідний обов`язок з остаточного розрахунку за надані позивачем послуги з розподілу електричної енергії;

- на листі АТ "Харківобленерго" від 09.11.2020 №56к-01/04-7138, яким відповідачу надані, зокрема, рахунки-фактури від 31.10.2020 за жовтень 2020 року, наявна відмітка про отримання цього листа 10.11.2020 Романенко О.Ю., отже, підтверджено отримання рахунку-фактуру за жовтень 2020 року;

- рахунки-фактури за період з листопада 2020 до листопада 2021 року були предметом розгляду у справі №922/17/22; відсутні підстави стверджувати, що рахунки-фактури за період з листопада 2020 до листопада 2021 року не були отримані ПрАТ "Харківенергозбут", а періоди прострочення виконання зобов`язання за цими рахунками є такими, що не відповідають умовам Договору та чинному законодавству;

- рахунок-фактура за грудень 2020 року у відповідності до положень п.2.6. Додатку 1 до Договору був надісланий позивачем відповідачу засобами поштового зв`язку, а тому, такий рахунок є отриманим відповідачем 13.01.2022 як встановлено умовами п.2.6. Додатку 1 до Договору;

- рахунки-фактури за період квітень-серпень 2022 року надіслані 12.05.2022, 15.06.2022, 11.07.2022, 11.08.2022, 12.09.2022 позивачем на електронну адресу відповідача zbutenergo@ukr.net, яка зазначена ПрАТ "Харківенергозбут" у заяві-приєднання від 28.11.2018;

- ані п.1.2, ані п.1.7, ані будь-яким іншим пунктом Договору не передбачено обов`язок позивача направляти на електронну адресу відповідача документи з обов`язковим накладенням електронно-цифрового підпису підприємства позивача; однак, за умовами п.1.3 Додатку №1 до Договору такий обов`язок наявний саме у відповідача;

- матеріалами справи підтверджено надсилання позивачем відповідачу рахунків-фактур за періоди червень-грудень 2020, січень-грудень 2021, квітень-серпень 2022 року, однак докази надсилання інших рахунків, а саме: за березень 2022, вересень-грудень 2022 року в матеріалах справи відсутні, а надані позивачем докази не підтверджують надсилання цих рахунків на електронну адресу відповідача zbutenergo@ukr.net, яка зазначена ПрАТ "Харківенергозбут" у заяві-приєднання від 28.11.2018;

- відсутність доказів надсилання рахунків-фактур за березень 2022 та вересень-грудень 2022 року унеможливлює встановити кінцевий строк оплати таких рахунків та, відповідно, встановити періоди прострочення виконання зобов`язання з метою перевірки правильності здійснених позивачем нарахувань пені, відсотків річних та інфляційних втрат, тому здійснені позивачем нарахування пені в загальному розмірі 153 569 528,16 грн, 3% річних у загальній сумі 9 398 777,07 грн та інфляційних втрат у загальному розмірі 27 528 619,24 грн за зобов`язаннями березня 2022 та вересня-грудня 2022 року задоволенню не підлягають;

- нарахування позивачем пені за період за зобов`язаннями листопада-грудня 2021, квітня-серпня 2022 року здійснено позивачем з порушенням актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) (постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332); відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені, починаючи з 26.04.2022;

- арифметично правильний розмір пені за зобов`язаннями листопада 2021 року за період з 18.12.2021 до 25.04.2022 включно становить 1 942 042,41 грн; за зобов`язаннями грудня 2021 року за період з 21.01.2022 до 25.04.2022 включно становить 2 167 148,94 грн; в інших частинах 928 460,02 грн (за листопад 2021 року) та 3 297 491,71 грн (за грудень 2021 року) пеня нарахована безпідставно, а тому задоволенню не підлягає; не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення пені в загальному розмірі 142 380 074,16 грн, яка нарахована за зобов`язаннями квітня-серпня 2022 року, оскільки пеня нарахована після 26.04.2022, що суперечить п.16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332; розрахунок пені за зобов`язаннями серпня 2020 року за період з 17.09.2020 до 21.09.2020 у сумі 309,95 грн відповідає вимогам законодавства та умовам укладеного між сторонами Договору, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню;

- сертифікат №5900-23-3413 про форс-мажорні обставини, виданий Сумською торгово-промисловою палатою, підтверджує неможливість виконання відповідачем зобов`язання щодо здійснення оплат вартості послуг з розподілу електричної енергії відповідно до п.2.2. Додатку 1 до Договору, яким передбачені планові авансові платежі, водночас доказів неможливості здійснення остаточного розрахунку, який передбачений п.2.4. Додатку 1 до Договору, сертифікат ТПП не містить; отже, сертифікат №5900-23-3413 про форс-мажорні обставини не підтверджує факту їх існування;

- матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача в п`ятиденний строк про неможливість виконання зобов`язання унаслідок дії непереборної сили, як того вимагає п.7.2 Договору;

- рахунок-фактуру за червень 2020 року отримано відповідачем 11.08.2020, а отже строк оплати такого рахунку закінчується 18.08.2020, а не 21.07.2020 як зазначено позивачем у відповідній таблиці, таким чином, 3% річних за червень 2020 року повинні нараховуватися з 19.08.2020 до 21.09.2020 на суму 580 174,24 грн, а отже, арифметично правильний розмір 3% становить 1 616,88 грн, в іншій частині (2 523,43 грн) 3% річних за зобов`язаннями червня 2020 року нараховані безпідставно; ця помилка не вплинула на правильність розрахунку інфляційних за цей місяць; інші розрахунки 3% річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми нараховані арифметично правильно, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у загальній сумі 27 705 129,47 грн та інфляційних втрат у розмірі 165 849 242,61 грн підлягають задоволенню.

6. 24.03.2024 ПрАТ "Харківенергозбут" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у частині стягнення з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь АТ "Харківобленерго" пені в розмірі 4 109 501,30 грн, 3% річних у сумі 27 705 129,47 грн, інфляційних витрат у розмірі 165 849 242,61 грн відмовити.

7. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог статей 287, 290 ГПК.

8. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК ПрАТ "Харківенергозбут" посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК.

9. У касаційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, таке:

1) щодо направлення позивачем відповідачу документів, що є підставою для оплати за послуги з розподілу електричної енергії:

- суди попередніх інстанцій помилково вказали, що наявність у матеріалах справи підписаних Актів наданих послуг є належним доказом своєчасного направлення та підписання таких актів позивачем; матеріали справи не містять доказів належного отримання актів наданих послуг та рахунку-фактури, а підпис працівників товариства не є доказом їх уповноваження на отримання таких документів та не є доказом їх отримання товариством;

- позивач не надав належних доказів отримання відповідачем документів, які є підставою для оплати у п`ятиденний строк відповідно до п.2.4 Додатку 1 до Договору, оскільки зазначені документи не отримані товариством або взагалі, або у повному обсязі (акт та рахунок-фактура), зокрема за жовтень 2020 року;

- аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою (постанова Верховного Суду від 28.07.2020 у справі №904/2104/19);

- сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмета доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин (постанова Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №909/887/18);

- доказів дати направлення Актів наданих послуг відповідачу позивач не надав; дата, вказана у Актах наданих послуг, є останньою датою розрахункового періоду згідно Договору, отже дата підписання та отримання актів наданих послуг судом першої інстанції не встановлена;

- обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №927/986/17);

- підставою для бухгалтерського обліку та здійснення господарських операцій є саме первинні документи (постанова Верховного Суду від 27.07.2023 у справі 917/814/16);

- суди попередніх інстанцій помилково зробили висновок, що наявність у матеріалах справи підписаних Актів наданих послуг є належним доказом своєчасного направлення та підписання таких актів позивачем; отже, суди неправильно застосували статті 1, 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункти 1.2, 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, розд.ІІІ Правил організації діловодства, порушили норми процесуального права (ч.1 ст.74, ч.2 ст.80, ч.1 ст.76, ч.2 ст.76 ГПК); не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.03.2020 у справі №927/986/17, від 27.07 2023 у справі №917/814/16, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, від 15.11.2019 у справі №909/887/18;

2) щодо невикористання позивачем електронного цифрового підпису:

- суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що умовами Договору прямо передбачено надсилання документів на електронні адреси сторін з обов`язковим накладенням електронного підпису; у справі №922/17/22 не досліджувався порядок підписання та надсилання рахунків-фактур, таке питання розглядається у цій справі;

- суди попередніх інстанцій не врахували, що рахунки направлялися відповідачу без підпису взагалі, вони мали були підписані позивачем, або складені у електронній формі та підписані КЕП навіть без такого застереження у Договорі; суди неправильно застосували норми матеріального права (статті 6, 7 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг", Закон "Про електронний цифровий підпис") та порушили норми процесуального права (ч.1 ст.74, ч.2 ст.80, ч.1 ст.76, ч.2 ст.76 ГПК);

- суди не врахували, що за змістом статей 6, 7 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронний цифровий підпис" (постанова Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №910/1162/19);

3) щодо неможливості виконання відповідачем зобов`язань за Договором у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, що діяли з 02.03.2022 до 30.04.2022: суди попередніх інстанцій не врахували, що невиконання ПрАТ "Харківенергозбут" будь-яких умов Договору у період з 02.03.2022 до 30.04.2022 дійсно не залежало від його волі, мало надзвичайний характер, було невідворотними, і найголовніше - унеможливило виконання зобов`язань за цих умов (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21);

4) щодо відхилення клопотання про зменшення пені:

- для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити (постанова Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №913/162/22);

- ПрАТ "Харківенергозбут" у клопотанні про зменшення пені зазначало, що воно, не зважаючи на всі негативні фактори, які існують на ринку електричної енергії, продовжує здійснювати спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, які покладені на нього Кабінетом Міністрів України (постачання універсальних послуг), тобто діяльність товариства має соціально-економічне значення, а саме: постачання побутовим споживачам та бюджетним організаціям, зокрема, військовим частинам, лікарням на території Харківської області;

- Верховний Суд у постанові від 27.03.2023 у справі №904/934/22 зазначив, що суди попередніх інстанцій повинні були навести конкретні мотиви відхилення доводів щодо таких підстав для зменшення розміру неустойки, як (I) фактичне виконання зобов`язання (ступінь виконання); (II) важливе стратегічне значення підприємств боржника для економіки, безпеки і оборони держави (інший інтерес, інші обставини), у зв`язку з чим допустили порушення норм матеріального права, зокрема, ч.3 ст.551 ЦК та ч.1 ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК);

- суди попередніх інстанцій не врахували, що виконання спеціальних обов`язків ПрАТ "Харківенергозбут" не може залежати від його фінансового становища; суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.10.2023 у справі №913/162/22 та від 27.03.2023 у справі №904/934/22, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права (ч.3 ст.551 ЦК, ч.1 ст.233 ГК).

10. ПрАТ "Харківенергозбут" також заявило клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, яке обґрунтовує тим, що зі звіту про фінансові результати за 2023 рік вбачається, що прибуток ПрАТ "Харківенергозбут" становив 53 702 000 грн, а за аналогічний період попереднього року 197 524 000 грн, отже, сума, що підлягає стягненню перевищує більше ніж у чотири рази прибуток ПрАТ "Харківенергозбут" за звітний період та перевищує прибуток скаржника за аналогічний період попереднього року.

11. Частиною 1 ст.332 ГПК визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

12. Відповідно до абз.2 ч.4 ст.294 ГПК за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

13. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

14. Враховуючи суму, що підлягає стягненню відповідно до оскаржуваних рішень у цій справі, а також відомості щодо прибутку ПрАТ "Харківенергозбут" за 2023 рік, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №922/2882/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут".

2. Призначити до розгляду справу №922/2882/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 на 05 червня 2024 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.05.2024.

4. Задовольнити клопотання Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у справі №922/2882/23.

5. Зупинити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у справі №922/2882/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

6. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

7. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

9. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

10. Витребувати з Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №922/2882/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець