Рішення

від 11.03.2024 по справі 297/214/24

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/214/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Берегівської міської ради Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення (перебування фізичної особи на утриманні),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Берегівської міської ради Закарпатської області, звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (перебування фізичної особи на утриманні). Зокрема, заявниця просить:

- встановити юридичний факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- встановити юридичний факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на утриманні свого рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подень його смерті (загибелі) як члена сім`ї.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 являється для заявниці ОСОБА_1 рідним братом, після смерті їх матері та бабусі, вони почали проживати вдвох за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця ОСОБА_1 зазначила, що її батьки розлучилися, коли їй було два роки та свого батька вона не пам`ятає, родинних стосунків з ним не підтримує. Також, ОСОБА_1 вказує, що являється інвалідом ІІІ групи з дитинства безтерміново. Після смерті матері заявниці, догляд за нею та допомогу здійснював її брат ОСОБА_2 .. Так, вони з братом проживали вдвох, вели спільне господарство, брат ніс усі витрати на купівлю майна спільного користування, сплачував комунальні платежі, купував заявниці ліки та одяг. Таким чином заявниці та її брат були пов`язані спільним побутом, основний дохід в сім`ю приносив брат. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 брат заявниці ОСОБА_2 загинув у с. Стельмахівка, Сватівського району, Луганської області, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України. Після поховання рідного брата заявниця звернулася з питання отримання соціальних виплат, проте працівники зацікавленої особи роз`яснили, що вона повинна надати документи, що вона є членом сім`ї загиблого військовослужбовця і перебувала на його утриманні. Отже, іншого способу як звернення до суду, у заявниці не має.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області 02 лютого 2024 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено справу до розгляду.

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. При цьому, подала заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених у заяві та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області в судове засідання не з`явився. Про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом. мають взаємні права та обов`язки.

Тобто, виходячи з аналізу вказаної норми Сімейного кодексу України, сім`єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-й.

Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім`ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім`ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб`єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Крім того, Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявником інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування його на утриманні.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.

Для підтвердження вказаних у заяві про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та перебування на утриманні заявницею ОСОБА_1 суду було надано наступні документи: копію довідки МСЕ серії 7-66 КА № 0185584 про встановлення інвалідності ОСОБА_1 ІІІ групи з дитинства; копію довідки про зареєстрованих осіб на день смерті одного з них від 12.04.2023 року № 530, згідно якої вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; копії свідоцтв про народження щодо родинних стосунків заявниці та ОСОБА_1 ..

Відповідно до вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене та надані заявницею докази у підтвердження заявлених вимог, судом встановлено, що ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності з дитинства безтерміново, у зв`язку з чим остання не може працювати та забезпечувати себе, догляд за нею та допомогу здійснював її брат ОСОБА_2 , з яким вони зареєстровані та проживали в одному будинку, він оплачував вартість комунальних послуг, купував продукти харчування, забезпечував лікування, побут та дозвілля своєї сестри.

Відтак, надані заявницею докази суд визнав належними і допустимими та такими, що підтверджують факт перебування заявниці ОСОБА_1 на утриманні рідного брата ОСОБА_2 до дня його загибелі, а тому заява підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 258, 263, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 315, ст.ст. 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), заінтересована особа виконавчий комітет Берегівської міської ради Закарпатської області (м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053677), про встановлення факту, що має юридичне значення (перебування фізичної особи на утриманні) - задовольнити.

Встановити юридичний факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити юридичний факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на утриманні свого рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті (загибелі) як члена сім`ї.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН