Рішення

від 10.04.2024 по справі 627/835/23

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/835/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої Вовк Л. В.,

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

представника позивача, адвоката Андерс В.М.,

представника відповідача, адвоката Рибак Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щіКраснокутськ Харківської області заяву адвоката Андерс Валентини Миколаївни, в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за позовомОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агрослобода» про розірвання договору оренди землі, припинення речового права оренди землі,

у с т а н о в и в :

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 28.02.2024 задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агрослобода» про розірвання договору оренди землі, припинення речового права оренди землі.

07.03.2024 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Андерс В.М., про ухвалення у справі додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про судові витрати , понесені на професійну правову допомогу , а саме стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані із правничою допомогою у розмірі 51440,00 грн.

20.03.2024 до суду від представника відповідача ФГ « Агрослобода» , адвоката Рибак Я.В., надійшло заперечення щодо розподілу судових витрат , в яких вона просить відмовити в розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу . Заперечення обгрунтовані тим , що у договорі про надання правової допомоги сторонами не визначено конкретного порядку обчислення вартості гонорару адвоката, не можливо встановити чи встановлено гонорар адвоката у фіксованому розмірі чи передбачається погодинна оплата , та в якому саме розмірі . Також на думку адвоката, зазначені в акті приймання передачі наданих послуг вартість послуг адвоката завищеною та такою , що не відповідає ринковим ,не є співмірною зі складністю справи та витраченим на неї часом , за всіма пунками акта. Загальна сума гонорару 51440,00 грн не відповідає критерію розумності розміру витрат на правничу допомогу . Також в матеріалах справи відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) ,виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги. Крім того , на думку представника відповідача ордер представника позивача у справі не містить всіх необхідних та обов`язкових реквізитів , зазначення яких вимагається « Положенням про ордер на надання правничої ( правової ) допомоги », затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 за №41 , а саме ордер не містить жодних відомостей про номер посвідчення адвоката України ,ким та коли воно видане. На думку представника відповідача, такий ордер є дефектним та не може слугувати належним доказом на підтвердження повноважень представника позивача у справі , що є підставою для повернення відповідної заяви .

У судовому засіданні представник позивача підтримала заяву , просить задовольнити .

Представник відповідача у судовому засіданні просить відмовити в заяві про стянення витрат на правову допомогу та ухваленні додаткового рішення.

Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За змістом частини четвертоїстатті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертійстатті 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цьогоКодексувизначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьоїстатті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертоюстатті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення закону, у разі недотримання вимог частини п`ятоїстатті 137ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шостастатті 137 ЦПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомоюстатті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись п`ятою, шостою, сьомоюстатті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки сформульовано Верховним Судом у постановах від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 03 жовтня 2019 року у справі№ 922/445/19.

У рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, необхідно розглядати як фактично понесені: «115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними» (див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України» (SavinV. Ukraine), n. 97)».

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зістаттею 11 ЦПК Українисуд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Позивачу правничу допомогу по вказаній справі надавала адвокат Андерс В.М. на підставі ордеру серії АХ № 1142822 від 04.08.2023 та договору про надання правової допомоги №б/н від 19.07.2023 . ( а.с.3,5)

Відповідно п.4.3 Договору про надання правової допомоги , за надання правової допомоги , відповідно до даного Договору , клієнт авансовано сплачує адвокату частину гонорару у фіксованій сумі 20 000,00 грн або у процентному відношенні від ціни позову , у строки обумовлені домовленістю сторін . Кінцевий розрахунок з адвокатом здійснюється на підставі акту прийому - передачі виконаних робіт за рекомендованою (інформаційною) пропозицією формування розміру гонорару адвоката , відповідно до рішення РАХО №13/17 від 21.07.2021 , який вноситься протягом 30 днів з моменту підписання акту прийому - передачі виконаних робіт за цим Договором. ( а.с. 4)

Згідно п. 4.6 Договору передбачено , що визначений угодою гонорар може бути в наступному змінений адвокатом у зв`язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги , що має бути визначено відповідно до даної угоди. Визначений сторонами гонорар не може бути меншим за мінімальний розмір гонорару ( авансового внеску).

Договір про надання правової допомоги від 19.07.2023, на підставі якого адвокат Андерс В.М. , набула повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в судах, є чинним та в судовому порядку не визнаний недійсним.

Згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт від 28.02.2024 за Договором про надання правової допомоги від 19.07.2024 , укладеному між ОСОБА_1 та адвокатом Андерс В.М. , адвокат надала клієнту наступні послуги : усна консультація , вивчення документів , що надані клієнтом , обговорення правової позиції ; складання та направлення адвокатських запитів ; складання позовної заяви , з відповідними клопотаннями ; підготовка клопотань в процесі розгляду справи ; участь у судових засіданнях . Всього вартість гонорару адвоката за надання правової допомоги складає 51440,00 грн ( а.с. 7-8).

Про внесення гонорару за Договором у сумі 20000,00 грн , підтверджує товарний чек №1 від 20.07.2023 . Також внесено гонорар у сумі 20 000,00 грн , про що свідчить товарний чек №2 від 16.01.2024 ( а.с. 9).

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для відшкодування всієї суми гонорару та фактичних витрат має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір - розумним, виправданим, що передбаченост. 137 ЦПК Українитаст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатурута адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Заперечуючи проти стягнення витрат на правничу допомогу, представник відповідача серед іншого посилалася на те, що заявлені витрати на правничу допомогу не є співмірними складності справи, витраченому адвокатом часу та обсягу наданих послуг, а також критерію розумності та обґрунтованості таких витрат.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про не співмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 51440,00 грн зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг у справі про розірвання договору оренди землі та вважає за доцільне заяву адвоката Андерс В.М. про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 20000,00 грн.

Щодо клопотання представника відповідача про повернення заяви про стягнення витрат на правову допомогу, так як ордер представника позивача , адвоката Андерс В.М., серед інших реквізитів, не містить номера посвідчення адвоката України ,ким та коли воно видане, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з частинами першою третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

У постанові від 5 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ордер, який видано відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України № 41 від 12 квітня 2019 року (із змінами та доповненнями),ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Реквізити, які повинен містить ордер, передбачені пунктом 12 Положення, а саме:

12.1. Серію, порядковий номер ордера;

12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 1 січня 2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);

12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер;

12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;

12.9. Дату видачі ордера;

12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);

12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»);

12.13. Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;

При цьому, пунктом 12.14 Положення передбачено, щореквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Зі змісту копій ордера на надання правничої правової допомоги, наявних у справі, встановлено, що ордерсерії АХ № 1142822 згенерований у системі управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України, про що свідчить двовимірний штрих-код QR-код, і містить встановлені Положенням реквізити, окрім даних, номера та ким видане посвідчення (ас. 5).

Разом з тим, згідно з Положеннямпро ордер на надання правничої (правової) допомоги вказані відомості повинні бути згенеровані у системі, а не вписані адвокатом, на що обґрунтовано послалася адвокат Андерс В.М.

Більш того, вказані відомості, за необхідності перевірки,можливо отримати за допомогою штрих-коду, отримавши доступ до профайлу адвоката в Реєстрі.

Окремо , суд суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено одночасне видання радою адвокатів регіону особі, яка склала присягу адвоката України, у день складення присяги свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України, тобто, інформація стосовно органу, яким видане посвідчення, міститься також і у Свідоцтві про право на заняття адвокатською діяльністю.

Крім того, згідно з п. 5, 11, 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затв. Рішеням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 у редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2020 року №118 визначає, що ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Тобто, ордер є документом, який лише посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, тоді як увесь обсяг повноважень адвоката діяти від імені клієнта обумовлюється предметом договору про надання правової допомоги та колом визначених в ньому повноважень адвоката.

Таку саме правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 05 грудня 2018 року в справі № П/9901/736/18.

Застосування статті 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність у подібних правовідносинах уже було предметом перегляду Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 756/3874/22 (провадження № 61-900св23) міститься правовий висновок про те, що не є підставою для скасування законного судового рішення ордер, форма якого не відповідає вимогам Положення про ордер на надання правової допомоги та порядку ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України, оскільки адвокат діяв на підставі договору про надання правової допомоги, що передбачено статтею 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». В адвоката не зупинено право на заняття адвокатською діяльністю і він не позбавлений права на заняття адвокатською діяльністю з виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Аналогічні правові позиції викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 ( провадження № 14-123цс23)

Зважаючи на викладене, посилання представника відповідача про відсутність в ордері номера посвідчення адвоката, а також дати видачі посвідчення, органу, який видав посвідчення, що , на думку представника відповідача, є підставою для повернення заяви про стягнення витрат на правову допомогу , суд до уваги не приймає , оскільки автоматичне генерування реквізитів ордеру, які передбачені п. п. 12.5,не залежать від безпосереднього волевиявлення адвоката, адже генерування здійснюється за допомогою команд системи.

З огляду на викладене, суд вважає , що зазначений недолік ордеру , не є підставою для повернення заяви та відмові у заяві представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу, так як адвокат Андерс В.М. діяла на підставі договору про надання правової допомоги, що передбачено статтею 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". В адвоката Андерс В.М. не зупинено права на заняття адвокатською діяльністю і вона не позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю з виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Інші доводи представника відповідача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та не є підставою для відмови у заяві про стягнення витрат на правовову допомогу.

Керуючись ст. 133, 137, 141,270,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву адвоката Андерс Валентини Миколаївни,в інтересах ОСОБА_1 , проухвалення додатковогорішення та стягнення витрат на професійнуправничу допомогу задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом по справі за позовомОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агрослобода» про розірвання договору оренди землі, припинення речового права оренди землі.

Стягнути зФермерського господарства «Агрослобода» (код ЄДРПОУ 34643954) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 ( двадцять тисяч) грн 00 коп .

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень:http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлений 15.04.2024.

Суддя Л. В. Вовк