Ухвала

від 17.04.2024 по справі 444/1523/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/1523/24

Провадження № 1-кп/444/232/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

під час проведення відкритого підготовчого судового засідання в залі суду в м. Жовкві Львівської області кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017140410000001 від 02.01.2017 року, щодо

ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Черневе, Мостиського району Львівської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України),

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор подав письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав своє клопотання. Окрім викладеного в клопотанні зазначив, що обвинувачений був військовослужбовцем ОСОБА_5 спецназу прикордонної служби, знає порядок змін на кордоні та місця можливого переходу кордону, а також виписався зі всіх адрес.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та надав наступні пояснення. Матеріали справи містять довідку Жовківської лікарні, складену о 20:15 год., про те, що ознак запаху алкоголю з ротової порожнини немає, коли його привезли в госпіталь, йому обробляли перенісся зеленкою. Там була колба зі спиртом, яку він випив. Кров в нього відібрали орієнтовно через 4 години після відправлення з Жовківської лікарні, рівень алкоголю в крові становив 0,69 проміле. 15.02.2024 року відбулося судове засідання і він був направлений на судмедекспертизу, в якій вказана інша дата, інший рік, тому він вважає, що ця експертиза підроблена. Вважає, що його підставляють і ніде не зазначають, що він був учасником бойових дій у 2014-2016 роках. Також не зазначено, що він був в полоні та має нагороди. Вважає дії прокурора провокативними, оскільки 11-12 квітня йому сказали, що везуть в суд, а повезли в ДБР. Вказав, що він відшкодував шкоду родичам. Зазначив, що йому шкода за загибель людини. Арсєньєву він дав 300 доларів, а також купляв квіти його дівчині. Наголосив, що тримання під вартою заважає йому себе захищати. В Швеції він перебував під вартою 6 місяців. Він вертався в Україну до своєї дівчини, а також через те, що помер його батько. Він був затриманий в ОСОБА_6 . Зазначив, що з ним жодного разу не проводили допити, лише давали підписувати протоколи. Вказав, що лікар ОСОБА_7 сказав йому, що робити експертизу під час нападу небезпечно. Зазначив, що його дівчина проживає в місті Харків і надіслала заяву про те, що вона має намір взяти його на поруку або для проживання в її квартирі. Наголосив, що не хоче закриття справи по строках.

Дослідивши подане клопотання, заслухавши сторони кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Судом оцінено обставину тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України є тяжким злочином.

Судом оцінено вік і стан здоров`я обвинуваченого, а саме те, що не встановлено обставин, які б перешкоджали застосуванню до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Судом оцінено міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, те, що він не має на даний час визначеного місця проживання, наявність у нього родини чи утриманців не встановлено.

Судом не встановлено, що обвинувачений має постійне місце роботи чи навчання.

Судом не встановлено наявність повідомлення обвинуваченому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Судом оцінено обставину розміру майнової шкоди, а саме те, що відповідно до обвинувального акту розмір такої під час досудового розслідування не встановлений.

Таким чином судом встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбаченіп.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1)переховування від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик продовжує існувати та підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 може ухилятися від суду оскільки злочин, який інкримінуються ОСОБА_4 є тяжким, у разі доведення вини ОСОБА_4 може бути призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, а відтак він, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований злочин, а також враховуючи, що зі слів прокурора обвинувачений був військовослужбовцем ОСОБА_5 З.О.Р. спецназу прикордонної служби, тому в силу своєї обізнаності у формах та методах роботи правоохоронних органів, в тому числі Державної прикордонної служби, для уникнення покарання може переховуватися від суду, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово непідконтрольну територію України, оскільки, зі слів прокурора, обвинувачений не одружений та дітей на утримані не має, останнє зареєстроване місце його проживання знаходиться у АДРЕСА_1 , тобто в Центрі обліку та нічного перебування бездомних осіб;

2)знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Даний ризик продовжує існувати та підтверджується тим, що за результатом ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків та потерпілих, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства та зброї, з метою зміни або відмови їх від показів, а також з використанням своїх знайомств у правоохоронних органах;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик продовжує існувати та підтверджується тим, що ОСОБА_4 маючи набуті під час служби в підрозділах ДПСУ зв`язки, може впливати на експертів, які проводили експертизу та які можуть бути допитані в ході судового розгляду, шляхом схиляння таких до надання висновків, які будуть спростовувати вчинення ним протиправного діяння, або пом`якшувати його відповідальність;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд на підставі наданих матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені ч.1 ст.178 КПК України.

Судом встановлено, що згідно з ст. 183 КПК України заборон щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

За результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого, сімейних зв`язків, працевлаштування, поведінки під час розслідування кримінального правопорушення, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи те, що на момент розгляду даного клопотання до органу досудового розслідування, прокуратури та суду не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про можливість взяття ОСОБА_4 на поруки, те, що ОСОБА_4 не має на даний час визначеного місця проживання, в ході досудового розслідування вживав заходів щодо приховування місця свого проживання, а будь-які особи з числа тих, що викликають довіру, не надали будь-яких документів, які б підтверджували можливість ОСОБА_4 виконувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за їхньою адресою проживання, те, що зі слів прокурора ОСОБА_4 перебував в розшуку та екстрадований до України, а відтак неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора потрібно задовольнити, обвинуваченому потрібно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до двох місяців.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, судом вирішено не визначити розмір застави обвинуваченому у даному кримінальному провадженні відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 184, 325, 327, 350, п. 20-5 Перехідних положень КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до двох місяців, дата закінчення дії запобіжного заходу - 14.06.2024 року включно з поміщенням його до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19».

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19».

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1