Рішення

від 10.04.2024 по справі 686/2731/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/2731/24

Провадження № 2/686/2302/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

10 квітня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Козак О.В.,

при секретарі Кошельник Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Овсієнко А.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 29.01.2021р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис р/н 16303, яким стягнуто з нього на користь відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» кошти в сумі 22872,00грн та 950,00грн за вчинення виконавчого напису, всього в сумі 23822,00грн..

Відповідно до вказаного виконавчого напису він вчинений в зв`язку з укладенням між ним та відповідачем договору № 200724-21876-2 від 24.07.2020р. про отримання позики в сумі 4000,00грн.

10.02.2021р. на підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. було відкрито виконавче провадження № 64461150, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2021р.. Проте, в постанові про відкриття виконавчого провадження та в усіх інших постановах, що містяться в матеріалах виконавчого провадженні безпідставно вказано, що виконавчий напис від 29.01.2021р. № 16303 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.

В подальшому вказане виконавче провадження № 64461150 було передано до виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Овсієнко А.В., що підтверджується постановою про передачу виконавчого провадження від 20.12.2023р. постановою про прийняття виконавчого провадження від 20.12.2023р.

Про вчинений виконавчий напис нотаріуса та наявні документи виконавчого провадження йому стало відомо з застосунку Дія та відомостей, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Вважає, що виконавчий напис нотаріуса від 29.01.2021р. р/н 16303 не підлягає виконанню, виходячи з наступного.

Договір № 200724-21876-2 від 24.07.2020р.. який став підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса від 29.01.2021р., не є документом, на підставі якого нотаріус мав право вчинити виконавчий напис.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 рок №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, про яку не було проінформовано боржника та визнання такої заборгованості безспірною суперечить вимогам закону. Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документи, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Крім наведеного, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріальні посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно п. 4.1, 4.2. договору «всі спори та непорозуміння щодо укладення, виконанння, розірвання, зміни, визнання недійсним повністю або частково, а також з будь-яких інших питань, що стосуються цього Договору, підлягають регулюванню шляхом переговорів. Якщо сторони не можуть дійти згоди зі спірних питань шляхом продення переговорів, то такий спір вирішується в судовому порядку».

Проте, жодних документів про наявність в нього боргу (претензії, вимоги, заяви) перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» він не отримував. Також, Відповідач не звертався з відповідним позовом до суду про стягнення з нього заборгованості.

Такий спосіб стягнення заборгованості, як вчинення виконавчого напису нотаріусом, взагалі не був передбачений умовами договору 200724-21876-2 від 24.07.2020р., який став підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса від 29.01.2021р.

Вимога за оскаржуваним виконавчим написом не є безспірною. Також, подані фінансовою установою документи не підтверджують безспірність заборгованості, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі зазначені суми зі стягнення як самого тіла кредиту, так і процентів, які в свою чергу розраховуються у відсотковому відношенні до боргу і можуть бути оспорені. Йому не надавався розрахунок відсотків, що вказаний в оскаржуваному виконавчому написі.

Проте, незважаючи на вищевказані вимоги закону, ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» звернулось до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус в свою чергу всупереч правилам, встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вчинив виконавчий напис № 16303 від 29.01.2021р. на підставі договору № 200724-21876-2 від 24.07.2020р., який нотаріально не посвідчений.

З врахуванням наведеного, позивач просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 29.01.2021р. за р/н НОМЕР_1 , яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» кошти в сумі 23822,00грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інновація» на його користь судові витрати.

В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечив.

Представник відповідача, треті особи в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення, враховуючи, що позивач не заперечив проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.01.2021р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис в реєстрі № 16303 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 22872 грн. за кредитним договором від 24.07.2020 р. № 200724-21876-2, який укладений із ТОВ «ФК «Фінанс Інновація».

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 23822 грн.

Строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 30.08.2020 року по 18.01.2021 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Єфіменко Д.О. від 10.02.2021 року відкрито виконавче провадження № 64461150, по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 16303 від 29.01.2021р., який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

В подальшому вказане виконавче провадження № 64461150 було передано до виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Овсієнко А.В..

Вказані обставинипідтверджуються:виконавчим написом№ 16303від 29.01.2021р.,який вчиненийприватним нотаріусомЖитомирського міськогонотаріального округуГорай О.С.;постановою приватноговиконавця виконавчогоокругу м.КиєваЄфіменко Д.О.від 10.02.2021року ВП64461150; постановою про передачу виконавчого провадження від 20.12.2023р.; постановою про прийняття виконавчого провадження від 20.12.2023р.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року.

Згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

На підставі пунктів 3.1. та 3.4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно п.2.1 глави 16 вказаного Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 вказаного Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Пунктом 1 вищевказаного Переліку документів передбачено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 27 березня 2019 року№ 137/1666/16-ц.

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, про яку не було проінформовано боржника та визнання такої заборгованості безспірною суперечить вимогам закону. Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документи, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17 зазначила наступне.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п.п.78-83).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 (п.87).

Проте, незважаючи на вищевказані вимоги закону, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» звернулось до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус в свою чергу всупереч правилам, встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вчинив виконавчий напис № 16303 від 29.01.2021р., яким з позивача звернуто стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» 22872 грн. заборгованості за кредитним договором №20724-21876-2 від 24.07.2020 року, який нотаріально не посвідчений та плату за вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ст.81 ЦПК України відповідачем Товариством зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінанс Інновація»суду не надано доказів того, що: позивачу направлялась письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором №20724-21876-2 від 24.07.2020 року. У зв`язку з чим, позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої для стягнення.

Не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при вчиненні напису нотаріус отримував від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), розрахунок заборгованості за тілом кредиту та відсотками, тобто безспірності заборгованості.

Таким чином, вчиняючи 29.01.2021р. виконавчий напис № 16303, приватний нотаріус Горай О.В. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і слід визнати таким, що не підлягає виконаннювиконавчий напис №16303 вчинений 29.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» коштів за договором №20724-21876-2 від 24.07.2020 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1816,80 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,247,258,259,263-265,280 ЦПК України, ст.ст.15,16,18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №16303 від 29.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» коштів за договором №20724-21876-2 від 24.07.2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (ЄДРПОУ: 41146462, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, офіс 520) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1816,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (ЄДРПОУ: 41146462, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, офіс 520).

Треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (адреса: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35); Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна (адреса: 01135, м. Київ, вул. Златоустрівська, 34, офіс.5).

Дата складання повного тексту рішення суду 15.04.2024 року.

Суддя: