Постанова

від 08.04.2024 по справі 568/1168/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 568/1168/23Головуючий у 1-й інстанції Шульгач Н.М. Провадження № 22-ц/817/275/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

з участю секретаря Сович Н.А.,

апелянта ОСОБА_1 ,

представника апелянта адвоката Янчишина В.Й.,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Вишковської В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу №568/1168/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2023 року, ухвалене суддею Шульгач Н.М., повний текст якого складено 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про визначення додаткового строку три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування заявлених вимог позивачка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_7 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно. 07 лютого 2018 року ОСОБА_7 склала заповіт, відповідно до якого земельну ділянку площею 1.14 га, кадастровий номер 6123484100:01:001:0394, Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯГ №029675, заповіла внуку ОСОБА_6 . Також, згідно заповіту від 01 жовтня 2020 року земельну ділянку, належну їй на підставі Державного акта на праві власності на земельну ділянку серії ЯГ №029676, заповіла ОСОБА_2 . На час смерті ОСОБА_7 вона являлася і являється особою пенсійного віку, є непрацездатною, а тому має право на обов`язкову частку спадкового майна після смерті матері. Звернутися вчасно до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини не мала змоги, оскільки є особою похилого віку, часто хворіє та в жовтні 2022 року перебувала на лікуванні. Після хвороби тривалий час проходила курс реабілітації в домашніх умовах. Крім того, на території України був встановлений карантин, у зв`язку із Covid-19, однак вона не проходила вакцинацію та утримувалась від прямих контактів. Також 24 лютого 2022 на території України запроваджено воєнний стан. Ці всі обставини перешкоджали їй вчасно звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому оскільки строк нею пропущений з поважних причин, просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане вище рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимог задовольнити.

Зокрема зазначає, що вона вчасно звернулася щодо належної їй частки спадкового майна після смерті матері, що підтверджується повідомленням приватного нотаріуса Драновського Ю.М. від 22 червня 2023 року №216/02-14, із якого вбачається, що приватний нотаріус надіслав їй дане повідомлення 20 березня 2023 року щодо оформлення належних їй спадкових прав.

Також вказує, що у матеріалах спадкової справи міститься згода відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про розподіл спадкового майна.

Крім того зазначає, що вона являється особою похилого (пенсійного) віку, часто хворіє і вже не здатна самостійно слідкувати за усіма життєвими процесами. Вказує, що в жовтні місяці 2022 року перебувала на лікуванні, діагноз: ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, стенокардія напруги ФК е/систомія, гіпертонічна хвороба ІІ ст. У зв`язку із похилим віком після хвороби проходила тривалий курс реабілітації та лікування в домашніх умовах.

Також вказує, що Міністерство охорони здоров`я та ВООЗ рекомендувала людям похилого (пенсійного) віку в період запровадження карантину COVID-19 утриматися від відвідування громадських місць та прямого контактування з людьми, у зв`язку із послабленим імунітетом в даної категорії осіб.

Вказує, що на той час вона не проходила вакцинацію від гострої респіраторної хвороби СОVID-19 і не мала інформації чи дану вакцинацію пройшов нотаріус, в якого була відкрита спадкова справа, а тому беручи да уваги рекомендації МОЗ утримувалася від прямих контактів.

Крім того зазначає, що Указом Президента України, з 05:30 год. 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан. У зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також впроваджуватися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб.

Також зазначає, що суд не врахував також того факту, що в разі, якщо позивач досяг пенсійного віку, встановленого законом, є пенсіонером, а тому є непрацездатним, а отже згідно частини першої статті 1241 ЦК України, як непрацездатний, має право на обов`язкову частку у спадщині.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Вишковська В.І. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2023 року залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Зокрема зазначає, що похилий вік позивачки, непрацездатність, а також перебування позивачки на лікуванні з 10 жовтня 2022 року по 20 жовтня 2022 року не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, враховуючи також і те, що на лікуванні позивачка перебувала вже після пропуску строку на прийняття спадщини.

Також зазначає, що медичні довідки не містять інформації про наявність у позивачки поважних причин, які перешкоджали би зверненню до нотаріуса впродовж строку на прийняття спадщини, а також не підтверджено тривалості та безперервності хвороби протягом шестимісячного строку, тобто з 09 січня 2022 року по 09 липня 2022 року. Тому, враховуючи те, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то до 09 липня 2022 року хвороба сама по собі не є беззаперечною поважною причиною, пов`язаною із об`єктивними непереробними труднощами для спадкоємця, адже із заявою про прийняття спадщини позивачка могла звернутися і до хвороби.

Щодо запровадженого карантину, викликаного хворобою COVID-19, зазначає, що утримання від прямих контактів не позбавляло позивачку можливості подати заяву про прийняття спадщини за допомогою поштової кореспонденції або іншим способом, в тому числі і через виїзд нотаріуса за її місцем проживання з дотриманням всіх санітарних норм та правил.

Також вказує, що під час дії воєнного стану, як нотаріальні контори, так і організації забезпечення поштового зв`язку працювали у звичному режимі, доказів протилежного позивачкою не надано.

Вважає, що жодна із наведених позивачкою обставин, не є поважною, і не пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій, а саме подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні апелянт та її представник просили задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача адвокат Вишковська В.І. просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, оскільки вважають його законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 20 травня 1973 року та свідоцтвом про народження, яке видане повторно серії НОМЕР_2 від 04 квітня 2023 року.

ОСОБА_1 є пенсіонером по віку, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 30 червня 2010 року.

07 лютого 2018 року ОСОБА_7 складено заповіт, згідно якого вона заповіла земельну ділянку площею 1.14 га, кадастровий номер 6123484100:01:001:0394, яка знаходиться на території Лідихівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, належну їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ №029675 внуку ОСОБА_6

01 жовтня 2020 року ОСОБА_7 складено заповіт, згідно якого вона заповіла земельну ділянку, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ №029676, виданного Кременецькою райдержадміністрацією Тернопільської області 27 липня 2006 року, ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 09 січня 2022 року, виданим Радивилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про що зроблено актовий запис за №6.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого ОСОБА_1 з 10 по 20 жовтня 2022 року знаходилася на лікуванні, діагноз: ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, стенокардія напруги ФК е/систомія, гіпертонічна хвороба ІІ ст.

Згідно листа приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Драновського Ю.М. за №216/02-14 від 22 червня 2023 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що подати заяву на прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 немає можливості, так як пропущений строк передбачений ст.1270 ЦК України.

Згідно п.п.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає в повній мірі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк.

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17 (провадження № 61-21751св18) зазначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини 16 серпня 2023 року, в той час як її мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, судом першої інстанції було належним чином встановлено обставини справи та досліджено докази у ній, яким надана вірна оцінка, а тому, на думку колегії суддів суд дійшов вірного висновку, що стан здоров`я ОСОБА_1 , її хвороба тривалістю 10 днів у жовтні 2022 (вже після завершення строку для подання заяви), невакцинація від Covid-19 не є непереборними обставинами, які могли б перешкодити позивачці звернутись до нотаріальної контори з відповідною заявою протягом 6 місяців після смерті матері

При цьому колегія суддів також погоджується з висновком місцевого суду про те, що Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, містить положення про те, що заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку. Також відсутня і заборона того, що така заява не може бути доставлена до нотаріуса представником спадкоємця, оскільки заборона стосується лише написання такої заяви представником від імені спадкоємця. Таким чином, причину неможливості подати таку заяву в передбачений законом строк під час дії карантину, запровадженого внаслідок поширення коронавірусної хвороби COVID-19 колегія суддів вважає необґрунтованою.

Також, колегія суддів не знаходить підстав вважати поважною причину пропуску строку подання такої заяви через введення в Україні військового стану, оскільки відсутні докази того, що нотаріальні контори, поштові організації не працювали чи працювали неналежним чином, що унеможливило подати позивачкою таку заяву чи відправити її поштовим зв`язком в передбачений законом строк.

Таким чином, оскільки з 09 січня 2022 року до 16 серпня 2023 року пройшло більш як півтора роки, а наведені скаржником в апеляційній скарзі підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є необґрунтованими та не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Той факт, що приватний нотаріус Драновський Ю.М. звернувся до позивачки з листом від 20 березня 2023 року №216/02-14, згідно з яким просить з`явитися в нотаріальну контору для оформлення своїх спадкових прав, не свідчить про дотримання позивачкою строків, передбачених ЦПК України для подання заяви про прийняття спадщини, при тому, що в матеріалах справи відсутні докази звернення з такою заявою в зазначені строки.

Місцевий суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши доводи позивача, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачка не надала належних та достовірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк.

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені за апеляційний розгляд справи покласти на сторони, в межах ними понесених.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2024 року.

Головуючий

Судді