Ухвала

від 15.04.2024 по справі 359/6060/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/6060/23

Провадження № 2/359/1474/2024

УХВАЛА

Іменем України

15 квітня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши y відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області заяву представника позивача адвоката Синиченка Олексія Юрійовича про відвід судді Яковлєвої Людмили Валеріївни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української Православної Церкви с.Проців Бориспільського району Київської області», третя особа : Київська обласна державна адміністрація (Київська обласна військова адміністрація) про визнання недійсним рішень загальних зборів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області з лютого 2024 року перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом і повідомленням. Сторонам роз`яс-нено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

15 квітня 2024 року від представника позивача адвоката Синиченко О.Ю. до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відвід судді Яковлєвої Л.В. від розгляду цивільної справи № 359/6060/23 за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української Православної Церкви с.Проців Бориспільського району Київської області», третя особа : Київська обласна державна адміністрація (Київська обласна військова адміністрація) про визнання недійсним загальних зборів.

Заяву обґрунтовано тим, що судом, під час постановлення ухвали суду від 26 червня 2023 року про відмову у відкритті провадження у даній справі зроблено висновок, що даний спір виник між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), у зв`язку з чим відноситься до спорів щодо управління такою юридичною особою, що пов`язано із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, а відтак має розглядатися в порядку господарського судочинства. Даною ухвалою суду суддя Яковлєва Л.В., без дослідження доказів та розгляду справи по суті, належним чином не встановивши суб`єктивний склад сторін, зміст заявлених позовних вимог, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин, виснувала належність позивача до членства в релігійній громаді, хоча він категорично це заперечував, та по суті визнала загальні збори територіальної громади правомірними, ототожнюючи їх зі зборами релігійної громади на підставі характеру вирішуваних на них питаннях, що може бути пов`язано з питанням її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Таким чином у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді Яковлєвої Л.В., яка для себе вже зробила висновок по суті справи, що в свою чергу, може призвести до неможливості винесення об`єктивного рішення у справі. З урахуванням наведеного та того, що суддя в даній справі висловила свою думку щодо предмету позову шляхом ухвалення судового рішення (ухвала від 26 червня 2023 року) та навела обставини, які вважала встановленими і належним чином доведеними, з метою запобігання сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності головуючого, суддя Яковлєва Л.В. підлягає відводу (самовідводу).

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник позивача адвокат Синиченко О.Ю. через систему «Електронний суд» направив заяву про розгляд питання про відвід судді без його та позивача участі. Представник відповідача Бондар А.В. направив через систему «Електронний суд» заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю з`явитися в судове засідання з технічних причин. Представник третьої особи Київської обласної державної адміністрації (Київська обласна військова адміністрація) про причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши заяву представника позивача про відвід судді Яковлєвої Л.В. та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить висновку про його обґрунтованість з наступних підстав.

Відповідно ч. 2, 4 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у ст. 6 вказаної Конвенції закріплено право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено.

У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь - якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 08 квітня 2010 року, п. 97).

Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Згідно ст. 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя, відповідно ст. 3 Кодексу суддівської етики, має докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Чинним законодавством визначені обставини, які виключають участь в розгляді справи судді. Так, ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого не -законного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на підста-ві Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, а також його склад, - відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Рішенням від 09 листопада 2006 року Європейського суду з прав людини у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди мають вселяти у громадськість в демократи-ному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній не уперед-женості, має брати самовідвід або бути відведений.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 1, 3 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провад-ження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Зважаючи на вказане та заявлення відводу судді стороною у справі пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, клопотання представника позивача про відвід судді Яковлєвої Л.В. від розгляду даної цивільної справи, вирішується судом відповідно вимог ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 ст. 37 ЦПК України зазначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Вимогами ч. 1 - 3 ст. 39 ЦПК України вказано, що з підстав, зазначених у статтях 36 та 37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід або ж відвід може бути заявлено учасниками справи. При цьому, відвід повинен бути вмотивованим.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зі змісту статті 6 Конвенції та практики Європейського Суду з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонстру-ватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або уперед-женості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, п. 93). ЄСПЛ у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктив-ним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь - які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П`єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69). Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об`єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб`єктивний тест). Виходячи з наведеного, практика ЄСПЛ говорить про те, що кожний судця, стосовно якого існують будь - які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Мікалефф проти Мальти).

При цьому, згідно положень ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має заявити самовідвід у випадках, передба-чених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Судом встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі та роз`яснено позивачу право звернутися з даним позовом до Господарського суду Київської області та наведено висновки суду, зважаючи на які суд прийшов до вказаного переконання.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року ухвалу Бориспіль-ського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2023 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представником позивача адвокатом Синиченко О.Ю. заявлено відвід судді з підстав постановлення 26 червня 2023 року ухвали суду про відмову у відкритті провадження. Дана ухвала суду скасована Київським апеляційним судом. Крім того, заявник вважає, що суддя у вказаній ухвалі суду виснувала належність позивача ОСОБА_1 до членства в релігійній громаді та по суті визнала загальні збори територіальної громади правомір-ними, ототожнюючи їх зі зборами релігійної громади на підставі характеру вирішуваних на них питаннях.

Із дослідженої заяви про відвід судді не вбачається, що суддя Яковлєва Л.В. прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи та те, що суддя порушила закон і нехтує правами позивача.

Разом з тим, право сторін на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Зважаючи на вказане, враховуючи фактичні обставини, що склалися у даній справі, суд приходить переконання про те, що у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Беручи до уваги вищенаведене, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді Яковлєвої Л.В., забезпечення сторонам у справі права на справедливий суд, запобігання в подальшому будь-яких нарікань на необ`актив-ність та упередженість головуючого у справі, суддя Яковлєва Л.В. має бути відведена від розгляду цивільної справи № 359/6060/23.

Таким чином, заява представника позивача адвоката Синиченко О.Ю. про відвід судді від розгляду цивільної справи за № 359/6060/23 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 33, 36, 37 258 -261, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Синиченка Олексія Юрійовича про відвід судді Яковлєвої Людмили Валеріївни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української Православної Церкви с.Проців Бориспільського району Київської області», третя особа : Київська обласна державна адміністрація (Київська обласна військова адміністрація) про визнання недійсним рішень загальних зборів - задовольнити.

Цивільну справу №369/6060/23 передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

Ухвала суду є остаточною та, згідно вимог ст. 353 ЦПК України, апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Яковлєва Л.В.