Справа № 529/1751/23
Провадження № 2/529/57/24
РІШЕННЯ
іменем України
09 квітня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Петренко Л.Є.
з участю секретаря Звягольської В.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ес Стаффінг» про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Представниця позивача ОСОБА_1 адвокат Максименко Ю.П., звернулась до суду з позовною заявою, яку сформовано в системі «Електронний суд», просить з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з відповідача ТОВ «Джі Ес Стаффінг» на користь позивача моральну шкоду в сумі 100000 грн.
В обґрунтування позовних вимог представниця позивача вказує, що 12.06.2023 близько 08.30 хв. з фахівцем з обслуговування виробництва підвідділу з обслуговування ТОВ «Стасі насіння» департаменту надання послуг з кадрового аутсорсингу ТОВ «Джі Ес Стаффінг», ОСОБА_1 , на території «Стасі насіння» стався нещасний випадок, що призвів до часткової травматичної ампутації ІІ пальця лівої кисті рівні дистальної фаланги та травматичної ампутації ІІІ, IV пальців лівої кисті на рівні середніх фаланг з дефектом м`яких тканин. 23.08.2023 ОСОБА_1 звільнено за угодою сторін, в порядку п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Представниця позивача ОСОБА_1 адвокат Максименко Ю.П. вказує, що 12.06.2023 на початку робочої зміни позивач та ОСОБА_4 отримали завдання від інженера організації експлуатації ремонту ОСОБА_5 виявити причину сигналізування помилки на обладнанні без проведення її усунення. Так працівники оглянувши обладнання, вирішили взяти з майстерні інструменти та піднятися 4 поверх до кімнати двигунів та надалі спуститися через люк по драбині на майданчик де знаходиться млинок дозатора. При цьому ОСОБА_1 був одягнений в спеціальний одяг, взуття та використовував засоби індивідуального захисту, а з робочого інструменту використовував гайковий ключ. Останній розпочав виконання ремонтних робіт використовуючи гайковий ключ, а ОСОБА_4 подавав йому інструмент. ОСОБА_1 відкрутив 6 болтів, якими було прикріплено кришку люка, зняв кришку. Перед виконанням цих робіт необхідно було заблокувати 2 сервісних вимикача. ОСОБА_1 не знайшов другий сервісний вимикач, який після реконструкції приміщення залишився на третьому поверсі і не був перенесений безпосередньо до двигуна млинка дозатора. Далі він розмістив ліву руку на нижній частині люка з великим пальцем назовні, а правою рукою намагався взяти ліхтарик в нагрудній кишені, як наслідок втратив пильність і його ліва рука зіскочила в середину бункера, а пальці потрапили до млинка дозатора, який рухався. Внаслідок дії рухомого млинка ОСОБА_1 отримав травму пальців кисті лівої руки.
ОСОБА_1 сумлінно ставився до своїх трудових обов`язків, за час трудових відносин жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності та виконував обов`язки покладені на нього. Так і 12.06.2023 виконавши завдання керівництва, у зв`язку з чим отримав травму.
ТОВ «Джі Ес Стаффінг» надає ТОВ «Стасі насіння» послуги з надання персоналу згідно договору від 26.07.2022. Для виконання договору на території ТОВ «Стасі насіння» виконують роботи працівники підвідділу з обслуговування ТОВ «Стасі насіння» департаменту кадрового аутсорсингу ТОВ «Джі Ес Стаффінг». Таким чином, на думку представниці позивача відповідачем було допущено до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці, чим порушено вимоги п. 3.16 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Внаслідок отриманої травми під час виконання своїх трудових обов`язків ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності та втрату 40 % працездатності через що не може знайти собі роботу. Сам позивач з моменту отримання травми знаходиться у стресовому стані та хвилюється за своє життя і здоров`я, а також членів своєї сім`ї, оскільки ним частково втрачено працездатність, що в свою чергу ускладнює пошук роботи. Також ОСОБА_1 довелося звертатися до суду з вказаною позовною заявою з метою захисту своїх прав, отримувати консультації адвокатів. Ці обставини мають значний негативний вплив на моральне та фізичне здоров`я ОСОБА_1 завдає сильних душевних страждань та гнітить його. Позивач втратив нормальний сон, спокій, можливість нормального проживання та праці.
В той же час ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у психологічному диспансері з 03.01.2024 по 17.01.2024 та має заключний діагноз змішаний тривожно-депресивний розлад. Реакція на важкий стрес.
Тому з огляду на вказані обставини позивач вважає достатньою сумою в 100000 грн., для покриття моральної шкоди завданої відповідачем.
25.12.2023 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області позовну заяву залишено без розгляду з наданням позивачу та його представнику строку для усунення недоліків, які усунуто 01.01.2024.
08.01.2024 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі, визначено порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
02.02.2024 представником відповідача ТОВ «Джі Ес Стаффінг» - адвокатом Нечвалем Я.В. подано відзив на позов, у якому окрім іншого вказується, що ОСОБА_1 вчинив протиправну поведінку, яка полягала у самовільному виконанні роботи, яка не була йому доручена. Саме вказана поведінка ОСОБА_1 й призвела до його травмування, оскільки якщо б позивач виконував роботу, яка йому не була доручена, то й травми не зазнав би. При цьому вказані дії ОСОБА_1 перебували поза волею та контролем відповідача, яке мало всі розумні підстави очікувати, що позивач не виконуватиме роботу, яку йому не доручено.
Отже на думку представника відповідача саме між протиправною поведінкою ОСОБА_1 й наслідками у виді травмування наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок. Водночас в діях ТОВ «Джі Ес Стаффінг» відсутня будь-яка протиправна поведінка, яка призвела до завдання ОСОБА_1 травмування. Таким чином, у діях ТОВ «Джі Ес Стаффінг» відсутній склад правопорушення, який би був наслідком відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, а тому підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди внаслідок травмування ОСОБА_1 відсутні.
21.02.2024 представником третьої особи Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці подано письмові пояснення, у яких окрім іншого зазначено, що створено комісію з повторного розслідування нещасного випадку.
22.02.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як третя особа у справі, яка не заявляє самостійних позовних вимог, подала до суду письмові пояснення у яких між іншого зазначила, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як потерпілий на виробництві, йому були призначені щомісячні страхові виплати втраченої заробітної плати залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
23.02.2024 представником відповідача ТОВ «Джі Ес Стаффінг» подано до суду копії матеріалів повторного розслідування нещасного випадку на виробництві.
26.02.2024 ухвалою суду відмовлено представнику відповідача у клопотанні про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.
11.03.2024 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Максименко Ю.П. подано до суду заяву про зменшення позовних вимог.
Разом з тим, представником відповідача подано до суду додаткові пояснення щодо заяви про зменшення розміру позовних вимог, які в загальному аналогічні поясненням відзиву.
09.04.2024 ухвалою суду заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду. Також вказаною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з підстав зазначених в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог. Крім того пояснив, що в день нещасного випадку, а саме зранку до нього підійшов Мануйло та попросив відремонтувати мельничку. Він та ОСОБА_6 взявши ключі поїхали на місце несправності, піднялись на 4 поверх та спустились до мельнички. Після чого попросив ОСОБА_6 заблокувати перемикач, вважав що він тільки один, після чого він поліз до мельнички, де спочатку йому затягнуло спец одяг, а потім відірвало пальці. Він не мав наряду допуску, а була лише усна вказівка для ремонтування мельнички. ОСОБА_1 суду пояснив, що він був працівником по обслуговуванню обладнання, а фактично був механіком. Пропрацював на вказаному підприємстві лише 5 років, його знайомили з інструктажем по техніці безпеки, однак він не пам`ятає скільки разів на рік він такий інструктаж проходив.
Також позивач ОСОБА_1 зазначив що йому завдана моральна шкода тим, що він був єдиним годувальником у сім`ї. Після травми він не може себе повністю обслуговувати та утримувати сім`ю. свій день він починає зі знеболювальних ліків. Взимку він не виходить на вулицю бо у нього не працюють руки, а після отриманого внаслідок травми стресу лежав у психіатричній лікарні, де проходив лікування. При цьому пенсію він отримав лише 04.01.2024. Також потребує проходження реабілітації.
На даний час він не працює, являється інвалідом ІІІ групи та втратив 40% працездатності, тому просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 100000 грн.
При цьому в судовому засіданні представниця позивача ОСОБА_1 адвокат Максименко Ю.П. пояснила, що травма її довірителем була отримана на виробництві, з вини самого Товариства, оскільки ОСОБА_1 не знайшов другого вимикача обладнання тому, що останнє не проінформувало ОСОБА_1 про реконструкцію, не було проінформовано з Інструкцією про охорону праці та допущено його до роботи без навчання.
В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Джі Ес Стаффінг» - адвокат Нечваль Я.В. зменшені позовні вимоги не визнав вказавши, що в діях позивача ОСОБА_1 наявна вина, що спричинила йому травму, а в діях самого відповідача вини немає. Проводити ремонт обладнання позивача ніхто не просив і вказівки такої не давав. ОСОБА_1 сам винний у вчиненому, бо він сам почав ремонтувати обладнання. Ці самовільні дії ремонту обладнання і призвели до його травми. У діях відповідача відсутня протиправна поведінка, яка призвела до таких наслідків. Сам же Скорик був ознайомлений із охороною праці і це підтверджується витягом із журналу інструктажів по питаннях охорони праці, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають. Крім того, представник відповідача вказав, що сторона позивача не долучає жодного документа про те, що ОСОБА_1 не може знайти роботу. Він має ІІІ групу інвалідності та отримав травму, яка відноситься до легкої форми. ОСОБА_1 подано суду довідку про перебування його в лікувальному психіатричному закладі, однак таку при вирішенні спору не слід брати до уваги, оскільки у ній зазначено про депресивний стан хворого, однак жодного відношення цей стан до травми на виробництві не має.
Заслухавши позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що згідно строкового трудового договору від 25.08.2022 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (а.с. 78-80, том 1)
Даний договір в розумінні п. 3 ч.1 ст. 23 КЗпП України є строковим трудовим договором, укладеним між Роботодавцем (ТОВ «Джі Ес Стаффінг») та працівником ( ОСОБА_1 ) на час виконання певних робіт передбачених Заявкою № 321 від 17.08.2022 до Договору про надання платних послуг персоналу № HROS-AU-77-22 від 17.08.2022, укладених між Роботодавцем та клієнтом п.1.1 цього договору.
Відповідно до п. 1.5 роботодавець приймає працівника на посаду фахівця з обслуговування виробництва підвідділу з обслуговування ТОВ «Стасі насіння» департамент надання послуг з кадрового аутсорсингу та зобов`язується забезпечити працівникові належні умови праці і виплачувати працівнику заробітну плату за виконану роботу.
Вказаний трудовий договір припинено 22.08.2023 за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.17 зворот, а.с. 18).
12.06.2023 о 08 год.30 хв. під час виконання трудових обов`язків ОСОБА_1 отримав травму часткова травматична ампутація пальця лівої кисті на рівні дистальної фаланги та травматична ампутація ІІІ, ІV пальців лівої кисті на рівні середніх фаланг з дефектом м`яких тканин.
12.06.2023 ТОВ «Стасі насіння» складено повідомлення про нещасний випадок (а.с. 116).
Судом встановлено, що за результатами розслідування складено Акт Н-1.
Однак, 30.10.2023 приписом № 32 Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у зв`язку із незгодою з висновками розслідування, винесено вимогу щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві зі ОСОБА_1 12.06.2023 (а.с. 117).
Так, як вбачається з належно завірених копій матеріалів повторного розслідування нещасного випадку на виробництві, за результатами якого складено Акт Н-1/П 22.01.2024. У висновку комісією вказано, що в даному випадку обставини події відповідають пп.2 п.52 Порядку № 337, а нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.
Вказаним Актом Н-1/П від 22.01.2024 встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці, це зокрема інженер з організації експлуатації та ремонту ТОВ «Стасі насіння ОСОБА_5 , який залучив до роботи працівників без проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці, чим порушив вимоги п.3.16 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки з питань охорони праці, згідно якого не допускається до роботи працівники, у тому числі і посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку з питань охорони праці.
Також згідно висновків зазначених у Акті допущено порушення і головним інженером ТОВ «Стасі насіння», який не здійснив контроль за працівниками під час виконання робіт, відповідно до вимог охорони праці не розробив інструкцію з охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту циклонів. Інженер з охорони праці ТОВ «Стасі насіння», який відповідно до покладених на нього роботодавцем обов`язків з питань охорони праці не здійснив контроль за функціонуванням системи управління охорони праці.
Також визнано ОСОБА_1 , як фахівця з обслуговування виробництва підвідділу з обслуговування ТОВ «Стасі насіння» департаменту надання послуг з кадрового аутсорсингу ТОВ «Джі Ес Стаффінг», своїми діями створив загрозу особистій безпеці, внаслідок чого отримав травму, при цьому порушив вимоги п.2.14 інструкції №001 Вступного інструктажу з питань охорони праці та пожежної безпеки, затвердженої Наказом директора ТОВ «Джі с Стаффінг» від 15.06.2022 (а.с. 154 том №1).
Відповідно до п. 2.14 Інструкції № 001 Вступного інструктажу з питань охорони праці та пожежної безпеки, затвердженої Наказом директора ТОВ «Джі Ес Стаффінг» від 15.06.2022 кожен працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку та здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Негайно повідомити безпосередньо керівника або роботодавця про створення виробничої ситуації небезпечної для життя чи здоров`я. Виконувати лише ту роботу, яка входить до його професійних чи функціональних обов`язків, чи яку доручає безпосередній керівник і по безпечному виконанню якої безпосереднім керівником проведено навчання чи інструктаж з питань охорони праці (а.с. 84-94 том №1).
Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби в наданні медичної та соціальної допомоги серії А №0016544 від 21.08.2023 ОСОБА_1 встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності та визначено третю групу інвалідності до 01.09.2024, причиною інвалідності трудове каліцтво.
Отже, право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку із втратою 40 % професійної працездатності виникло у позивача 21.08.2023, тобто з дня встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності.
Як вбачається з копії виписки з медичної карти стаціонарного хворого №32 від 17.01.2024 ОСОБА_1 з 03.01.2024 по 17.01.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради". Зі змісту виписки встановлено, що ОСОБА_1 має заключний діагноз - змішаний тривожно-депресивний розлад. Реакція на тяжкий стрес. У анамнезі хвороби зазначено, що ОСОБА_1 на фоні емоційного перенавантаження, пов`язаного з отриманням травми вперше з`явились скарги на головний біль, апатію, знижений настрій, роздратованість та нестриманість емоцій, пригніченість, безсоння вночі, сонливість у день. Має скарги на тривогу, страх, пригніченість (а.с. 42-43 том №1).
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» (із змінами та доповненнями) судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП ( 322-08 ) (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як роз`яснено у пунктах 4 та 5 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників.
Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров`я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначивши розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)»).
Конституційний Суд України у пункті 4.1 Рішення від 27 січня 2004 року у справі № 1-9/2004 за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначив, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні і фізичні страждання. Втрата працездатності, яка встановлена висновком медико-соціальною експертною комісією, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров`я потерпілого погіршено.
Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі№ 752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Отже із зазначеного вище слід дійти висновку, що права ОСОБА_1 на безпечні умови праці було порушено, у зв`язку із чим він зазнав виробничої травми, вказані обставини призвели до втрати ним нормальних життєвих зв`язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що зі змісту акта розслідування нещасного випадку, що стався на підприємстві 12.06.2023, складеного 22.01.2024 року, серед іншого, вбачається, що нещасний випадок стався з вини не лише ОСОБА_1 , а інших вказаних у цьому Акті осіб, як відповідальні за контроль та дотриманням працівниками охорони праці, організації експлуатації та ремонту.
Суд не може погодитись із твердженням представника відповідача стосовно відсутності у ТОВ «Джі Ес Стаффінг» вини власника, яка є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, оскільки в таких правовідносинах перевага надається встановленню обставин завдання шкоди саме на підприємстві відповідача та наявність моральних страждань працівника. При цьому презюмується обов`язок власника на створення належних, безпечних, здорових умов праці, слідкування за їх дотриманням усіма працівниками, та відповідальність за шкоду, завдану особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Аналогічний правовий висновок вказаний у постанові Верховного суду від 12.04.2022, справа № 225/4242/21
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Позивач довів належними та допустимими доказами те, що під час виконання ним трудових обов`язків він зазнав ушкодження здоров`я, у результаті чого йому завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню роботодавцем.
При визначенні розміру моральної шкоди суд дотримується вимог розумності і справедливості та бере до уваги тяжкість ушкодження здоров`я, перенесені потерпілим фізичні та душевні страждання.
Отже, судом при розгляді справи встановлено, що позивач, внаслідок нещасного випадку отримав травму, яка пов`язана із виробництвом, втратив 40% працездатності, таким чином діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, у результаті якої позивач зазнав сильного фізичного болю, душевних страждань, проходив лікування, постійно нервував, перебував в стресовому стані, при цьому звертався за психіатричною допомогою, його життєвий уклад істотно порушився.
Однак, в той же час приймаючи до уваги ту обставину, що моральна шкода не може бути джерелом збагачення, її мета становить лише відшкодування завданих моральних страждань, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме в розмірі 50000 грн.
Крім того, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідно до положеньст.141ЦПК України судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст. 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Стаффінг" про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Стаффінг" (ЄДРПОУ 44660431) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Стаффінг" (ЄДРПОУ 44660431) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 536 грн 80 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 12.04.2024.
Головуюча: Л.Є. Петренко
Суд | Диканський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2024 |
Оприлюднено | 19.04.2024 |
Номер документу | 118424109 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Диканський районний суд Полтавської області
Петренко Л. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні