Постанова

від 10.04.2024 по справі 546/1185/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/1185/23 Номер провадження 22-ц/814/865/24Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л.І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

Секретар Кириченко В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Решетилівського районного суду Полтавської області та Держави України в особі Державної казначейської служби України про зобов`язання внесення змін до АСДС та стягнення моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою , у якій просила :

-Зобов`язати Державу Україну в особі Решетилівського районного суду Полтавської області видалити із АСДС недостовірну інформацію про те , що ОСОБА_1 10.09.2023 подала процесуальний документ по провадженню №2/546/132/23 для якого не визначається інше провадження , а не заяву про самовідвід судді Зіненка Ю.В. ; що ОСОБА_1 є учасником справи № 734/3795/23 та кримінального провадження №12023270350000225;

-Зобовязати Державу України в особі Решетилівського районного суду Полтавської області внести до АСДС достовірну інформацію про те , що 10.09.2023 ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненка Ю.В. по справі №546/239/23 із створенням обліково-статистичної картки з індексом «2-вї» та формування провадження з індексом «2-ві»

-Стягнути з Держави України на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України 100738 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим , що ОСОБА_1 звернулась до Решетилівського районного суду Полтавської області із заявою про відвід судді в справі №546/239/23. Проте в порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України , суд не створив обліково-статистичну картку з використанням індексу «2-ві» , та вніс до автоматизованої системи документообігу суду недостовірну інформацію , що 10.09.2023 ОСОБА_1 подала до суду не заяву про відвід судді , а процесуальний документ по провадженню №2/546/132/23 .

В подальшому секретарем суду ОСОБА_2 було написано доповідну записку , а керівником апарату суду ОСОБА_3 видано розпорядження №5 від 11.09.2023 «Щодо блокування обліково-статистичної картки на справу №546/239/23 провадження 2-ві/546/3/23» . Після чого в Електронному кабінеті ОСОБА_1 звявилася обліково-статистична картка «Справа №: помилково заведена від 28.12.2018» із зазначенням у розділі «Інформація про справу» номеру кримінального провадження 12023270350000225, що розпочате згідно даних ЄДРСР СВ ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в чернігівській області .

Апарат суду дискримінує ОСОБА_1 через неодноразові звернення до суду , шляхом обмеження останньої у реалізації та користуванні своїми правами учасника цивільної справи в тому числі і внесенням недостовірної інформації до автоматизованої системи документообігу суду .

В зв`язку із вказаним ОСОБА_1 вважає за необхідне зобов`язати Решетилівський районний суд Полтавської області вчинити дії з усунення порушень здійснених при реєстрації заяви про відвід по справі №546/239/23 , та крім іншого просить стягнути моральну шкоду , оскільки такими діями апарату суду позивачу було завдано моральних страждань.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Решетилівського районного суду Полтавської області, Держави України в особі Державної казначейської служби України про зобов`язання внесення змін до АСДС та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .Скарга мотивована тим , що судом першої інстанції порушено норми процесуального права , що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

В обґрунтування скарги вказано , що за положеннями ст.2 ЦК України , Держава України є учасником цивільних відносин , а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави. Крім того скаржник посилається на те , що Решетилівський районний суд Полтавської області та Держава казначейська служба України , як органи , які наділені повноваженнями у спірних правовідносинах , у цій справі є органами , через які Держава України бере участь у справі як сторона. Так, на підставі ст.46 КАС України Держава Україна не є стороною в адміністративному процесі .

У зв`язку із чим , позивач вважає , що ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 року підлягає скасуванню , з направленням справи до районного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим , що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства , та повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства , оскільки спір виник між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень , в тому числі щодо оскарження їх дій.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на слідуюче.

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Застаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першоїстатті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка взаконіна вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 вказувала , щоусупереч пункту 17 Розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 та додатку 3 до цієї Інструкції апарат суду не створив в АСДС обліково-статистичну картку з використанням індексу «2-ві» , і як наслідок , не визначив номер провадження з індексом «2-ві» , а вніс до АСДС недостовірну інформацію , що 10.09.2023 ОСОБА_1 подала до суду не заяву про відвід судді, а процесуальний документ по провадженню №2/546/132/23 ( вх.. №4398/23 Вх. від 11.09.2023) для якого не визначається інше провадження .

Вважаючи зазначені дії суду не законними, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Тобто, підставою звернення ОСОБА_1 з позовними вимогами до Держави України в особі Решетилівського районного суду Полтавської області та Держави України в особі Державної казначейської служби України про зобов`язання внесення змін до АСДС та стягнення моральної шкоди, по суті є оскарження дій суду .

Відповідно достатті 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі статтями15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист у суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Частиною першоюстатті 19 ЦПКУкраїнивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи наведене, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження дій судді (суду), пов`язаних з розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальнимзакономпорядках і їх виконання) нормамиЦПК України не передбачено.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Право особи вимагати реєстрації заяви чи внесення змін в АСДС є невід`ємною складовою права на доступ до суду, і справі що переглядається судом апеляційної інстанції спір між сторонами виник з приводу його реалізації.

У порядку цивільного судочинства такі дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів оскарженню не підлягають.

Відповідно до статті 2 КАСУ України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року № 521/18287/15-ц дійшла висновку про те, що вимоги особи зобов`язати зареєструвати та розподілити в АСДС позов мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Також у вищезазначеній постанові висловлено думку , що «Суди не вправі розглядати позовні вимоги , що мають на меті зобов`язати інший суд вчинити певні процесуальні дії на виконання судового рішення».

Отже, між сторонами виник судовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, адже відповідно до пункту першого частини першоїстатті 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, встановивши, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в відкритті провадження у справі.

Тож, зважаючи на викладені обставини колегія приходить до висновку , що апелянтом не спростовано висновків суду першої інстанції до яких він дійшов шляхом повного і всебічного з`ясування обставин справи .

Відповідно до статті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги суд не знаходить, відтак, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення , а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2024 року.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов