Ухвала

від 12.04.2024 по справі 545/2793/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/2793/20 Номер провадження 11-кп/814/824/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_7 ,

обвинуваченого: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 32020170000000021, апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 12 липня 2023 року, відносно

ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тамбов, рф, росіянина, з вищою освітою, розлученого, має 3-х неповнолітніх дітей: 2009 р.н. та 2016 р.н., в свідоцтвах про народження яких зазначений батьком та зі слів не позбавлявся батьківських прав, не працюючого, на обліку біржі праці не перебуває, не інваліда, є студентом заочної форми навчання Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого , зареєстрованого в АДРЕСА_1 (у родички), фактично проживаючого в АДРЕСА_2 (у колишньої дружини), інших місць проживання не має, раніше не судимого, із матеріалів інших кримінальних проваджень щодо його особи тяжких хвороб, скарг на стан здоров`я не має - за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 12 липня 2023 року, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212 ч. 2 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 170 000 гривень з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах усіх форм власності на 3 (три) роки.

На підставі ст. 49, 74 ч.5 КК України звільнено засудженого від кримінального покарання (основного та додаткового) у зв`язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком чинності - не обирався.

В задоволенні цивільного позову прокурора Полтавської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі ГУ ДПС у Полтавській області про стягнення не сплачених податків у кримінальному судочинстві - відмовлено в зв`язку із набранням чинності рішення суду із спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Стягнуто з засудженого гр. ОСОБА_8 судові витрати за проведення відповідних експертиз у провадженні на користь Держави: в особі Полтавського відділення ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса в сумі 10 296 гривень та в особі Полтавського НДЕКЦ МВС України у сумі 16 957,08 гривень.

Речові докази у провадженні, а саме: надані документи стороною обвинувачення - залишено зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Згідно з вироком суду, органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що не будучи зареєстрованим відповідно до діючого законодавства як суб`єкт підприємницької діяльності, у період з 01.01.2016 по 31.12.2017, фактично здійснюючи діяльність з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та фактично знаючи її фінансовий результат, умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків і зборів, приховав реальні об`єми доходів та не задекларував їх відповідно до діючого законодавства, у результаті чого умисно ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 869 300,17 грн. та військового збору в сумі 264 404,82 грн., а всього від сплати податків і зборів на загальну суму 4 133 704,99 грн., що становить 5 195 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків і зборів, шляхом приховання своєї фінансово-господарської діяльності та отриманих доходів від неї, для подальшого проведення фінансово-господарських операцій по купівлі, зберіганню та продажі сільськогосподарської продукції уклав з ТДВ «Гадяцький елеватор» (код ЄДРПОУ : 00955650) договір зберігання № 3-224 від 13.12.2016 з додатками до нього за № 1, 2, 3, 4, 5.

У грудні 2016 року обвинувачений за допомогою орендованого автотранспорту транспортував на зерновий склад ТДВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_3 , сільськогосподарську продукцію - сою (нестандартну). На підтвердження прийняття від обвинуваченого на зберігання сільськогосподарської продукції підприємством ТДВ «Гадяцький елеватор», на підставі договору зберігання № 3-224 від 13.12.2016, виписано складські квитанції на зерно, а саме : -№ 4566 від 15.12.2016 (серії НОМЕР_1 ), найменування зерна (клас) - соя (нестандартна), вагою - 25 144кг.;

- № 4576 від 15.12.2016 (серії НОМЕР_2 ), найменування зерна (клас) - соя (нестандартна), вагою - 37 762 кг.

Таким чином, у грудні 2016 року зерновим складом ТДВ «Гадяцький елеватор» прийнято на зберігання від обвинуваченого сільськогосподарської продукції - сої (нестандартної) у кількості 62 906 кг.

Відповідно до середніх цін реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області, визначених у листі Головного управління статистики у Полтавській області № 10-84/293 від 04.07.2018, вартість однієї тони сої у грудні 2016 року становила - 9 466,80 грн. Отже, вартість сільськогосподарської продукції, яку обвинувачений передав на зберігання до ТДВ «Гадяцький елеватор» у грудні 2016 року, становила 595 518,52 грн.

При цьому, обвинувачений в порушення п.п. 49.18.4., 49.18. ст. 49, ст.179, п.п.163.1.1., 163.1. ст.163, п.п. «е» п.п.164.2.17., п.164.2. ст.164, п.п.1.2., п.п.1.3. п.16-1. підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (із змінами і доповненнями) не подав в термін до 01.05.2017 до ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік та не задекларував отриманий в 2016 році як додаткове благо дохід у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів, визначеної за правилами звичайної ціни, в сумі 595 518,52грн., внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 130 722,27грн., а також військового збору в розмірі 8 932,78грн., а всього від сплати податків і зборів в розмірі 139 655,05 грн. за 2016 рік, що становить 202,69 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, обвинувачений умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків і зборів, шляхом приховання своєї фінансово-господарської діяльності та отриманих доходів від неї, для подальшого проведення фінансово-господарських операцій по купівлі, зберіганню та продажі сільськогосподарської продукції уклав з ТОВ «Ворожбянський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ: 32888541) договір зберігання № 59/16 від 20.02.2017 з додатками до нього №1, 2, 3, 4, 5.

У лютому 2017 року обвинувачений за допомогою орендованого автотранспорту транспортував на зерновий склад ТОВ «Ворожбянський комбінат хлібопродуктів» АДРЕСА_4 , сільськогосподарську продукцію - сою (нестандартну). На підтвердження прийняття від обвинуваченого на зберігання сільськогосподарської продукції підприємством ТОВ «Ворожбянський комбінат хлібопродуктів», на підставі договору зберігання № 59/16 від 20.02.2017, виписано складські квитанції на зерно, а саме: - № 1909 від 21.02.2017 (серії АХ № 477741), найменування зерна (клас) - соя (нестандартна), вагою - 44 400 кг.; - № 1910 від 21.02.2017 (серії АХ № 477743), найменування зерна (клас) - соя (нестандартна), вагою - 65 163кг.; - № 1918 від 27.02.2017 (серії АХ № 477751), найменування зерна (клас) - соя (нестандартна), вагою - 6 858 кг.

Таким чином, у лютому 2017 року зерновим складом ТОВ «Ворожбянський комбінат хлібопродуктів» прийнято на зберігання від обвинуваченого сільськогосподарської продукції - сої (нестандартної) у кількості -116 421 кг.

Відповідно до середніх цін реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області, визначених у листі Головного управління статистики у Полтавській області № 10-84/293 від 04.07.2018, вартість однієї тони сої у лютому 2017 року становила 9 598,40 грн. Отже, вартість сільськогосподарської продукції, яку обвинувачений передав на зберігання до ТОВ «Ворожбянський комбінат хлібопродуктів» у лютому 2017 року, становила - 1 117 455,33 грн.

У березні 2017 року обвинувачений за допомогою орендованого автотранспорту транспортував на зерновий склад ТДВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_3 , сільськогосподарську продукцію - сою (нестандартну), кукурудзу (3 класу), кукурудзу (некласну). Також здійснив придбання та переоформлення на власне ім`я сільськогосподарської продукції - кукурудзи (3 класу), яка збереглась на зерновому складі ТДВ «Гадяцький елеватор». На підтвердження прийняття від обвинуваченого на зберігання сільськогосподарської продукції підприємством ТДВ «Гадяцький елеватор», на підставі договору зберігання № 3-224 від 13.12.2016, виписано складські квитанції на зерно, а саме: - № 5029 від 02.03.2017 (серії АХ № 951959), найменування зерна (клас) - кукурудза (3 класу), вагою - 450 610 кг.; - № 5050 від 07.03.2017 (серії АХ № 951981), найменування зерна (клас) - соя (нестандартна), вагою - 38 460кг.; - № 5053 від 07.03.2017 (серії АХ № 951984), найменування зерна (клас) - кукурудза (3 класу), вагою - 3 787 кг.; - № 5062 від 10.03.2017 (серії АХ № 951993), найменування зерна (клас) - кукурудза (3 класу), вагою - 56 418 кг.; - № 5070 від 13.03.2017 (серії АЦ № 437001), найменування зерна клас) - соя (нестандартна ), вагою - 16 545 кг.; - № 5093 від 16.03.2017 (серії АЦ № 437024), найменування зерна (клас) - кукурудза (3 класу), вагою - 12 609 кг.; - № 5113 від 20.03.2017 ( серії АЦ № 437044 ), найменування зерна (клас) - кукурудза (3 класу), вагою - 96 500 кг.; - № 5120 від 21.03.2017 (серії АЦ № 437050), найменування зерна (клас) - соя ( нестандартна ), вагою - 27 840 кг.; - № 5151 від 23.03.2017 (серії АЦ № 437081), найменування зерна (клас) - соя (нестандартна), вагою - 49 962 кг.; - № 5149 від 23.03.2017 (серії АЦ № 437079), найменування зерна ( клас ) - кукурудза (3 класу), вагою - 19 192 кг.; - № 5150 від 23.03.2017 ( серії АЦ № 437080 ), найменування зерна (клас) - кукурудза (3 класу), вагою - 56 216 кг.; - № 5157 від 27.03.2017 ( серії АЦ № 437087 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 15 727 кг.; - № 5158 від 27.03.2017 ( серії АЦ № 437088 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( некласне ), вагою - 10 393 кг.; - № 5159 від 27.03.2017 ( серії АЦ № 437089 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( некласне ), вагою - 14 560 кг.; - № 5165 від 27.03.2017 ( серії АЦ № 437095 ), найменування зерна (клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 6 157 кг.; - № 5171 від 27.03.2017 ( серії АЦ № 437101 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 48 998 кг.; - № 5172 від 27.03.2017 ( серії АЦ № 437102 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза (некласне ), вагою - 26 046 кг.; - № 5181 від 27.03.2017 ( серії АЦ № 437111 ), найменування зерна (клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 115 045 кг.; - № 5182 від 27.03.2017 ( серії АЦ № 437112 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 48 270 кг.; - № 5196 від 28.03.2017 ( серії АЦ № 437127 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 33 327 кг.; - № 5197 від 28.03.2017 ( серії АЦ № 437128 ), найменування зерна (клас) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 40 166 кг.; - № 5227 від 30.03.2017 (серії АЦ № 437158 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 33 196 кг.

Таким чином, у березні 2017 року зерновим складом ТДВ «Гадяцький елеватор» прийнято на зберігання від обвинуваченого сільськогосподарської продукції - сої (нестандартної) у кількості - 132 807 кг, кукурудзи (3 класу) та кукурудзи (некласної) в загальній кількості - 1 087 217 кг.

Відповідно до середніх цін реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області, визначених у листі Головного управління статистики у Полтавській області № 10-84/293 від 04.07.2018, вартість однієї тони сої у березні 2017 року становила - 10 000,90 грн., вартість однієї тони кукурудзи на зерно у березні 2017 року становила - 4 179,40 грн. Отже, вартість сільськогосподарської продукції, яку обвинувачений передав на зберігання до ТДВ «Гадяцький елеватор» у березні 2017 року, становила 5 872 104,26 грн., в тому числі. сої (нестандартної) - 1 328 189,53 грн., кукурудзи ( 3 класу ) та кукурудзи (некласної) - 4 543 914,73 грн.

У квітні 2017 року обвинувачений за допомогою орендованого автотранспорту транспортував на зерновий склад ТДВ «Гадяцький елеватор» в м. Гадяч Полтавської області, вул. Героїв Майдану, 75 , сільськогосподарську продукцію - кукурудзу (3 класу) та кукурудзу (некласну). На підтвердження прийняття від обвинуваченого на зберігання сільськогосподарської продукції підприємством ТДВ «Гадяцький елеватор», на підставі договору зберігання № 3-224 від 13.12.2016, виписано складські квитанції на зерно, а саме: - № 5241 від 03.04.2017 ( серії АЦ № 437172 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 39 716 кг.; - № 5245 від 03.04.2017 ( серії АЦ № 437176 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 147 620 кг.; - № 5254 від 03.04.2017 ( серії АЦ № 437185 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 230 553 кг.; - № 5274 від 04.04.2017 ( серії АЦ № 437205 ), найменування зерна - ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 24 910кг.; - № 5295 від 06.04.2017 ( серії АЦ № 437228 ), найменування зерна ( клас) - кукурудза ( некласне ), вагою - 25 616 кг.; - № 5296 від 06.04.2017 ( серії АЦ № 437229 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 66 770 кг.; - № 5307 від 07.04.2017 ( серії АЦ № 437240 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 34 214 кг.; - № 5308 від 07.04.2017 ( серії АЦ № 437241 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 29 175 кг.; - № 5320 від 10.04.2017 ( серії АЦ № 437253 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( 3 класу ), вагою - 72 439 кг.; - № 5341 від 13.04.2017 ( серії АЦ № 437294 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( некласне ), вагою - 43 269 кг.; - № 5345 від 14.04.2017 ( серії АЦ № 437298 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( некласне ), вагою - 29 153 кг.; - № 5353 від 18.04.2017 ( серії АЦ № 437306 ), найменування зерна ( клас ) - кукурудза ( некласне ), вагою - 26 166 кг.

Таким чином, у квітні 2017 року зерновим складом ТДВ «Гадяцький елеватор» прийнято на зберігання від обвинуваченого сільськогосподарської продукції - кукурудзи (3 класу) та кукурудзи (некласної) в загальній кількості 769 601кг.

Відповідно до середніх цін реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області, визначених у листі Головного управління статистики у Полтавській області № 10-84/293 від 04.07.2018, вартість однієї тони кукурудзи на зерно у квітні 2017 року становила 4 419,50 грн. Отже, вартість сільськогосподарської продукції, яку обвинувачений передав на зберігання до ТДВ «Гадяцький елеватор» у квітні 2017 року, становила 3 401 251,62 грн.

В подальшому обвинувачений умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків і зборів шляхом приховання своєї фінансово-господарської діяльності та отриманих доходів від неї, для подальшого проведення фінансово-господарських операцій по купівлі, зберіганню та продажі сільськогосподарської продукції уклав з ТДВ «Гадяцький елеватор» договір зберігання № 3-72 від 25.07.2017 з додатками до нього № 1, 2, 3.

В липні 2017 року обвинувачений за допомогою орендованого автотранспорту транспортував на зерновий склад ТДВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_3 , сільськогосподарську продукцію - пшеницю м`яку (6 класу). На підтвердження прийняття від обвинуваченого на зберігання сільськогосподарської продукції підприємством ТДВ «Гадяцький елеватор», на підставі договору зберігання № 3-72 від 25.07.2017, виписано складську квитанцію на зерно: - № 345 від 27.07.2017 ( серії НОМЕР_3 ), найменування зерна ( клас ) - пшениця м`яка ( 6 класу ), вагою - 51 911 кг.

Відповідно до середніх цін реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області, визначених у листі Головного управління статистики у Полтавській області № 10-84/293 від 04.07.2018, вартість однієї тони пшениці у липні 2017 року становила 3 835,40 грн. Отже, вартість сільськогосподарської продукції, яку обвинувачений передав на зберігання до ТДВ «Гадяцький елеватор» у липні 2017 року, становила 199 099,45 грн.

У серпні 2017 року обвинувачений за допомогою орендованого автотранспорту транспортував на зерновий склад ТДВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_3 , сільськогосподарську продукцію - пшеницю м`яку (3 класу). На підтвердження прийняття від обвинуваченого на зберігання сільськогосподарської продукції підприємством ТДВ «Гадяцький елеватор», на підставі договору зберігання № 3-72 від 25.07.2017, виписано складську квитанцію на зерно: - № 752 від 21.08.2017 ( серії НОМЕР_4 ), найменування зерна ( клас ) - пшениця м`яка (3 класу), вагою - 41 110 кг.

Відповідно до середніх цін реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області, визначених у листі Головного управління статистики у Полтавській області № 10-84/293 від 04.07.2018, вартість однієї тони пшениці у серпні 2017 року становила 3 812 грн.

Отже, вартість сільськогосподарської продукції, яку обвинувачений передав на зберігання до ТДВ «Гадяцький елеватор» у серпні 2017 року, становила 156 711,32 грн.

У вересні 2017 року обвинувачений за допомогою орендованого автотранспорту транспортував на зерновий склад ТДВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_3 , сільськогосподарську продукцію - сою (нестандартну). Також, здійснив придбання та переоформлення на власне ім`я сільськогосподарської продукції - сої (нестандартної), яка зберіглась на зерновому складі ТДВ «Гадяцький елеватор». На підтвердження прийняття від обвинуваченого на зберігання сільськогосподарської продукції підприємством ТДВ «Гадяцький елеватор», на підставі договору зберігання № 3-72 від 25.07.2017 виписано складські квитанції на зерно : - № 826 від 11.09.2017 ( серії АЦ № 438832 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 3 762 кг.; - № 827 від 11.09.2017 ( серії АЦ № 438833 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 2 038 кг.; - № 843 від 12.09.2017 ( серії АЦ № 438289 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 3 361 кг.; - № 844 від 12.09.2017 ( серії АЦ № 438290 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 6 878кг.; - № 860 від 13.09.2017 ( серії АЦ № 438306 ), найменування зерна ( клас ) - соя (нестандартна ), вагою - 8 635 кг.; - № 861 від 13.09.2017 ( серії АЦ № 438307 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 8 424 кг.; - № 877 від 14.09.2017 (серії АЦ № 438323 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 13 250 кг.; - № 878 від 14.09.2017 ( серії АЦ № 438324 ), найменування зерна ( клас ) - соя (нестандартна ), вагою - 15 744 кг.; - № 879 від 14.09.2017 ( серії АЦ № 438325 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ) вагою - 4 256 кг.; - № 880 від 14.09.2017 ( серії АЦ № 438326 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 5 367 кг.; - № 881 від 14.09.2017 ( серії АЦ № 438327 ), найменування зерна ( клас ) - соя (нестандартна ), вагою - 29 626 кг.; - № 882 від 14.09.2017 ( серії АЦ № 438328 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 5 574кг.; - № 883 від 14.09.2017 ( серії АЦ № 438329 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 7 933 кг.; - № 904 від 15.09.2017 ( серії АЦ № 438350 ), найменування зерна ( клас ) - соя (нестандартна ), вагою - 9 934 кг.; - № 927 від 18.09.2017 ( серії АЦ № 438374 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 7 686 кг.; - № 928 від 18.09.2017 ( серії АЦ № 438373 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 4 312 кг.; - № 952 від 18.09.2017 ( серії АЦ № 438398 ), найменування зерна ( клас ) - соя (нестандартна ), вагою - 29 021 кг.; - № 982 від 18.09.2017 ( серії АЦ № 438428 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 6 756 кг.; - № 1060 від 20.09.2017 ( серії АЦ № 438506 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 2 331 кг.; - № 1091 від 21.09.2017 ( серії АЦ № 438537 ), найменування зерна ( клас ) - соя (нестандартна), вагою - 2 352 кг.; - № 1183 від 25.09.2017 ( серії АЦ № 438630 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 32 880 кг.; - № 1225 від 25.09.2017 ( серії АЦ № 438673 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 53 220 кг.; - № 1239 від 25.09.2017 ( серії АЦ № 438687 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 1 040 кг.; - № 1277 від 26.09.2017 ( серії АЦ № 438725 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 5 672 кг.; - № 1288 від 26.09.2017 ( серії АЦ № 438736 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 2 649 кг.; - № 1319 від 27.09.2017 ( серії АЦ № 438767 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 2 681 кг.; - № 1372 від 28.09.2017 ( серії АЦ № 438822 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 6 620 кг.

Таким чином, у вересні 2017 року зерновим складом ТДВ «Гадяцький елеватор» прийнято на зберігання від обвинуваченого сільськогосподарської продукції - сої (нестандартної) в кількості - 282 002 кг.

Відповідно до середніх цін реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області, визначених у листі Головного управління статистики у Полтавській області № 10-84/293 від 04.07.2018, вартість однієї тони сої у вересні 2017 року становила - 8 557,90 грн.

Отже, вартість сільськогосподарської продукції, яку обвинувачений передав на зберігання до ТДВ «Гадяцький елеватор» у вересні 2017 року, становила - 2 413 344,92 грн.

У жовтні 2017 року обвинувачений за допомогою орендованого автотранспорту транспортував на зерновий склад ТДВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_3 , сільськогосподарську продукцію - сою (нестандартну). Також, здійснив придбання та переоформлення на власне ім`я сільськогосподарської продукції - сої (нестандартної), яка зберіглась на зерновому складі ТДВ «Гадяцький елеватор». На підтвердження прийняття від обвинуваченого на зберігання сільськогосподарської продукції підприємством ТДВ «Гадяцький елеватор», на підставі договору зберігання № 3-72 від 25.07.2017, виписано складські квитанції на зерно: - № 1454 від 02.10.2017 ( серії АЦ № 438910 ), найменування зерна ( клас ) - соя (нестандартна), вагою - 23 913 кг.; - № 1455 від 02.10.2017 ( серії АЦ № 438911 ), найменування зерна ( клас) - соя ( нестандартна ), вагою - 5 800 кг.; - № 1456 від 02.10.2017 ( серії АЦ № 438912 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 3 244 кг.; - № 1521 від 02.10.2017 ( серії АЦ № 438977 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 3 797 кг.; - № 1650 від 05.10.2017 ( серії АЦ № 439113 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 4 172кг.; - № 1724 від 05.10.2017 ( серії АЦ № 439187 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна), вагою - 24 248 кг.; - № 1806 від 06.10.2017 ( серії АЦ № 439269 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 5 854 кг.; - № 1866 від 09.10.2017 ( серії АЦ № 439329 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 2 279 кг.; - № 1867 від 09.10.2017 ( серії АЦ № 439330 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна), вагою - 30 092 кг.; - № 1967 від 12.10.2017 ( серії АЦ № 439427 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 13 970 кг.; - № 862 від 13.10.2017 ( серії АЦ № 438308 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 6 871 кг.; - № 2070 від 17.10.2017 ( серії АЦ № 439530 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна), вагою - 15 599 кг.; - № 2071 від 17.10.2017 ( серії АЦ № 439531 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 37 227 кг.; - № 2073 від 17.10.2017 ( серії АЦ № 439533 ), найменування зерна (клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 37 320кг.; - № 21400 від 18.10.2017 ( серії АЦ № 439600 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 30 100 кг.; - № 2172 від 19.10.2017 ( серії АЦ № 439632 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 11 673 кг.; - № 2262 від 20.10.2017 ( серії АЦ № 439723 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 5 168 кг.; - № 2563 від 26.10.2017 ( серії АЧ № 211056 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна), вагою - 29 470 кг.; - № 2606 від 26.10.2017 ( серії АЧ № 211099 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 9 375 кг.; - № 2712 від 27.10.2017 ( серії АЧ № 211210 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 25 337 кг.; - № 2713 від 27.10.2017 ( серії АЧ № 211211 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 11 438 кг.; - № 2811 від 28.10.2017 ( серії АЧ № 211309 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 41 614 кг.; - № 2865 від 31.10.2017 ( серії АЧ № 211364 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 4 247 кг.; - № 2866 від 31.10.2017 ( серії АЧ № 211365 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна), вагою - 4 719 кг.; - № 2867 від 31.10.2017 ( серії AЧ № 211366 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 4 559 кг.

Таким чином, у жовтні 2017 року зерновим складом ТДВ «Гадяцький елеватор» прийнято на зберігання від обвинуваченого сільськогосподарської продукції - сої (нестандартної) в кількості - 392 086 кг.

Відповідно до середніх цін реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області, визначених у листі Головного управління статистики у Полтавській області № 10-84/293 від 04.07.2018, вартість однієї тони сої у жовтні 2017 року становила 9 509,30 грн.

Отже, вартість сільськогосподарської продукції, яку обвинувачений передав на зберігання до ТДВ «Гадяцький елеватор» у жовтні 2017 року, становила - 3 728 463,40 грн.

У листопаді 2017 року обвинувачений за допомогою орендованого автотранспорту транспортував на зерновий склад ТДВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_3 , сільськогосподарську продукцію - сою (нестандартну). На підтвердження прийняття від обвинуваченого на зберігання сільськогосподарської продукції підприємством ТДВ «Гадяцький елеватор», на підставі договору зберігання № 3-72 від 25.07.2017, виписано складські квитанції на зерно: - № 2906 від 01.11.2017 ( серії AЧ № 211405 ), найменування зерна ( клас ) - соя ( нестандартна ), вагою - 10 171 кг.; - № 2936 від 02.11.2017 ( серії AЧ № 211438 ), найменування зерна ( клас ) - соя (нестандартна), вагою - 5 050 кг.

Таким чином, у листопаді 2017 року зерновим складом ТДВ «Гадяцький елеватор» прийнято на зберігання від обвинуваченого сільськогосподарської продукції - сої (нестандартної) в кількості - 15 221 кг.

Відповідно до середніх цін реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області, визначених у листі Головного управління статистики у Полтавській області № 10-84/293 від 04.07.2018, вартість однієї тони сої у листопаді 2017 року становила 9 397,50грн. Отже, вартість сільськогосподарської продукції, яку обвинувачений передав на зберігання до ТДВ «Гадяцький елеватор» у листопаді 2017 року становила -143 039,35грн.

При цьому, обвинувачений гр. ОСОБА_8 , в порушення п.п.49.18.4., 49.18. ст.49, ст.179, п.п.163.1.1., 163.1. ст.163, п.п. «е» п.164.2.17., 164.2. ст.164, п.п.1.2, п.п. 1.3. п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами і доповненнями) не подав в термін до 01.05.2018 до ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік та не задекларував отриманий в 2017 році як додаткове благо дохід у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів, визначеної за правилами звичайної ціни, в сумі 17 031 469,65 грн., внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі - 3 738 577,90 грн., а також військового збору у розмірі - 255 472,04 грн. А всього від сплати податків і зборів в розмірі - 3 994 049,94 грн. за 2017 рік, що становить 4 992,56 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Своїми діями обвинувачений гр. ОСОБА_8 порушив вимоги ст. 67 Конституції України, п.15.1. ст.15, п.п.16.1.1., 16.1.2., 16.1.3., 16.1.4., 16.1. ст.16, п.49.2., 49.18.4., 49.18. ст. 49, п. 179.1., 179.7. ст.179, п.п.162.1.1., 162.1. ст.162, п.п.163.1.1., 163.1. ст. 163, п. 164.1, п.п. «е» п. 164.2.17., 164.2 ст.164, п.п. 1.1., 1.2., 1.3. п.16-1., 16-1. підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010, в результаті чого умисно ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 869 300,17 грн. та військового збору в сумі 264 404,82 грн., а всього від сплати податків і зборів на загальну суму 4 133 704,99 грн., що становить 5 195 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

Згідно з обвинувальним актом, органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в умисному ухилянні від сплати податків та зборів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

Визнаючи ОСОБА_8 винним, суд першої інстанції вказав, що його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України доведено, оскільки із наданих стороною обвинувачення доказів вбачається, що обвинувачений умисно ухилився від сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, і є особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

На вказаний вирок суду обвинувачений ОСОБА_8 та прокурор Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 подали апеляційні скарги.

У поданих апеляційних скаргах зазначають :

ОСОБА_8 просить вирок суду Полтавського районного суду Полтавської області від 12 липня 2023 року - скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред`явлені обвинувачення за ч.2 ст. 212 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Зазначає, що вирок суду є невмотивованим, незаконним та необґрунтованим, таким що підлягає скасуванню у зв`язку із істотним порушення вимог кримінально процесуального закону; невідповідністю висновку суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосування законів України про кримінальну відповідальність, ігнорування практики Європейського суду з прав людини та Верховного суду».

Звертає увагу, що судом було порушено істотні вимоги кримінально процесуального кодексу, а саме: незаконно внесені відомості до Єдиного реєстру судових рішень та розпочаті кримінальні провадження: №42017170000000407 від 15.12.2017 за ч.2 ст.212 КК України та № 32018170000000006 від 15.12.2017 за ч.3 ст.212 КК України. Суд першої інстанції не надав належної оцінки незаконності виділення матеріалів кримінального провадження № 42016170000000313 та приєднання їх до інших проваджень, за відсутності підозрюваної особи.

Акцентував увагу, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що акт, позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_8 , який проведений в рамках кримінального провадження є належним, допустимим та достовірним доказом. Звертає увагу, щодо відсутності повноважень начальника СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_10 на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32018170000000006 від 29.01.2018 за ч.3 ст.212 КК України.

В той же час, зазначає, що суд посилався безпідставно та необґрунтовано, на висновки: судово економічної експертизи №1423/1775 від 28.09.2018 проведеної експертами ХНІДСЕ ім. ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , висновок судової-економічної експертизи № 80 від 08.05.2019, складений експертом НДЕКЦ МВС України в Полтавської області ОСОБА_14 , висновок почеркознавчої експертизи НДЛЕКЦ №102 від. 13.02.2020 року, результатами аналітичного дослідження, викладені у висновку №23/16-31-16-09/2950112354 від 31.07.2018 року.

Апелянт, стверджує, що суд який здійснював розгляд даного кримінального провадження на вказані істотні порушення вимог кримінального процесуального закону належної уваги не звертав, правової оцінки не надав та безпідставно намагався виправити наведені фатальні помилки сторони обвинувачення, виправдовуючи їх шляхом власного тлумачення норм КПК.

Прокурор ОСОБА_6 в апеляційні скарзі зазначає, що вирок Полтавського районного суду від 12.07.2023 року стосовно ОСОБА_8 підлягає зміні у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 2 ст. 212 КК України до основного покарання у виді штрафу в розмірі 51 000 гривень, що дорівнює 3 000 неоподаткованих мінімумів громадян, в іншій частині вирок залишити без змін.

Зазначає, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується дослідженими доказами, юридична кваліфікація його дій є правильною, а тому у цій частині вирок не оскаржується.

Звертає увагу, що призначаючи ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 212 КК України суд визначив його на рівні мінімального (в редакції Закону № 1888-IX від 17.11.2021) у виді штрафу в розмірі 170 000 грн., що дорівнює 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тоді як, на час вчинення ОСОБА_8 злочину, тобто до його припинення 31.12.2017, санкцією ч. 2 ст. 212 КК України (в редакції Закону № 63-VIII від 25.12.2014) передбачалось основне покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або від 34 000 грн. до 51 000 грн., що є значно м`якшим, ніж призначено судом.

Акцентував увагу на тому, що призначення судом ОСОБА_8 більшого розміру штрафу слід вважати погіршенням становища засудженого, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 413 КПК України є підставою для зміни вироку.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_6 захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , які заперечували проти поданих апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвалюючи вирок, суд, у відповідності зі ст. 368 КПК України, повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

При цьому, положеннями ст. 94 КПК України встановлено обов`язок суду за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до вимог ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, в ньому викладено формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_8 і визнаного судом доведеним. Ухвалюючи вирок, суд першої інстанції навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них у їх сукупності та у взаємозв`язку.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину та виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість, доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, які мають відношення до події та яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин, лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення, або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення, поза розумним сумнівом, недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.

Єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, сформульовані законодавцем у частині 1 статті 91 КПК, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно з частиною 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , то вони не містять обґрунтованих доводів відсутності вини обвинуваченого у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, а лише містить власні доводи, які не ґрунтуються на положеннях закону та належних доказах, щодо недопустимості, неналежності та недостатності зібраних доказів по справі стосовного пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачений гр. ОСОБА_8 , не будучи зареєстрованим відповідно до діючого законодавства як суб`єкт підприємницької діяльності, у період з 01.01.2016 по 31.12.2017, фактично здійснюючи діяльність з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та фактично знаючи її фінансовий результат, умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків і зборів, приховав реальні об`єми доходів та не задекларував їх відповідно до діючого законодавства, у результаті чого умисно ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 869 300,17 грн. та військового збору в сумі 264 404,82 грн. А всього від сплати податків і зборів на загальну суму 4 133 704,99 грн., що становить 5 195 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

Відповідно до ч.2 ст. 212 КК України, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.

Із суб`єктивної сторони цей злочин вчиняється у формі прямого умислу, коли винна особа усвідомлює суспільну небезпечність ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), передбачає його суспільно небезпечні наслідки у виді ненадходження коштів до бюджетів або державних цільових фондів і бажає настання цих наслідків, щодо об`єктивної сторони, то злочин полягає в суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних.

Як на докази, що свідчать про наявність злочинного умислу в ОСОБА_8 , що в ході досудового розслідування працівниками ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну перевірку фізичної особи - платника податків гр. ОСОБА_8 , за результатами якої складено акт № 1549/16-31-13-05-11/2950112354 від 19.11.2018 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_8 (рнокпп: НОМЕР_5 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017».

Згідно висновками акту перевірки, серед іншого, встановлені порушення п.п. 163.1.1., 163.1. ст.163, п.п. «е» п.п. 164.2.17., 164.2. ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого гр. ОСОБА_8 занижена суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 3 932 044,91 грн. (за 2016 рік - на суму 130 722,27 грн., за 2017 рік - на суму 3 801 322, 64грн) та п.п.1.2., 1.3., 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого гр. ОСОБА_8 занижена суму грошового зобов`язання по військовому збору за період, що перевірявся, на суму 268 692,42 грн. (за 2016 рік - на суму 8 932,78 грн., за 2017 рік - на суму 259 759,64 грн).

Обвинувачений у апеляційній скарзі стверджує, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що акт, позаплановій невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_8 , який проведений в рамках кримінального провадження є належним, допустимим та достовірним доказом.

Колегія суддів відхиляє даний довід, так як, докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, коли їх збирання й закріплення відбулося з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.

Згідно зі ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані); матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; 3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; 4) висновки ревізій та акти перевірок.

Виходячи з наведених процесуальних норм та зважаючи на те, що об`єктом злочину передбаченого ст. 212 КК України є податкові відносини, тобто відносини, які складаються між державою і суб`єктами оподаткування на підставі податкових норм, що регулюють установлення, зміну і відміну внесків до бюджетів і державних цільових фондів, саме акт позапланової перевірки ФОП ОСОБА_15 , є належним документом, який відповідно до чинним податкових норм складається за результатами перевірки та містить необхідні дані щодо правомірності дій ОСОБА_8 в сфері дотримання вимог податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 є необґрунтованими та такими, що не беруться судом до уваги, виходячи з наступного.

З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність підтверджуючих доказів, які були досліджені апеляційним судом та вбачають вину ОСОБА_8 :

- оригіналами документів (договорами складського зберігання, товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями, актами виконаних робіт, довіреностями, заявами на перепис, реєстрами накладних на прийняте зерно), вилучених на ТДВ «Гадяцький елеватор» згідно протоколів обшуку від 29.11.2017 та 25.05.2018;

- договором зберігання сільськогосподарської продукції № 3-224 від 13.12.2016 (з додатками), де чітко вбачається, що ТДВ «Гадяцький елеватор» надає гр. ОСОБА_8 платні послуги (сушіння, очищення, інше) з подальшим поверненням (відвантаженням) продукції останньому;

- ТТН на транспортування зерна, згідно яких замовником та вантажовідправником зерна є гр. ОСОБА_8 , а вантажоодержувачем - ТДВ «Гадяцький елеватор».

- складськими квитанціями на зерно, якими підтверджуються факти прийняття на зберігання зерновим складом ТДВ «Гадяцький елеватор» від гр. ОСОБА_8 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 зерна, а саме : пшениці м`якої (3 класу) - 41 110 кг., пшениці м`якої ( 6 класу ) - 51 911 кг., сої ( нестандартної ) - 915 081 кг., кукурудзи ( некласної ) - 175 203 кг., кукурудзи ( 3 класу ) - 1 681 615 кг.;

- актами виконаних робіт (наданих послуг), якими підтверджується, що зерновим складом ТДВ «Гадяцький елеватор» проведені наступні роботи/послуги із зерном гр. ОСОБА_8 : зберігання, аналіз, очищення, сушіння, приймання, переоформлення, тощо;

- листом ДП «Держреєстри України» № 111 від 28.02.2018, відповідно до якого гр. ОСОБА_8 значився власником зерна сої в кількості 116 421кг., яке зберігалось на TOB «Ворожбянський комбінат хлібопродуктів» на підставі складських квитанцій : АХ 477743 від 21.02.2017, АХ 477741 від 21.02.2017, АХ 477751 від 27.02.2017;

- листом Головного управління статистики у Полтавській області за № 10-84/293 від 04.07.2018, який містить відомості про середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції підприємствами Полтавської області, з урахуванням яких визначалась вартість належних гр. ОСОБА_8 зернових (а.с.119-120 т.5);

- матеріалами, що становлять банківську таємницю, вилучених на підставі ухвал суду від 08.09.2018 ( а. с. 35-36, 228-230 т. 5 ) в ПАТ «Альфа банк» та АТ КБ «Приватбанк», згідно яких на рахунки гр. ОСОБА_8 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 надійшло грошових на загальну суму 17 074 436,52 грн. (за 2016 рік у сумі 8 408 433,68 грн. та за 2017 рік у сумі 8 666 002, 84грн);

- відомостями з державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України та суми виплачених доходів, наданих листом ГУ ДПС у Полтавській області за № 17134/10/16-31-02-01-18 від 13.05.2020, відповідно до яких гр. ОСОБА_8 протягом 2016-2017 років отримав дохід в загальній сумі 9 098,67 грн. (з ознакою додаткове благо) з джерелом походження ПАТ «Укрсоцбанк»;

- листом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області № 11-16.02-2548/2-18 від 03.05.2018, згідно якого реєстрація земельних ділянок за гр. ОСОБА_8 на території Полтавської області відсутня (а.с. 110 т. 5);

Аналізуючи висновок аналітичного дослідження № 23/16-31-16-09/2950112354 від 31.07.2018, згідно якого: 1) гр. ОСОБА_8 не значиться керівником, головним бухгалтером, засновником юридичних осіб, не перебуває на обліку в контролюючих органах ДФС в Полтавській області як самозайнята особа і як платник земельного податку з фізичних осіб; 2) звітність за період з 01.01.2016 по дату проведення дослідження гр. ОСОБА_8 не подавалась; 3) за гр. ОСОБА_8 не реєструвались земельні ділянки на території Полтавської області; 4) гр. ОСОБА_8 здійснював діяльність зі зберігання, транспортування та можливого подальшого збуту сільськогосподарської продукції, в результаті чого отримав додаткове благо дохід у вигляді сільськогосподарської продукції (згідно даних складських квитанцій на зерно ТДВ «Гадяцький елеватор») загальною сумою 16 607 427,21грн., що підтверджується операціями зі зберігання, транспортування та можливого подальшого збуту сільськогосподарської продукції, внаслідок чого ймовірно не сплатив до бюджету податків та зборів в сумі 3 894 607 грн.;

Досліджуючи висновок судової економічної експертизи № 1423/1775 від 28.09.2018, згідно якого: 1) результати аналітичного дослідження, викладені у висновку № 23/16-31-16-09/2950112354 від 31.07.2018 документально підтверджуються; 2) згідно наданих на дослідження виписок з банківських установ, всього за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 на рахунки ОСОБА_8 надійшло грошових коштів в сумі 17 074 436,52 грн.; 3) з урахуванням того, що гр. ОСОБА_8 , як фізичною особою, не подавались декларації про майновий стан та доходи за 2016-2017 роки, сума задекларованого доходу, яку потрібно було відобразити в деклараціях: за 2016 рік 8 408 433, 68 грн., за 2017 рік 8 666 002,84 грн.

- актом ГУ ДФС у Полтавській області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків гр. ОСОБА_8 (рнокпп: НОМЕР_5 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017» № 1549/16-31-13-05-11/2950112354 від 19.11.2018, відповідно до якого гр. ОСОБА_8 протягом 2016-2017 років, не перебуваючи на обліку в контролюючих органах ДФС, не маючи власних та орендованих земельних ділянок, отримав додаткове благо дохід у вигляді сільськогосподарської продукції ( згідно даних складських квитанцій на зерно ТДВ «Галицький елеватор» та TOB «Ворожбянський комбінат хлібопродуктів») загальною сумою 17 912 828,15 грн. (за 2016 рік у розмірі - 595 518,50грн. та за 2017 рік у сумі - 17 317 309,65 грн).

Враховуючи ці дані гр. ОСОБА_8 занизив суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 3 932 044,91грн. (за 2016 рік - на суму 130 722,27 грн., за 2017 рік - на суму 3 801 322,64 грн.) та суму грошового зобов`язання по військовому збору на суму 268 692,42 грн. (за 2016 рік - на суму 8 932,78 грн., за 2017 рік - на суму 259 759,64 грн).

Досліджуючи висновок експерта № 80 від 08.05.2019 судово-економічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні Полтавським НДЕКЦ МВС України, висновки акту документальної перевірки фізичної особи - платника податків гр. ОСОБА_8 №1549/16-31-13-05-11/2950112354 від 19.11.2018 в частині заниження суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб документально підтверджуються в сумі 3 869 300,17грн. (за 2016 рік - в сумі 130 722,27 грн., за 2017 рік - в сумі 3 738 577,90 грн), в частині заниження суми грошового зобов`язання по військовому збору документально підтверджуються в сумі 264 404,82 грн. (за 2016 рік - в сумі 8 932,78 грн., за 2017 рік - в сумі 255 472,04 грн).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 , що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано посилався, на висновки: судово економічної експертизи №1423/1775 від 28.09.2018 проведеної експертами ХНІДСЕ ім. ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; судової-економічної експертизи № 80 від 08.05.2019, складений експертом НДЕКЦ МВС України в Полтавської області ОСОБА_14 ; почеркознавчої експертизи НДЛЕКЦ №102 від 13.02.2020 року, суд відхиляє дані доводи, так як данні докази здобуті відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України, також з перелічених доказів не було встановлено фальсифікації матеріалів кримінального провадження, оскарження висновків експертизи, суду не було надано такої інформації, тому дані докази приймаються судом, як достовірні докази, одержані легітимним шляхом відповідно до норм Конституції України та КПК України.

Посилання ОСОБА_8 в апеляційній скарзі, щодо відсутності повноважень начальника СУ ФР ГУ ДФС - ОСОБА_16 не беруться до уваги, оскільки відповідно до ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений, серед іншого, визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Аналіз положень цієї статті дає підстави стверджувати, що слідчий або їх група визначається виключно керівником органу досудового розслідування, яким на той час був - ОСОБА_16 .

При цьому, КПК України не містить обов`язку для керівника визначати самого себе, як уповноваженого здійснювати розслідування, в тому числі у групі слідчих, оскільки таке право йому надано Законом і окреме рішення для цього не вимагається.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_8 , а саме незаконно внесені відомості до Єдиного реєстру судових рішень та розпочаті кримінальні провадження: №42017170000000407 від 15.12.2017 за ч.2 ст.212 КК України та № 32018170000000006 від 15.12.2017 за ч.3 ст.212 КК України, суд відхиляє дані доводи, виходячи з наступного.

Згідно ст. 214 КПК України на прокурора покладається обов`язок внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Будь-які вимоги до форми заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, в тому числі щодо наявності на них вихідних та вхідних реквізитів, резолюцій, КПК України не містить.

Тому, самі по собі процедурні порушення при відправленні та реєстрації повідомлення про злочин слід вважати лише порушеннями обліково-реєстраційної дисципліни, які не спростовують відомостей про кримінальне правопорушення по його суті.

З приводу повідомлення про злочин, то на його підставі кримінальне провадження № 32018170000000006 не реєструвалось, як на це помилково вказує сторона захисту, а вбачається, що в даному випадку лише змінювалась попередня правова кваліфікація в межах кримінального провадження № 42016170000000313.

Щодо тверджень про те, що суд не надав належної оцінки незаконності виділення матеріалів кримінального провадження № 42016170000000313 та приєднання їх до інших проваджень, за відсутності підозрюваної особи, даний довід відхиляється, так як, згідно ст. 217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень, матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016170000000313 не було встановлено підстав для повідомлення про підозру гр. ОСОБА_8 у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або у вчиненні ним злочину у співучасті з іншою особою.

Тому, зв`язок як між окремими злочинами, так і між двома чи більше особами у їх вчиненні, не знайшов свого підтвердження, у зв`язку із чим виділення матеріалів досудового розслідування слід вважати обов`язковим, адже підстави для розслідування кримінального правопорушення з основним провадженням відпали.

При вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, згідно правил ст.62 Конституції України, не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.

Наведені вище висновки колегії суддів, є підставою для визнання необґрунтованими доводів апеляційної скарги ОСОБА_8 щодо того, що судом першої інстанції не було мотивовано свої висновки щодо висунутого обвинувачення за ч.2 ст.212 КК України.

Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду провадження, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, безпосередньо дослідив надані стороною поясненнями та докази, у тому числі й ті, на підставі яких було пред`явлено ОСОБА_8 обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них у їх сукупності та взаємозв`язку та дійшов правомірного висновку про те, що вони підтверджують винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора, а саме, вирок стосовно ОСОБА_8 змінити у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, даний довід апеляційної скарги заслуговує на увагу, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Приписами ст.4 КК України встановлено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Статтею 5 КК України визначено низку умов, за яких допускається надання зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.

Так, відповідно до ч. 1 цієї статті Кодексу закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Водночас, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_8 за ч.2 ст. 212 КК України суд визначив його на рівні мінімального (в реакції Закону №1888-ІХ від 17.11.2021) у вигляді штрафу 170 000 грн., що дорівнює 10 000 н.м.д.г.

Час вчинення злочину ОСОБА_8 припадає на період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року. Санкція ч.2 ст. 212 КК України (в редакції Закону №63-VIII від 15.12.2014) станом на час вчинення злочину передбачала штраф від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таким чином, зворотна дія закону про кримінальну відповідальність в частині збільшення розміру штрафу за ч.2 ст.212 КК України не допускається, оскільки погіршує становище особи (ч.3 ст. 5 КК України).

Таким чином, на переконання колегії суддів, саме призначене судом першої інстанції обвинувачення ОСОБА_8 доведеність вини у вчиненні злочину за ч.2 ст.212 КК України відповідає фактичним обставинам, що підтверджується дослідженими доказами, разом з тим, судом першої інстанції було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме було помилково застосовано призначення покарання за (реакцією Закону №1888-ІХ від 17.11.2021), тоді як на момент вчинення злочину, діяла інша редакція (№63-VIII від 15.12.2014).

Враховуючи викладене, вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначеного покарання ОСОБА_8 в зв`язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, з ухваленням в цій частині нового вироку.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 413, 419 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.

Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 12 липня 2023 року, щодо ОСОБА_8 - змінити.

Пом`якшити призначене ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.212 КК України та визначити його у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_3