Ухвала

від 16.04.2024 по справі 240/7063/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

16 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/7063/24

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Народицької селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом , в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність Народицької селищної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами:

1823782400:06:003:0004,

1823782400:09:003:0004,

1823782400:07:001:0013,

1823782400:06:002:0005,

1823782400:07:002:0012,

1823782400:07:002:0013,

1823782400:07:003:0005,

1823782400:06:001:0002,

1823782400:06:003:0006,

1823782400:08:002:0008,

1823782400:08:002:0009,

1823782400:07:004:0013,

1823782400:08:003:0010.

1823782400:07:001:0012,

1823782400:09:001:0006,

1823782400:06:002:0004,

1823782400:07:003:0006,

1823782400:09:002:0006,

1823782400:08:002:0010,

Зобов`язати Народицьку селищну раду (код ЄДРПОУ: 04346480) вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову. заява мотивована тим, що на даний час Коростенською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060500000268 від 14.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України за фактом незаконної порубки дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 1823782400:07:003:0005. За таких обставин, враховуючи факт незаконної порубки дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 1823782400:07:003:0005, можна прийти до висновку, що фізичні або юридичні особи, в тому числі ПП "Гуто- Мар`ятинське" можуть вчинятися чи продовжуватися неправомірні дії із земельними ділянками, які їм не належать.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Положеннями частини першої статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Разом з тим, суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно певної сторони у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Разом з цим, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчившись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність способу забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За приписами пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Суд звертає увагу на те, що забезпечення позову допускається, коли очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. При цьому, очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування.

В поданій заяві про забезпечення позову не наведено очевидної протиправності рішень, дій відповідача, а без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії судового розгляду задоволення вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.

Водночас, посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим в подальшому виконання судового рішення, не може бути єдиними підставами для забезпечення позову, оскільки у разі вирішення спору на користь позивача по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник лише вказує на формальні дії, які можуть бути вчинені в майбутньому та які, на його думку, можуть ускладнити виконання рішення суду, однак не наводить жодних конкретних фактів того, що відповідач діє умисно недобросовісно та вдається до вчинення відповідних дій.

Крім того, кримінальне провадження за фактом незаконної порубки дерев, на яке посилається позивач, стосується лише земельної ділянки з кадастровим номером 1823782400:07:003:0005, тоді як предметом спору є неоформлення правовстановлючих документів на 19 земельних ділянок.

Відтак, суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи й аргументи не є достатніми та переконливими для висновку про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди державі та як наслідок необхідності застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.

З оглянутих матеріалів заяви про забезпечення адміністративного позову, поданої одночасно з пред`явленням позову, судом не встановлено, станом на час розгляду вказаної заяви, наявності доказів існування перелічених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, оскільки вимоги заявника не відповідають вищезазначеним критеріям та принципам інституту забезпечення позову, то суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Капинос