Рішення

від 07.11.2024 по справі 240/7063/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/7063/24

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Народицької селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом , в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність Народицької селищної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1823782400:06:003:0004, 1823782400:09:003:0004,1823782400:07:001:0013,1823782400:06:002:0005,1823782400:07:002:0012,1823782400:07:002:0013,1823782400:07:003:0005,1823782400:06:001:0002,1823782400:06:003:0006,1823782400:08:002:0008,1823782400:08:002:0009,1823782400:07:004:0013, 1823782400:08:003:0010.1823782400:07:001:0012,1823782400:09:001:0006,1823782400:06:002:0004, 1823782400:07:003:0006,1823782400:09:002:0006,1823782400:08:002:0010.

Зобов`язати Народицьку селищну раду (код ЄДРПОУ: 04346480) вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами.

Позов мотивований тим, що під час вивчення в порядку Закону України "Про прокуратуру" питань дотримання вимог законодавства щодо використання земельних ділянок комунальної форми власності, встановлено факт бездіяльності Народицької селищної ради, яка полягає у безпідставному зволіканні із державною реєстрацією за собою права комунальної власності на земельні ділянки колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому зазначає про відсутність підстав для звернення прокурором з вказаним позовом. Крім того, земельні ділянки зазначені у позові, згідно даних державного земельного кадастру відносяться до земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Згідно наявних картографічних матеріалів зазначені земельні ділянки мають значну частину захаращеності/залісненості, що в свою чергу ускладнює або унеможливлює їх використання у сільськогосподарському виробництві. Враховуючи пріоритетність завдань покладених на відділ регулювання земельних відносин, архітектури та містобудування Народицької селищної ради, роботи щодо верифікації зазначених земельних ділянок ще не розпочато, але це не означає що цього не буде зроблено.

У відповіді на відзив представник прокуратури просить позов задовольнити. Зазначає, що органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень, повинні забезпечувати реалізацію державної політики у сфері володіння, користування і розпорядження об`єктами комунальної власності на відповідній території, у тому числі щодо реєстрації права власності на об`єкти, що знаходяться у їх адміністративних межах.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 711-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області" (розміщено на сайті Верховної Ради України) адміністративним центром Народицької територіальної громади визначено смт. Народичі та, зокрема, включено Гуто-Мар`ятинську сільську раду (територіальну громаду) до складу Народицької територіальної громади.

Рішенням сесії Народицької селищної ради від 11.12.2020 №8 зі змінами внесеними рішенням сесії від 13.07.2021 № 264 та рішенням сесії від 26.11.2021 № 427 був утворений, зокрема, Базарський старостинський округ з центром в с.Базар (с.Базар,с.Рудня Базарська, с.Великі Миньки, с.Колосівка, с.Листвинівка, с.Сухарівка, с.Бродник, с.Межиліска, с.Карпилівка, с.Осика, с.Голубієвичі, с.Буда-Голубієвичі, с.Вила, Недашківка, с.Васьківці, с.Заводне, с.Гуто-Мар`ятин, с.Славковиці, с.Рубежівка, с.Старий Кужіль, с.Сингаї).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку станом на 23.01.2024 на території колишньої Гуто-Мар`ятинської сільської ради Народицького району Житомирської області, на даний час Народицької об`єднаної територіальної громади Коростенського району Житомирської області знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами: 1823782400:07:003:0005 площею 11,9226 га, 1823782400:07:001:0012 площею 3,8445 га, 1823782400:06:003:0004 площею 34,8411 га, 1823782400:06:001:0002 площею 29,8334 га, 1823782400:09:001:0006 площею 22,005 га, 1823782400:09:003:0004 площею 54,0607 га, 1823782400:06:003:0006 площею 36.5791 га, 1823782400:06:002:0004 площею 34.0897 га, 1823782400:07:001:0013 площею 32,2364 га, 1823782400:08:002:0008 площею 115,9452 га, 1823782400:07:003:0006 площею 15,408 га, 1823782400:06:002:0005 площею 16,3954 га, 1823782400:08:002:0009 площею 21.4722 га, 1823782400:09:002:0006 площею 62,9434 га, 1823782400:07:002:0012 площею 41,1279 га, 1823782400:07:004:0013 площею 20.6967 га, 1823782400:08:002:0010 площею 16,5108 га, 1823782400:07:002:0013 площею 49,8329 га, 1823782400:08:003:0010 площею 30,3985 га, загальною площею 650,1435 га.

Форма власності відсутня.

У графі "Відомості про суб"єктів права власності на земельну ділянку" вказано найменування юридичної особи ПП "Гуто-Мар"ятинське".

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, інформація про зареєстроване право власності, інші речові права, обмеження на вказані земельні ділянки відсутня.

Установлено, що вказані земельні ділянки сформовані із земель, які передавались на підставі державного акту на право колективної власності на землю від 08.12.1995 серії ЖТ № 18-07-000001 КСП "Світанок".

Вказане підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 08.04.2024 № 10-6-0.9-1349/2-24, в якому вказано, що відповідно до плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність КСП "Світанок" Гуто-Мар ятинської сільської ради Народицького району, що є складовою державного акту на право колективної власності на землю від 08.12.1995 року серії ЖТ №18-07-000001 та відомостей Державного земельного кадастру земельні ділянки за кадастровими номерами: 1823782400:07:003:0005, 1823782400:06:001:0002, 1823782400:06:003:0006,1823782400:08:002:0008,1823782400:08:002:0009,1823782400:07:004:0013,1823782400:08:003:0010,1823782400:07:004:0009,1823782400:07:001:0012,1823782400:09:001:0006,1823782400:06:002:0004,1823782400:07:003:0006,1823782400:09:002:0006,1823782400:08:002:0010,1823782400:08:001:0017,1823782400:07:004:0008,1823782400:06:003:0004,1823782400:09:003:0004,1823782400:07:001:0013,1823782400:06:002:0005,1823782400:07:002:0012,1823782400:07:002:0013,1823782400:07:001:0010,1823782400:06:003:0001 розташовані в межах користування КСП "Світанок" на території Гуто-Мар"ятинської сільської ради Народицького району, відповідно до державного акту на право колективної власності на землю від 08.12.1995 року серії ЖТ №18-07-000001.

На момент видачі державного акту на право колективної власності на земельні ділянки від 08.12.1995 серії ЖТ № 18-07-000001 такі входили в межі користування КСП "Світанок".

Згідно з інформацією Головного управління статистики у Житомирській області КСП "Світанок" ідентифікаційний код - 03743925 ліквідовано 20.01.1997.

При цьому, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.10.2022 зареєстроване кримінальне провадження за фактом незаконної порубки дерев ПП "Гуто-Мар"ятинське" поблизу с.Гута-Мар"ятин Наробицької ТГ на земельній ділянці з кадастровим номером 1823782400:07:003:0005.

На запит Коростенської окружної прокуратури від 06.02.2024, Народицька селищна рада повідомила, що Народицькою селищною радою не приймались рішення щодо передачі в користування, передачі в оренду, або передачі у власність із земель комунальної власності ПП "Гуто-Мар"ятинське".

Враховуючи невжиття відповідачем заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, позивач звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно пункту "а" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Як зазначено у частині 1 статті 123 Земельного кодексу України земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частин 1, 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов`язковою, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Тобто, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. При цьому, відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.

Органи місцевого самоврядування, здійснюючи функції власника від імені Українського народу, повинні розпоряджатися майном виключно в інтересах Українського народу та з безумовним та цілковитим дотриманням вимог законодавства.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено статус місцевих рад, як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з п. а ч. 1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноваження щодо управління комунальною власністю належать власні (самоврядні) повноваження, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Нормами ч. 1. ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Системний аналіз указаних норм законодавства засвідчує, що органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень, повинні забезпечувати реалізацію державної політики у сфері володіння, користування і розпорядження об`єктами комунальної власності на відповідній території, у тому числі щодо реєстрації права власності на об`єкти, що знаходяться у їх адміністративних межах.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку станом на 23.01.2024 на території колишньої Гуто-Мар`ятинської сільської ради Народицького району Житомирської області, на даний час Народицької об`єднаної територіальної громади Коростенського району Житомирської області знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами: 1823782400:07:003:0005 площею 11,9226 га, 1823782400:07:001:0012 площею 3,8445 га, 1823782400:06:003:0004 площею 34,8411 га, 1823782400:06:001:0002 площею 29,8334 га, 1823782400:09:001:0006 площею 22,005 га, 1823782400:09:003:0004 площею 54,0607 га, 1823782400:06:003:0006 площею 36.5791 га, 1823782400:06:002:0004 площею 34.0897 га, 1823782400:07:001:0013 площею 32,2364 га, 1823782400:08:002:0008 площею 115,9452 га, 1823782400:07:003:0006 площею 15,408 га, 1823782400:06:002:0005 площею 16,3954 га, 1823782400:08:002:0009 площею 21.4722 га, 1823782400:09:002:0006 площею 62,9434 га, 1823782400:07:002:0012 площею 41,1279 га, 1823782400:07:004:0013 площею 20.6967 га, 1823782400:08:002:0010 площею 16,5108 га, 1823782400:07:002:0013 площею 49,8329 га, 1823782400:08:003:0010 площею 30,3985 га, загальною площею 650,1435 га.

Форма власності відсутня.

У графі "Відомості про суб"єктів права власності на земельну ділянку" вказано найменування юридичної особи ПП "Гуто-Мар"ятинське".

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, інформація про зареєстроване право власності, інші речові права, обмеження на вказані земельні ділянки відсутня.

Згідно з імперативними вимогами пункту 21 Розділу X (Перехідні положення) Земельного кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2019), з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (тобто з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону перейшли з 01.01.2019 до комунальної власності.

Однак, через бездіяльність Народицької селищної ради право комунальної власності на вказані земельні ділянки за селищною радою досі не зареєстровано.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідачем не оформлено право власності на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 1823782400:06:003:0004, 1823782400:09:003:0004,1823782400:07:001:0013,1823782400:06:002:0005,1823782400:07:002:0012,1823782400:07:002:0013,1823782400:07:003:0005,1823782400:06:001:0002,1823782400:06:003:0006,1823782400:08:002:0008,1823782400:08:002:0009,1823782400:07:004:0013, 1823782400:08:003:0010.1823782400:07:001:0012,1823782400:09:001:0006,1823782400:06:002:0004, 1823782400:07:003:0006,1823782400:09:002:0006,1823782400:08:002:0010.

Відповідач вказаний факт у відзиві не заперечується.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1823782400:06:003:0004,1823782400:09:003:0004,1823782400:07:001:0013,1823782400:06:002:0005,1823782400:07:002:0012,1823782400:07:002:0013,1823782400:07:003:0005,1823782400:06:001:0002,1823782400:06:003:0006,1823782400:08:002:0008,1823782400:08:002:0009,1823782400:07:004:0013,1823782400:08:003:0010.1823782400:07:001:0012,1823782400:09:001:0006,1823782400:06:002:0004,1823782400:07:003:0006,1823782400:09:002:0006,1823782400:08:002:0010.

Доводи відповідача стосовно вжиття заходів для подальшого оформлення правовстановлюючих документів суд не приймає до увагу, оскільки такі нічим не підтверджені.

Підсумовуючи викладене, а також враховуючи те, що права на нерухоме майно, у т.ч. право постійного користування земельною ділянкою, підлягають обов`язковій державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час подання цього позову до суду (далі - Закон №1697-VII).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України №1697-VII.

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі №569/4123/16-а.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини 2 статті 129 Конституції України).

Так, згідно з частиною 3 статті 23 Закону №1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Разом з тим, незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Як вбачається з Висновку Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" не визначено в системі органів місцевого самоврядування органу, що наділений повноваженнями стримувань та противаг від недобросовісного виконання або зловживання своїми повноваженнями органами місцевого самоврядування чи їх посадовими особами.

Іншими нормативно-правовими актами також не визначено орган, який би мав контролюючі функції по відношенню до органів місцевого самоврядування, та був наділений правом звертатись до суду в інтересах держави з вимогою зобов`язати відповідний суб`єкт місцевого самоврядування виконати передбачений законом обов`язок, в разі його невиконання.

За таких обставин, у прокурора є підстави для представництва інтересів держави у даному конкретному випадку, що прямо передбачено законом.

В даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення дотримання встановленого в Конституції України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання щодо користування та розпорядження майном комунальної власності.

З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд уважає, що керівник Коростенської окружної прокуратури довів підстави для захисту інтересів держави у суді, а тому наділений повноваженнями щодо звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 242-246,295 КАСУ,

вирішив:

Позов Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави (вул. Героїв Чернобиля, 10,м. Коростень,Житомирська обл., Коростенський р-н,11501. РНОКПП/ЄДРПОУ: 02909950) до Народицької селищної ради (вул. Свято-Миколаївська, 175, с-ще Народичі,Коростенський р-н, Житомирська обл.,11401. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04346480) , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Народицької селищної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1823782400:06:003:0004, 1823782400:09:003:0004,1823782400:07:001:0013,1823782400:06:002:0005,1823782400:07:002:0012,1823782400:07:002:0013,1823782400:07:003:0005,1823782400:06:001:0002,1823782400:06:003:0006,1823782400:08:002:0008,1823782400:08:002:0009,1823782400:07:004:0013, 1823782400:08:003:0010.1823782400:07:001:0012,1823782400:09:001:0006,1823782400:06:002:0004, 1823782400:07:003:0006,1823782400:09:002:0006,1823782400:08:002:0010.

Зобов`язати Народицьку селищну раду вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1823782400:06:003:0004,1823782400:09:003:0004,1823782400:07:001:0013,1823782400:06:002:0005,1823782400:07:002:0012,1823782400:07:002:0013,1823782400:07:003:0005,1823782400:06:001:0002,1823782400:06:003:0006,1823782400:08:002:0008,1823782400:08:002:0009,1823782400:07:004:0013,1823782400:08:003:0010.1823782400:07:001:0012,1823782400:09:001:0006,1823782400:06:002:0004,1823782400:07:003:0006,1823782400:09:002:0006,1823782400:08:002:0010.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

07.11.24