Постанова

від 17.04.2024 по справі 160/14989/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14989/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Касмет» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року (суддя Горбалінський В.В.) в справі № 160/14989/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Касмет» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Касмет» про стягнення податкового боргу в розмірі 543 024,75 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податку у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року позов задоволено, стягнуто податковий борг з ТОВ «Касмет» до бюджету у розмірі 543 024,75 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення в частині стягнення пені в розмірі 180 709,61 грн, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт звертає увагу, що з 01 січня 2021 року зупинено нарахування пені, а нарахована пеня підлягає анулюванню.

Контролюючий орган розпочав нарахування пені з 01 лютого 2017 року, 13 березня 2017 року, 28 грудня 2019 року.

Відповідно до наданих розрахунків пені по податковому повідомленню-рішенню № 000091520 пеня розрахована за період з 01 лютого 2017 року по 01 листопада 2021 року, по податковому повідомленню-рішенню № 000090520 за період з 13 березня 2017 року по 03 листопада 2021 року, тобто з порушенням приписів ст. 129 Податкового кодексу України.

Стосовно нарахування пені по податковому повідомленню-рішенню № 0036655730 зазначає, що розрахунком пені доводиться, що пеня розрахована за період з 28 грудня 2019 року по 12 березня 2020 року, тобто із порушенням п. 52-1 розділу ХХ Податкового кодексу України

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий борг ТОВ «Касмет» виник на підставі податкового повідомлення-рішення №000091520 від 19 вересня 2019 року, податкового повідомлення-рішення №000090520 від 19 вересня 2019 року, податкового повідомлення-рішення №0036655730 від 25 травня 2020 року та нарахованої пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України по ТОВ «Касмет» сформована податкова вимога від 15 серпня 2018 року №90082-17/86, яка направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку та вручена платнику податків 21 вересня 2018 року.

Сума податкового боргу ТОВ «Касмет» складає 543024,75 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 160/10607/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Касмет» про скасування податкових повідомлень-рішень №000090520 від 19 вересня 2019 року та №000091520 від 19 вересня 2019 року.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №0036655730 від 25 травня 2020 року, доказів сплати вказаного податкову боргу, а також доказів відкликання вказаної податкової вимоги відповідачем суду не надано.

Врахувавши вимоги п. 129.2 ст. 129 ПК України, а саме що в разі залишення без змін за результатами судового оскарження частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання пеня, нарахована за несплату такого, підлягає сплаті та відображається в ІКП платника податку за весь період заниження такого зобов`язання, в тому числі й за період адміністративного та/або судового оскарження, а також висновки з цього питання, викладені в постанові Верховного Суду від 27 вересня 2022 року у справі № 380/7694/20, з`ясувавши, що податкове повідомлення рішення №000090520 від 19 вересня 2019 року та податкове повідомлення рішення №000091520 від 19 вересня 2019 року оскаржувались відповідачем в судовому порядку, а визначені вище податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання набули статусу неузгоджених (згідно із статтею 56 ПК України) до часу набрання законної сили постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 160/10607/20, яким підтверджено правомірність зазначених податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції вважав, що грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями №000090520 та №000091520 набули статусу узгоджених та підлягали сплаті протягом 10-денного строку згідно зі ст. 57 ПК України, тобто починаючи з 31 жовтня 2021 року, тому визнав правомірним нарахування пені за період з 19 вересня 2019 року по 03 листопада 2021 року.

Судом першої інстанції звернуто увагу, що фактично нарахування пені відбулось за податковим повідомленням-рішенням №000090520 по 31 січня 2020 року.

Також судом першої інстанції вказано про відсутність доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №0036655730 від 25 травня 2020 року в адміністративному або судовому порядку, тому визначене цим рішенням грошове зобов`язання також набуло статусу узгодженого та підлягало сплаті протягом 10-денного строку згідно зі ст. 57 ПК України.

Крім того, судом першої інстанції враховано, що вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 19 червня 2020 року, тому пеня могла нараховуватись з 29 червня 2020 року.

Приведені обставини стали підставою для задоволення позову.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно з інтегрованою карткою платника податків ТОВ «Касмет» має податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 184 239,67 грн та податку на прибуток в загальному розмірі 358 785,08 грн., який є предметом стягнення в цій справі.

Виходячи з розрахунку суми податкового боргу (а.с. 17) податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 184 239,67 грн складається з грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №000091520 від 19 вересня 2019 року, в частині недоїмки в сумі 113 921,34 грн та пені в розмірі 70 318,33 грн; податковий борг з податку на прибуток в загальному розмірі 358 785,08 грн складається з грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №000090520 від 19 вересня 2019 року, в частині недоїмки в сумі 248 393,80 грн (в тому числі штрафних санкцій, застосованих до ТОВ «Касмет» податковим повідомленням-рішенням № 0036655730 від 25 травня 2020 року в сумі 7272,55 грн) та пені в розмірі 110 391,28 грн.

Контролюючим органом 15 серпня 2018 року сформовано податкову вимогу № 90082-17/86 на суму податкового боргу, яка направлена за податковою адресою відповідача та отримана відповідачем 21 вересня 2018 року.

Не є спірним в цій справі питання отримання платником податків податкової вимоги, а також узгодження суми податкових зобов`язань за зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання правомірності нарахування та, відповідно, наявності підстав для стягнення з платника податку пені, нарахованої на суму податкового боргу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Не є спірним питання дотримання контролюючим органом процедури погашення податкового боргу.

Щодо наявності підстав для стягнення з відповідача нарахованої контролюючим органом пені в розмірі 180 709,61 грн. суд зазначає наступне.

Виходячи розрахунку нарахування пені (а.с. 21-22), нарахування пені контролюючим органом по податку не прибуток розпочалось з 13 березня 2017 року, з податку на додану вартість з 01 лютого 2017 року, пеня нараховувалась по 01 березня 2020 року, після 01 березня 2020 року нарахування пені не здійснювалось.

За приписами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.

В подальшому постановами Кабінету Міністрів України дія карантину неодноразово продовжувалася, запроваджений з 12 березня 2020 року карантин не переривався та був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Оскільки пеня на суму боргу після 01 березня 2020 року, тобто в період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, не нараховувалась, є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для висновку про неврахування позивачем положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Доводи апелянта про нарахування пені із порушення статті 129 ПК України та пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а саме про нарахування пені по податковому повідомленню-рішенню № 000091520 пеня за період з 01 лютого 2017 року по 01 листопада 2021 року, по податковому повідомленню-рішенню № 000090520 за період з 13 березня 2017 року по 03 листопада 2021 року спростовані розрахунком пені та власне даними ІКП.

Стосовно аргументу апелянта про нарахування пені по податковому повідомленню-рішенню № 0036655730 із порушенням пункту 52-1 розділу ХХ ПК України суд зазначає, що на суму штрафу, нарахованого цим податковим повідомленням-рішенням, пеня не нараховувалась, що підтверджено розрахунком податкового боргу.

Також суд відхиляє посилання апелянта на порушення позивачем статті 129 ПК України при нарахуванні пені.

За правовим висновком, викладеним Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27 вересня 2022 року в справі № 380/7694/20, початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Застосовуючи цей правовий висновок Верховного Суду до спірних в цій справі правовідносин відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд відхиляє доводи апелянта стосовно протиправності нарахування пені на суму податкового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями №№ 000091520 та 000090520 за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Касмет» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року в справі №160/14989/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року в справі № 160/14989/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Касмет» про стягнення податкового боргу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 17 квітня 2024 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко