Постанова

від 16.04.2024 по справі 620/14638/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/14638/23 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "А-Віта" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Фермерське господарство «А-Віта» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від Головного управління ДПС у Чернігівській області від 14.09.2023 № 8998/ж10/25-01-07-00.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 14.09.2023 № 8998/ж10/25-01-07-00 на суму 430 462,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта мотивовані тим, що у оскаржуваних правовідносинах він діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки перевіркою встановлено порушення податкового законодавства. Зазначено, що на перевірку не було надано первинні документи, які б підтверджували внесення посівного матеріалу.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство «А-ВІТА» є платником єдиного податку 3 групи, платник ПДВ з 01.07.2020, а основним видом діяльності ФГ «А-ВІТА» є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

На підставі направлень Головного управлінням ДПС у Чернігівській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «А-ВІТА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 16.06.2023 №9144782829 від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9(колонка Б) Декларації) встановлено її заниження на суму 455556 грн.

В Акті зокрема зазначено, що у рядках 4.1 та 4.2 (колонка Б) Декларації на загальну суму ПДВ 455556 грн, внаслідок не нарахування всупереч пп.«г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України податкових зобов`язань, а саме:

Перевіркою встановлено, що ФГ «А-ВІТА» в перевіряємому періоді перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «ВЕНГО» (код 41388087, 2526 -ГУ ДПС У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ( М.ЧЕРНІГІВ ), 47.30 - роздрiбна торгiвля пальним, платник ПДВ - з 01.12.2018, у звітності 20-ОПП зареєстровані паливний склад, АЗС, кількість працюючих 16 осіб, придбає дизельне пальне у ТОВ «ГАЗТРАНС-ОЙЛ»(код 39019113), який в свою чергу придбає у імпортерів ПММ (ТОВ "АСТРА" (код 41775494), ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД» (код 38489035), ТОВ "ВОГ РЕСУРС" (код 43258487), ТОВ "ІНВЕСТНАФТОПРОДУКТ ПК" (код 41848022), ТОВ "ПЕТРОЛ ГРУП ЛІМІТЕД" (код 44808485), ТОВ "ПЛАЦ" (код 37452046), ТОВ "ТЕРМІНАЛ-ДТ" (код 30777384)), а саме здійснювало операції з придбання дизельного палива у перевіряємому на загальну суму ПДВ 59 717,66 грн.

Згідно з умовами Договору поставки ПММ №50 від 01.04.2021 ТОВ «ВЕНГО» (Постачальник) зобов`язується організувати та забезпечити безперебійну передачу (відпуск) ПММ окремими партіями, а ФГ «А-ВІТА» (Покупець) зобов`язується приймати та оплачувати їх.

Відпуск ПММ здійснюється на АЗС Продавця, за адресою : м. Чернігів, вул Козацька, буд. 58.

При дослідженні первинних документів було встановлено, що у підприємства відсутні первинні документи, які підтверджують фактичне отримання палива (чеки) з АЗС на суму ПДВ 25094 грн, в т. ч. за липень 2021р. - 4000 грн, вересень 2021р. - 8333,34 грн, листопад 2021р. - 373,33 грн, грудень 2021р. - 4126,5 грн, вересень 2022р - 8260,34 грн.

З огляду на наведене, відповідач дійшов висновку, що ФГ «А-ВІТА» було використано придбане у ТОВ «ВЕНГО» дизельне паливо поза межами господарської діяльності підприємства, що свідчить про порушення підприємством п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

В ході проведення перевірки також встановлено, що до податкового кредиту з ПДВ у липні 2021 року та вересні 2021 року включено наступні податкові накладні, а саме: від ТОВ «ЧІПСИ ЛЮКС» ( код ЄДРПОУ 36832644).

Придбання пресованих відходів сухих чіпсів здійснювалося на підставі Договору від 18.03.2021№:SL 2100-3839. Відвантаження пресованих відходів сухих чіпсів ТОВ «ЧІПС И ЛЮКС» на користь ФГ «А-ВІТА» здійснювалося на підставі видаткових накладних. Оплата за поставлений товар здійснена за платіжними дорученнями. Заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» по контрагенту ТОВ «ЧІПСИ ЛЮКС» на 30.09.2021 згідно оборотно - сальдові відомості - відсутня.

До перевірки надано товарно-транспортні накладні на перевезення пресованих відходів сухих чіпсів.

В ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до актів списання від 31.07.2021 №СпТ-06 було списано пресовані відходи сухих чіпсів у липні 2021 року 5656 кг та від 24.09.2021 №№СпТ-08 було списано пресовані відходи сухих чіпсів у вересні 2021 року 5696 кг. на суму - 3405,60 грн.

В бухгалтерському обліку дані операції списання відображені наступним чином: Дт 94 - Кт 201 - списано пресовані відходи сухих чіпсів в кількості 11352 кг на суму - 3405,60 грн. В актах списання відсутні причини списання запасів на господарські потреби підприємства та отримання доходу від господарської операції. Тому, не можливо встановити використання запасів (Пресовані відходи сухих чіпсів) у господарській діяльності.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що позивачем було використано придбані у ТОВ «ЧІПСИ ЛЮКС» пресовані відходи сухих чіпсів поза межами господарської діяльності підприємства, що свідчить про порушення підприємством п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 755-VІ (зі змінами та доповненнями) у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань з податку на додану вартість, виходячи зі ставки податку, яка застосовувалася при придбанні товарів, а саме за ставкою 20 % на загальну суму ПДВ 681 грн.

Перевіркою встановлено, що ФГ «А-ВІТА» у квітні - травні 2023 року придбано 193262 кг. картоплі насіннєвої по ціні 10,36 грн/кг на загальну суму 2402633,18 грн, в т. ч. ПДВ - 400438,86 грн.

Згідно з даними «Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур» під урожай 2023 року (№4-сг (річна)) ФГ «А-ВІТА» посадку картоплі здійснило на площі 80 га.

В ході перевірки встановлено, що ФГ «А-Віта» згідно первинних документів (актів про списання посадкового матеріалу за травень 2023р.)» на посадку картоплі у 2023 році на площу 80 га використало 561 269 кг картоплі ( посадковий матеріал), або 7015,86 кг/га ( 7,015т/га). З них: придбаний посадковий матеріал у ТОВ «ЧІПСИ ЛЮКС» ( код 36832644) у квітні - травні 2023 року 193 262 кг. картоплі насіннєвої по ціні 10,36 грн/кг на загальну суму 2402633,18 грн, в т. ч. ПДВ - 400438,86 грн; списано власного посадкового матеріалу відповідно до актів списання 368007кг. за середньозваженою ціною 1,1461 грн на загальну суму 421772,73 грн, крім того ПДВ - 84354,55 грн

Згідно з даними інтернет ресурсів (lifehacker.org.ua) середня норма висіву картоплі на 1 га в тонах становить:

стандартний розмір бульби (50-60г) - потрібно від 2,3 -2,8 т. насіннєвого матеріалу;

дрібна фракція (30-40г) - від 1,9 -2,4 т. насіннєвого матеріалу;

велика (80-90г) - від 3,8 - 4,3 т. насіннєвого матеріалу.

У Договорі від 10.03.2023 №СМ 2300-4201, укладеному між ТОВ «ЧІПСИ ЛЮКС» та ФГ «А-ВІТА» зазначена норма посадки на 1 га - 3 т.

Перевіркою встановлено, що на посадку картоплі на 80 га потрібно =80 га*3 т.= 240,0 т.

Враховуючи вищезазначене, відповідач дійшов висновку, що підприємство використало поза межами господарської діяльності 321 269 кг посадкового матеріалу картоплі на суму ПДВ 429 781 грн., а саме:

придбаного посадкового матеріалу - (193 262кг*10,36 грн=2 002 194грн., крім того ПДВ - 400 439 грн;

власного посадкового матеріалу - 128007кг*1,1461грн=146708,82грн.), крім того ПДВ - 29342 грн. ( відповідно до актів списання).

Проте, на перевірку не було надано первинні документи, що підтверджували б внесення даного посівного матеріалу в землю (подорожні листи автомобіля, подорожні листи трактора, тощо).

В ході проведення інвентаризації не встановлено залишків посадкового матеріалу (картоплі насіннєвої).

В бухгалтерському обліку підприємство списало посадковий матеріал у собівартість готової продукції.

На підставі наведених висновків винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що невикористання ТМЦ фактично є втратою товарів в межах природного убутку, а тому товари є використаними в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що має наслідком відсутність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

В силу пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за мсжі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи' такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість у разі якщо вони призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200- 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу .податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Відповідно до пункту 1.2 Методичних рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 №132 (далі Методичні рекомендації №132) собівартість продукції (робіт, послуг) - це витрати підприємства, пов`язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг.

Відповідно до пункту 1.4 Методичних рекомендацій №132 метою обліку витрат та визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Відповідно до пункту 2.3 Методичних рекомендацій №132 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Відповідно до пункту 4 Національних положення (стандартів) бухгалтерського обліку» №9 Запаси затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 Запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Відповідно до пункту 5 Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку» №9 Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

10.03.2023 між ТОВ «Чіпси ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 36832644) (Продавець) та ФГ «А-ВІТА» (Покупець) укладено договір № SL 2300-4180 поставки насіннєвої картоплі, згідно якого Продавець зобов`язується поставити насіннєву картоплю різних сортів. Сортовий склад Товару (кількість Товару кожного з сортів в рамках загальної кількості Товару за Договором) Продавець визначає на власний розсуд. Загальна кількість Товару вказана у Додатку №1 до Договору, при цьому остаточна кількість Товару визначається Покупцем та Продавцем шляхом підписання видаткової накладної, і може відхилятись не більш ніж на 10% від зазначеної у Додатку №1 до цього Договору.

З 29.04.2023 по 08.05.2023 позивачем було придбано 193,262 т насіння картоплі, що підтверджується наступними накладними: №DN56026 від 29.04.2023, №DN56027 від 29.04.2023, №DN56094 від 02.05.2023, №DN56096 від 02.05.2023, №DN56155 від 05.05.2023, №DN56156 від 06.05.2023., №DN56157 від 06.05.2023, №DN56283 від 08.05.2023, №DN56285 від 08.05.2023, товарно-транспортними накладними: №137 від 29.04.2023, №139 від 29.04.2023, №141 від 02.05.2023, №144 від 02.05.2023, №152 від 05.05.2023, №153 від 06.05.2023, №155 від 06.05.2023, №159 від 08.05.2023, №160 від 08.05.2023.

У період з 25.05.2023 по 31.05.2023 позивач здійснив посів картоплі на земельних ділянках, які перебувають в оренді у ФГ «А-ВІТА» загальною площею 80 га, що підтверджується обліковими аркушами тракториста машиніста. ФГ «А-ВІТА» для посіву картоплі використала наступний посівний матеріал:

193 262 кг насіння картоплі сортів: «Опал», «Кібіц» придбаної в ТОВ «Чіпси ЛЮКС»;

368 007 к. насіння картоплі власного виробництва (даний посівний матеріал утворився відповідно наказу від 04.01.2023 №1 «Про використання готової продукції», яким залишки готової продукції картоплі власного виробництва 2022 року в кількості 368 007 кг. вирішено використати, як насіннєву картоплю для посіву картоплі у 2023 році).

Разом з цим, використання вищевказаної картоплі у господарській діяльності підтверджується актами списання від 10.05.2023 №СпТ-01, від 12.05.2023 №СпТ-02, від 13.05.2023 №СпТ-03.

02.06.2023 ФГ «А-ВІТА» було подано Звіт за формою №4-сг (річна), що підтверджує посів картоплі.

Відповідно до наказу від 01.05.2023 №2 «Про норми висадки насіннєвого матеріалу картоплі», з метою досягнення високих валових зборів картоплі позивачем затверджено наступні норми насіннєвого матеріалу картоплі господарством з розрахунку на 1 га: картопля фракцією від 50 до 65 мм., вагою від 110 до 150 гр. в кількості 55 000 шт. бульб на 1 га., міжряддя 70x25.

10.03.2023 між ТОВ «Чіпси ЛЮКС» (Продавець) та ФГ «А-ВІТА» (Покупець) укладено договір № SL 2300-4195 поставки мінеральних добрив та засобів захисту рослин, згідно якого Продавець зобов`язується поставити мінеральні добрива та засоби хімічного захисту рослин за найменуванням та ціною, визначеними в Додатку №1 в терміни та умовах, передбачених в цьому Договорі.

Поставка добрив підтверджується наступними видатковими накладними: №DN55606 від 23.03.2023, №DN55597 від 23.03.2023, №DN55729 від 29.03.2023, №DN55804 від 03.04.2023, №DN56155 від 05.05.2023, №DN56229 від 02.05.2023, №DN56320 від 11.05.2023 та товарно-транспортними накладними від 03.04.2023 №БА000000204, від 11.05.2023 №ТЕ-407053/2.

03.05.2023 між ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРОПРОМИСЛОВА ГРУПА», ЄДРПОУ 35429229 (Постачальник) та ФГ «А-ВІТА» (Покупець) укладено договір поставки товару №2133, згідно якого Постачальник зобов`язується поставити передати у власність Покупця, визначений специфікацією Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар. Розрахунок за товар згідно умов договору здійснюється на умовах 100% попередньої оплати від Покупця в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.05.2023 №841.

Поставка добрив відбулась в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною від 08.05.2023 №4282 та товарно-транспортною накладною від 08.05.2023 №63379 та здійснювалась за рахунок постачальника.

Відповідачем зазначено, що у договорі від 10.03.2023 № SL 2300-4180 вказана норма посадки 1 га. - 3 т. Перевіркою встановлено, що на посадку картоплі на 80 га потрібно =80 га*3 т.= 240,0 т. Зазначений розрахунок проведено відповідачем з посиланням на інтернет ресурс (lifehacker.org.ua).

Водночас, суд першої інстанції цілком обґрунтовано відхилив такі твердження, вказавши, що оскільки в розрахунках вартості вирощеної картоплі згідно договору та згідно даних інтернет-ресурсу вказана базова технологія вирощування, і це є орієнтовними усередненими розрахунками базової вартості картоплі для всіх господарств, без врахування їх особливостей. Вказані в угоді технологічні витрати розраховані на урожайність 30т/га. для базової вартості.

У випадку, якщо господарство хоче отримати більшу врожайність чи кращу якість, фермер може використати додаткові технологічні прийоми такі, як збільшення кількості добрив, норми посадки насіння, краплинного зрошення та інше.

Крім того, вартість природних втрат товару по факту покривається у кінцевій ціні продажу, тобто бере участь у формуванні податкових зобов`язань, а такі природні втрати не є і не можуть бути додатковим самостійним об`єктом оподаткування, оскільки оподаткування втрат товару призводить до подвійного оподаткування ТМЦ на які вже попередньо нараховано та сплачено ПДВ при придбанні такого товару.

При цьому, втрати в межах норм слід вважати такими, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, що виключає застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», де пунктом 11 встановлено, що собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднорммативних виробничих витрат.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції установлюється підприємством.

Відповідно до підпункту 15.9 пункту 15 ПСБО №16 «Витрати» до складу загальновиробничих витрат включаються у тому числі нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей.

Отже, невикористання ТМЦ фактично є втратою товарів в межах природного убутку, а тому товари є використаними в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що має наслідком відсутність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

ПК України не містить жодних обмежень щодо розміру декларування платником податку витрат по втратам товарів, а тому твердження відповідача про понаднормові втрати не відповідаються дійсному правовому регулюванню та фактичним обставинам господарської діяльності позивача.

Відтак, відповідачем не враховано особливостей вирощування картоплі для одержання чипсів та особливостей технологічного процесу, які мають безпосередній вплив на вирощування та зберігання картоплі, а за даних умов, насіння картоплі власного виробництва, є активом в розумінні Методичних рекомендацій № 132, а його списання та використання з метою збільшення врожайності посівних площ, може призвести до отримання підприємством в майбутньому економічної вигоди.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 14.09.2023 № 8998/ж10/25-01-07-00 на суму 430 462,00 грн є неправомірним та обґрунтовано скасовано судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "А-Віта" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко