Рішення

від 09.04.2024 по справі 385/1643/23

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1643/23

Провадження № 2/385/29/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2024 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Гришака А.М.,

при секретарі судового засідання - Зеленко О.І.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Задояного Ю.В. ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайвороні Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Гайворонської міської ради Кіровоградської області, виконавчий комітет Гайворонської міської ради Кіровоградської області як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини та зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

27.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та зміну способу стягнення аліментів.

Позов мотивовано тим, що з липня 2014 року по лютий 2018 року позивач перебувала з відповідачем ОСОБА_3 , у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано згідно рішення Гайворонського районного суду від 21.02.2018 року у справі №385/1658/17, після чого вони почали жити окремо. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу, тобто з дворічного віку, залишилася жити разом з позивачем. З лютого 2018 року по цей час донька проживає з позивачем. З 2019 по 2021 рік відвідувала місцевий заклад дошкільної освіти №6 «Веселка» Гайворонської міської ради, в цей час здобуває загальну освіту у Комунальному закладі «Гайворонський ліцей №2» Гайворонської міської ради. Відповідач з 2018 року з ОСОБА_5 не проживає, не відвідує її ні в садочку, ні в школі, ні дома. Участі у вихованні батько - ОСОБА_3 не бере. Катерина навчається в 2 класі загальноосвітнього закладу, навчається в КЗ «Гайворонська мистецька школа» Гайворонської міської ради за класом фортепіано, відвідує танцювальний гурток в КЗ «Гайворонський центр дитячої та юнацької творчості» Гайворонської міської ради, бере приватні уроки англійської мови та займається з логопедом. Організаційні витрати та супровід дитини до місць проведення занять позивач здійснює самостійно. Засобами зв`язку батько з дитиною не спілкуються. Станом її здоров`я батько не цікавиться, успішністю навчання також.

Вважає, що в інтересах доньки проживати саме з позивачем. ОСОБА_1 має стабільну роботу, знаходить час відводити свою дитину до школи, на гуртки, займатися із нею вечорами, гуляти та іншим чином піклуватися про неї. Придбала для неї з донькою житло, де ми проживаємо удвох. Має стабільний самостійний дохід, яким у повному обсязі створюю всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини. Прикладає всіх зусиль щоб задовільнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і підтримки. В той час як відповідач не проявляє інтересу до дитини, аліменти сплачує в мінімальному розмірі і не стабільно, постійно змінює місце роботи. Повністю ігнорує ОСОБА_5 , не відповідає на її дзвінки та повідомлення.

Таким чином, проживання доньки разом з позивачем відповідає її інтересам.

Згідно рішення Гайворонського районного суду №385/1306/18 з відповідача на мою користь стягуються аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 всіх доходів відповідача але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. На час відкриття виконавчого провадження з боржника-відповідача стягувалися аліменти в частці від офіційного заробітку в ТОВ «Люсдорф». З часом відповідач звільнився за власним бажанням з ТОВ «Люсдорф» та декілька разів змінив місце офіційного працевлаштування, в зв`язку з чим сплата аліментів відбувалася не стабільно та в мінімальному розмірі. З жовтня 2022 року відповідач отримує офіційний дохід в ФОП» ОСОБА_6 де працює водієм вантажного автомобіля.

За час примусового виконання виконавчого листа № 385/1306/18 від 26.10.2018, що видав Гайворонський районний суд Кіровоградської області боржник - відповідач покращив своє матеріальне становище шляхом купівлі 03.01.2020 року автотранспортного засобу - легкового автомобіля RENAULT DUSTIER 2016 року випуску. Також згідно свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 550, виданого 27.06.2022 відповідач отримав у спадщину земельну ділянку. Фінансове становище відповідача покращується, в той час коли розмір аліментів, сплачуваних ним щомісячно, зменшився до мінімального.

Відповідач ОСОБА_3 знаходиться в працездатному віці, інших дітей, чи непрацездатних утриманців немає, таким чином відповідач має можливість організувати своє життя таким чином, щоб забезпечити належні умови проживання та утримання своєї малолітньої дитини ОСОБА_4 .

Просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог: визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_7 , з матір`ю ОСОБА_1 за місцем її реєстрації або проживання; стягувати з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , щомісячно аліменти на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначені у твердій грошовій сумі у розмірі по 6000 грн.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.10.2023 року відкрито провадження у справі.

22.11.2023 від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позов. У відзиві зазначає, що як випливає зі змісту позовної заяви, з лютого 2018 року, тобто з моменту розірвання шлюбу, донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживає із позивачем, зареєстрована у придбаній нею 19.11.2018 квартирі. Жодних доказів про відсутність між ними згоди на те, що дитина проживає із позивачем, не має. Тобто, позивач висунув вимогу про визначення місця проживання дитини за відсутності у неї власного порушеного права і за відсутності між ними юридичного спору, який підлягав би вирішенню в судовому порядку. Заявлену вимогу про зміну способу стягнення аліментів не визнає повністю. Вказує, що 13.10.2022 працює у фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 . І отримую заробітну плату в мінімальному розмірі, що визначений законодавством України. Після смерті бабусі ОСОБА_8 відповідач успадкував земельну ділянку. Однак цей об`єкт нерухомого майна перебуває в користуванні на умовах оренди в ТОВ «Світоч», а йому виплачується орендна плата за користування ним. Просить врахувати суд, що позивач має достатній матеріальний рівень, фактично відразу після розірвання шлюбу 19.11.2018 придбала у м. Гайворон однокімнатну квартиру.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29.11.2023 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано в Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» інформацію щодо наявності банківських рахунків, депозитів, кредитів тощо на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформацію щодо руху грошових коштів (банківські виписки) по всіх наявним у ОСОБА_3 банківським рахункам в AT КБ «ПРИВАТ БАНК» за період з 01 грудня 2019 року по теперішній час. Витребувати у Головного сервісного центру МВС, належним чином завірену копію договору купівлі - продажу автотранспортного засобу - легкового автомобіля RENAULT DUSTER 2016 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 , дата реєстрації 03.01.2020 року, власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Витребувано від Державної податкової служби України інформацію (відомості) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 01.12.2019 року по теперішній час за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, належним чином посвідчені копії декларацій про майновий стан та доходи, поданих ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01.12.2019 року по теперішній час.

15.01.2024 року від представника відповідача адвоката Барської Т.М. надійшов відзив на позовну заяву. В якому зазначено, що переліку видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, як підзаконного нормативно-правового акта, має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий. Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Доходи боржника, які звільнені від оподаткування, не належать до бази відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, які підлягають стягненню у виконавчому провадженні. З наданих на виконання ухвали суду відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків станом на 30.11.2023 випливає, що у 4 кварталі 2022 року від ФОП ОСОБА_6 відповідач ОСОБА_3 одержав дохід в сумі 17 547,65 гривень, а упродовж 3-х кварталів 2023 року - 60 300,00 гривень. Саме ці суми доходу належали до бази відрахувань, які підлягали стягненню у виконавчому провадженні на виконання виконавчого листа №385/1306/18 від 26.10.2018. Щодо придбання ОСОБА_3 26.12.2019 легкового автомобіля RENAULT DUSTER ХЕТЧБЕК-В, зазначає, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 2019 рік підтверджують, що джерелом походження коштів для придбання ОСОБА_3 у грудні 2019 року автомобіля RENAULT DUSTER ХЕТЧБЕК-В вартістю 70 000,0 гривень була отримувана у фірмі «Люстдорф» заробітна плата. У листопаді 2023 року відповідачу ОСОБА_3 діагностовано важке захворювання як цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Стягнення аліментів у твердому збільшеному розмірі 6000,0 гривень порушить гарантоване ст. 48 Конституції України право ОСОБА_3 на достатнє дієтичне харчування, медичну допомогу, одяг, житло.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31.01.2024 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у Головного сервісного центру МВС інформацію про всі транспортні засоби, власником та користувачем яких є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Витребувано у Регіонального сервісного центрі ГСЦ МВС у Вінницькій області (філія ГСЦ МВС) інформацію про всі транспортні засоби, власником та користувачем яких є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав зазначених у ньому. Додатково вказала, що відповідач ОСОБА_3 не бере участі у вихованні доньки, аліменти сплачує у мінімальному розмірі, чого не достатньо для забезпечення потреб дитини. Місце проживання дитини необхідно визначити з матір`ю так, як позивач має намір купити краще житло та змінити місце проживання, але щоб змінити місце реєстрацію проживання дитини необхідно кожного разу брати дозвіл батька. Крім того, для виїзду за межі країни, також необхідно отримати дозвіл батька, який не завжди такий дозвіл надає.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Представник відповідача, адвокат Задояний Ю.В. в судовому засіданні просив в позові відмовити повністю з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представники третіх осіб: виконавчого комітету Гайворонської міської ради Кіровоградської області як органу опіки та піклування та Служби у справах дітей Гайворонської міської ради надали до суду клопотання в яких просили розгляд справи провести без їх участі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він є приватним підприємцем та в нього працює водієм вантажного автомобіля відповідач по справі ОСОБА_3 . Вказав, що з свого рахунку перераховував на картковий рахунок відповідача кошти для купівля запасних частин до автомобіля та на купівлю пального. Такі перераховані кошти не були заробітною платою.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень представників позивача та відповідача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 . Батьками записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с.7).

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.02.2018 року, розірвано шлюб поміж ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т.1 а.с. 6).

Позивач ОСОБА_1 має позитивну характеристику з місця роботи та від депутата Гайворонської міської ради (т. 1 а.с.8,9).

Позивач ОСОБА_1 офіційно працевлаштована та отримує заробітну плату, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (т.1 а.с.10-12).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивач ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 13).

Згідно Витягу №1152 від 08.09.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (т.1 а.с.14).

Згідно Акту обстеження умов проживання №118 від 12.09.2023, складеного спеціалістами Служби у справах дітей Гайворонської міської ради за участю інспектора ювенальної превенції - проведено обстеження умов проживання: за адресою АДРЕСА_1 . Умови проживання на досить високому рівні. Дитина має спальне місце, шафу для одягу, куточок для відпочинку, письмовий стіл, поличка з іграшками та книжками. Мати повністю забезпечує доньку одягом відповідно до сезону та віком, продуктами харчування, цікавиться успіхами у навчанні. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: мати створює всі належні умови для життя та розвитку дитини. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Стосунки, традиції сім`ї: дружні, безконфліктні. Між матір`ю та дитиною почуття любові та взаємоповаги (т.1 а.с.15).

Згідно копії Довідок №57 від 19.10.2020 р. та №54 від 27.10.2021р., виданих Гайворонським закладом дошкільної освіти №6 «Веселка» - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує Гайворонський ЗДО №6 «Веселка» з 27.08.2019 року. на протязі вказаного періоду дитину приводить та забирає з дитячого садка мати. Оплата за харчування здійснюється ОСОБА_1 . Батько не приймає участі у вихованні дитини (т.1 а.с.16,17).

Згідно копії Довідок №67 від 23.05.2023 року та №151 від 28.12.2022 року, виданих КЗ «Гайворонський ліцей №2» - батько учениці 1Б класу Комунального закладу «Гайворонський ліцей №2» Гайворонської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_4 , дійсно протягом усього періоду навчання дитини не приймає участі у вихованні доньки, не відвідує шкільні збори, не спілкується з класним керівником з питань успішності та навчання дитини (т.1 а.с.18,19).

Згідно копії Актів обстеження побутових умов від 04.10.2022 р., 27.10.2021 р., 19.10.2020 р. - батько ОСОБА_3 з сім`єю не проживає з 21.12.2017 р., з дитиною не спілкується, участі у виховані не приймає (т. 1 а.с.20,21,22).

Згідно Довідки №01-10/79/1 від 26.09.2023 року, виданою КЗ «Гайворонський центр дитячої та юнацької творчості» Гайворонської міської ради Кіровоградської області - ОСОБА_4 навчається в комунальному закладі «Гайворонський центр дитячої та юнацької творчості» з 01.09.2023 року (т.1 а.с. 25).

Згідно Довідки №8 від 29.09.2023 року, виданою КЗ «Гайворонська школа мистецтв» Гайворонської міської ради - ОСОБА_4 є ученицею 1 класу фортепіанного відділу КЗ «Гайворонська школа мистецтв» Гайворонської міської ради з 01.09.2023 року. Закінчує навчання 30 травня 2027 року (т. 1 а.с. 46).

Згідно Висновку щодо доцільності проживання малолітньої дитини з матір`ю, наданого органом опіки і піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради - визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля матері є доцільним та таким, що буде відповідати якнайкращим її інтересам, оскільки вона з 2018 року проживає з матір`ю, батько з дитиною спілкування не підтримує (т.1 а.с. 44-45).

Згідно рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2018 року (справа №385/1306/18) - з ОСОБА_3 стягуються аліменти на корсить ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно (т. 1 а.с.62-63).

Згідно копії Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №58454700 - заборгованість зі слати аліментів ОСОБА_3 перед стягувачем ОСОБА_1 станом на 01.10.2023 року складає 2775,78 грн (т.1 а.с.64).

Згідно копії Довідки про доходи №01/10 від 19.10.2023 року виданої ФОП ОСОБА_6 - ОСОБА_3 працює у ФОП ОСОБА_6 з 13.10.2022 року. ОСОБА_3 отримує заробітну плату в розмірі 6700 грн. на місяць (т.2 а.с.76).

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521283200:01:000:0020 площею 1,5715 га, яка перебуває в оренді ТОВ «Світоч» та за період з 01.01.2023 по 30.09.2023 року отримав орендну плату в розмірі 5999,94 грн. (т. 2 а.с.77,80).

Згідно копії довідки ТОВ «Медичний центр «Альтамедика» - ОСОБА_3 встановлено діагноз: Цукровий діабет 2 тип (т.2 а.с. 91).

ОСОБА_3 є власником автомобілів: Renault Duster, рік виробництва 2016 та ВАЗ 21043-20, рік виробництва 2007 (т.1 а.с.23, 145-148).

Норми права та мотиви їх застосування.

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

У частині першій статті 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частин першої та другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина, яка законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно з законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях стосовно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Окрім прав батьків стосовно дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі й на рівне виховання батьками. У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі «М. С. проти України» йдеться про визначення інтересів дитини, їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й передусім повинні бути визначені інтереси дитини у разі існування спору щодо опіки на нею, а вже тільки потім - права її батьків.

З матеріалів справи вбачається, що дитина проживає з матір`ю (проти чого не заперечує відповідач), яка забезпечує їй повний гармонійний, фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку; дитина відвідує школу та позашкільні гуртки, а мати має постійну роботу, здатна забезпечити дитину усім необхідним.

Згідно Висновку щодо доцільності проживання малолітньої дитини з матір`ю, наданого органом опіки і піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради - визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля матері є доцільним та таким, що буде відповідати якнайкращим її інтересам, оскільки вона з 2018 року проживає з матір`ю, батько з дитиною спілкування не підтримує (т.1 а.с. 44-45).

У постанові Верховного Суду від 30 серпня 2021 року в справі №640/475/20 зроблено висновок, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті і захищати порушене право чи інтерес.

Таким чином, оскільки самі по собі вимоги позивача про визначення місця проживання дитини разом з нею ґрунтуються на положеннях закону та для фізичного та розумового розвитку дитини, забезпечення її фізіологічного та психічного здоров`я буде раціональним аби дитина надалі проживала разом з матір`ю. При цьому, суд бере до уваги вік дитини та враховує, що відповідач не позбавлений можливості брати участь у вихованні дочки.

Відповідач ОСОБА_3 та його представники адвокати Барська Т.М., Задояний Ю.В. зазначали, що між позивачем та відповідачем відсутній юридичний спір з питання визначення місця проживання дитини, так як така проживає разом з матір`ю - позивачем по справі.

Суд не погоджується з твердженням позивача та його представників про те, що в цій справі відсутній спір між батьками з приводу визначення місця проживання дитини та зауважує, що відсутність спору характеризується тим, що між сторонами не залишається неврегульованих питань, а тому задоволення матеріально-правової вимоги позивача за такої ситуації є недоцільним та таким, що не призведе до виникнення бажаних позивачем наслідків, які вже досягнуті сторонами з урахуванням їх домовленості між собою.

Натомість у справі, яка переглядається, саме по собі пред`явлення ОСОБА_1 позову про визначення місця проживання дитини з матір`ю дає підстави для висновку, що між сторонами наявні неврегульовані питання щодо визначення місця проживання дитини. Позивачка у судовому засіданні пояснила, що позивач усно не дає своєї згоди на виїзд дитини за кордон. Крім того, без дозволу відповідача вона не може змінити місце реєстрації малолітньої дитини ОСОБА_4 , у зв`язку з чим вона й звернулася до суду з цим позовом.

Відсутність задокументованих заперечень з боку батька щодо проживання дитини разом з матір`ю на момент пред`явлення позову про визначення місця проживання дитини не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору в такій справі.

Подібний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20) та від 29.11.2023 року у справі №757/555/22 (провадження № 61-10724св23).

При таких обставинах позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зміну способу стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року в справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За приписами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 192СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від15травня 2006 року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Застосовані судом наведені вище норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім цього, суд враховує, що в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Слід зазначити, що вищевказана правова позиція підтверджена правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво19.

За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зміна розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, суд враховує, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , 2015 року народження, на утримання якої судом стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, зважаючи на необхідність створення для дитини такого рівня життя, який був би достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, пріоритет інтересів дитини, а також зважаючи на приписи статті 13 ЦПК України, суд вважає, що наявні підстави для зміни розміру аліментів, шляхом зміни способу їх стягнення, встановленого рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2018 року в справі № 385/13, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, у зв`язку з чим позов слід задоволити частково та визначити утвердій грошовій сумі в розмірі 3500 грн.

Виконавчий лист № 385/1306/18, виданий відповідно до рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2018 р., про стягнення аліментів слід відкликати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Гайворонської міської ради Кіровоградської області, виконавчий комітет Гайворонської міської ради Кіровоградської області як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини та зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем її реєстрації або проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Городок, Іллінецького району, Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Виконавчий лист виданий на підставі рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2018 року про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Городок, Іллінецького району, Вінницької області аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня вступу рішення в законну силу до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , відізвати з виконання та приєднати до матеріалів справи.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати відповідача ОСОБА_3 на 23.04.2024 о 09 год. 00 хв. в приміщенні Гайворонського районного суду Кіровоградської області (26300, м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 3).

Визначити відповідачу ОСОБА_3 строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 15 квітня 2024 року включно.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.04.2024 року.

Суддя: А. М. ГРИШАК

Дата документу 09.04.2024