Рішення

від 10.04.2024 по справі 522/24421/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/24421/23

Провадження № 2/522/2945/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокуПриморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Міщенко О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2023 року Дочірнє підприємство «СК-СЕРВІС» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2023 року по 30.06.2023 року у сумі 13 000, 50 грн. та судових витрат.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача зазначив, що Дочірнє підприємство «СК-СЕРВІС» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 11.07.2008р. Згідно зі Статутом ДП «СК-СЕРВІС», основними видами його діяльності є надання комунальних послуг, надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, надання послуг з управління будинками (балансоутримання) тощо. За Актом приймання-передачі від 27.10.2008 р., ДП «СК-СЕРВІС» прийняло на баланс 18-ти поверховий 3-х секційний жилий будинок з вбудованими приміщеннями об`єктів обслуговування, офісним і розважальними центрами, підземною автостоянкою за адресою : АДРЕСА_1 , та здійснює його утримання і надання комунальних послуг. ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень офісу № 5, що в цілому складається з приміщень, загальною площею 125, 1 кв. м. та розташовано в будинку АДРЕСА_1 .

20.11.2008 року між ДП «СК-СЕРВІС» та відповідачем укладено Договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій та Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. На підставі Дозволу Головного управління держпраці в Одеській області № 426.17.51 від 11.09.2017 року та Ліцензії № 289/А-2017 від 14.04.2017 року ДП «СК СЕРВІС» здійснює експлуатацію газовикористовуючого обладнання, займається виробництвом та постачанням теплової енергії та застосовує двоставковий тариф на послуги теплопостачання 18-ти поверхового 3-х секційного жилого будинку з вбудованими приміщеннями об`єктів обслуговування, офісними і розважальними центрами, підземною автостоянкою, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, в зв`язку з неспалатою відповідачем внесків за надані послуги, сума заборгованості ОСОБА_1 за спожиті послуги з централізованого опалення, утримання будинку та прибудинкової території та постачання холодної води в період з 01.03.2023 року по 30.06.2023 року складає 13 000, 50 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 січня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06 березня 2024 року представник позивача надав заяву про проведення судового засідання відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі N 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство «СК-СЕРВІС» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 11.07.2008р., про що було видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи,бланк серія А01 №505822. Згідно з Статутом ДП «СК - СЕРВІС», затвердженим загальними зборами засновників 20.06.2008 року, основними видами його діяльності є надання комунальних послуг, надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, надання послуг з управління будинками (балансоутримування), тощо. На підставі акту приймання-передачі від 27.10.2008 року, ДП «СК - СЕРВІС» прийняло на баланс вісімнадцятиповерховий трьохсекційний житловий будинок з вбудованим приміщенням об`єктів обслуговування, офісним і розважальним центром, підземною автостоянкою за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює його утримання та надання комунальних послуг.

ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень офісу АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нежитлові приміщення офісу № 5 від 20.01.2009 року. Приміщення офісу в цілому складається з приміщень, загальною площею 125, 1 кв. м.

20 листопада 2008 року між ДП «СК-СЕРВІС» та відповідачем укладено Договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій та Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Згідно з розділом 7 вищезазначених договорів, Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє безстроково. Договір може бути розірваний достроково у разі: переходу права власності (користування) на квартиру до іншої особи, за письмовою згодою сторін, за рішенням суду.

Відповідно до Дозволу Головного управління держпраці в Одеській області № 426.17.51 від 11.09.2017 року та Ліцензії № 289/А-2017 від 14.04.2017 року ДП «СК СЕРВІС» здійснює експлуатацію газовикористовуючого обладнання, займається виробництвом та постачанням теплової енергії та застосовує двоставковий тариф на послуги теплопостачання 18-ти поверхового 3-х секційного жилого будинку з вбудованими приміщеннями об`єктів обслуговування, офісними і розважальними центрами, підземною автостоянкою, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку ДП «СК-СЕРВІС» сума заборгованості ОСОБА_1 за спожиті послуги з централізованого опалення, утримання будинку та прибудинкової території та постачання холодної води в період з 01.03.2023 року по 30.06.2023 року складає 13 000,50 грн.

Відповідно дост. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільногомайна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг - п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Згідно із п. 5 ч. 2ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч.ч.1,2ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Статтею 151 Житлового кодексу Української РСР, передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

За приписом статті 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Частиною 1ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно із п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно доЗакону України «Про захист прав споживачів», відповідач є споживачем комунальних послуг. Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, астаттею 525 ЦК Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається ст. 526 ЦК України.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Так, постановами Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі № 235/499/17 визначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову

Згідно ч.ч.1-3ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2ст. 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги, з огляду на те, що відповідач у встановленому законом порядку не відмовлявся від надання йому житлово-комунальних послуг, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем надано не було.

Таким чином, в період з 01.03.2023 року по 30.06.2023 року у відповідача сформувалась заборгованість за фактично надані житлово комунальні послуги у сумі 13 000, 50 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Крім того, відповідно дост. 141 ч. 1 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з вказаним, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн.

Разом з тим, позивач просив в своєму позові стягнути витрати на правову допомогу, а саме 5000 гривень.

Відповідно до п. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати : на професійну правничу допомогу ч. 1 п. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави п. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами п. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2021 року між ДП «СК - СЕРВІС» та адвокатом Савицькою О.М. укладено договір про надання правової допомоги № 03/09/21. З метою стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, адвокатом було здійснено підготовку позову, документів до нього. Так позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу на суму 5 000 грн., що підтверджується Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги та Актом приймання передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 03/09/21 від 20.12.2023 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Згідно акту прийому передачі наданих послуг від 20.12.2023 року до Договору про надання правової допомоги № 03/09/21 від 27.08.2021 року вартість юридичних послуг складає 5000 грн., а саме: консультація з правових питань 500 грн., складання документу процесуального характеру (позовної заяви) 4000 грн.; належне оформлення позовної заяви з додатками для подання до суду 500 грн.

В постанові від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду під час ухвалення судового рішення за правилами цивільного судочинства вважала можливим керуватися однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого2020року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382дс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня2006р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня2009р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня2014р. у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26 лютого2015р. у справі «Барк шевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від, 28 листопада2002р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проте, на переконання суду, дана справа не є складною, письмові докази сторонами протягом розгляду справи не долучались, експертизи не призначались, свідки не допитувались.

З урахуванням вище вказаних обставин визначення представником позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. не є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Враховуючи рівень складності справи, тривалість її розгляду, обсяг виконаних робіт, суд вважає, що зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача частково у розмірі 2500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,2,5,11,12,76-81,141,247,258-259,263-265,273,280-282, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» (ідентифікаційний код 35993252) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2023 року по 30.06.2023 року у сумі 13000, 50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» (ідентифікаційний код 35993252) судові витрати (судовий збір ) у сумі 2 684 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» (ідентифікаційний код 35993252) судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 2 500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя