Справа № 747/45/24
Провадження № 2/747/46/24
РІШЕННЯ
іменем України
11.04.2024 року смт Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Національної служби здоров`я України, третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Талалаївська центральна лікарня» Талалаївської селищної ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 19 865 грн 69 коп, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначається, що ухвалою Талалаївського районного суду від 10 грудня 2021 року кримінальне провадження № 12021275430000159 від 21 вересня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст 125 КК України, закрито на підставі п.7 ч.1 ст 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. При винесенні судом ухвали не вирішувались питання щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого що понесені закладом охорони здоров`я. Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що 01.09.2021 року близько 17-ї год перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, розуміючи протиправність своїх дій, під час раптово ви никлого конфлікту при розпитті спиртних напоїв скляною пляшкою наніс один удар по голові ОСОБА_3 , після чого ще раз вдарив пошкодженою скляною пляшкою потерпілого в область голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в лобній ділянці справа, різаної рани в правій вушній ділянці та різаної рани на правій щоці, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 224 від 19.11.2021 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.09.2021 по 02.09.2021 у реанімаційному відділенні та з 03.09.2021 по 17.09.2021 у хірургічному відділенні КНП «Талалаївська центральна лікарня» - 17 ліжко-днів за рахунок коштів місцевого бюджету на коштів Національної служби здоров`я України. Згідно розрахунку КНП «Талалаївська центральна лікарня» на лікування потерпілого ОСОБА_3 затрачено кошти в сумі 19 865, 69 грн, з яких за рахунок коштів місцевого бюджету 3 440, 11 грн, за кошти Національної служби здоров`я України 16 425, 58 грн, які добровільно не відшкодовані. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення на користь Національної служби здоров`я України та Талалаївської селищної ради.
Ухвалою від 22 лютого 2024 року відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін та призначено судовий розгляд на 19 березня 2024 року, який було відкладено на 11 квітня 2024 року у зв`язку з неотриманням позивачем копії відзив у на позов.
У судовому засіданні по справі представник Прилуцької окружної прокуратури позов підтримав і просив задовольнити, оскільки наявні всі підстави для стягнення з відповідача, винного у нанесені потерпілому тілесних ушкоджень, коштів, які були потрачені органами охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення. І та обставина, що кримінальне провадження було закрите за нереабілітуючого підставою, а саме за відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення, не звільняє відповідача від обов`язку сплатити кошти, які були потрачені закладом охорони здоровся на лікування потерпілого, якому він спричинив тілесні ушкодження.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов до нього не визнав, оскільки винним себе в скоєнні кримінального правопорушення не визнає, він захищався, потерпілий сам прийшов до нього у квартиру. Крім того, в обвинувальному акті було зазначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, а шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, тому просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги прокурора підтримують. Тому у відповідності до ч.3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи був проведений без участі представників заінтересованих осіб.
Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку. Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Талалаївського районного суду від 10 грудня 2021 року, кримінальне провадження № 12021275430000159 від 21 вересня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення (а.с.18-18 зв). Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12021275430000159 від 21 вересня 2021 року ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що 01 вересня 2021 року близько 17-ї год перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, розуміючи протиправність своїх дій, під час раптово ви никлого конфлікту при розпитті спиртних напоїв скляною пляшкою наніс один удар по голові ОСОБА_3 , після чого ще раз вдарив пошкодженою скляною пляшкою потерпілого в область голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в лобній ділянці справа, різаної рани в правій вушній ділянці та різаної рани на правій щоці, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 224 від 19.11.2021 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.с.19-20) Згідно повідомлення в.о. директора КНП «Талалаївська центральна лікарня» від 13.11.2023 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.09.2021 року по 02.09.2021 року в реанімаційному відділенні, з 03.09.2021 року по 17.09.2021 року в хірургічному відділенні, всього 17 ліжко-днів. З розрахунку, що вартість 1 ліжко-дня складає 1168, 57 грн, витрати за весь час перебування ОСОБА_3 в КНП «Талалаївська центральна лікарня» складають 19 865, 69 грн. з них 16 425, 58 кошти НСЗУ, 3440, 11 грн кошти місцевого бюджету (а.с.23, 25) Між КНП «Талалаївська Центральна лікарня» та НСЗУ укладений договір № 3833-Е421-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (а.с.34-40) Згідно повідомлення Національної служби здоров`я України від 14.10.2022 року послуги КНП «Талалаївська центральна лікарня», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України. (а.с. 42-43). Згідно повідомлення Талалаївської селищної ради від 15.08.2022 року та 10.11.2023 року селищна рада не вживала заходів по стягненню у судовому порядку коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 (а.с. 45, 47).
Правовідносини, що склалися між учасниками справи, регулюються положеннями ЦК України з приводу відшкодування шкоди. Так, ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст.1191 ЦК України держава, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину. У відповідності до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, яка є чинною на даний час. Відповідно до вищевказаного Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Сума витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Тобто, законодавство покладає обов`язок відшкодувати кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, саме на особу, яка вчинила злочин.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Частиною 7 статті 82 ЦПК України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. За ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається із пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.
Факт перебування потерпілого ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я КНП «Талалаївська центральна лікарня» саме внаслідок неправомірних дій відповідача підтверджений належними доказами та не викликає у суду сумніву. Судом встановлено, що між злочинними діями відповідача ОСОБА_2 , які полягали в спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень, та перебуванням потерпілого на стаціонарному лікуванні існує причинний зв`язок. Надані прокурором докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача витрат понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.
Що стосується права прокурора на пред`явлення позову в інтересах держави, а також необхідності стягнення витрат на лікування потерпілого з особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, то суд зазначає наступне.
Частиною 3, 4 статті 56 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст 23 Закону України «про Прокуратуру». Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно Статуту КНП «Талалаївська центральна лікарня» Талалаївської селищної ради, затвердженого рішенням 16 сесії Талалаївської селищної ради 8 скликання від 16.12.2021 року, повноваження Засновника та Власника підприємства здійснює Талалаївська територіальна громада в особі Талалаївської селищної ради (п.1.5) Джерелами фінансування майна та коштів КНП «Талалаївська центральна лікарня» Талалаївської селищної ради є, зокрема, кошти місцевого бюджету. (п.5.3.1) З листа Талалаївського селищного голови від 10.11.2023 року вбачається, що заходи щодо стягнення коштів, потрачених на лікування потерпілого ОСОБА_3 селищною радою не вживались. Аналогічний лист НСЗУ від 14.10.2022 року про те, що заходи претензійно-позовного характеру спрямовані на стягнення витрат на лікування ОСОБА_3 не вживались. НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави із цивільним позовом Прилуцькою окружною прокуратурою. Прокурор, звернувшись в інтересах держави в особі Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Національної служби здоров`я України до суду з вказаним позовом, належним чином обґрунтував підстави звернення до суду з вказаним позовом та зазначив порушені в даній справі інтереси держави та необхідність їх захисту. Таким чином, прокурор діяв у межах своєї компетенції, вірно звернувся із позовом в інтересах органу державної влади та органу місцевого самоврядування, оскільки у даному випадку вбачається порушення інтересів держави.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 . Національна служба здоров`я України та Талалаївська селищна рада понесли витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_3 , які підтверджені належними і допустимими доказами, та між цими витратами і неправомірними діями відповідача є прямий причинний зв`язок, що встановлено ухвалою суду, яка набрала законної сили, а тому обов`язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача. За таких обставин, позовні вимоги заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури підлягають задоволенню.
Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню сума судового збору 3028 грн, сплачена позивачем при подачі позову до суду та документально підтверджена платіжною інструкцією від 19.02.2024 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1206 ЦК України, ст. 3, 11-13, 76-83, 89, 141, 211, 258, 259, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Національної служби здоров`я України, третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Талалаївська центральна лікарня» Талалаївської селищної ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національної служби здоров`я України із зарахуванням коштів до Державного бюджету України витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 16 425 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 58 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Талалаївської селищної ради витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 3 440 (три тисячі чотириста сорок) грн 11 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Чернігівської обласної прокуратури 3028 (три тисячі двадцять вісім ) грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Стягувач Національна служба здоров`я України, зарахування коштів до Державного бюджету України, просп Степана Бандери, 19 м Київ (код ЄДРПОУ 42032422, р/р UA978999980313040115000025683, код отримувача 37972475, отримувач - Державний бюджет ГУК у Чернігівській області)
Стягувач Талалаївська селищна рада, вул Центральна, 3 смт Талалаївка Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412679, р/р UA278999980314050544000025683, код отримувача 37972475, отримувач місцевий бюджет ГУК у Чернігівській області)
Стягувач Чернігівська обласна прокуратура, вул Князя Чорного, 9 м Чернігів (код ЄДРПОУ 02910114)
Повний текст рішення суду виготовлений 18 квітня 2024 року
Суддя Л.В.Тіщенко
Суд | Талалаївський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
Оприлюднено | 19.04.2024 |
Номер документу | 118436461 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Талалаївський районний суд Чернігівської області
Тіщенко Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні