Ухвала

від 17.04.2024 по справі 463/3196/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/3196/24

Провадження №1-кс/463/2957/24

У Х В А Л А

про накладення арешту

17 квітня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024141500000009 від 05.04.2024 про арешт майна,

в с т а н о в и в :

детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора звернувся дослідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львоваз клопотаннямпро накладенняарешту намайно укримінальному провадженніза № 72024141500000009 від 05.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України.

Клопотання мотивуєтим,що Детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024141500000009 від 05.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПП «ОЛІВЕЙРА» (код ЄДРПОУ 23961914), діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, на виконання міжнародних контрактів із суб`єктом господарювання «KORNERWEY LTD Company», яке зареєстроване у Сполученому Королівстві Великої Британії, здійснюють незаконне вивезення лісоматеріалів та пиломатеріалів необроблених за межі митної території України, з приховуванням від митного контролю, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України.

Зокрема, з`ясовано, що вказані особи, здійснюють вивіз лісоматеріалів за межі митної території України, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме, декларуючи товар як «пиломатеріали необрізні», який незаконно класифікують за товарною позицією 4407 УКТ ЗЕД, при цьому такий товар фактично класифікується за товарною позицією 4403 УКТ ЗЕД та є забороненим до вивозу за межі митної території України.

А тому службові особи ПП «ОЛІВЕЙРА» (код ЄДРПОУ 23961914) та інші невстановлені на даний час особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, при проходженні митного оформлення та подальшого перетину митного кордону України, вносять до офіційних товарно-супровідних документів (сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, інвойсів, фітосанітарних сертифікатів, ВМД та ЦМР) завідомо неправдиві відомості щодо найменування товару та коду УКТ ЗЕД митне оформлення та переміщення яких здійснюється через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів, які заборонені до вивозу за межі митної території України, що свідчить про можливе вчинення вищевказанами особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України.

05.04.2024 в рамках вказаного кримінального провадження детективами проведено огляд на території зони митного контролю ВМО № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці, за адресою: вул. Львівська, 659А, м. Городок, Львівська область, в ході якого виявлено та оглянуто транспортний засіб марки MAN моделі TGX 18.440 з державним номерним знаком НОМЕР_1 з причепом марки Krone з державним номерним знаком НОМЕР_2 в якому знаходяться пиломатеріали дубові необрізні (код УКТ ЗЕД 4407919000) відповідно до митної декларації № 24UA209170021279U4, рахунку-фактури (Invoice) № 24-12ОЛІ від 05.03.2024, міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № б/н від 14.03.2024, сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій № 20240305-000079 від 05.03.2024. З`ясовано, що вказані товарно-супровідні документи подані ПП « ОСОБА_6 » для митного оформлення вказаного товару та його переміщення через митний кордон України.

В ходіпроведення оглядуголовний державнийінспектор оперативноговідділу №2УБК таПМП Львівськоїмитниці ОСОБА_7 повідомив,що поданіПП « ОСОБА_6 »товарно-супровіднідокументи длямитного оформленнята переміщеннятовару містятьнеправдиві відомостіщодо йогонайменування такоду УКТЗЕД,оскільки останнімизаявлено кодУКТ ЗЕД4407919000,однак відповіднодо рішеннявідділу класифікаціїтоварів Львівськоїмитниці провизначення кодутовару,заявлений умитній декларації№24UA209170021279U4товар необхіднокласифікувати закодом товаруУКТ ЗЕД4403910000,а такийтовар єзабороненим довивозу замежі митноїтериторії України.

Надалі в ході проведення огляду зазначений транспортний засіб з причепом та товаром (пиломатеріалами) згідно з товарно-транспортними документами було вилучено та опечатано паперовими бирками Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Львівській області з відтисками мастичної печатки, підписами понятих та детектива, а також з пояснювальними написами на кожній з бирок. Крім того, причіп з товаром додатково опечатано пластиковим хомутом з номером S79289328.

Одночасно з цим усе вищевказане майно передано на зберігання генеральному директору ТзОВ Логістична компанія «Захід Ресурс» ОСОБА_8 для зберігання на території зони митного контролю ВМО № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці, за адресою: вул. Львівська, 659А, м. Городок, Львівська область.

У подальшому встановлено, що власником транспортного засобу марки MAN моделі TGX 18.440 з державним номерним знаком НОМЕР_1 та причепу марки Krone з державним номерним знаком НОМЕР_2 є ОСОБА_9 .

Вказанітранспортний засіб з причепом та товаром згідно з товарно-транспортними документами, у відповідності до ст.ст. 98, 100 КПК України, 05.04.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, так як вони відіграють важливе значення для подальшого розслідування кримінального провадження, являються об`єктом протиправних дій та зберегли на собі сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що вказані речі мають значення для кримінального провадження, оскільки містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються, під час кримінального провадження, а тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, детектив просить клопотання задовольнити.

Детектив у судовому засіданні подане клопотання підтримав просив таке задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_4 проти поданого клопотання заперечила просила у такому відмовити.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно дост.16КПК України-позбавлення абообмеження прававласності підчас кримінальногопровадження здійснюєтьсялише напідставі вмотивованогосудового рішення,ухваленого впорядку,передбаченому КПК України.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З витягуз Єдиногореєстру досудовихрозслідувань від 05.04.2024, підтверджується факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №72024141500000009 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України.

Даним досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПП «ОЛІВЕЙРА» (код ЄДРПОУ 23961914), діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, на виконання міжнародних контрактів із суб`єктом господарювання «KORNERWEY LTD Company», яке зареєстроване у Сполученому Королівстві Великої Британії, здійснюють незаконне вивезення лісоматеріалів та пиломатеріалів необроблених за межі митної території України, з приховуванням від митного контролю, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України.

05.04.2024 в рамках вказаного кримінального провадження детективами проведено огляд на території зони митного контролю ВМО № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці, за адресою: вул. Львівська, 659А, м. Городок, Львівська область, в ході якого виявлено та оглянуто транспортний засіб марки MAN моделі TGX 18.440 з державним номерним знаком НОМЕР_1 з причепом марки Krone з державним номерним знаком НОМЕР_2 в якому знаходяться пиломатеріали дубові необрізні (код УКТ ЗЕД 4407919000) відповідно до митної декларації № 24UA209170021279U4, рахунку-фактури (Invoice) № 24-12ОЛІ від 05.03.2024, міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № б/н від 14.03.2024, сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій № 20240305-000079 від 05.03.2024. З`ясовано, що вказані товарно-супровідні документи подані ПП «Олівейра» для митного оформлення вказаного товару та його переміщення через митний кордон України.

Надалі в ході проведення огляду зазначений транспортний засіб з причепом та товаром (пиломатеріалами) згідно з товарно-транспортними документами було вилучено та опечатано паперовими бирками Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Львівській області з відтисками мастичної печатки, підписами понятих та детектива, а також з пояснювальними написами на кожній з бирок. Крім того, причіп з товаром додатково опечатано пластиковим хомутом з номером S79289328.

Постановою Детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 від 05.04.2024, вилучені речі визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, в ході досудового розслідування виявлені обставини, які свідчать, що необхідне накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом.

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Суд враховує, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективом поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді підстави вважати з достатньою ймовірністю про існування факту події кримінального правопорушення, який має бути предметом ретельного дослідження з боку органу досудового розслідування. Водночас, оскільки на цьому етапі досудового розслідування жодній особі не вручене повідомлення про підозру, слідчий суддя оцінює лише достатність підстав вважати, що таке кримінальне правопорушення було вчинене.

Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На думку слідчого судді, детективом доведено відповідність вказаного транспортного засобу з причепом та товаром згідно з товарно-транспортними документами, на які детектив просить накласти арешт, критеріям речового доказу та можливість їх використання як доказу у кримінальному провадженні.

Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення та його специфіку, вважає є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

У випадку ненакладення арешту на майно слідчий суддя вважає обґрунтованою можливість приховування майна шляхом його відчуження.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України, вилучені речі та документи, на які детектив просить накласти арешт, відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, зважаючи на правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу у виді арешту майна створить ризики приховування, перетворення або відчуження майна, яке має значення для досудового розслідування, і з огляду на завдання кримінального провадження вважає, що у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.

Разом з тим слідчий суддя враховує вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України, якою передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Водночас, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до ч.ч. 1 ,2 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши матеріали клопотання, яке відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України та подане у строки встановлені ч.5 ст.171 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилученні предмеи та речі, можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання детектива слід задовольнити та накласти арешт на зазначене вище майно.

Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 05.04.2024 в ході проведення огляду зони митного контролю ВМО № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці, за адресою: вул. Львівська, 659А, м. Городок, Львівська область, в кримінальному провадженні № 72024141500000009 від 05.04.2024, та яке визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, а саме, на транспортний засіб марки MAN моделі TGX 18.440 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , причеп марки Krone з державним номерним знаком НОМЕР_2 та товар (пиломатеріали) згідно з товарно-супровідних документів, який знаходиться у вказаному причепі.

Позбавити можливості власника та інших осіб відчужувати, розпоряджатись та користуватись будь-яким чином вищевказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.04.2024.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Виконання ухвали покласти на детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1