Ухвала від 17.04.2024 по справі 463/3204/24

Справа №463/3204/24

Провадження №1-кс/463/2967/24

У Х В А Л А

про накладення арешту

17 квітня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 ,у кримінальномупровадженні,що внесенедо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№72023141400000010 від 24.10.2023 про арешт майна,

в с т а н о в и в :

детективПідрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора звернувся дослідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львоваз клопотаннямпро накладенняарешту намайно укримінальному провадженніза№72023141400000010 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.199 КК України.

Клопотання мотивуєтим,щоПідрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №72023141400000010від 24.10.2023,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.199КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, пов?язаного із незаконним збутом підробленої іноземної валюти, 11.12.2023 приблизно о 17:17 год. перебуваючи в автомобілі марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 отримав від ОСОБА_6 попередньо обумовлені грошові кошти в сумі 114000 гривень та взамін через деякий час ОСОБА_5 повинен був надати останньому підроблені грошові кошти в сумі 6 000 доларів США.

Крім того, за невстановлених досудовим слідством обставин (час, місце та спосіб), проте не пізніше 15.02.2024 ОСОБА_5 придбав у невстановленої досудовим слідством особи невстановлену кількість підроблених банкнот номіналом 100 доларів США кожна, однак не менше 3 (трьох) купюр з серійними номерами PF98739458H, PF98730299H, PF98739444H, виготовлених у спосіб, який не використовується при виробництві таких же банкнот, зразка 2009 року, що випускаються в обіг Федеральною Резервною Системою США, тобто не є банкнотами доларів США, виготовленими та випущеними в обіг ФРС США, після чого, переслідуючи злочинні наміри на збут вищезазначених банкнот, усвідомлюючи існуючий в Україні порядок функціонування грошової системи, розуміючи суспільну небезпечність своїх лій, незаконно зберігав при собі з метою збуту підроблені банкноти.

Так, 15.02.2024 приблизно о 16:25 год. ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи прямий умисел направлений на збут підроблених банкнот номіналом 100 (сто) доларів США з серійними номерами PF98739458H, PF98730299H, PF98739444H, які не відповідають аналогічним банкнотам, що випущені в офіційний обіг Федеральною Резервною Системою США, зустрілися з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_5 достовірно знаючи, що наявні у нього грошові кошти в сумі 300 доларів США підроблені, передав їх ОСОБА_6 , як частину грошових коштів від 6 000 доларів США, які ОСОБА_5 зобов`язався передати раніше.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у придбанні, зберіганні та у збуті підробленої іноземної валюті, тобто увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 199 КК України.

«10» квітня 2024 року, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 ККУкраїни та на підставі ухвали слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

10.04.2024 детективом, на підставі ухвали слідчого судді про проведення обшуку з дотриманням, вимог ст.ст. 223, 233, 234, 236 КПК України, проведено обшук в автомобілі, яким користується ОСОБА_7 , а саме: «Mitsubishi Lancer» VIN: НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_3 , про що складено відповідний протокол.

Згідно протоколу виявлено та вилучено:

-Купюру номіналом 50 доларів США серії ВD 40432516D.

Вказанукупюру номіналом 50 доларів США серії ВD 40432516D, у відповідності до ст.ст. 98, 100 КПК України, 11.04.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, так як вона відіграє важливе значення для подальшого розслідування кримінального провадження, являється об`єктом протиправних дій та зберегла на собі сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що вказана купюра номіналом50доларів США має значення для кримінального провадження, оскільки містить інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються, під час кримінального провадження, а тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, детектив просить клопотання задовольнити.

Детектив в судове засідання не з`явився, попередньо скерував заяву, згідно якої просив справу слухати у його відсутності, подане клопотання підтримує

Власник майна в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно дост.16КПК України-позбавлення абообмеження прававласності підчас кримінальногопровадження здійснюєтьсялише напідставі вмотивованогосудового рішення,ухваленого впорядку,передбаченому КПК України.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.10.2023, підтверджується факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №72023141400000010 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.199 КК України.

Даним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, пов?язаного із незаконним збутом підробленої іноземної валюти, 11.12.2023 приблизно о 17:17 год. перебуваючи в автомобілі марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 отримав від ОСОБА_6 попередньо обумовлені грошові кошти в сумі 114000 гривень та взамін через деякий час ОСОБА_5 повинен був надати останньому підроблені грошові кошти в сумі 6 000 доларів США.

Крім того, за невстановлених досудовим слідством обставин (час, місце та спосіб), проте не пізніше 15.02.2024 ОСОБА_5 придбав у невстановленої досудовим слідством особи невстановлену кількість підроблених банкнот номіналом 100 доларів США кожна, однак не менше 3 (трьох) купюр з серійними номерами PF98739458H, PF98730299H, PF98739444H, виготовлених у спосіб, який не використовується при виробництві таких же банкнот, зразка 2009 року, що випускаються в обіг Федеральною Резервною Системою США, тобто не є банкнотами доларів США, виготовленими та випущеними в обіг ФРС США, після чого, переслідуючи злочинні наміри на збут вищезазначених банкнот, усвідомлюючи існуючий в Україні порядок функціонування грошової системи, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій, незаконно зберігав при собі з метою збуту підроблені банкноти.

10.04.2024 детективом, на підставі ухвали слідчого судді про проведення обшуку з дотриманням, вимог ст.ст. 223, 233, 234, 236 КПК України, проведено обшук в автомобілі, яким користується ОСОБА_7 , а саме: «Mitsubishi Lancer» VIN: НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_3 , про що складено відповідний протокол.

Згідно протоколу виявлено та вилучено:

-Купюру номіналом 50 доларів США серії ВD 40432516D.

Постановоюдетектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 від 11.04.2024, вилучена купюра номіналом50доларів США визнана речовим доказам у зазначеному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, в ході досудового розслідування виявлені обставини, які свідчать, що необхідне накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом.

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Суд враховує, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективом поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді підстави вважати з достатньою ймовірністю про існування факту події кримінального правопорушення, який має бути предметом ретельного дослідження з боку органу досудового розслідування.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Надумку слідчогосудді,детективом доведеновідповідністькупюри номіналом 50 доларів США, на які детектив просить накласти арешт, критеріям речового доказу та можливість її використання як доказу у кримінальному провадженні.

Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення та його специфіку, вважає є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

У випадку ненакладення арешту на майно слідчий суддя вважає обґрунтованою можливість приховування майна шляхом його відчуження.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.199 КК України, купюра номіналом 50 доларів США, на яку детектив просить накласти арешт, відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, зважаючи на правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу у виді арешту майна створить ризики приховування, перетворення або відчуження майна, яке має значення для досудового розслідування, і з огляду на завдання кримінального провадження вважає, що у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.

Разом з тим слідчий суддя враховує вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України, якою передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Водночас, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до ч.ч. 1 ,2 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши матеріали клопотання, яке відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України та подане у строки встановлені ч.5 ст.171 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилученні предмети та речі, можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання детектива слід задовольнити та накласти арешт на зазначене вище майно.

Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_7 ,шляхом заборонивідчуження,розпорядження такористування,яке буловилучене 10.04.2024,в ході обшуку автомобіля марки«MitsubishiLancer»VIN: НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_3 , а саме:

Купюру номіналом 50 доларів США серії ВD 40432516D.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Виконання ухвали покласти на детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1