Ухвала від 27.05.2024 по справі 463/3204/24

Справа №463/3204/24

Провадження №1-кс/463/4094/24

У Х В А Л А

про накладення арешту

27 травня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши клопотаннядетектива Підрозділудетективів (направах самостійногоУправління)Територіального управлінняБюро економічноїбезпеки уЛьвівській області ОСОБА_3 ,погодженогопрокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023141400000010 від 24.10.2023 про арешт майна,

в с т а н о в и в :

Детектив Підрозділудетективів (направах самостійногоУправління)Територіального управлінняБюро економічноїбезпеки уЛьвівській області ОСОБА_3 за погодженнямпрокуроравідділу наглядуза додержаннямзаконів органамиБюро економічноїбезпеки УкраїниЛьвівської обласноїпрокуратури ОСОБА_4 звернувсядо слідчогосудді Личаківськогорайонного судум.Львоваз клопотаннямпро накладенняарешту намайно укримінальному провадженніза № 72023141400000010 від 24.10.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 209 КК України.

Клопотання мотивуєтим,що Підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіальним управління Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023141400000010 від 24.10.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, щоОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, пов?язаного із незаконним збутом підробленої іноземної валюти, 11.12.2023 приблизно о 17:17 год. перебуваючи в автомобілі марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_6 попередньо обумовлені грошові кошти в сумі 114000 гривень та взамін через деякий час ОСОБА_5 повинен був надати останньому підроблені грошові кошти в сумі 6 000 доларів США.

Крім того, за невстановлених досудовим слідством обставин (час, місце та спосіб), проте не пізніше 15.02.2024 ОСОБА_5 придбав у невстановленої досудовим слідством особи невстановлену кількість підроблених банкнот номіналом 100 доларів США кожна, однак не менше 3 (трьох) купюр з серійними номерами PF98739458H, PF98730299H, PF98739444H, виготовлених у спосіб, який не використовується при виробництві таких же банкнот, зразка 2009 року, що випускаються в обіг Федеральною Резервною Системою США, тобто не є банкнотами доларів США, виготовленими та випущеними в обіг ФРС США, після чого, переслідуючи злочинні наміри на збут вищезазначених банкнот, усвідомлюючи існуючий в Україні порядок функціонування грошової системи, розуміючи суспільну небезпечність своїх лій, незаконно зберігав при собі з метою збуту підроблені банкноти.

Так, 15.02.2024 приблизно о 16:25 год. ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи прямий умисел направлений на збут підроблених банкнот номіналом 100 (сто) доларів США з серійними номерами ОСОБА_7 , PF98730299H, PF98739444H, які не відповідають аналогічним банкнотам, що випущені в офіційний обіг Федеральною Резервною Системою США, зустрілися з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_5 достовірно знаючи, що наявні у нього грошові кошти в сумі 300 доларів США підроблені, передав їх ОСОБА_6 , як частину грошових коштів від 6 000 доларів США, які ОСОБА_5 зобов`язався передати раніше.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у придбанні, зберіганні та збуті підробленої іноземної валюті, тобто увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 199 КК України.

Крім цього, встановлено, що 21.02.2024(точнийчас органомдосудового розслідуванняне встановлено), ОСОБА_5 ,діючи умисно,з корисливихмотивів,реалізуючи злочиннийумисел налегалізацію майнаодержаного злочиннимшляхом,маючи умиселна прихованнянезаконного походженнямайна,а саме79000гривень,одержаних ним11.12.2023від ОСОБА_6 ,внаслідок вчиненнясуспільно небезпечногопротиправного діяння,що передувалолегалізації (відмиванню)доходів,тобто придбанні,зберіганні тазбуту підробленоїіноземної валюти, звернувся в пункт обміну валюти, що знаходиться на АДРЕСА_3 де здійснив обмін 79000 гривень на іноземну валюту євро. Після чого, ОСОБА_5 , передав дані грошові кошти, а саме іноземну валюту євро ОСОБА_8 , яка не була обізнана в походженні даних грошових коштів та, перебуваючи поза межами України, використала їх на власні потреби.

Такимчином, ОСОБА_5 підозрюється у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержане злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, забезпечення цілісності та належності майна підозрюваного до вирішення питання про його конфіскацію, виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, яке на праві спільної сумісної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 . Без накладення арешту на нерухоме майно підозрюваного його може бути відчужено, що у разі винесення обвинувального вироку може унеможливити його виконання в частині конфіскації майна.

Детектив в судове засідання не з`явився, попередньо скерував заяву, згідно якої просив справу слухати у його відсутності, подане клопотання підтримує

Власник майна у судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву згідно якої слідує, що не заперечує щодо поданого клопотання.,

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливим розглянути клопотання за відсутності учасників процесу у відповідності до вимог ч.1 ст.172 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Окрім цього суд погоджується з тим, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном в цьому випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогамист.16 КПК Українипозбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченомуКПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 2ст. 131 КПК Україниарешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правиламист. 132 КПК Українийого застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно дост. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Суд також враховує, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормамист. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимогст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.

Слідчий суддя дослідив та оцінив наступні матеріали клопотання.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2023,підтверджується фактвнесення відомостейдо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань укримінальному провадженніза № 72023141400000010, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 209 КК України.

Так ОСОБА_5 , підозрюється у придбанні, зберіганні та збуті підробленої іноземної валюті, тобто увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 199 КК України.

Окрім цього ОСОБА_5 підозрюється у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержане злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Відповідно санкція ч. 1 ст. 209 КК країни караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Так, в ході отриманої інформації встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженець м. Львова, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Дана квартира на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 частка 1/1, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 частка 1/1, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 частка 1/1, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 частка 1/1, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 частка 1/1, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 частка 1/1.

Дана інформація підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 379640594 від 22.05.2024.

Враховуючи вищевикладене, в ході досудового розслідування виявлені обставини, які свідчать, що необхідне накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, та є підстави вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Згідно із ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Покарання у виді конфіскації майна належить до майнових покарань, тобто обмеженню підлягають виключно майнові права засуджених.

Так, конфіскація може бути звернена на все майно, що перебуває у власності засудженого, або на значну його частину. Виняток складає лише майно, що входить до переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.

Чинне законодавство не передбачає заміну покарання у виді конфіскації майна іншим покаранням внаслідок неможливості його виконання.

Ефективність виконання покарання у виді конфіскації майна залежить від того, наскільки своєчасно і повно вжито заходів для забезпечення виконання вироку. Так, в справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий, прокурор зобов`язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Підставою для накладення арешту на майно, є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що нерухоме майно підлягатиме конфіскації майна як виду покарання із наведених у клопотанні обставин.

Метою накладення арешту на вказане у клопотання нерухоме майно, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України є те, що на даний час існують достатні підстави вважати, що суд, у випадку передбаченим Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Враховуючи вище наведене, слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави у накладені арешту на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 , з метою можливої конфіскації такого майна, а тому клопотання слідзадовольнити.

Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на частку нерухомого майна (що перебуває у спільній сумісній власності), а саме квартири АДРЕСА_5 ,яка належить ОСОБА_5 ,шляхом позбавлення права на її відчуження.

Виконання ухвали покласти на детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1