Рішення

від 17.04.2024 по справі 576/132/24

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/132/24

Провадження № 2/576/116/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

17 квітня 2024 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Колодяжного А.О.,

за участю секретаря Опанасенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Глухів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Шосткинського району Сумської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та тлумачення заповіту,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 . Вона є спадкоємицею за заповітом після смерті тітки, проте вона не звернулася у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини, оскільки в саме в шестимісячний термін для прийняття спадщини припав карантин, введений у зв`язку з пандемією COVID-19, у зв`язку з запровадженням якого було зупинено рух громадського транспорту, обмежено пересування громадян, обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами. Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до державного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті тітки. Надалі, після того, як відбулись послаблення в протиепідемічних заходах, та у позивача з`явилася можливість зібрати необхідні документи, Указом Президента України від 24.02.2022 р № 64/2022 в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого продовжено. Сумська область перебувала в зоні активних бойових дій, частина області була окупована, спадковий реєстр в Сумській області не функціонував. Одразу, після того як з`явилась можливість, позивач звернулась до Глухівської державної нотаріальної контори, проте нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки пропущений шестимісячний термін для прийняття спадщини. Крім того, нотаріус звернула увагу позивача на формулювання самого заповіту, адже воля заповідача викладена наступним чином: «я заповідаю: Державні акти на право приватної власності на землю (земельний пай) на моє ім`я (Серія Р3 № 728290 та Серія Р2 № 635595) я заповідаю: ОСОБА_1 …». Натомість, як зазначила нотаріус, в заповіті необхідно було вказати, що заповідаються після смерті не державні акти на право приватної власності, а земельні ділянки площею 0,19 гектарів та 2,80 гектарів відповідно в межах згідно з планом, розташовані на території Шевченківської сільської ради Глухівського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали заповідачу на праві приватної власності на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серія Р3 № 728290 та серія Р2 № 635595, виданих 05 грудня 2002 року. Таким чином, у зв`язку з допущеною секретарем Шевченківської сільської ради Глухівського району ОСОБА_3 помилкою у змісті заповіту при його посвідченні, позивач фактично позбавлена права на спадкування майна за заповітом, тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися.

Відповідач Березівська сільська рада в судове засідання свого представника не направила, але подала заяву, у якій просила розглянути справу без участі її представника, проти позову не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Шевченкове Глухівського району Сумської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шевченкове Глухівського району Сумської області у віці 89 років (а.с. 12).

Згідно копії заповіту від 07.11.2011 р., зареєстрованого у реєстрі за № 114, посвідченого секретарем Шевченківської сільської ради Глухівського району Мерзляк Т.О., ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроджена в с. Шевченкове Глухівського району Сумської області, зареєстрована за адресою: Сумська область, Глухівський район, село Шевченкове, розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного так і морального, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: «я заповідаю Державні акти на право приватної власності на землю (земельний пай) на моє ім`я (Серія Р3 № 728290 та Серія Р2 635595) я заповідаю ОСОБА_1 ». Заповіт записаний секретарем сільської ради, зі слів ОСОБА_2 . Заповіт до підписання прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_2 і власноручно підписаний нею у присутності секретаря, в приміщенні Шевченківської сільської ради о 10 годині 30 хвилин. Особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено (а.с. 13).

Відповідно копії державного акту на право приватної власності на землю Серія Р3 №728290 від 05.12.2002 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 305, ОСОБА_2 , яка мешкає в с. Шевченкове Глухівського району Сумської області, на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації від 04.12.2002 р. № 400, передано у приватну власність земельна ділянка, площею 2,80 гектарів в межах згідно з планом, розташована на території Шевченківської сільської ради Глухівського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 14-15).

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю Серія Р2 №635595 від 05.12.2002 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 304, ОСОБА_2 , яка мешкає в с. Шевченкове Глухівського району Сумської області, на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації від 04.12.2002 р. № 400, передано у приватну власність земельна ділянка, площею 0,19 гектарів в межах згідно з планом, розташована на території Шевченківської сільської ради Глухівського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 16-17).

За інформацією нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась; заповіт, посвідчений 07.11.2011 р. за № 114, чинний (а.с. 20-22).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, а спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи зазначені обставини, заінтересованістю позивача у спадщині, відсутністю заперечень відповідача на поновлення позивачу строку для подання заяви про прийняття спадщини та з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, суд вважає, що визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, не буде суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності, а тому визначає позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_2 тривалістю один місяць.

Що стосується позовних вимог стосовно тлумачення заповіту, суд встановив наступне.

Згідно із ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Заповітом, відповідно до положень ст. 1233 ЦК України, є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст.1236ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно ч. 1 ст.1245ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, успадковується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Статтею 1256ЦК України передбачено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно ст.213ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За встановлених обставин, враховуючи, що складений заповіт є особистим розпорядженням ОСОБА_2 на випадок своєї смерті та є особистим волевиявленням заповідача, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов в частині тлумачення заповіту є обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та відповідно до статей 3, 16, 213, 1216, 1220, 1222, 1233, 1236, 1245, 1254, 1270, 1272 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263, 264 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Шевченкове Глухівського району Сумської області, тривалістю один місяць.

Здійснити тлумачення заповіту від 07.11.2011 року, посвідченого секретарем Шевченківської сільської ради Глухівського району, а саме розтлумачити волевиявлення заповідача, ОСОБА_2 , що при складанні заповіту від 07.11.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , воно було спрямоване на заповідання земельної ділянки, площею 0,19 гектарів відповідно в межах згідно з планом, розташовані на території Шевченківської сільської ради Глухівського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала заповідачу на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р2№635595 від 05 грудня 2002 року, та земельної ділянки, площею 2,80 гектарів відповідно в межах згідно з планом, розташовані на території Шевченківської сільської ради Глухівського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала заповідачу на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р3№728290 від 05 грудня 2002 року.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О.Колодяжний