Постанова

від 16.04.2024 по справі 336/1771/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.04.2024 Справа № 336/1771/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/760/24 Головуючий у 1-й інстанції: Голубкова М.А.

Є.У.№ 336/1771/14 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Бєлки В.Ю.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні банківські системи України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Кузьмінов Дмитро Валерійович, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2014 року про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2014 року ТОВ «Сучасні банківські системи України» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 1019275, 80 грн.

З метою забезпечення позову позивач просив накласти арешт на майно боржника, подавши відповідну заяву, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності вживає заходи до відчуження свого майна, розмістив оголошення на інтернет сайтах про продаж квартири та автомобілю. Продаж майна може унеможливити виконання судового рішення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2014 року заяву ТОВ «Сучасні банківські системи України» задоволено.

Накладено арешт на 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , автомобіль Volkswagen Passat В7 2.0 TDI помер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 ,інтереси якогопредставляє адвокатКузьмінов Д.В.,подав апеляційну скаргу, в якій,посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, відмовити у задоволенні заяви. Зазначає, що ОСОБА_2 не був стороною у справі ні про стягнення боргу з ОСОБА_1 , а ні при розгляді заяви про забезпечення позову, втім постановляючи оскаржувану ним ухвалу, суд першої інстанції порушив його права, оскільки він є власником квартири, на яку судом накладено арешт.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, проте це не заважає її розгляду за наявними матеріалами справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника ОСОБА_2 адвоката Кузьмінова Д.В., який підтримав апеляційну скаргу і просив про її задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «Сучасні банківські системи України» 11 берехзня 2014 року звернулося до ОСОБА_1 з позовом про дострокове стягнення боргу та штрафних санкцій за договором позики.

Підставою звернення із заявою про забезпечення позову ТОВ «Сучасні банківські системи України» стало те, що відповідач у цивільній справі ОСОБА_1 намагається здійснити відчуження майна, яким він володіє, про що розмістив оголошення на інтернет сайтах.

На підтвердження доводів заяви, ТОВ «Сучасні банківські системи України» надало копії оголошень та копію іміграційного проекту родини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.10-39).

Задовольняючи заяву ТОВ «Сучасні банківські системи України» про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що продаж майна боржником може унеможливити виконання судового рішення про стягнення з останнього боргу та штрафних санкцій за договором позики.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1ст. 150 ЦПК Українивизначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У ч. 10ст. 150 ЦПК Українипередбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

У постановіВеликої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18(провадження № 14-729цс19)вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Вказане відповідаєправовому висновку, висловленому Касаційним цивільним судом 25.09.2019 року у справі №320/3560/18.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції прав апелянта є неспроможними.

Як видно із матеріалів справи, ТОВ «Сучасні банківські системи України» звернулось до суду з відповідним позовом і із заявою про забезпечення позову 11 березня 2014 року.

Повістка про виклик у судове засідання, на якому розглядалася заява кредитора про забезпечення позову, була отримана ОСОБА_1 15 березня 2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Факт обізнаності боржника про розгляд заяви про забезпечення позову підтверджується також клопотанням його представника ОСОБА_4 про відкладення розгляду заяви.

Відчуження квартири, на яку позивач просив накласти арешт, відбулося 19 березня 2014 року.

Про відчуження квартири ні боржник, ні його представник суд не повідомили.

Отже, приймаючи рішення по суті заяви про забезпечення позову, суд вірно оцінив ризики та дійшов правильного висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

Відчуження боржником свого майна в той час, коли в провадженні суду вже перебувала справа про стягнення заборгованості за кредитом, не є підставою для висновку про невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам закону.

На час перегляду оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції від 05 червня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасні банківські системи України» заборгованості в загальному розмірі 1127547 грн. не виконано.

Апелянт не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом свого порушеного права у спосіб, передбачений законом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому у відповідності до норм статей 374,375 ЦПК України, оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишитибез задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2024 року.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: В.Ю. Бєлка

Г.С.Подліянова