Ухвала

від 18.04.2024 по справі 398/2053/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2053/24

провадження №: 2/398/1803/24

УХВАЛА

Іменем України

"18" квітня 2024 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Дубровська Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Олександрійської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

17.04.2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями судді Дубровській Н.М. розподілено позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Олександрійської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…».

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Відповідно до п. 2.5. другого показнику «Об`єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, які враховані при прийняті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Враховуючи викладене, з метою запобігання у подальшому сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді, оскільки представник позивача - ОСОБА_2 працювала помічником судді Дубровської Н.М., приходжу до висновку за необхідне заявити самовідвід у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 41 ЦПК України, п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити самовідвід судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Дубровської Надії Миколаївни по цивільній справі №398/2053/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Олександрійської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Матеріали справи № 398/2053/24 (провадження №2/398/1803/24) передати до канцелярії Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області для здійснення автоматизованого розподілу для повторного визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню на підлягає.

Суддя Дубровська Н.М.